№ справи:2/123/241/2013 Головуючий суду першої інстанції:Тихопой О.О.

№ провадження:22-ц/190/3249/13Доповідач суду апеляційної інстанції:Берзіньш В. С.

________________________________________________________________________________

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"07" серпня 2013 р. колегія суддів судової палати у цивільних справах Апеляційного суду Автономної Республіки Крим у складі:

головуючого судді:Берзіньш В.С.

суддів:Кірюхіної М.А., Руснак А.П.,

при секретарі:Рижих М.Г.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м.Сімферополі цивільну справу за позовом Публічного акціонерного товариства «ДТЕК Крименерго» до ОСОБА_6 про стягнення суми збитків,

за апеляційною скаргою ОСОБА_6 на заочне рішення Київського районного суду м.Сімферополя Автономної Республіки Крим від 15 січня 2013 року,

в с т а н о в и л а :

26.10.2012р. ПАТ «ДТЕК Крименерго» звернулося до суду з позовом до ОСОБА_7 про стягнення суми збитків у розмірі 4084,35 грн. та судових витрат у розмірі 214,60 грн., посилаючись на те, що 20.05.2010р. представниками енергонагляду Сімферопольської СГЄС ВАТ "Крименерго" була проведена перевірка додержання побутовими споживачами Закону України "Про електроенергетику" та Правил користування електричною енергією. У ході перевірки електроустановки споживача за адресою: АДРЕСА_1 було встановлено порушення, яке виразилося у самовільному підключенні до електромережі енергопостачальника, поза приладом обліку.

Ухвалою Київського районного суду м.Сімферополя АРК від 27 листопада 2012р. в порядку ст.33 ЦПК України замінено первісного відповідача ОСОБА_7 на належного відповідача - ОСОБА_6.

Заочним рішення Київського районного суду м.Сімферополя АРК від 15.01.2013 року позов задоволено. Стягнено з ОСОБА_6 на користь ПАТ «Крименерго» суму збитків за актом № 189146 від 20.05.2010 року в розмірі 4084,35 грн., а також 214,60 грн. судових витрат.

В апеляційній скарзі ОСОБА_6 ставить питання про скасування заочного рішення суду, посилаючись на порушення судом норм матеріального та процесуального права, зокрема пунктів 37,41,53 Правил користування електричною енергією для населення, ст.1166 ЦК України, ст.ст.10,27,127,224,225 ЦПК України. Зазначає, що вона не повідомлялась належним чином про розгляд справи судом першої інстанції і процесуальні документи судом їй не направлялись; судом ухвала про заочний розгляд справи не постановлювалась; акт про порушення ПКЕЕН складено відносно невідомого їй громадянина ОСОБА_8, який не є споживачем, а вона порушень ПКЕЕН не допускала; висновки суду щодо того, що факт порушення ПКЕЕН мав місце в її квартирі необґрунтований та фотографії, надані позивачем до матеріалів справи, свідчать про те, що підключення сталось на території загального двору, який складається із 20-ти квартир і за який вона не може нести відповідальність, а в її квартирі не було кому підключатись, оскільки вона непридатна для проживання і там ніхто не жив; відповідно до положень ст.1166 ЦК України та акту про порушення ПКЕЕН особою, яка завдала шкоду, є ОСОБА_8; акт вона не підписувала та екземпляр акту їй не вручався; про розгляд Акту її не повідомляли та в протоколі комісії по його розгляду також немає інформації про неї як про споживача; акт і протокол є незаконними.

В засіданні апеляційного суду представник ПАТ «ДТЕК Крименерго» підтримав доводи апеляційної скарги; ОСОБА_6 та її представник проти доводів апеляційної скарги заперечували.

Обговоривши доводи апеляційної скарги, заперечення на них, перевіривши матеріали справи, колегія суддів вважає, що апеляцій скарга підлягає задоволенню не підлягає з таких підстав.

2

Відповідно до положень ст.308 ЦПК України апеляційний суд відхиляє апеляційну скаргу і залишає рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Відповідно до ст.ст.10,11 ч.1, 60 ЦПК України суд розглядає цивільні справи в межах заявлених вимог і на підставі доказів сторін та інших осіб, які беруть участь у справі; кожна сторона зобов'язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень; доказування не може ґрунтуватись на припущеннях.

Постановлюючи оспорюване рішення, суд першої інстанції виходив з обґрунтованості заявлених вимог. Такі висновки суду узгоджуються з матеріалами справи, положеннями законодавства.

Так, відносини з приводу постачання фізичним особам електричної енергії регулюються ст. 714 ЦК України, ст. ст. 24 - 27 Закону України "Про електроенергетику", Правилами та Методикою визначення обсягу та вартості електричної енергії, не облікованої внаслідок порушення споживачами правил користування електричною енергією, затвердженою постановою Національної комісії регулювання електроенергетики України від 4 травня 2006 року N 562 (далі - Методика).

Відповідно до пунктів 2,3,8,14,35,37,42,53 Правил користування електричною енергією для населення споживання електричної енергії здійснюється на підставі договору про користування електричною енергією між споживачем і енергопостачальником, що розробляється енергопостачальником згідно з Типовим договором про користування електричною енергією.

Самовільним підключенням є споживання електричної енергії без укладення з енергопостачальником договору про користування електричною енергією або підключення з порушенням цих Правил.

Для споживання електроенергії новий наймач (власник) квартири або іншого об'єкта повинен звернутися до енергопостачальника для укладення договору про користування електричною енергією. Після чого енергопостачальник протягом 3 днів у містах та 7 днів у сільській місцевості підключає квартиру або об'єкт споживача до електропостачання.

Облік спожитої електроенергії проводиться через прилади обліку електричної енергії; у разі виявлення зовнішнього пошкодження приладу обліку, зриву пломби або його несправності в роботі споживач зобов'язаний негайно письмово повідомити про це енергопостачальника; енергопостачальник має право проводити обстеження електроустановок споживачів щодо виявлення споживання електричної енергії поза приладами обліку; споживач електроенергії зобов'язаний дотримуватися вимог нормативно-технічної документації і договору, не допускати порушень вищевказаних Правил, відшкодувати збитки, завдані їх порушенням.

По справі встановлено, що 20.05.2010р. представниками енергонагляду Сімферопольської СГЄС ВАТ "Крименерго" була проведена перевірка додержання побутовими споживачами Закону України "Про електроенергетику" та Правил користування електричною енергією. У ході перевірки електроустановки споживача за адресою: АДРЕСА_1 було встановлено порушення, яке виразилося у самовільному підключенні після відключення до електромережі енергопостачальника, поза приладом обліку.

Про це порушення було складено акт № 189146 від 20.05.2010р. і зроблений розрахунок збитків згідно з Методикою Національної комісії по регулюванню електроенергетики на загальну суму 4084,35 грн.

Згідно довідки СМБРТІ від 07.11.2012р. право власності на квартиру АДРЕСА_1 зареєстровано за ОСОБА_6 на підставі рішення Київського районного суду м.Сімферополя від 28.10.2008р., рішення Київського районного суду м. Сімферополя від 10.04.2009р. та ухвали Київського районного суду м.Сімферополя від 16.10.2009р.

Посилання апелянта на те, що судом ухвала про заочний розгляд справи не постановлювалась, спростовуються журналом та технічним записом судового засідання від 15.01.2013р., якими стверджується постановлення судом ухвали без виходу до нарадчої кімнати і оформлення її окремим процесуальним документом.

3

Доводи апелянта про необґрунтованість та недоведеність того, що факт порушення ПКЕЕН мав місце в її квартирі спростовуються Актом № 189146 від 20.05.2010р. про порушення ПКЕЕ, схемою до нього, складеного та підписаного трьома контролерами - працівниками ВАТ „Крименерго"(а.с.4), що і передбачено п.53 Правил користування електроенергією для населення.

Із зазначених документів слідує, що перевірку додержання ПКЕЕН в спірній квартирі проведено в присутності жильця ОСОБА_8; контролери оглядали приміщення квартири і зазначили перелік електроприймачів, приєднаних до мережі, та мало місце накиду проводів навантаження до електричних мереж; електроенергія споживається але приладом обліку не враховується.

Посилаючись на те, що квартира на час проведення перевірки була непридатна для проживання та що в квартирі не було кому підключатись, оскільки там ніхто не жив, ОСОБА_6, в порушення вищезазначених вимог ст.ст.10,11,60 ЦПК України, не приєднала до апеляційної скарги та не надала суду належних і допустимих доказів в підтвердження зазначених доводів та не просила їх забезпечити в порядку, передбаченому, зокрема, ст.ст.133,134,143 ЦПК України.

Посилання апелянта на пояснення представника ВАТ "Крименерго" в засіданні суду першої інстанції щодо не проведення огляду квартири не підтверджені матеріалами справи та спростовуються поясненнями зазначеного представника в засіданні апеляційного суду.

Доводи апелянта про відсутність доказів того, що апелянт користувалася електроенергією без обліку, чим дійсно спричинила шкоду, що вона Акт не підписувала та що відповідальність повинен нести ОСОБА_8, стосовно якого складено Акт, не можуть бути взяті до уваги, оскільки передбачено встановлення факту порушення Правил користування, зокрема наявності електропроводки поза електролічильника, а шкода розраховується відповідно до "Методики розрахунку відшкодування шкоди", затвердженої постановою НКРЕ від 4 травня 2006 року № 562.

Відповідальність за стан приладів обліку електроенергії і дотримання Правил користування нею несе абонент (власник квартири), а не мешканці, які проживають в жилому приміщення.

Неспроможні і доводи апелянта щодо незаконності акту про порушення Правил користування електроенергією і протоколу комісії по його розгляду з посиланням на те, що даний Акт їй не вручався, про розгляд Акту її не повідомляли та в протоколі комісії по його розгляду також немає інформації про неї як про споживача, оскільки вказані обставини не вплинули на правильність даних щодо порушень ПКЕЕН і сум нарахувань, зазначених в Акті і протоколі, та в ході розгляду справи в суді першої інстанції щодо перегляду заочного рішення та в апеляційному суді апелянт і її представник не надали доказів, які б спростовували ці дані.

Не можуть бути взяті до уваги і доводи апелянта про те, що вона не повідомлялась належним чином про розгляд справи судом першої інстанції і процесуальні документи судом їй не направлялись, оскільки це не призвело до неправильного вирішення справи та не є підставою для скасування чи зміни рішення суду відповідно до положень ч.3ст.309 ЦПК України.

Інші доводи апеляційної скарги також не спростовують висновків суду.

Частинами 1 і 2 статті 303 ЦПК України передбачено, що під час розгляду справи в апеляційному порядку апеляційний суд перевіряє законність і обгрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги та вимог, заявлених у суді першої інстанції; апеляційний суд досліджує докази, які судом першої інстанції були досліджені з порушенням встановленого порядку або в дослідженні яких було неправомірно відмовлено, а також нові докази, неподання яких до суду першої інстанції було зумовлено поважними причинами.

Оспорюючи висновки суду, апелянт не надала доказів, які б їх спростовували. Підстав для скасування рішення суду за доводами апеляційної скарги немає.

4

З урахуванням наведеного, керуючись ст.ст.303,307,308 Цивільного процесуального кодексу України, колегія

у х в а л и л а :

Апеляційну скаргу ОСОБА_6 відхилити.

Заочне рішення Київського районного суду м.Сімферополя Автономної Республіки Крим від 15 січня 2013 року - залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення і може бути оскаржена в касаційному порядку безпосередньо до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ на протязі двадцяти днів.

Судді: Берзіньш В.С. Кірюхіна М.А. Руснак А.П

Судді: