Дата документу Справа №

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ЗАПОРІЗЬКОЇ ОБЛАСТІ

№22-ц/778/2810/13 Головуючий у 1-й інстанції: Купавська Н.М.

Суддя-доповідач: Глазкова О.Г.

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

25 липня 2013 року м. Запоріжжя

Колегія суддів судової палати з цивільних справ апеляційного суду Запорізької області у складі:

головуючого Боєвої В.В.

суддів Глазкової О.Г.

Маловічко С.В.

при секретарі Остащенко О.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за апеляційними скаргами Мелітопольського міжрайонного прокурора в інтересах держави в особі органів, уповноважених представляти інтереси держави - Державна казначейська служба України, ОСОБА_3, Державної податкової служби у Запорізькій області, Мелітопольської об'єднаної Державної податкової інспекції Запорізької області Державної податкової служби на рішення Мелітопольського міськрайонного суду Запорізької області від 05 квітня 2012 року у справі за позовом ОСОБА_3 до Державної казначейської служби України, Мелітопольської об'єднаної державної податкової інспекції Запорізької області Державної податкової служби у Запорізькій області, про стягнення моральної шкоди, завданої незаконними діями органів досудового слідства та прокуратури, -

В С Т А Н О В И Л А :

У вересні 2008 року ОСОБА_3 звернувся до суду з позовом, уточненим в ході судового розгляду до Державної казначейської служби України, Мелітопольської об'єднаної державної податкової інспекції Запорізької області Державної податкової служби у Запорізькій області, про стягнення моральної шкоди, завданої незаконними діями органів досудового слідства та прокуратури.

Рішенням Мелітопольського міськрайонного суду Запорізької області від 28 квітня 2009 року позов задоволено частково.

Стягнуто з Державного казначейства України за рахунок державного бюджету України на користь ОСОБА_3 моральну шкоду у розмірі 15 000 грн. та витрати на правову допомогу в розмірі 1000 грн., а всього 16 000 грн.

Рішенням апеляційного суду Запорізької області від 16 червня 2009 року рішення Мелітопольського міськрайонного суду Запорізької області від 28 квітня 2009 року змінено, визначено суму стягнення моральної шкоди з Державного бюджету України на користь ОСОБА_3 шляхом списання з розрахункового рахунку Державного казначейства України в розмірі 12655 грн. В іншій частині рішення залишено без змін.

Ухвалою Верховного Суду України від 04 лютого 2010 року рішення Мелітопольського міськрайонного суду Запорізької області від 28 квітня 2009 року та рішення апеляційного суду Запорізької області від 16 червня 2009 року залишено без змін.

У лютому 2012 року ОСОБА_3 звернувся до суду з заявою про зміну позовних вимог, в якій просив стягнути на його користь з Державного бюджету України моральну шкоду, завдану йому незаконними діями органів досудового слідства та прокуратури, у розмірі 500 000 грн. та витрати на правову допомогу у розмірі 1 000 грн.

В заяві вказав, що постановою начальника СВ ПМ Мелітопольської ОДПІ Масюкова С.А. від 08 вересня 2005 року була порушена кримінальна справа за фактом умисного ухилення від сплати податків посадовими особами Мелітопольського орендного підприємства теплових мереж за ознаками злочину, передбаченого ст.212 ч.3 КК України. 21 грудня 2005 року старшим слідчим з ОВС СВ ПМ ДПА в Запорізькій області Дудою СВ. після розгляду матеріалів вищезазначеної справи була порушена кримінальна справа відносно позивача за ознаками злочину, передбаченого ст.212 ч.3 КК України. І, 28 грудня 2005 року йому було пред 'явлено обвинувачення за цією статтею Кримінального кодексу України. Цього ж дня позивачу було обрано запобіжний захід у вигляді підписки про невиїзд, а також накладено арешт на належне йому майно та проведено опис майна. Вироком Мелітопольського міськрайонного суду від 25 січня 2008 року його було визнано невинним у скоєнні злочину, передбаченого ст.212 ч.3 КК України, та виправдано за відсутністю в діях складу злочину. Ухвалою апеляційного суду Запорізької області від 25 травня 2008 року зазначений вирок було залишено без змін. Ухвалою колегії суддів Судової палати у кримінальних справах Верховного Суду України від 17 вересня 2009 року було задоволено подання прокурора і скасовано вирок Мелітопольського міськрайонного суду від 25 січня 2008 року та ухвалу апеляційного суду Запорізької області від 25 червня 2008 року, а кримінальна справа була направлена на новий судовий розгляд. Постановою Мелітопольського міськрайонного суду від 23 грудня 2011 року кримінальну справу за обвинуваченням позивача у скоєнні злочину, передбаченого ст.112 ч.3 КК Уркаїни, у зв'язку з відмовою прокурора підтримувати державне звинувачення було закрито на підставі ст.282 ч.2, ст.6 п.2 КПК України. Позивач послався на те, що у зв'язку з незаконними діями органів досудового слідства та прокуратури він перетерпів моральні страждання, пов'язані з тим, що з 08 вересня 2005 року по 04 січня 2012 року, тобто 6 років 3 місяці 26 днів, він незаконно перебував під слідством та судом. Весь цей час у зв'язку з застосуванням до нього запобіжного заходу у вигляді підписки про невиїзд він був позбавлений права виїжджати з міста Мелітополя без дозволу слідчого та суду, що позбавило його на довгий час бачити своїх рідних та близьких родичів. Він незаконно був позбавлений права виїзджати з міста і в період відпустки, що порушувало його право на законний відпочинок та оздоровлення. Більш того, коли він все ж таки отримав дозвіл ні виїзд за кордон за сімейними обставинами, то він не змін виїхати за межі України, оскільки на кордоні його не випустили, пославшись на те, що данні про обмеження його виїзду внесені в комп'ютерну мережу Державної прикордонної служби України. В результаті цього він не зміг віддати останню шану своєму родичеві за кордоном. Все це призвело до порушення його нормальних життєвих зв'язків. Крім того, у зв'язку з поданням слідчого про усунення причин і умов, які сприяли скоєнню злочину, він був вимушений виправдовуватись перед радою орендарів Мелітопольського орендного підприємства теплових мереж за недоліки в роботі, які не мали місце в його діяльності. Це призвело до погіршення відносин з оточуючими його людьми та негативно вплинуло найого престиж у виробничих стосунках, на стан його самопочуття. Було порушене звичайний уклад його життя, що потребувало додаткових зусиль в організації життя та відновлення попереднього стану.

Рішенням Мелітопольського міськрайонного суду Запорізької області від 05 квітня 2012 року позов задоволено частково.

Стягнуто з Державного казначейства України на користь ОСОБА_3 шляхом списання з розрахункового рахунку Державної казначейської служби моральну шкоду у розмірі 79023 грн. з відрахуванням вже виплаченої йому суми у розмірі 12 655 грн.

Додатковим рішенням Мелітопольського міськрайонного суду Запорізької області від 05 квітня 2012 року стягнуто Державного казначейства України на користь ОСОБА_3 шляхом списання з розрахункового рахунку Державної казначейської служби витрати на правову допомогу у розмірі 1000 грн.

В апеляційних скаргах Мелітопольський міжрайонний прокурор в інтересах держави в особі органів, уповноважених представляти інтереси держави - Державна казначейська служба України, Державна податкова служба у Запорізькій області, Мелітопольська об'єднана Державна податкова інспекція Запорізької області, Мелітопольська об'єднана Державна податкова інспекція Запорізької області Державної податкової служби посилаючись на необґрунтованість рішення суду першої інстанції у зв'язку з порушенням судом норм матеріального та процесуального права, просять рішення скасувати та ухвалити нове рішення, яким у задоволені позовних вимог відмовити в повному обсязі.

В апеляційній скарзі ОСОБА_3, посилаючись на незаконність та необґрунтованість судового рішення, просить рішення суду змінити , яким його вимоги задовольнити в повному обсязі, стягнути на його користь з Державного бюджету України шляхом списання з розрахункового рахунку Державного казначейства України моральну шкоду в розмірі 500 000 грн., з відрахуванням вже виплаченої йому суми у розмірі 12655 грн. та стягнути на його користь витрати на правову допомогу у розмірі 1000 грн.

Заслухавши у засіданні апеляційного суду суддю-доповідача, пояснення учасників апеляційного розгляду, перевіривши законність та обґрунтованість рішення суду першої інстанції та обставини справи в межах доводів апеляційної скарги і вимог, заявлених в суді першої інстанції, колегія суддів вважає, що апеляційні скарги задоволенню не підлягають.

Відповідно до п.1 ч.1 ст.307 ЦПК України за наслідками розгляду апеляційної скарги на рішення суду першої інстанції апеляційний суд має право постановити ухвалу про відхилення апеляційної скарги і залишення рішення без змін.

Згідно ст.308 ЦПК України апеляційний суд відхиляє апеляційну скаргу і залишає рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Не може бути скасоване правильне по суті і справедливе рішення суду з одних лише формальних міркувань.

Як зазначено вище, у вересні 2008 року ОСОБА_3 звернувся до суду з позовом про стягнення моральної шкоди, заподіяної незаконними діями органі досудового слідства та прокуратури, обґрунтовуючи вимоги тим, що податковою міліцією ДПА в Запорізькій області 08.09.2005 року відповідно нього була порушена кримінальна справа за фактом умисного ухилення від сплати податків посадовими особами Мелітопольського орендного підприємства теплових мереж та 28.12.2005 року йому було пред»явлено обвинувачення за ч.3 ст.212 КК України.

Справа за позовом ОСОБА_3 неодноразово розглядалася міськрайонним судом, апеляційним судом Запорізької області, Верховним судом України, Вищим спеціалізованим судом України з розгляду цивільних і кримінальних справ.

Останнім рішенням Мелітопольського міськрайонного суду Запорізької області від 05 квітня 2012 року позов ОСОБА_3 задоволено частково, стягнуто на його користь з Державного казначейства України моральну шкоду у розмірі 79023,00 грн. з відрахуванням вже виплаченої йому суми у розмірі 12655,00 грн.

На вказане рішення подали апеляційні скарги: ОСОБА_3, Мелітопольський міжрайонний прокурор в інтересах держави в особі Державної казначейської служби України, Державна податкова служба у Запорізькій області, Мелітопольська ОДПІ Запорізької області.

Рішенням апеляційного суду Запорізької області від 21.08.2012 року рішення міськрайонного суду від 05.04.2012 року змінено, стягнуто на користь ОСОБА_3 28971,00 грн.

Ухвалою Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 2.03.2013 року рішення апеляційного суду від 21.08.2012 року скасоване, справу направлено на новий розгляд до суду апеляційної інстанції.

Як вбачається з матеріалів справи та встановлено судом першої інстанції, податковою міліцією ДПІ в Запорізькій області 08.09.2005 року відносно ОСОБА_3 була порушена кримінальна справа за фактом умисного ухилення від сплати податків посадовими особами Мелітопольського орендного підприємства теплових мереж, а 28.12.2005 року йому було пред»явлено обвинувачення за ч.3 ст.212 КК України, обрано запобіжний захід у вигляді підписки про невиїзд, а також накладено арешт на належне йому майно.

Вироком Мелітопольського міськрайонного суду Запорізької області від 25.01.2008 року, залишеним без змін ухвалою апеляційного суду Запорізької області від 25.06.2008 року, ОСОБА_3 був виправдений через відсутність у його діях складе злочину.

Ухвалою Верховного Суду України від 17.09.2009 року вирок міськрайонного суду від 25.01.2008 року та ухвала апеляційного суду від 25.06.2008 року були скасовані, а кримінальна справа направлена на новий розгляд.

Постановою Мелітопольського міськрайонного суду від 23.12.2011 року кримінальну справу відносно ОСОБА_3 закрито у зв»язку з відмовою прокурора підтримувати державне обвинувачення.

З цього слідує, що судом першої інстанції було правильно встановлені обставини незаконного притягнення ОСОБА_3 до кримінальної відповідальності, які підтверджуються сукупністю доказів, досліджених під час судового розгляду справи.

Відповідно до ст.3 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів.

Статтями 1, 2 Закону України від 01.12.1994 року « Про порядок відшкодування шкоди, завданої громадянинові незаконними діями органів дізнання, досудового слідства, прокуратури і суду» передбачені випадки відшкодування шкоди, в тому числі незаконним засудженням, незаконним притягненням як обвинуваченого, незаконним накладання арешту на майно та інше.

Відповідно до ст.13 цього Закону питання про відшкодування моральної шкоди за заявою громадянина вирішується судом відповідно до чинного законодавства, що приймається згідно ч.1 ст.12 .

Розмір моральної шкоди визначається з урахуванням обставин справи в межах, встановлених цивільним законодавством.

Відшкодування моральної шкоди за час перебування під слідством чи судом провадиться виходячи з розміру не менше одного мінімального розміру заробітної плати за кожен місяць перебування під слідством чи судом.

Задовольняючи частково позовні вимоги ОСОБА_3, суд першої інстанції обґрунтовано прийшов до висновку про те, що моральна шкода, яка завдана позивачу, підлягає відшкодуванню на підставі п.2 ч.1 ст.2 Закону України від 01.12.1994 року «Про порядок відшкодуваня шкоди завданої громадянинові незаконними діями органі дізнання, досудового слідства, прокуратури і суду» за рахунок держави

Сам факт незаконного притягнення до кримінальної відповідальності спричиняє виникненню моральних страждань, моральної шкоди, оскільки в даний період перебування під слідством, особа зазнає ряд обмежень в пересуванні, вільного обранням свого місця перебування та проживання, переживає за подальшу свою долю, має незручності у спілкуванні з рідними, близькими, знайомими.

Як встановлено судом та підтверджено матеріалами справи, позивач тривалий час перебував під слідством та судом, а саме з 28 грудня 2005 року (дата незаконного притягнення до кримінальної відповідальності як обвинуваченого) по 04.01. 2012 року (дата набрання законної сили постанови про закриття кримінальної справи. Тобто, ОСОБА_3 незаконного перебував під слідством та судом 6 років та 7 днів, був позбавлений нормальному образу життя, був втрачений душевний спокій та рівновага.

При визначені розміру компенсації за моральну шкоду суд виходив із того, що задоволення позовних вимог само по собі становить достатньо справедливу компенсацію за завдану шкоду. Зважаючи на це та враховуючи такі критерії, як розумність, справедливість та враховуючи характер і обсяг моральних страждань позивача, що викликані порушенням його прав, суд правильно дійшов висновку про часткове задоволення позовних вимог.

Задовольняючи позовні вимоги позивача за період його незаконного перебування під слідством і судом, суд виходив з розміру мінімальної заробітної плати на час розгляду справи, а саме - 1094,00 грн., а тому стягнув 79023,00 грн. з відрахуванням суми, яка була виплачена йому у розмірі 12655,00 грн. Тобто рішення суду почалося виконуватися.

Крім того, додатковим рішенням суду від 17.04.2012 року на користь позивача стягнуто 1000,00 грн. - витрати на правову допомогу, оскільки ці витрати підтверджені договором про надання правової допомоги, квитанцією, журналом судових засідань, з яких вбачається кількість часу, затраченого на правову допомогу (близько чотирьох годин). Ця сума узгоджується граничним розміром компенсації витрат, пов»язаних з розглядом цивільної справи, згідно з постановою КМ України № 590 від 27.04.2006 року.

Враховуючи наведене, колегія суддів вважає, що рішення суду першої інстанції відповідає вимогам закону, а тому підстав для його скасування не вбачається.

Керуючись ст.ст. 307, 308, 313-315, 317 ЦПК України, колегія суддів

УХВАЛИЛА:

Апеляційні скарги Мелітопольського міжрайонного прокурора в інтересах держави в особі органів, уповноважених представляти інтереси держави - Державна казначейська служба України, ОСОБА_3, Державної податкової служби у Запорізькій області, Мелітопольської об'єднаної державної податкової інспекції Запорізької області Державної податкової служби відхилити.

Рішення Мелітопольського міськрайонного суду Запорізької області від 05 квітня 2012 року залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення, проте може бути оскаржена до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом двадцяти днів.

Головуючий:

Судді: