СПРАВА № 22ц-6275 від 2006 p. Головуючий у І Інстанції Зайцева В.В.
Категорія 19-21 Доповідач Костюченко Н.Є.
УХВАЛА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
08 листопада 2006 року м. Дніпропетровськ
Апеляційний суд Дніпропетровської області в складі:
Головуючого Костюченко Н.Є.
Суддів Басуєвої Т.А., Осіяна О.М.
при секретарі Сидоренко А.С. розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Дніпропетровську цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ВАТ "Павлоградвугшля" про стягнення компенсації за затримку виплати одноразової допомоги,-
встановив:
В апеляційній скарзі відповідач просить скасувати рішення Першотравенського міського суду Дніпропетровської області від 04 травня 2006 року, яким з нього на користь позивача стягнута сума 14192 грн. 92 коп. за затримку виплати одноразової допомоги, посилаючисьнапорушення судом норм матеріального закону.
Судом 1-ї інстанції встановлено, що позивач, працюючи на шахті, отримав у 1996 році професійні захворювання. У 1996 році відповідач своїм наказом нарахував йому суму одноразової допомоги 18 289 грн., однак не виплатив у встановлений законом місячний термін. Заборгованість у зазначеній сумі була стягнута з відповідача рішенням суду 2003 року. Однак, враховуючи, що своєчасно сума одноразової допомоги виплачена не була, суд, зробивши розрахунок, стягнув з відповідача 14192 грн. 92 коп. понесеної шкоди.
Апеляційний суд вважає, що рішення суду першої інстанції повинно бути залишене без змін.
Встановлено, що в порушення вимог ст. 39 Правил відшкодування власником підприємства шкоди, заподіяної працівникові ушкодженням здоров'я, відповідач не здійснив у місячний термін виплату позивачеві як отримавшому у 1996 році професійні захворювання - одноразової допомоги, яку нарахував у сумі 18 289 грн. 92 коп. Вказана сума у 2003 році була стягнута судом з відповідача на користь позивача.
Крім того, згідно п. 43 Правил, ст. 34 ЗУ "Про оплату праці" ця сума як своєчасно невиплачена підлягає коригуванню в зв'язку із зростанням цін на споживчі товари та послуги без обмеження будь-якого терміну за правилами, визначеними у "Положенні про порядок компенсації працівникам втрати частини заробітної плати у зв'язку з порушенням термінів її виплати." Але з вступом у 2001 році в дію Закону України "Про компенсацію громадянам втрати частини доходів у зв'язку з порушенням термінів їх виплати" вже не передбачена компенсація несвоєчасно виплаченої одноразової допомоги, тому за цей період одноразова допомога не підлягає компенсації.
Врахувавши зазначені вимоги норм закону, суд 1-ї інстанції, зробивши відповідний розрахунок, обгрунтовано стягнув з відповідача на користь позивача суму 14 192 грн. 92 коп.
Доводи скарги про невірне застосування судом матеріального законодавства є помилковими, оскільки апелянтом буквально розуміється вислів суду 1-ї інстанції про стягнення "компенсації". Виходячи із змісту п. 43 Правил - несплачені суми одноразової допомоги підлягають коригуванню, а не є компенсацією втрати частини зарплати, тобто мова йдеться про суми спричиненої працівникам несвоєчасною виплатою одноразової допомоги - шкоди, розрахунок якої згідно ст. 34 ЗУ "Про оплату праці" проводиться за правилами, встановленими "Положенням про порядок компенсації працівникам втрати частини заробітної плати у зв'язку з порушенням термінів їх виплати".
Строк позовної давності позивачем не пропущений, оскільки несвоєчасно виплачена з вини власника одноразова допомога коригується без обмеження протягом будь-якого терміну.
Доводи про невірне застосування нормативних документів і про те, що вони не мають зворотньої сили є помилковим, оскільки у даному випадку застосовано законодавчі документи, які діяли на 1998 рік, тобто на час відповідного коригування невигоіаченої суми.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 307, 308,309 ЦПК України, апеляційний суд,-
ухвалив:
Апеляційну скаргу відхилити.
Рішення Першотравенського міського суду Дніпропетровської області від 04 травня 2006 року залишити без змін.
Ухвала чинна з моменту проголошення, може бути оскаржена у 2 міс. строк у касаційному порядку.
Судді: