Судове рішення #315005
№ 22-Ц-6333/2006

 22-Ц-6333/2006                                                        Голов.у  Іін.  Іщенко  І.Н.

Категор.  19-23                                                          Допов.Костюченко  Н.6.

РІШЕННЯ Іменем       України

8  листопада  2006р.    Апеляційний  суд  Дніпропетровської  області

у  складі  суддів:Костючєнко  Н.6.,Басуєвої  Т.А.,Осіяна  О.М. при  секретарі  -  Сидоренко  А.С. адвоката  ОСОБА_1,

розглянувши  у  судовому  засіданні  в  М.Дніпропетровську  цивільну справу  за  позовом  ОСОБА_2 до  ОСОБА_3,  про  відшкодування  шкоди;  за  позовом  ОСОБА_3  до  ОСОБА_2  про  відшкодування  шкоди,-

встановив

В  апеляційній  скарзі  ОСОБА_2  просить  скасувати  рішен ня  Петриківського  районного  суду  Дніпропетровської  області  від 10  серпня  2006р.про  стягнення  з  нього  на  користь  ОСОБА_3  матері-альної-3488грн.  та  моральної  2000грн.  шкоди  та.відмову  у  його  позові, посилаючись  на  те,що  суд  невірно  оцінив  докази  та  обставини  справи, проігнорував  постанову  суду  про  закриття  провадження  по  адмінсправі.

Під  час  вирішення  справи  суд  1-ї  інстанції  встановив,що  винуватим у  дорожньо-транспортній  пригоді  є  ОСОБА_2, який  порушив п.10.1,п.13.3,п.14.2  Правил  дорожнього  руху.  Доказів,підтверджую чих  вину  ОСОБА_3 -не  надано.  А  тому  стягнув  з  ОСОБА_2  на користь  ОСОБА_3  матеріальну  та  моральну  шкоду у  зазначених  вище  сумах.

Апеляційний  суд  вважає  рішення  незаконним,  таким,що. повинне бути  скасоване  з  ухваленням  нового  рішення  про  відмову  у  обох  позовах.

Встановлено, що 13.10.2002. сталася дорожньо-транспортна при года, учасниками якої були: водій автомобіля Москвич-412 ОСОБА_2  та  водій  автомобіля  "Мітцубіші"-  ОСОБА_4.

З  урахуванням  того,що  час  виникнення  правовідносин  припадає  на  2002рік, районний  суд,вирішуючи  спір,  невірно  застосував  матеріальний  закон,  а саме  норми  нового-2004р.цивільного  кодексу,  тоді  як  слід  було  керу ватись  ст.ст.440,440-1,450  ЦК  1963р.

При  вирішенні  питання  про  вину у ДТП  ОСОБА_2  П.,  суд  1-ї інстанції  залишив  без  уваги  вимоги  ст.61  ч.З  ЦПК,згідно  якої-обста вини, встановлені  судовим  рішенням  у  адміністративній  справі,що  на брало  законної  сили,  не  доказуються  при  розгляді  інших  справ,у  яких беруть  участь  ті  самі  особи  або  особа,щодо  якої  встановлено  ці  об ставини,-  а  також  постанову  судді  Заводського  райсуду  від  13.12.2002., якою  встановлена  відсутність  вини  позивача  у  ДТП.  Враховуючи  на зазначене,  суд  всупереч  вимог  закону  зробив  висновок  про  винуватість  у пригоді  ОСОБА_2.

В  той  же  час  немає  підстав  для  визнання  таким,  що  порушив  Правила дорожнього  руху  ОСОБА_3,  оскільки  такі  докази  до  справи  не надані.

За  таких  обставин  в  зв"язку  із  невідповідністю  висновків  суду обставинам  справи  та  неправильним  застосуванням  матеріального  закону-рішення  підлягає  скасуванню.

 

Керуючись  ст.ст.307,309  ЦПК.  України,  апеляційний  суд-

вирішив

Апеляційну  скаргу  -  задовольнити.

Рішення  Петриківського  районного  суду  Дніпропетровської  об­ласті  від  10  серпня  2006р.-  скасувати.

Відмовити  ОСОБА_2  у  позові  до  ОСОБА_3  про  від­шкодування    шкоди.

Відмовити ОСОБА_3  у  позові  до  ОСОБА_2  про  від­шкодування    шкоди.

Рішення  чинне  з  моменту  проголошення,  може  бути  оскаржене до  касаційного  суду у  2-місячний  строк.

 

 

СУДДІ

 

Коментарі
Коментарі відсутні
Потрібна автентифікація

Потріблно залогінитись, щоб коментувати

Логін Реєстрація