Справа № 11-808 Головуючий у 1 інстанції - Жовток Є. А.
ст.296 ч.З КК України Доповідач-Рудомьотова С.Г.
УХВАЛА ІМ"ЯМ УКРАЇНИ
2006 року листопада 23 дня колегія суддів судової палати з кримінальних справ Апеляційного суду Чернігівської області у складі:
головуючого - Салая Г А. суддів - Рудомьотової С.Г. , Зенченко Т.С. З участю прокурора - Томилка М.П. та адвоката -ОСОБА_1 потерпілих -ОСОБА_2, ОСОБА_3
розглянула у відкритому судовому засіданні в м. Чернігові кримінальну справу за апеляціями потерпілих ОСОБА_2 та ОСОБА_3 на вирок Ріпкинсього районного суду від 20 вересня 2006 року , яким засуджено ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 народження , гр. - на України , уродженця і мешканця смт. Добрянка ,Ріпкинсього району Чернігівської області , АДРЕСА_1, несудимого -
· за ст.296 ч.З КК України - до чотирьох років позбавлення волі.
· за ст. 345 ч.2 КК України - до двох років позбавлення волі.
На підставі ст.70 КК України ,шляхом поглинення менш суворого покарання більш суворим, остаточно призначено чотири роки позбавлення волі.
На підставі ст.75 КК України ОСОБА_4 звільнено від відбування покарання з випробуванням на два роки , якщо він не вчинить нового злочину і виконає покладені на нього обов'язки, передбачені ст.76 КК України: - не виїжджати за межі України на постійне місце проживання без дозволу органу кримінально-виконавчої системи;
· повідомляти органи кримінально - виконавчої системи про зміну місця проживання;
· періодично з'являтися для реєстрації в органи кримінально - виконавчої системи.
Цивільні позови потерпілих задоволені частково.
Стягнуто з засудженого ОСОБА_4 на відшкодування моральної шкоди на користь : - ОСОБА_2 - 1700 грн. , ОСОБА_3- 1500 грн.
Вироком суду визнано виновним і засуджено ОСОБА_4 за вчинення злочинів при слідуючих обставинах :
02 травня 2006 року ,близько 17 години ,в пункті пропуску через державний кордон України „Добрянка", розташованому в смт. Добрянка Ріпкинсього району Чернігівської області, він, перебуваючи у стані алкогольного сп'яніння, з мотивів явної неповаги до суспільства, супроводжуючи свої дії особливою зухвалістю, безпричинно , умисно , наніс удари руками ОСОБА_2, старшому зміни прикордонного наряду Державної прикордонної служби України , та ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_2 прикордонного наряду Державної прикордонної служби України ,які виконували службові обов'язки з охорони державного кордону і, згідно ч.І ст.2 Закону України „Про державний захист працівників суду і правоохоронних органів" , є працівниками правоохоронного органу , спричинивши їм тілесні ушкодження.
Відповідно ОСОБА_2 спричинено середньої тяжкості тілесні ушкодження у виді розриву лівого ключично - акроміального зчленування, синців та забиття м'яких тканин голови і обличчя, осаднення правого передпліччя ; ОСОБА_3 - легкі тілесні ушкодження з короткочасним розладом здоров»я у виді закритої черепно - мозкової травми, струсу головного мозку, синців та забиття м'яких тканин шиї, волосяної частини голови, правої половини грудної клітки та садна правого колінного суглобу.
В апеляціях потерпілих ОСОБА_2 та ОСОБА_3 ставиться питання про зміну вироку в частині цивільного позову з вимогою збільшити стягнення у розмірі 10000 грн. кожному , не оспорюючи кваліфікації дій засудженого і призначеного йому покарання.
Апелянти вважають, що зменшуючи стягнення на відшкодування моральної шкоди , заподіяної їм засудженим, місцевий суд не в достатній мірі врахував ті моральні та фізичні страждання , які вони відчували під час побиття , ступінь приниження їх честі і гідності, втрати життєвих зв'язків під час тривалого лікування і відсутності можливості займатися своїми справами, а також можливих наслідків травм у подальшому житті.
В запереченнях адвоката ОСОБА_4 у інтересах засудженого ОСОБА_4 на апеляції ставиться питання про залишення вироку місцевого суду без зміни як справедливого, що ґрунтується на обставинах справи та вимогах закону про моральну шкоду.
Заслухавши доповідача , пояснення потерпілих ОСОБА_2 та ОСОБА_3, їх адвоката ОСОБА_1, які підтримали апеляції у повному обсягу і просили збільшити тільки стягнення на відшкодування моральної шкоди , а рішення суду стосовно кваліфікації та міри покарання засудженому - залишити без змін ,думку прокурора про залишення вироку суду без змін, перевіривши матеріали справи в обсягу апеляцій і обговоривши доводи апеляцій , колегія суддів вважає, що вони задоволенню не підлягають.
У судовому засіданні ОСОБА_4 повністю визнав свою вину у інкримінованих йому злочинах, розповів ,як їх вчинив, розкаявся .
Його виновність повністю доведена дослідженими і перевіреними у судовому засіданні доказами - показаннями потерпших ОСОБА_2, ОСОБА_3, свідків ОСОБА_5, ОСОБА_6, ОСОБА_7, ОСОБА_8, ОСОБА_9, повно і об'єктивно викладених у вироку , даними послужних списків потерпілих як службовців КП „Піддобрянка" прикордонної застави „Добрянка" прикордонної комендатури „Ріпки" військової частини 2253 Державної прикордонної служби України / а.с. 26-27,31/, висновками судово-медичних експертиз №1468 від 11.07.2006 року про спричинення тілесних ушкоджень середньої тяжкості ОСОБА_2 / а.с.58-60/ , та №1462 від 11.07.2006 року - легких тілесних ушкоджень , що спричинили короткочасний розлад здоров»я ОСОБА_3 / а.с.58-60/, іншими доказами.
Місцевий суд повно і всебічно дослідив докази по справі, дав їм вірну юридичну оцінку, правильно кваліфікував дії ОСОБА_4 за ст.ст.296 ч.З та 345 ч.2 КК України .
Міра покарання засудженому також відповідає матеріалам справи і вимогам закону , і не оспорюється апелянтами.
Стосовно вимог потерпших про стягнення більших сум заподіяної їм злочином моральної шкоди, то підстав для зміни вироку суду в цій частині колегія суддів не знаходить, бо місцевий суд в повній мірі дослідив обставини спричинення шкоди потерпілим, навів цьому докази , і обґрунтував своє рішення стосовно стягнення саме тих сум шкоди , в частині яких задовольнив позови.
Крім того , суд врахував у вироку і ті підстави часткового задоволення позовів , на які посилаються потерпілі у апеляціях.
За таких обставин апеляції задоволенню не підлягають.
Керуючись ст.356,365-366,379 КПК України , колегія суддів ,-
УХВАЛИЛА:
Апеляції потерпілих ОСОБА_2. та ОСОБА_3 залишити без задоволення , а вирок Ріпкинсього районного суду від 20 вересня 2006 року щодо засудженого ОСОБА_4 - без змін.
Головуючий -