Судове рішення #31500733

№ справи:123/1418/13-ц Головуючий суду першої інстанції:Сенько М.Ф.

№ провадження:22-ц/190/3457/13Доповідач суду апеляційної інстанції:Берзіньш В. С.

________________________________________________________________________________



УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ



"07" серпня 2013 р. колегія суддів судової палати у цивільних справах Апеляційного суду Автономної Республіки Крим у складі:

головуючого судді:Берзіньш В.С

суддів:Кірюхіної М.А. Руснак А.П.

при секретарі:Рижих М.Г.,



розглянувши у відкритому судовому засіданні в м.Сімферополі цивільну справу за позовом Українського державного підприємства поштового зв'язку «Укрпошта» до ОСОБА_6 про відшкодування матеріальної шкоди в порядку регресу,

за апеляційною скаргою Українського державного підприємства поштового зв'язку «Укрпошта» на рішення Київського районного суду м.Сімферополя Автономної Республіки Крим від 03 квітня 2013 року,

в с т а н о в и л а :


У грудні 2012р. Українське державне підприємство поштового зв'язку «Укрпошта» звернулося до суду з вищезазначеним позовом та просило стягнути з відповідача ОСОБА_6 в порядку регресу 30 285грн.26коп. на підставі ч.1ст.1191 ЦК України.

Рішенням Київського районного суду м.Сімферополя АРК від 03.04.2013 року позов задоволено частково. Стягнено з ОСОБА_6 на користь Українського державного підприємства поштового зв'язку «Укрпошта» 2 940грн. на відшкодування матеріальної шкоди в порядку регресу та 29грн.40коп. судового збору, а всього 2 069грн.40коп. В задоволенні решти вимог позову відмовлено.

В апеляційній скарзі Українське державне підприємство поштового зв'язку «Укрпошта» ставить питання про скасування рішення суду та ухвалення нового рішення про задоволення позову в повному обсязі, посилаючись на його незаконність та необґрунтованість, неправильне застосування норм матеріального права, зокрема ст.132 КЗпП України, та визначення розміру шкоди без врахування положень глави 82 ЦК України, ст.139 КЗпП України, ст.ст.1166,п.1ч.1ст.1188,ч.1ст.1191 ЦК України.

В засіданні апеляційного суду представник Українського державного підприємства поштового зв'язку «Укрпошта» підтримав доводи апеляційної скарги; ОСОБА_6 та його представник проти доводів апеляційної скарги заперечували.

Розглянувши справу в межах доводів апеляційної скарги, обговоривши доводи апеляційної скарги, заперечення на них, перевіривши матеріали справи, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з таких підстав.

Так, відповідно до положень ч.1ст.308 ЦПК України апеляційний суд відхиляє апеляційну скаргу та залишає рішення без змін, якщо суд першої інстанції ухвалив рішення з дотриманням норм матеріального та процесуального права.

Статтями 10,11,60 ЦПК України передбачено, що суд розглядає цивільні справи в межах заявлених вимог та на підставі доказів, наданих особами, які беруть участь у справі. Кожна особа повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог та заперечень. Доказування не може ґрунтуватись на припущеннях.

Ухвалюючи рішення про часткове задоволенні позову, суд виходив з того, що ОСОБА_6 має відшкодувати позивачу заподіяні з його вини збитки в розмірі свого місячного заробітку.

2

Такі висновки суду узгоджуються з матеріалами справи та не суперечать положенням законодавства.

Так, по справі встановлено і сторонами не оспорюється, що ОСОБА_6 з вересня 2009р. перебуває в трудових відносинах з Українським державним підприємством поштового зв'язку «Укрпошта», на спірний період працював водієм Центру оброблення та перевезення пошти Кримської дирекції УДПЗ «Укрпошта».

30.01.2012р. ОСОБА_6 при виконанні трудових обов'язків керуючи автомобілем НОМЕР_1, прямуючи по вул.Воровського в м.Сімферополі обрав швидкість руху без урахування дорожньої обстановки, внаслідок чого виїхав на зустрічну смугу руху, де допустив зіткнення з автомобілем VOLKSWAGEN Touareg, р.н.НОМЕР_2, власником якого є ТОВ «Торгові системи ВПК», що призвело до пошкодження транспортних засобів.

Винним у зазначеній дорожньо-транспортній пригоді визнано ОСОБА_6, що слідує із постанови Київського районного суду м.Сімферополя АРК від 28.02.2012р. про притягнення ОСОБА_6 до адміністративної відповідальності (а.с.25).

Статтями 1167,1187 ЦК України передбачено, що майнова та моральна шкода, завдана джерелом підвищеної небезпеки, відшкодовується особою, яка на відповідній правовій підставі володіє транспортним засобом, використання якого створює підвищену небезпеку.

Статтею 1172ч.1 ЦК України встановлено, що юридична або фізична особа відшкодовує шкоду, завдану їхнім працівником під час виконання ним своїх трудових обов'язків.

Не вважається особою, яка здійснює діяльність, що є джерелом підвищеної небезпеки, і не несе відповідальності за шкоду перед потерпілим особа, яка керує транспортним засобом у зв'язку з виконанням своїх трудових (службових) обов'язків на підставі трудового договору (контракту) із особою, яка на відповідній правовій підставі (право власності, інше речове право, договір підряду, оренди тощо) володіє транспортним засобом, якщо з нею укладено цивільно-правовий договір. Така особа, враховуючи характер відносин, які між ними склалися, може бути притягнута до відповідальності роботодавцем лише у регресному порядку відповідно до ст.1191 ЦК України, на що звернув увагу Пленум Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ N 4 від 1 березня 2013 року "Про деякі питання застосування судами законодавства при вирішенні спорів про відшкодування шкоди, завданої джерелом підвищеної небезпеки" .

Частиною 1ст.1191 ЦК України, на яку посилається апелянт в підтвердження своїх доводів, передбачено, що особа, яка відшкодувала шкоду, завдану іншою особою, має право зворотної вимоги (регресу) до винної особи у розмірі виплаченого відшкодування, якщо інший розмір не встановлений законом.

Таким чином, межі відповідальності винної особи і особи, яка за неї відповідає, можуть не збігатися.

Суд, встановивши, що ОСОБА_6 перебуває в трудових відносинах з Українським державним підприємством поштового зв'язку «Укрпошта», ДТП ним скоєно на автомобілі, належному зазначеному підприємстві та при виконанні трудових обов'язків, правильно прийшов до висновку, що спірні правовідносини між сторонами по цій справі регулюються Кодексом законів про працю України.

Умови, порядок, межі й розмір матеріальної відповідальності працівників за шкоду, заподіяну ними підприємству, установі організації встановлені Главою IX КЗпП України.

Відповідно до ст.132 КЗпП України за шкоду, заподіяну підприємству, установі, організації при виконанні трудових обов'язків, працівники, з вини яких заподіяно шкоду, несуть матеріальну відповідальність у розмірі прямої дійсної шкоди, але не більше свого середнього місячного заробітку.

Згідно з положеннями ст. 134 КЗпП України відповідно до законодавства працівники несуть матеріальну відповідальність у повному розмірі шкоди, заподіяної з їх вини підприємству, установі, організації, у випадку, коли, зокрема, шкоди завдано діями працівника, які мають

3

ознаки діянь, переслідуваних у кримінальному порядку; шкоди завдано недостачею, умисним знищенням або умисним зіпсуванням матеріалів, напівфабрикатів, виробів та інших предметів, виданих підприємством, установою, організацією працівникові в користування; шкоди завдано не при виконанні трудових обов'язків; відповідно до законодавства на працівника покладено повну матеріальну відповідальність за шкоду, заподіяну підприємству, установі, організації при виконанні трудових обов'язків.

Між тим обставин, передбачених ст.134 КЗпП України, по справі не встановлено та цими обставинами позовні вимоги не обґрунтовувались.

Інші доводи апеляційної скарги також не спростовують висновків суду.

Відповідно до положень ч.1ст.303 ЦПК України під час розгляду справи в апеляційному порядку апеляційний суд перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної інстанції та вимог, заявлених у суді першої інстанції.

Підстав для скасування чи зміни рішення суду за доводами апеляційної скарги немає.

З урахуванням наведеного, керуючись ст.ст.303,307,308 Цивільного процесуального кодексу України, колегія

у х в а л и л а :


Апеляційну скаргу Українського державного підприємства поштового зв'язку «Укрпошта» відхилити.

Рішення Київського районного суду м.Сімферополя Автономної Республіки Крим від 03 квітня 2013 року - залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення і може бути оскаржена в касаційному порядку безпосередньо до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ на протязі двадцяти днів.


Судді: Берзіньш В.С. Кірюхіна М.А. Руснак А.П

Судді:



Коментарі
Коментарі відсутні
Потрібна автентифікація

Потріблно залогінитись, щоб коментувати

Логін Реєстрація