ХЕРСОНСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
73027, м. Херсон, вул. Робоча, 66, тел. 48-51-90
___________________________________________________________________
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
"08" серпня 2013 р. Справа № 821/2560/13-а
Херсонський окружний адміністративний суд у складі:
головуючого судді: Кузьменко Н.А.,
при секретарі: Немченко В.В.,
за участю: представника позивача - Тонкошкурова В.Г.
представника відповідача - Богатирьової В.М.
третя особа - не прибув.
розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом Управління комунальної власності Херсонської міської ради до Херсонського обласного територіального відділення Антимонопольного комітету України, третя особа на стороні відповідача, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору - приватний підприємець ОСОБА_4 про скасування рішення адміністративної колегії, -
встановив:
09 липня 2013 року до Херсонського окружного адміністративного суду надійшла позовна заява Управління комунальної власності Херсонської міської ради (далі - позивач, Управління КВ) до Херсонського обласного територіального відділення Антимонопольного комітету України (далі - відповідач, АМК) третя особа на стороні відповідача, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору - приватний підприємець ОСОБА_4 (далі - третя особа, ОСОБА_4.) з позовними вимогами про скасування рішення адміністративної колегії Херсонського обласного територіального відділення Антимонопольного комітету України від 22.04.2013 №58/1-рш у справі №28/1-13.
Обґрунтовуючи свою правову позицію, позивач зазначає, що відповідно до Положення про Департамент ЖКГ він є балансоутримувачем житлового фонду який перебуває в комунальній власності м. Херсона (а.с. 5 абз.3). Нормативним документом, що регулює порядок передачі житлового будинку на баланс об'єднання співвласників багатоквартирних будинків (далі - ОСББ) є затверджений Постановою КМ України від 11.02.2002 №1521 Порядок державної реєстрації об'єднань співвласників багатоквартирного будинку (далі - Порядок №1521). Представник позивача зазначив, що ст.24 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» передбачено обов'язок балансоутримувача укласти договір з власником на утримання на балансі відповідного майна. ОСББ «АДРЕСА_1», яке визначене як балансоутримувач житлового будинку АДРЕСА_1 з такою заявою до Управління КВ не зверталось. З посиланням на ст.11 Закону України «Про об'єднання співвласників багатоквартирного будинку» стверджує, що передача майна на баланс ОСББ не тягне за собою виникнення права спільної сумісної власності на нього. Тому договір оренди повинен укладатись із власником будинку - територіальною громадою в особі Херсонської міської ради і це не залежить від особи балансоутримувача будинку. Порушення законодавства виникли внаслідок помилкових дій ОСББ та не є наслідком дій позивача. Зазначене стало підставою для звернення до суду для скасування спірного рішення.
Представник позивача в судовому засіданні позовні вимоги підтримав в повному обсязі посилаючись на обставини викладені в позовній заяві.
Представник відповідача в судовому засіданні проти позову заперечувала та просила суд відмовити в задоволенні позовних вимог, посилаючись на ті обставини, що згідно Положення про управління комунальної власності міської ради від 28.12.2010 №24 (далі - Положення №24) Управління КВ здійснює повноваження щодо обліку та передачі в оренду об'єктів комунальної власності, відчуження комунального майна та приватизації житлового фонду міста Херсона. Згідно зі свідоцтвом, виданим Управлінням КВ, про право власності на нерухоме майно від 26.07.2010 №345, нежилі приміщення цокольного поверху будинку АДРЕСА_1 загальною площею 47,4 кв.м. знаходяться у комунальній власності територіальної громади м. Херсон в особі Херсонської міської ради. Відповідно до договорів оренди комунального майна від 17.03.2008 №1429 та від 22.10.2010 №1489 для здійснення підприємницької діяльності ПП ОСОБА_4 передано в користування нежилі приміщення цокольного поверху в будинку АДРЕСА_1 площею 22 кв.м та 25,4 кв.м. Умовами наведених договорів не визначено порядок надання ПП ОСОБА_4 житлово-комунальних послуг. В подальшому рішенням виконавчого комітету Херсонської міської ради від 28.09.2010 №532 ОСББ «АДРЕСА_1» визначено балансоутримувачем зазначеного житлового будинку. ОСББ передано на баланс і приміщення цокольного поверху на загальну площу 47,4 кв.м., які є предметом оренди ПП ОСОБА_4 Управління КВ не повідомило ОСОБА_4 про зміну балансоутримувача цього житлового будинку. ОСББ, прийнявши на баланс будинок, у листопаді 2010 року відключило нежитлові приміщення ПП ОСОБА_4 від мереж електропостачання з посиланням на відсутність договірних відносин.
Протокольною ухвалою суду від 31 липня 2013 р. з урахуванням думки представників позивача та відповідача, до участі в справі в якості третьої особи на стороні відповідача, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору залучено - приватного підприємця ОСОБА_4.
Третя особа - ПП ОСОБА_4 в судове засідання не з'явився про дату час та місце розгляду був повідомлений належним чином (а.с. 38). З матеріалів справи (а.с. 41) слідує що дії позивача призвели до відключення його ОСББ від електроенергії. ПП ОСОБА_4 не зважаючи на відсутність електроенергії продовжує сплачувати орендну плату визначену договорами від 17.03.2008 №1429 та від 22.10.2010 №1489. Без електроенергії ПП ОСОБА_4, не має можливості займатись підприємницькою діяльністю, діями позивача з 01.11.2010 року створено несприятливі умови для господарської діяльності.
Суд, заслухавши пояснення представників сторін та врахувавши письмову позицію третьої особи, дослідивши матеріали справи та надані докази, дійшов висновку про необґрунтованість адміністративного позову та відсутність підстав для його задоволення.
Спірні правовідносини регулюються Конституцією України, Законами України «Про Антимонопольний комітет України», «Про захист економічної конкуренції» та іншими нормативно-правовими актами.
Згідно з ст. 19 Конституції України, правовий порядок в Україні ґрунтується на засадах, відповідно до яких ніхто не може бути примушений робити те, що не передбачено законодавством. Органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Відповідно до ст. 2 Кодексу адміністративного судочинства України, (далі - КАС України), завданням адміністративного судочинства, крім іншого, є захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб, інших суб'єктів при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень, шляхом справедливого, неупередженого та своєчасного розгляду адміністративних справ.
За змістом частини другої статті 4 КАС України юрисдикція адміністративних судів поширюється на всі публічно-правові спори, крім спорів, для яких законом встановлений інший порядок судового вирішення.
Згідно з ч. 1 ст. 60 Закону України "Про захист економічної конкуренції" заявник, відповідач, третя особа мають право оскаржити рішення органів Антимонопольного комітету України повністю або частково до господарського суду у двомісячний строк з дня одержання рішення.
Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 3 Закону України "Про Антимонопольний комітет України", основними завданнями Антимонопольного комітету України є здійснення державного контролю за дотриманням законодавства про захист економічної конкуренції на засадах рівності суб'єктів господарювання перед законом та пріоритету прав споживачів, запобігання, виявлення і припинення порушень законодавства про захист економічної конкуренції.
Пунктом 4 ст.4 Закону України "Про захист економічної конкуренції" встановлено, що державний контроль за додержанням законодавства про захист економічної конкуренції, захист інтересів суб'єктів господарювання та споживачів від його порушень здійснюються органами Антимонопольного комітету України.
Водночас згідно з частиною другою статті 7 Закону України "Про Антимонопольний комітет України" до повноважень саме Антимонопольного комітету України та його територіальних органів належать, зокрема:
- розгляд заяв і справ про надання дозволу, надання висновків, попередніх висновків стосовно узгоджених дій, концентрації, проводити дослідження за цими заявами і справами;
- прийняття передбачених законодавством про захист економічної конкуренції розпоряджень та рішень за заявами і справами про надання дозволу на узгоджені дії, концентрацію, надання висновків, попередніх висновків стосовно узгоджених дій, концентрації, висновків щодо кваліфікації дій відповідно до законодавства про захист економічної конкуренції.
Відповідно до ст. 12 Закону "Про Антимонопольний комітет України" для реалізації завдань, покладених на Антимонопольний комітет України, в Автономній Республіці Крим, областях, містах Києві і Севастополі утворюються територіальні відділення Антимонопольного комітету України, повноваження яких визначаються Комітетом у межах його компетенції.
З аналізу вищезазначених норм вбачається, що Антимонопольний комітет України є суб'єктом владних повноважень, який здійснює владні управлінські функції відповідно до покладених на нього завдань.
Судом встановлено, що 17 жовтня 2012 року ПП ОСОБА_4 звернувся до Херсонського територіального відділення Антимономольного комітету України з заявою щодо відмови ОСББ «АДРЕСА_1» підключити електроустановки заявника до мереж електропостачання.
Розпорядженням адміністративної колегії Херсонського обласного територіального відділення Антимонопольного комітету України 28 лютого 2013 року почато розгляд справи про порушення законодавства про захист економічної конкуренції за ознаками вчинення Управлінням комунальної власності Херсонської міської ради порушення, передбаченого п. 3 ст. 50 Закону України «Про захист економічної конкуренції», у вигляді антиконкурентних дій органу місцевого самоврядування, зокрема дій, які можуть призвести до обмеження конкуренції.
22 квітня 2013 року рішенням адміністративної колегії Херсонського обласного територіального відділення Антимонопольного комітету України визнано, що Управління комунальної власності Херсонської міської ради, уклавши з ПП ОСОБА_4 договори оренди нежитлових приміщень цокольного поверху житлового будинку АДРЕСА_1 без внесення відповідних змін до них у частині зміни балансоутримувача цього житлового будинку та без врегулювання з ОСББ «АДРЕСА_1» питання участі ПП ОСОБА_4 в експлуатаційних витратах будинку, чим створило несприятливі умови у підприємницькій діяльності ПП ОСОБА_4, вчинив порушення законодавства про захист економічної конкуренції, передбачене пунктом 3 ст. 50 Закону України «Про захист економічної конкуренції», у вигляді антиконкурентних дій органу місцевого самоврядування, зокрема дій, які можуть призвести до обмеження конкуренції.
З матеріалів справи вбачається, що між позивачем та третьою особою існують правовідносини в сфері оренди комунального майна територіальної громади м. Херсона.
Згідно з договором оренди №1429 від 17.03.2008 року ПП ОСОБА_4 є орендарем нежилого приміщення цокольного поверху будинку АДРЕСА_1 загальною площею 25,4 кв.м, що знаходиться на балансі Управління житлового господарства (в подальшому до даного договору внесено зміни додатковим договором, які корегують умови та суму орендної плати). Даний договір є чинним, сторонами не оскаржений, орендна плата вноситься своєчасно та в повному обсязі.
Згідно з договором оренди №1489 від 22.10.2010 року ПП ОСОБА_4 є орендарем нежилого приміщення цокольного поверху будинку АДРЕСА_1 загальною площею 22,0 кв.м, що знаходиться на балансі Управління житлового господарства (в подальшому до даного договору внесено зміни від 18.03.2011 року додатковим договором, які корегують умови та суму орендної плати). Даний договір є чинним, сторонами не оскаржений, орендна плата вноситься своєчасно та в повному обсязі. Таким чином, ПП ОСОБА_4 орендує 47,4 кв.м нежилого приміщення цокольного поверху будинку АДРЕСА_1.
Рішенням виконавчого комітету Херсонської міської ради від 28.09.2010 року №532 «Про визначення балансоутримувачеа житлового будинку АДРЕСА_1» вирішено: п.1 - визначити балансоутримувачем житлового будинку ОСББ «АДРЕСА_1», п.2 - Управлінню житлового господарства (Управління ЖГ) зняти з балансу вказаний будинок та передати його на баланс ОСББ. На виконання даного рішення Управлінням ЖГ видано наказ від 12.10.2010 №194 «Про передачу з балансу управління житлового господарства житлового будинку АДРЕСА_1» за яким зазначений будинок знято з балансу Управління ЖГ. Актом приймання-передачі житлового будинку АДРЕСА_1 від 01.11.2010 року будинок передано на баланс ОСББ. Позивач не вніс змін до договорів оренди стосовно зміни балансоутримувача цього житлового будинку та без врегулювання з ОСББ «АДРЕСА_1» питання участі ПП ОСОБА_4 в експлуатаційних витратах будинку.
Після прийняття на баланс житлового будинку ОСББ відключило орендовані нежитлові приміщення ПП ОСОБА_4 від мереж електропостачання, посилаючись на відсутність договірних відносин, що спричинило зупинку господарської діяльності третьої особи - ПП ОСОБА_4
Зазначені обставини сторонами визнаються та не заперечуються, а отже в силу норм КАС України не потребують доказування.
Статтею 30 Закону України «Про місцеве самоврядування» передбачено, що здійснення відповідно до законодавства контролю за належною експлуатацією та організацією обслуговування населення підприємствами житлово-комунального господарства, торгівлі та громадського харчування, побутового обслуговування, транспорту, зв'язку, за технічним станом, використанням та утриманням інших об'єктів нерухомого майна усіх форм власності, за належними, безпечними і здоровими умовами праці на цих підприємствах і об'єктах; прийняття рішень про скасування даного ними дозволу на експлуатацію об'єктів у разі порушення нормативно-правових актів з охорони праці, екологічних, санітарних правил, інших вимог законодавства.
Згідно положень ст. 11 Закону України «Про об`єднання співвласників багатоквартирного будинку», об'єднання після набуття статусу юридичної особи може прийняти на власний баланс весь житловий комплекс. Передача на баланс майна (в тому числі земельної ділянки), яке входить до складу житлового комплексу, але не належить об'єднанню, не тягне за собою виникнення права власності на нього.
Право власності на переданий на баланс ОСББ житловий будинок залишилось за територіальною громадою м. Херсона в особі міської ради.
Частиною 1 ст. 26 вищезазначеного Закону визначено, що власник приміщення у багатоквартирному будинку, в якому створене об'єднання, може здати його в оренду для проживання фізичній особі або для здійснення господарської, підприємницької та іншої не забороненої законом діяльності фізичній або юридичній особі, якщо така діяльність не суперечить встановленим нормам використання приміщень у жилих будинках та не завдає шкоди інтересам власників (користувачів) і навколишньому середовищу.
Власником нежилого приміщення цокольного поверху будинку АДРЕСА_1 загальною площею 47,4 кв.м є Херсонська міська рада, тому в силу Положення №24 Управління КВ здійснює повноваження щодо обліку та передачі в оренду даного майна. Тобто Управління КВ виконує не лише формальну роботу по контролю за сплатою орендної плати, а здійснює необхідні дії по внесенню істотних змін до договорів оренди, виступаючи як єдиний Орендодавець зазначеного майна. Наведеного достатньо для висновку щодо необхідності внесення змін до договорів оренди при зміні балансоутримувача та проблемах з отримання Орендарем житлово-комунальних послуг саме Управлінням КВ, без надходження зовнішніх заяв та звернень.
Статтею 24 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» передбачено, що балансоутримувач має право здійснювати функції утримання на балансі переданого йому за договором з власником майна та управляти їм чи передавати за договором повністю або частково функції управління управителю; визначати порядок утримання, експлуатації та ремонту майна; укладати договори на надання житлово-комунальних послуг; приймати рішення щодо використання коштів на виконання капітального та поточного ремонтів; здійснювати господарську діяльність у порядку, визначеному законом; звертатися до суду про звернення стягнення на майно осіб, які відмовляються оплачувати рахунки за споживання житлово-комунальних послуг або відшкодовувати завдані збитки майну, що перебуває в нього на балансі.
Отже, з огляду на викладене, суд дійшов висновку, що позивачем при передачі на баланс ОСББ «АДРЕСА_1» житлового будинку АДРЕСА_1, не виконано вимоги чинного законодавства.
Відповідно до статті 1 Закону України "Про захист економічної конкуренції" від 11.01.2001 року № 2210-III (далі - Закон N 2210) економічна конкуренція (конкуренція) - це змагання між суб'єктами господарювання з метою здобуття завдяки власним досягненням переваг над іншими суб'єктами господарювання, внаслідок чого споживачі, суб'єкти господарювання мають можливість вибирати між кількома продавцями, покупцями, а окремий суб'єкт господарювання не може визначати умови обороту товарів на ринку.
Як передбачає ст.19 Закону №2210, антиконкурентними діями органів влади, органів місцевого самоврядування, органів адміністративно-господарського управління та контролю є прийняття будь-яких актів (рішень, наказів, розпоряджень, постанов тощо), надання письмових чи усних вказівок, укладення угод або будь-які інші дії чи бездіяльність органів влади, органів місцевого самоврядування, органів адміністративно-господарського управління та контролю (колегіального органу чи посадової особи), які призвели або можуть призвести до недопущення, усунення, обмеження чи спотворення конкуренції. Антиконкурентними діями органів влади, органів місцевого самоврядування, органів адміністративно-господарського управління та контролю, зокрема, визнаються: заборона або перешкоджання створенню нових підприємств чи здійснення підприємництва в інших організаційних формах у будь-якій сфері діяльності, а також встановлення обмежень на здійснення окремих видів діяльності, на виробництво, придбання чи реалізацію певних видів товарів; пряме або опосередковане примушення суб'єктів господарювання до вступу в асоціації, концерни, міжгалузеві, реґіональні чи інші форми об'єднань або здійснення узгоджених дій концентрації суб'єктів господарювання в інших формах; пряме або опосередковане примушення суб'єктів господарювання до пріоритетного укладення договорів, першочергової поставки товарів певному колу споживачів чи першочергового їх придбання у певних продавців; будь-яка дія, спрямована на централізований розподіл товарів, а також розподіл ринків між суб'єктами господарювання за територіальним принципом, асортиментом товарів, обсягом їх реалізації чи закупівель або за колом споживачів чи продавців; встановлення заборони на реалізацію певних товарів з одного реґіону країни в іншому або надання дозволу на реалізацію товарів з одного реґіону в іншому в певному обсязі чи за виконання певних умов; надання окремим суб'єктам господарювання або групам суб'єктів господарювання пільг чи інших переваг, які ставлять їх у привілейоване становище стосовно конкурентів, що призводить або може призвести до недопущення, усунення, обмеження чи спотворення конкуренції; дія, внаслідок якої окремим суб'єктам господарювання або групам суб'єктів господарювання створюються несприятливі чи дискримінаційні умови діяльності порівняно з конкурентами; дія, якою встановлюються не передбачені законами України заборони та обмеження самостійності підприємств, у тому числі щодо придбання чи реалізації товарів, ціноутворення, формування програм діяльності та розвитку, розпорядження прибутком. Вчинення антиконкурентних дій органів влади, органів місцевого самоврядування, органів адміністративно-господарського управління та контролю забороняється і тягне за собою відповідальність згідно з законом.
Згідно з частиною першою статті 59 Закону N 2210 підставами для зміни, скасування чи визнання недійсними рішень органів Антимонопольного комітету України є: неповне з'ясування обставин, які мають значення для справи; недоведення обставин, які мають значення для справи і які визнано встановленими; невідповідність висновків, викладених у рішенні, обставинам справи; порушення або неправильне застосування норм матеріального чи процесуального права.
Отже, надання висновків щодо кваліфікації дій відповідно до законодавства про захист економічної конкуренції належить до виключної компетенції органів Антимонопольного комітету України, тоді як стаття 59 Закону N 2210 містить вичерпний перелік підстав для визнання цих рішень недійсними.
В ході судового засідання представником позивача не спростовано доводи територіального відділення Антимонопольного комітету України викладені в рішенні адміністративної колегії Херсонського обласного територіального відділення Антимонопольного комітету України від 22.04.2013 №58/1-рш у справі №28/1-13.
З матеріалів справи вбачається, що згідно свідоцтва про право власності на нерухоме майно від 26.07.2010 №345 приміщення цокольного поверху будинку АДРЕСА_1, загальною площею 47,4 кв.м. належить територіальній громаді м. Херсон.
При передачі даного майна разом з житловим будинком на баланс ОСББ позивачем не вчинені певні дії, уклавши договори оренди нежитлових приміщень цокольного поверху житлового будинку АДРЕСА_1 не забезпечено внесення відповідних змін до них у частині зміни балансоутримувача цього житлового будинку та без врегулювання з ОСББ «АДРЕСА_1» питання участі ПП ОСОБА_4 в експлуатаційних витратах будинку. Наслідком даних дій, а саме, бездіяльності, стала повна зупинка підприємницької діяльності ПП ОСОБА_4 через відключення електроенергії. Зазначене, узгоджується зі ст.19 Закону №2210 - дія, внаслідок якої окремим суб'єктам господарювання або групам суб'єктів господарювання створюються несприятливі чи дискримінаційні умови діяльності порівняно з конкурентами.
Безспірних доказів, які спростовують вищенаведені факти Управління КВ ні до ні під час судового розгляду справи не надав, натомість позиція АМК та третьої особи підтверджується наявними в справі матеріалами.
З твердженням позивача, про порушення законодавства внаслідок помилкових дій ОСББ, не можливо погодитись оскільки такі дії стали можливими лише внаслідок бездіяльності самого позивача та є похідними від цієї бездіяльності.
Крім того, судом встановлено, що після прийняття на баланс житлового будинку ОСББ відключило орендовані нежитлові приміщення ПП ОСОБА_4 від мереж електропостачання, посилаючись на відсутність договірних відносин. Отже, бездіяльність позивача спричинила зупинку підприємницької діяльності ПП ОСОБА_4
Положення ст. 9 КАС України передбачає, що суди при вирішенні справи керуються принципом законності, відповідно до якого органи державної влади, органи місцевого самоврядування, їхні посадові і службові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Частиною 2 ст. 71 КАС України передбачено, що в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.
З огляду на вищезазначене суд дійшов висновку, що відповідачем доведено факт правомірності прийняття ним оскаржуваного рішення.
Частиною 1 ст. 71 Кодексу адміністративного судочинства України, передбачено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення.
Враховуючи вищевикладене та оцінюючи наявні у матеріалах справи докази в сукупності, суд дійшов висновку, що рішення від 22.04.2013 №58/1-рш у справі №28/1-13 адміністративної колегії Херсонського обласного територіального відділення АМК України, прийнято без порушенням вимог чинного законодавства, в зв'язку з чим не підлягає скасуванню.
На підставі вимог частини 3 статті 160 КАС України, в судовому засіданні 08 серпня 2013 року проголошено вступну та резолютивну частини постанови.
Керуючись ст.ст. 7, 8, 9, 14, 71, 86, 158-163 КАС України, суд,-
постановив:
Адміністративний позов Управління комунальної власності Херсонської міської ради до Херсонського обласного територіального відділення Антимонопольного комітету України, третя особа на стороні відповідача, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору - приватний підприємець ОСОБА_4 про скасування рішення адміністративної колегії - залишити без задоволення.
Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку шляхом подачі до Одеського апеляційного адміністративного суду через Херсонський окружний адміністративний суд апеляційної скарги протягом десяти днів з дня отримання копії постанови. Копія апеляційної скарги на постанову суду одночасно надсилається особою, яка її подає, до Одеського апеляційного адміністративного суду.
Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, встановленого ст. 186 КАС України, якщо таку скаргу не було подано.
Повний текст постанови виготовлено та підписано суддею 12 серпня 2013 року.
Суддя Кузьменко Н.А.
кат. 5.3.