№  22-Ц-6221/2006                                                        Голов.у  Іїн.ДячковС.В.

Категор.11-18                                                            Допов.Костюченко  Н.6.

УХВАЛА Іменем     України

8 листопада  2006р.    Апеляційний  суд Дніпропетровської  області

у  складі  суддів:  Костюченко  Н.Є.,Осіяна О.М.,Васуевої  Т.А. при  секретарі  -  Сидоренко  А.С.,

розглянувши  у  судовому  засіданні  в  м.Дніпропетровську  цивільну справу  за  позовом  ОСОБА_1  до  Держави  Україна, Президента  України,  ВАТ  "Державний  Ощадний  банк  України",  Державного казначейства  України  про  повернення  вкладу,стягнення  моральної шкоди,-

встановив

В апеляційній скарзі позивачка просить скасувати рішення За­водського районного суду м.Дніпродзержинська від 21 серпня 2006р. про відмову їй у позові, посилаючись на те,що суд розгляну не той предмет позову, невірно застосував матеріальний закон,не врахував вимоги  законодавчих  актів.

Під  час  вирішення  справи  суд  1-ї  інстанції  встановив,що  на  ім"я позивачки  у  відділенні  банку  до  2.01.1992.  були  відкриті  рахунки на  грошові  вклади,які  на  момент  розгляду  справи  проіндексовані, залишок  їх  складав:0,61грн.та  0,13  грн.  Зважаючи  на  такі  обставини та вимоги  законодавчих  актів,суд  прийшов  до  висновку  про  відсутність підстав  для  задоволення  позовних  вимог.

Апеляційний  суд  вважає  рішення.законним  таким,  що  відповідає вимогам  Закону  "Про  державні  гарантії  відновлення  заощаджень  гро­мадян  України,  Закону  "Про  внесення  змін  в  Закон  України  "Про  дер­жавні  гарантії  відновлення  заощаджень  громадян  України",  Постанови КМУ  №382,  встановленим  обставинам  справи,  які  були  вірно  встановлені районним  судом.

Враховуючи  останні,  та  суми  залишку  проіндексованих  вкладів,  необ­ґрунтованість  вимог  про  встановлення  права  власності  позивачки  на грошові  кошти,забезпечені  золотом  у  сумі  31394,29грн.  „та  повер­нення  цієї  суми  із  незаконного  володіння-як  таких,що  заявлені  не на  підставі  закону,-апеляційний  суд  вважає,що  суд  1-ї  інстан­ції  не  мав  можливості  для  задоволення  позову.

Доводи  скарги  не  можна  визнати  обгрунтованими,  оскільки  вони є  надуманими,  і  не  витікають  із  вимог  закону.

Керуючись  ст.ст.307,308  ЦПК  України,апеляційний  суд  -

ухвалив

Апеляційну  скаргу  -  відхилити.

Рішення Заводсбкого районного суду м.Дніпродзержинська від 21 серпня  2006р.-  залишити    без    змін.

Ухвала чинна з моменту проголошення, може бути оскаржена у

2-місячний  строк  до  касаційного  суду.                                                  .

СУДД