Справа № 1207/15048/12

Провадження № 22ц/782/2390/13

РІШЕННЯ

іменем України

30 липня 2013 року колегія суддів судової палати у цивільних справах апеляційного суду Луганської області у складі

головуючого - судді Авалян Н.М.,

суддів - Максюти І.О., Туренка С.І.,

при секретарі - Аліханян Г.Л.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі судових засідань апеляційного суду Луганської області апеляційну скаргу ПАТ «МТС Україна» на рішення Жовтневого районного суду міста Луганська від 16 травня 2013 року по справі за позовом ПАТ «МТС Україна» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за договором про надання послуг мобільного зв'язку та зустрічним позовом ОСОБА_2 до ПАТ «МТС Україна» про захист прав споживачів,-

ВСТАНОВИЛА :

17 грудня 2012 року позивач ПАТ «МТС Україна» звернувся до суду з позовом про стягнення з відповідача ОСОБА_1 заборгованості, яка виникла внаслідок невиконання зобов'язань за договором про надання послуг мобільного зв'язку від 16 липня 2008 року в загальному розмірі 849,40 грн., з яких основний борг в розмірі 71,24 грн. та штрафні санкції за невиконання умов договору в розмірі 778,16 грн.

Відповідач ОСОБА_1, заперечуючи проти позову, звернувся із зустрічним позовом до ПАТ «МТС Україна» про визнання недійсними договору про надання послуг мобільного зв'язку від 17 грудня 2008 року та додаткової угоди до вказаного договору від 16 липня 2008 року. В обґрунтування позову послався на порушення Закону України «Про захист прав споживачів», оскільки умови договору є несправедливими, а підприємницька діяльність ПАТ «МТС Україна» є нечесною.

Рішенням Жовтневого районного суду міста Луганська від 16 травня 2013 року позов ПАТ «МТС Україна» задоволено частково. Стягнуто з ОСОБА_1 на користь ПАТ «МТС Україна» заборгованість за послуги мобільного зв'язку в розмірі 71,24 грн. В задоволенні інших позовних вимог відмовлено. Вирішено питання про судові витрати. В задоволенні зустрічного позову ОСОБА_1 відмовлено.

В апеляційній скарзі позивач ПАТ «МТС Україна» не погоджується з рішенням суду в частині відмови у стягненні договірної санкції в розмірі 778,16 грн. В цій частині просить рішення суду скасувати і ухвалити нове рішення про задоволення позову, посилаючись на порушення судом норм матеріального права та невідповідність висновків суду обставинам справи. В іншій частині рішення суду не оскаржується.

В зв'язку з цим, виходячи з принципу диспозитивності цивільного процесу, предметом апеляційного розгляду є рішення суду тільки в частині відмови в задоволенні позову ПАТ «МТС Україна» про стягнення з ОСОБА_1 договірної санкції в розмірі 778,16 грн.

Судова колегія, заслухавши суддю-доповідача, перевіривши законність і обґрунтованість рішення суду в межах доводів апеляційної скарги, вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню, а рішення суду - першої інстанції - зміні,виходячи з наступного.

Відповідно до ч.1 ст.303 ЦПК України під час розгляду справи в апеляційному порядку апеляційний суд перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги та вимог, заявлених у суді першої інстанції.

Відповідно до п.п.1,2,3 ч.1 ст.307 ЦПК України за наслідками розгляду апеляційної скарги на рішення суду першої інстанції апеляційний суд має право залишити рішення його без змін, скасувати рішення і ухвалити нове рішення по суті позовних вимог або змінити рішення.

Відповідно до ч.ч. 1,2 ст.309 ЦПК України підставами для зміни чи скасування рішення суду першої інстанції і ухвалення нового рішення або зміни рішення є: 1) неповне з'ясування судом обставин, що мають значення для справи; 2) недоведеність обставин, що мають значення для справи, які суд вважав встановленими; 3) невідповідність висновків суду обставинам справи; 4) порушення або неправильне застосування норм матеріального або процесуального права. Норми матеріального права вважаються порушеними або неправильно застосованими, якщо застосовано закон, який не поширюється на ці правовідносини, або не застосовано закон, який підлягав застосуванню.

Відповідно до ст.213 ЦПК України рішення суду повинно бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, яким суд, виконавши всі вимоги цивільного судочинства, вирішив справу згідно із законом. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на основі повно і всебічно з'ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Зазначеним вимогам рішення суду першої інстанції в оскаржуваній частині не відповідає.

Судом першої інстанції були встановлені наступні факти, які підтверджені матеріалами справи та не заперечувались сторонами.

ПАТ «МТС Україна» є правонаступником ЗАТ «Український мобільний зв'язок».

16 липня 2008 року між ЗАТ «Український мобільний зв»язок» та ОСОБА_1 був укладений договір про надання послуг мобільного зв'язку №4339384/1.11966120, відповідно до умов якого Відповідно до умов договору виконавець зобов'язується надавати послуги мобільного зв'язку в межах України, а замовник зобов'язується вчасно оплачувати рахунку за надані послуги й вносити щомісячну абонентську плату по всіх телефонах, зареєстрованих на його особовому рахунку. Розрахунки за надані послуги провадяться відповідно до тарифів ЗАТ «УМЗ» у національній валюті України, не пізніше 15 числа місяця, наступного за розрахунковим.

16 липня 2008 року сторонами також була укладена додаткова угода №3945149 до вказаного договору, відповідно до п.1.2 якої у випадку, коли дія основного договору достроково припиняється на підставі п. 5.2 основного договору внаслідок неуплати абонентом наданих йому послуг зв'язку, абонент сплачує договірну санкцію в розмірі 2,74 грн. за кожен день, що залишився до закінчення строку дії основного договору, починаючи з дня припинення його дії.

Пунктами 1.1, 1.2 додаткової угоди сторони домовились, що абонент отримує спеціальні умови обслуговування (знижку на аванс 100 грн.) та протягом 365 днів з моменту підписання договору абонент не має права відмовитись від договору.

Згідно з вказаним договором абоненту був наданий телефонний номер та відкрито особовий рахунок для здійснення розрахунків за надані послуги.

Внаслідок неналежного виконання зобов'язань за договором у відповідача виникла заборгованість перед позивачем за послуги мобільного зв'язку.

В зв'язку з порушенням умов договору з 26 січня 2009 року договір був припинений позивачем, а відповідачу була нарахована договірна санкція в сумі 778,16 грн., із розрахунку 2,74*284, де 284 є кількістю днів, що залишилися до закінчення строку дії договору .

Відмовляючи в задоволенні позову про стягнення договірної санкції в розмірі 778,16 грн., суд першої інстанції виходив з того, що вказане нарахування було здійснене позивачем без достатніх підстав, а тому позов в цій частині є необґрунтованим. Свій висновок суд першої інстанції обґрунтував тим, що в судовому засіданні не було встановлено фактів отримання сторонами письмових повідомлень (заяв) один до одного про дострокове розірвання договору за сім календарних днів згідно з вимогами п.2.1.5, п.2.3.4 договору.

Проте, з такими висновками суду погодитись не можна, оскільки вони не відповідають встановленим обставинам справи та нормам матеріального права.

Як вбачається з договору (п.5.2) сторони домовились про те, що договір припиняється, якщо абонент має несплачені рахунки і не погасив наявну заборгованість протягом одного місяця після відправлення йому письмового повідомлення.

Матеріалами справи підтверджено, що 17 листопада 2011 року позивач письмово повідомив відповідача про наявність в нього заборгованості та повідомив про тимчасове призупинення надання послуг, а також попередив про те, що у разі несплати заборгованості дія договору буде припинена згідно з п.5.2 договору. Вказаний лист-попередження був надісланий рекомендованим листом 20 листопада 2011 року на адресу відповідача, зазначену в договорі, яка є зареєстрованою адресою його місця проживання. (а.с.8-9,13,14)

Відповідно до п. 3 ст. 3, ст. 627 ЦК України однією із загальних засад цивільного законодавства є свобода договору.

Згідно з вимогами ч. 1 ст. 509, ст. 526, 527, 530 ЦК України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію, які мають виконуватись сторонами належним чином і у строки відповідно до умов договору чи закону, а кредитор має право вимагати від боржника виконання цього обов'язку.

Відповідно до ст. 546 ЦК України виконання зобов'язання може забезпечуватися неустойкою, порукою, гарантією, заставою, притриманий завдатком. Договором або законом можуть бути встановлені інші види забезпечення виконання зобов'язання.

Вирішуючи спір по суті, на порушення приписів ст. ст. 212-214 ЦПК України суд не звернув уваги на те, що в додатковій угоді до договору про надання послуг мобільного зв'язку іншим видом забезпечення виконання зобов'язання сторони визначили договірну санкцію на підставі ч. 2 ст. 546 ЦК України.

Укладаючи додаткову угоду і добровільно беручи на себе цивільно-правову відповідальність за порушення умов договору у вигляді сплати договірної санкції саме у момент розірвання договору, відповідач фактично погодився на такі умови договору.

Право на застосування цієї санкції виникло у позивача, а у відповідача - обов'язок її виконати з моменту припинення надання послуг мобільного зв'язку за договором - з 26 січня 2009 року, про що зазначено в інтерфейсі. (а.с10)

Відповідно до п.3 Правил надання та отримання телекомунікаційних послуг, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 09 серпня 2005 року №720, - телекомунікаційна послуга (послуга) - це продукт діяльності оператора та/або провайдера телекомунікацій, спрямований на задоволення потреб споживачів у сфері телекомунікацій. Послуги мобільного зв'язку відносяться до телекомунікаційних послуг, про що зазначено у розділі IV вказаних Правил.

Таким чином, нарахована відповідачу договірна санкція є частиною заборгованості за надані телекомунікаційні послуги і підлягає стягненню, оскільки охоплюється поняттям заборгованість у розумінні зазначеної статті - сума санкцій за невиконання умов договору є похідною від первісного зобов'язання, є складовою частиною боргу, нарахування санкцій є передбаченим умовами укладеного сторонами договору, який підписаний відповідачем.

За таких обставин рішення суду першої інстанції в оскаржуваній частині підлягає скасуванню з ухваленням нового рішення про задоволення позову з вказаних вище підстав.

У зв'язку зі зміною рішення суду та повним задоволенням позову відповідно до ст.88 ЦПК України підлягає також стягненню у повному обсязі з відповідача на користь позивача понесені ним судові витрати по сплаті судового збору, у зв'язку з чим рішення суду в частині розподілу судових витрат також підлягає зміні.

Доводи відповідача, викладені в запереченнях на апеляційну скаргу про пропуск строку позовної давності не заслуговують на увагу, виходячи з наступного.

При вирішенні справи суд першої інстанції дійшов висновку про те, що позовна давність була перервана поданням заяви про видачу судового наказу.

Колегія суддів погоджується з вказаним висновком суду , оскільки він повністю відповідає матеріалам справи та нормам матеріального права.

З матеріамлів справи вбачається, що договір про надання послуг мобільного зв'язку з відповідачем був припинений 26 січня 2009 року. На вказану дату відповідачу була нарахована договірна санкція та виставлений остаточний рахунок.

Таким чином, перебіг позовної давності почався з 27 січня 2009 року.

З урахуванням загального строку, визначеного ст.257 ЦК України, позовна давність за вимогою про стягнення заборгованості спливала 27 січня 2012 року.

В травні 2001 року ПАТ «МТС Україна» звернулось до Жовтневого районного суду м.Луганська з заявою про видачу судового наказу та стягнення заборгованості за послуги мобільного зв'язку з ОСОБА_1

23 травня 2011 року судом був виданий судовий наказ, який ухвалою Жовтневого районного суду м.Луганська від 09 грудня 2011 року був скасований за заявою відповідача.

Частиною 2 ст.264 ЦК України встановлено, що позовна давність переривається у разі пред'явлення особою позову до одного із кількох боржників, а також якщо предметом позову є лише частина вимоги, право на яку має позивач.

Після переривання перебіг позовної давності починається заново. Час, що минув до переривання перебігу позовної давності, до нового строку не зараховується. (ч.3 ст.264 ЦК України)

Таким чином, в даному випадку перебіг позовної давності був перерваний в травні 2011 року поданням заяви про видачу судового наказу та розпочався заново після скасування судового наказу в грудні 2011 року.

Інші доводи відповідача, викладені в запереченнях на апеляційну скаргу, також не заслуговують на увагу, оскільки за своїм змістом є доводами, викладеними в зустрічній позовній заяві, тому не можуть прийматись до уваги з огляду на те, що рішення суду першої інстанції в частині відмови в задоволенні зустрічного позову в апеляційному порядку ніким із сторін не оскаржується, а під час апеляційного розгляду справи апеляційний суд обмежений доводами апеляційної скарги.

Керуючись ст.ст. 307 ч.1 п.2, 309 ч.1 п.п.3,4, 313-317, 319, 323-325, 327 ЦПК України, колегія суддів, -

ВИРІШИЛА :

Апеляційну скаргу ПАТ «МТС Україна» задовольнити.

Рішення Жовтневого районного суду міста Луганська від 16 травня 2013 року змінити.

Скасувати рішення в частині відмови в задоволенні позову про стягнення з ОСОБА_1 на користь ПАТ «МТС Україна» санкції за невиконання умов договору і ухвалити в цій частині нове рішення про задоволення позову та стягнення з ОСОБА_1 на користь ПАТ «МТС Україна» санкції за невиконання умов договору в розмірі 778 гривень 16 копійок.

Скасувати рішення в частині розподілу судових витрат та ухвалити в цій частині нове рішення про стягнення з ОСОБА_2 на користь ПАТ «МТС Україна» у відшкодування витрат по сплаті судового збору 214 гривень 60 копійок.

Рішення набирає законної сили з моменту проголошення.

Рішення апеляційного суду може бути оскаржено в касаційному порядку протягом двадцяти днів з дня набрання законної сили шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до суду касаційної інстанції - Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ.

Головуючий суддя:

Судді: