АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ЧЕРНІВЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

УХВАЛА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

м. Чернівці 21 листопада 2006 р. колегія суддів судової палати у кримінальних справах Апеляційного суду Чернівецької області у складі:

головуючого                      Тарбинського В.Г.

суддів:                                 Ковтюк Є.І., Станковської Г.А.

за участю прокурора Слюсарюк Р.Л.

адвоката                              ОСОБА_2

та засуджених                     ОСОБА_1

розглянула у відкритому судовому засіданні кримінальну справу за апеляцією ОСОБА_1 на вирок Першотравневого районного суду м. Чернівці від 4 вересня 2006 р.

Цим вироком                           ОСОБА_1,

ІНФОРМАЦІЯ_1 народження, мешканецьАДРЕСА_1 раніше  не судимий, студент 4 курсу Чернівецького політехнічного технікуму, засуджений за ст. 296 ч. 1 КК України на 2 роки обмеження волі.

На підставі ст. 75 КК України ОСОБА_1 звільнений від відбування призначеного покарання з випробуванням, якщо він протягом 2 років іспитового строку не вчинить нового злочину та виконає покладені на нього обов'язки.

Відповідно до ст. 76 КК України ОСОБА_1 зобов'язаний повідомляти органи кримінально-виконавчої системи про зміну місця проживання, не виїжджати за межі України на постійне проживання без дозволу органу кримінально-виконавчої системи.

Згідно вироку суду ОСОБА_1 визнаний винуватим і засуджений за те, що 9 лютого 2006 p., близько 15 години, знаходячись в стані алкогольного сп'яніння, в тролейбусі 5 маршруту, з хуліганських спонукань став безпричинно   ображати нецензурною лайкою громадянку ОСОБА_3 в

Справа № 11-425/2006 р.                                                       Головуючий у І інстанції

Категорія: ст. 206 ч. 1                                                                               Брияк Т.Р.

КК України                                                             Доповідач: Тарбинський В.Г.

2

присутності пасажирів, на їх зауваження не реагував, ображав нецензурною лайкою пасажарив. Коли водій тролейбуса ОСОБА_4 намагався припинити дії засудженого і вивести його з тролейбусу, то ОСОБА_1 з хуліганських мотивів вдарив ОСОБА_4 і заподіяв йому легкі тілесні ушкодження.

На тролейбусній зупинці, в присутності людей, в тому числі дітей, продовжував хуліганські дії, діючи з особою зухвалістю, виражався в адресу ОСОБА_4 нецензурними словами, а коли тролейбус почав від'їжджати від зупинки, розбив рукою лобове скло тролейбуса ,чим припинив нормальну діяльність тролейбусу до 19 години і заподіяв шкоду КП ЧТУ на 336 грн.

В апеляції засуджений ОСОБА_1 просить вирок щодо нього скасувати і справу закрити на підставі ст. 46 КК України мотивуючи це тим, що його засуджено за злочин невеликої тяжкості, потерпілий претензій до нього не має, а тому на його думу суд мав закрити справу на підставі ст. 8 ч. 2 КПК України, а не постановляти вирок.

Заслухавши доповідь судді, пояснення засудженого та його адвоката підтримавших апеляцію, думку прокурора, яка просила вирок суду залишити без змін, а апеляцію без задоволення, оскільки в суді засуджений не примирився з потерпілим і шкоду не відшкодував, розглянувши справу, обговоривши доводи апеляції, колегія вважає, що апеляція задоволенню не підлягає .

При розгляді справи в суді були перевірені обставини справи і суд, навівши зібрані по справі докази, прийшов до висновку про винуватість ОСОБА_1 у вчиненні   злочину передбаченого ст. 296 ч. 1 КК України.

Кваліфікація дій засудженого по справі апелянтом не оспорюється.

Разом з тим твердження ОСОБА_1 в апеляції про те, що суд мав закрити щодо нього справу за ст. 46 КК України є безпідставним.

Відповідно до ст. 46 КК України особа, яка вперше вчинила злочин невеликої тяжкості, звільняється від кримінальної відповідальності при умові, якщо вона примирилась з потерпілим та відшкодувала завдані нею збитки або усунула заподіяну шкоду.

Як вбачається з вироку суду суд дійсно перекваліфікував дії засудженого з ч. З на ч. 1 ст. 296 КК України, що віднесено законом до злочину невеликої тяжкості.

Разом з тим, виходячи з матеріалів кримінальної справи потерпілий ОСОБА_4 визнаний цивільним позивачем по справі на суму 500 грн. (а.с. 38) і, в ході судового розгляду справи, ця шкода йому не відшкодована засудженим: та в суді потерпілий не примирився із засудженим. Засуджений відшкодував збитки лише тролейбусному депо.

При таких обставинах по справі не виконані вимоги ст. 46 КК України - щодо відшкодування шкоди потерпілому і примирення його з засудженим, а тому апеляція  засудженого не може бути задоволеною.

З врахуванням наведеного та керуючись ст.ст. 365, 366 КПК України, колегія суддів, -

з

УХВАЛИЛА:

вирок Першотравневого районного суду м. Чернівці від 4 вересня 2006 р. щодо ОСОБА_1залишити без змін, а апеляцію ОСОБА_1 - без задоволення.

Головуючий                                             Тарбинський В.Г.

Судді:                                                         Ковтюк Є.І.

Станковська Г.А.