Головуючий суду 1 інстанції - Шпідько В.Г.
Доповідач - Коротких О.Г.
Справа № 2/416/15/13
Провадження № 22ц/782/3043/13
РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
06 серпня 2013 року колегія суддів судової палати з цивільних справ апеляційного суду Луганської області в складі:
головуючого -Коротких О.Г.
суддів: Масенко Д.Є.,Дмитрієвої Л.Д.,
при секретарі: Гайворонській Т.В..
розглянувши у відкритому судовому засіданні у місті Луганську апеляційну скаргу ОСОБА_2 на рішення Лутугинського районного суду Луганської області від 20.06.2013року по цивільній справі за позовом ОСОБА_3, ОСОБА_4 до ОСОБА_2 про зобов"язання вчинити певні дії, стягнення матеріальної і моральної шкоди,
ВСТАНОВИЛА:
У жовтні 2011року позивачі звернулися до суду з позовом до ОСОБА_2 про зобов"язання вчинити певні дії, стягнення матеріальної і моральної шкоди, посилаючись на наступні обставини.
ОСОБА_3 і ОСОБА_4 є співвласниками земельної ділянки, розташованої за адресою: АДРЕСА_2 на підставі державного акту на земельну ділянку серії ЛГ №102825 від 06.12.2004року. У зазначеному будинку мешкає позивач ОСОБА_3 Відповідач ОСОБА_2 проживає у будинку АДРЕСА_1. В результаті непрязних відносин ОСОБА_2 убрав межові знаки між земельними ділянками і встановив бетонну огорожу. ОСОБА_3 була змушена звернутися до спеціалістів ТОВ «СУЮЦ УКРДОНБАСПРАВО» для визначення та погодження зовнішніх меж земельної ділянки в натурі. Відповідно до висновку від 29.01.2010року було виявлено, що бетонна огорожа збудована на земельній ділянці позивачів. Відповідач заволодів частиною їх земельної ділянки у розмірі 0,6м, у зв»язку з чим вони просили зобов»язати ОСОБА_2 знести збудований бетонний паркан. Крім цього, ОСОБА_3 понесла витрати в сумі 1500грн., сплативши за послуги спеціалістів, просила стягнути їх з відповідача. Враховуючи його неправомірні дії, неприязні стосунки, які тривають довгий час і спричинили моральну шкоду, позивачі просили стягнути з ОСОБА_2 на їх користь моральну шкоду в сумі 1700грн.
Рішення Лутугинського районного суду Луганської області від 20.06.2013року позовні вимоги були задоволені частково: суд зобов»язав ОСОБА_2 знести бетонну огорожу, збудовану між земельними ділянками, розташованої за адресою: АДРЕСА_2 і АДРЕСА_1; стягнув з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_3, ОСОБА_4 матеріальні збитки в сумі 1500грн. і 1000грн. моральної шкоди.
В апеляційній скарзі відповідач ставить питання про скасування рішення суду з мотивів неправильного застосування судом першої інстанції норм матеріального і процесуального права, невідповідності висновків суду обставинам справи і просить постановити нове рішення, яким відмовити у задоволенні позовних вимог позивачів.
Заслухавши доповідача, дослідивши матеріали справи, перевіривши законність і обгрунтованість рішення суду та обговоривши доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню з наступних підстав.
Згідно з ст.213,ст.214 ЦПК України рішення суду повинно бути законним і обґрунтованим; законним є рішення ,яким суд виконавши всі вимоги цивільного судочинства, вирішив справу згідно з законом;обґрунтованим є рішення, ухвалене на основі повно і всебічно з»ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.
Під час ухвалення рішення суд у числі інших вирішує також питання, чи мали місце обставини, якими обґрунтовувалися вимоги і заперечення та якими доказами вони підтверджуються, які правовідносини сторін випливають із встановлених обставин, яка правова норма підлягає застосуванню до цих правовідносин.
Відповідно до вимог ч.1,ч.3 ст.303 ЦПК України ,- під час розгляду справи в апеляційному порядку апеляційний суд перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції у межах доводів апеляційної скарги та вимог, заявлених у суді першої інстанції, але апеляційний суд не обмежений доводами апеляційної скарги, якщо під час розгляду справи буде встановлено неправильне застосування норм матеріального права або порушення норм процесуального права, які є обов'язковою підставою для скасування рішення.
Згідно з ст.60 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на основу своїх вимог або заперечень.
Так, з матеріалів справи вбачається, що ОСОБА_3 і ОСОБА_4 є співвласниками земельної ділянки, розташованої за адресою: АДРЕСА_2 на підставі державного акту на земельну ділянку серії ЛГ №102825 від 06.12.2004року. У зазначеному будинку мешкає позивач ОСОБА_3 Відповідач ОСОБА_2 проживає у будинку АДРЕСА_1. В результаті непрязних відносин ОСОБА_2 убрав межові знаки між земельними ділянками і встановив бетонну огорожу. ОСОБА_3 була змушена звернутися до спеціалістів ТОВ «СУЮЦ УКРДОНБАСПРАВО» для визначення та погодження зовнішніх меж земельної ділянки в натурі. Відповідно до висновку від 29.01.2010року було виявлено, що бетонна огорожа збудована на земельній ділянці позивачів. Відповідач заволодів частиною їх земельної ділянки у розмірі 0,6м, у зв»язку з чим вони просили зобов»язати ОСОБА_2 знести збудований бетонний паркан. Крім цього, ОСОБА_3 понесла витрати в сумі 1500грн., сплативши за послуги спеціалістів.
Задовольняючи частково позовні вимоги, суд першої інстанції виходив з їх доведеності і обґрунтованості. Судова колегія погоджується з висновками суду стосовно зобов»язання ОСОБА_2 знести споруджену бетонну огорожу як самовільно збудовану, яка порушує право власності позивачів на земельну ділянку, а також стосовно стягнення понесених витрат в сумі 1500грн., оскільки вони ґрунтуються на законі і відповідають обставинам справи.
Разом з тим, судова колегія не може погодитися з рішенням суду першої інстанції щодо стягнення з ОСОБА_2 моральної шкоди в сумі 1000грн., оскільки позивачі не надали суду жодних доказів з цього приводу. Крім цього, судом не враховано матеріальний стан відповідача, який є інвалідом першої групи.
Доводи апелянта стосовно недоведеності того, що споруда є самочинно збудованою, судова колегія не приймає до уваги, тому що ухвалою апеляційного суду Луганської області від 24.02.2011року ця обставина встановлена, а тому вона не потребує доказів відповідно до вимог ч.3 ст.61 ЦПК України, де зазначено, що обставини, встановлені судовим рішенням у цивільній, господарській або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді інших справ, у яких беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини.
Посилання ОСОБА_2 на некомпетентність спеціалістів ТОВ «СУЮЦ УКРДОНБАСПРАВО» не може бути прийнято до уваги, оскільки відповідач мав право заявити клопотання про проведення експертизи по справі або залучення інших спеціалістів для з»ясування всіх обставин, які викликають у нього сумніви, але таких клопотань суду апелянт не заявив.
Доводи апелянта стосовно того, що квитанція до касового ордеру №402 від 29.12.2009року про сплату ОСОБА_3 1500грн. є неналежним доказом, судова колегія не приймає до уваги, оскільки висновок спеціалістів ТОВ «СУЮЦ УКРДОНБАСПРАВО» було складено 29.01.2010року, тобто через місяць після сплати коштів про проведення землевпорядних робіт.
Таким чином, судова колегія вважає, що суд неправильно застосував норми матеріального права, що є підставою для зміни рішення суду відповідно до вимог ст.309 ЦПК України.
Керуючись ст..ст.209, 303, 304, 309, 316 ЦПК України, судова колегія
ВИРІШИЛА:
Апеляційну скаргу ОСОБА_2 задовольнити частково, рішення Лутугинського районного суду Луганської області від 20.06.2013року змінити, скасувати в частині стягнення з ОСОБА_2 моральної шкоди1000грн., ухвалити нове рішення, яким відмовити ОСОБА_3, ОСОБА_4 у задоволенні позовних вимог про стягнення моральної шкоди. В іншій частині рішення залишити без змін.
Рішення набирає чинності негайно та може бути оскаржене до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом двадцяти днів.
Головуючий:
Судді: