АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ЧЕРНІВЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ УХВАЛА

ІМЕНЕМ  УКРАЇНИ

« 8 » листопада 2006 р.                                                                                                   м. Чернівці

Колегія суддів судової палати у цивільних справах Апеляційного суду Чернівецької області у складі:

головуючого: Сулятицької М.М.

суддів: Половінкіної Н.Ю., Міцнея В.Ф,

при секретарі: Брензило В.В.

за участю :представника позивача державного територіально-галузевого об"єднання "Львівська залізниця" Воронка Івана Аркадійовича, ОСОБА_1, відповідача ОСОБА_2, представника відповідача ОСОБА_3

розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовом: державного територіально-галузевого об"єднання "Львівська залізниця" до ОСОБА_2 про усунення перешкод у користуванні нежитловим приміщенням шляхом виселення за апеляційною скаргою ОСОБА_2 на рішення Першотравневого районного суду м.Чернівці від 8 серпня 2006 року, -

встановила:

Державне територіально-галузеве об"єднання "Львівська залізниця" у липні 2006 року звернулося до суду з позовом до ОСОБА_2 про усунення перешкод у користуванні нежитловим приміщенням АДРЕСА_1 шляхом виселення.

Рішенням Першотравневого районного суду м.Чернівці від 8 серпня 2006 року задоволено позов, ухвалено усунути державному територіально-галузевому об»єднанню «Львівська залізниця» перешкоди у користуванні нежитловим приміщенням АДРЕСА_1 шляхом виселення ОСОБА_2.

ОСОБА_2 в апеляційній скарзі просить рішення Першотравневого районного суду м.Чернівці від 8 серпня 2006 року скасувати, ухвалити нове рішення, яким у позові державного територіально-галузевого об»єднання «Львівська залізниця» відмовити за спливом позовної давності, посилаючись на порушення норм матеріального права.

Колегія суддів вважає, що апеляційна скарга ОСОБА_2 підлягає відхиленню з наступних підстав.

Постановляючи рішення про виселення ОСОБА_2 з приміщення АДРЕСА_1, суд виходив з того, що підлягає

Справа № 22ц-760 2006 р.                Головуючий у І інстанції Марчук .Т.

Категорія: 2/3                                         Суддя-доповідач Половінкіна Н.Ю.

_«с

захисту право державного територіально-галузевого об'єднання "Львівська залізниця" користування спірним приміщенням.

Одночасно судом зазначено, що приміщення АДРЕСА_1 є нежилим.

Такі висновки суду стверджуються матеріалами справи.

Встановлено, що будинок АДРЕСА_1 належить державі в особі Верховної Ради України та перебуває в оперативному управлінні пасажирського вагонного депо Чернівці державного територіально-галузевого об'єднання "Львівська залізниця".

Посилання ОСОБА_2 на те, що приміщення АДРЕСА_1 є гуртожитком, досліджувались у судовому засіданні і підтвердження не знайшли. Одного факту зазначення в договорі, на який є посилання в апеляційній скарзі, про використання спірного приміщення під грутожиток недостатньо.

В матеріалах справи немає відомостей про зміну статусу спірного приміщення. До того ж до матеріалів справи приєднано клопотання завідуючого Чернівецької філії Львівського технікуму залізничного транспорту Димитрюка В.М. НОМЕР_1 про виділення кімнати в профілакторії для співробітника ОСОБА_2

З огляду на викладене, суд дійшов правильного висновку про те, що на час виникнення спірних правовідносин, тобто при укладенні між пасажирським вагонним депо Чернівецького державного територіально-галузевого об"єднання "Львівська залізниця" та ОСОБА_2 договору на проживання в гуртожитку, приміщення АДРЕСА_1 мало стутус нежилого.

За змістом статей 4 і 6 ЖК України до житлового фонду належать жилі будинки, а також жилі приміщення в інших будівлях, призначені для постійного проживання громадян. Правила глави 4 ЖК України встановлюють призначення гуртожитків та які жилі будинки можуть використовуватись під останні. Відносини, пов"язані з використанням під житло приміщень у нежилих будинках, не призначених для постійного проживання громадян, регулюються нормами цивільного, а не житлового законодавства.

Таким чином суд, вирішуючи спір, обгрунтовано виходив з положень цивільного законодавства, не можна погодитися з доводами ОСОБА_2 про те, що підлягали застосуванню правила ч.2 ст.132 ЖК України.:

Разом з тим, задовольняючи позов, суд дав належну оцінку.умовам, на яких надавалося спірне приміщення ОСОБА_2, і тим обставинам, що договором визначена межа у часі, до якої договір існував, настав обов"язок по звільненню останнього. Адже, закінчення строку, на який укладався договір, є підставою для його припинення.

З матеріалів справи вбачається, що позивачем пасажирським вагонним депо Чернівці державного територіально-галузевого об'єднання "Львівська залізниця" висловлювалась вимога про звільнення спірного жилого приміщення ОСОБА_2.

Доводи відповідача ОСОБА_2 про те, що договір фактично тривав, спростовуються матеріалами справи.

Сам ОСОБА_2 під час апеляційного розгляду не заперечував, що припинив виконання зобов'язання здійснення оплати з часу закінчення строку, на який укладався договір.

За умови обмеження права користування приміщенням АДРЕСА_1 з підстав і в порядку, передбаченому договором, задоволення судом вимог про виселення ОСОБА_2 не суперечить вимогам ст.396 ЦК України.

Що стосується посилання в апеляційній скарзі на застосування до спірних правовідносин положень ч.4 ст.29 ЦК України, то вони зводяться до права користування приміщенням АДРЕСА_1 неповнолітніх членів сім"і відповідача ОСОБА_2. Проте, при вирішенні зазначеного спору судом не розглядались вимоги про набуття або припинення права ОСОБА_4 та ОСОБА_5 користування спірним приміщенням.

Посилання в апеляційній скарзі на застосування наслідків спливу позовної давності, передбачених ч.4 ст.267 ЦК України є помилковим, оскільки порушення ОСОБА_2 права державного територіально-галузевого об"єднання "Львівська залізниця" користування спірним приміщенням є триваючим, право останнього підлягає захисту незалежно від тривалості проживання відповідачем ОСОБА_2

За таких обставин рішення Першотравневого районного суду м.Чернівці від 8 серпня 2006 року постановлено з дотриманням норм матеріального та процесуального права, підстав для його скасування немає.

Керуючись п.1 ч.І ст.307, ст.308 ЦПК Украіни, колегія суддів, -

ухвалила:

Апеляційну скаргу ОСОБА_2 відхилити.

Рішення Першотравневого районного суду м.Чернівці від 8 серпня 2006 року залишити без зміни.

Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення, але може бути оскаржена до Верховного Суду України в касаційному порядку протягом двох місяців з дня набрання нею законної сили.

Головуючий -Сулятицка М.М./

Судді - Половінкіна Н.Ю., Міцней В .Ф./

Суддя Половінкіна Н.Ю.