Апеляційний суд Вінницької області
Ухвала Іменем України
02.11.2006 року м. Вінниця
Колегія суддів судової палати з цивільних справ апеляційного суду Вінницької області у складі:
Головуючої: Стеблюк Л.П.
Суддів: Голембевської Л.М., Луценка В.В.
При секретарі: Торбасюк О.І.
Розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Вінниці справу за апеляційними скаргами Вінницького обласного військового комісаріату на постанову Замостянського районного суду м. Вінниці від 25.09.2006 року по адміністративній справі за позовом ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_3 до Вінницького обласного військового комісаріату про перерахунок розміру пенсії, як учаснику бойових дій, -
Встановила:
Постановою Замостянського районного суду м. Вінниці від 25.09.2006 року вказаний позов задоволено частково.
Зобов'язано Вінницький ОВК провести перерахунок пенсії:
ОСОБА_3 з урахуванням підвищення пенсії на 150% мінімальної пенсії за віком 21.08.2003 року по 01.07.2006 року.
ОСОБА_1 з урахуванням підвищення пенсії на 150% мінімальної пенсії за віком з
31.08.2003 року по 01.07.2006 року.
ОСОБА_2 з урахуванням підвищення пенсії на 150% мінімальної пенсії за віком з
13.12.2004 року по 01.07.2006 року.
Зобов'язано Вінницький ОВК виплатити ОСОБА_3, ОСОБА_1, ОСОБА_2 різницю між нарахованою та отриманою пенсією, та в подальшому з 01.07.2006 року виплачувати підвищення пенсії на 150% мінімальної пенсії за віком встановлений на 2006 рік, але без підвищення пенсії на 25% прожиткового мінімуму, для осіб які втратили працездатність.
Стягнуто з Вінницького ОВК 51 грн. судового збору на користь держави.
В решті позовних вимог відмовлено.
В апеляційній скарзі Вінницький ОВК просить скасувати рішення Замостянського районного суду м. Вінниці від 25.09.2006 року та ухвалити нове рішення з відмовою в задоволенні позовних вимог, посилаючись на порушення норм матеріального та процесуального права.
Перепровіривши матеріали справи, законність судового рішення колегія суддів вважає, що апеляційна скарга до задоволення не підлягає за таких підстав.
Судом встановлено, що позивач ОСОБА_2 проходив військову службу до 11.06.1993 року і є учасником бойових дій, що фактично підтверджується наданим суду
Справа №22ас -1434 2006 р. Категорія: 21 Постанову ухвалено під головуванням Фінагєєва В. О.
Суддя-доповідач: Стеблюк Л.П.
посвідченням учасника бойових дій НОМЕР_1, ОСОБА_1 проходив військову службу до 19 червня 1997 року і є учасником бойових дій -посвідчення НОМЕР_2, ОСОБА_3 проходив військову службу до 10 грудня 2002 року і є учасником бойових дій, що фактично підтверджується посвідченням учасника бойових дій НОМЕР_3.
Згідно ст. 15 ЗУ «Про пенсійне забезпечення військовослужбовців, осіб начальницького та рядового складу органів внутрішніх справ» в редакції закону на 01.01.2006 року пенсії учасникам бойових дій, зазначеним у п. 1 ст. 10 ЗУ «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту» підвищуються на 150% мінімальної пенсії за віком.
Відповідно п. 22 ст. 12 ЗУ «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту» в редакції до 01.07.2006 року - Учасникам бойових дій пенсії або щомісячне довічне грошове утримання чи державна соціальна допомога, що виплачується замість пенсії підвищують в розмірі 150% мінімальної пенсії за віком.
Мінімальна пенсія за віком станом на 01.01.2005 року відповідно до ЗУ «Про державний бюджет на 2005 рік склала 332 грн., а з 01.06.2006 року - 350 грн. відповідно до ЗУ «Про державний бюджет на 2006 рік».
У зв'язку з викладеним суд першої інстанції прийшов правильного висновку, що вимоги позивача в частині перерахунку пенсії з урахуванням підвищення на 150% прожиткового мінімуму задоволенню не підлягають, оскільки законодавством передбачено підвищення пенсій учасникам бойових дій виходячи з розміру мінімальної пенсії.
На підставі ст. 4 Цивільного кодексу України суд першої інстанції прийшов до висновку про необхідність застосування для вирішення положень ст. 15 ЗУ «Про пенсійне забезпечення військовослужбовців п. «Г» та ст. 12 п. 22 ЗУ «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту» та поновити права позивачів шляхом зобов'язання відповідача виконати обов'язок в натурі відповідно до положень ч. 2 ст. 16 ЦК України.
Відповідно до ст. 17 ЗУ «Про державні соціальні стандарти та державні соціальні гарантії» до числа основних державних соціальних гарантій включаються мінімальний розмір заробітної плати, мінімальний розмір пенсії за віком.
Згідно ст. 20 ЗУ «Про державні соціальні стандарти та державні соціальні гарантії» - є основою для розрахунку видатків на соціальні цілі та формування на їх основі бюджетів усіх рівнів. Розрахунки і обґрунтування до показників видатків на соціальні цілі у проектах Державного бюджету України, бюджету Автономної Республіки Крим та місцевих бюджетів здійснюються на підставі державних соціальних стандартів, визначених відповідно до цього Закону.
А отже, при розрахунку підвищення пенсії позивачів Вінницький ОВК мав би керуватися Законом, а не постановою Кабінету Міністрів України та розрахувати підвищення пенсії на основі державної соціальної гарантії - мінімального розміру пенсії за віком, відповідно до вимог Законів України «Про статус ветеранів війни...», «Про пенсійне забезпечення військовослужбовців...» та Наказу Міністерства Оборони України №205 від 08.08.1994 року, яким також передбачене вказане підвищення.
Згідно з вимогами ст. 22 Конституції України при прийнятті нових законів або внесенні змін до чинних законів не допускається звуження змісту та обсягу існуючих прав і свобод.
Конституційний суд України в своєму рішенні від 01.12.2004 року №20 - рп вказав, що звуження змісту та обсягу існуючих прав шляхом прийняття нових законів або внесення змін до чинних законів за ст. 22 Конституції не допускається.
Скасування підвищення пенсій учасникам бойових дій суперечить вимогам ст. 2 ЗУ «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту», згідно з якою права та пільги для ветеранів війни і членів їх сімей, встановлені раніше законодавством України і законодавством колишнього Союзу РСР, не можуть бути скасовані без їх рівноцінної заміни (частини друга); нормативні акти органів державної влади та органів місцевого самоврядування, які обмежують права і пільги ветеранів війни, передбачені цим Законом, є недійсними (частина третя).
Відповідно до постанови Пленуму Верховного Суду України №9 від 01.11.1996 року «Про застосування Конституції України при здійсненні правосуддя», що в ст. 8 Конституції України має найвищу юридичну силу, а її норми є нормами прямої дії, суди при розгляді конкретних справ мають оцінювати зміст будь-якого закону чи іншого нормативно-правового акта з точки зору його відповідності Конституції і в усіх необхідних випадках застосувати конституцію як акт прямої дії.
Постанова Кабінету Міністрів України №2 від 03.01.2002 року «Про підвищення розміру пенсій та інших соціальних виплат окремим категоріям пенсіонерів...» згідно якою встановлено, що з розміру 19 грн. 91 коп. обчислюються додаткові пенсії суперечить не тільки вимогам ст. 15 ЗУ «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту», а й вимогам ст. 22 Конституції України.
Крім того, згідно з п. 17 Міністерства Оборони України №205 від 08.08.1994 року «Про затвердження положення про порядок призначення та виплати в Міністерстві оборони України державних пенсій...» пенсій за вислугу років незалежно від обчислення розміру підвищуються на 150% мінімальної пенсії за віком - учасникам бойових дій.
Законом України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту» ч.4 ст. 12 змінено та викладено в редакції - Учасникам бойових пенсій підвищуються в розмірі 25% прожиткового мінімуму.
Відповідно до прикінцевих положень вказаного Закону він вступає в силу з 01.07.2006 року.
Згідно з вимогами ст. 5 ЦК України акти цивільного законодавства регулюють відносини, які виникли з дня набрання ними чинності і не мають зворотної дії у часі.
Таким чином, вказані зміни не можуть стосуватися перерахунку пенсії позивача за 2004- 2006 роки в сторону їх зменшення. Оскільки згідно з вимогами ст. 22 Конституції України, при прийнятті нових законів або внесенні змін до чинних законів не допускається звуження змісту та обсягу існуючих прав і свобод, а відповідно до вимог ст. 2 ЗУ «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту» - вказані зміни є недійсними, а тому вказане підвищення пенсії має нараховуватись і в подальшому розмірі, що мав бути нарахований в 2006 році, коли діяла редакція ст.ст. 12, 13 ЗУ «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту» в редакції Закону до 01.01.2006 року, якою було передбачено, що учасниками бойових дій пенсії або щомісячне довічне грошове утримання чи державна соціальна допомога, що виплачується в замість пенсії підвищуються на 150% мінімальної пенсії за віком, але без підвищення пенсії на 25% прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність, оскільки вказані зміни є недійними, що визначено ст. 2 ЗУ «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту».
Постанова суду відповідає матеріалам справи і вимогам закону.
Доводи апеляційної скарги безпідставні, необгрунтовані і висновків суду не спростовують.
Керуючись ст.ст. 195, 196, 200, 206 КАС України, колегія суддів, -
Ухвалила:
Апеляційні скарги Вінницького обласного військового комісаріату відхилити.
Постанову Замостянського районного суду м. Вінниці від 25.09.2006 року залишити без змін.
Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення і може бути оскаржена в касаційному порядку на протязі одного місяця з дня його проголошення до Вищого адміністративного суду України.