Справа № 2 - 1292 за 2008 р.

РІШЕННЯ

Іменем України

 

16 жовтня 2008 року                                    Переяслав-Хмельницький міськрайонний суд Київської області в складі:

головуючого  судді      Овдієнко К.М.

при секретарі                 Домантович О.П.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Переяславі-Хмельницькому

справу за позовом ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю "Агромонтажник" про стягнення   заробітної плати, середньомісячного заробітку за час затримки розрахунку при звільненні та зобов"язання відповідача внести зміни  до трудової книжки     , -

встановив:

 

ОСОБА_1звернувся до суду з позовом , в якому просив  стягнути з відповідача на його користь  заборговану йому заробітну плату в сумі 12000 грн., середньомісячний заробіток за час затримки розрахунку в сумі 42000 грн. та 500 грн. понесених ним витрат по наданню юридичної допомоги.

В обґрунтування позову посилався на те, що  працював у відповідача з 29.08.2005 р. до 17.07.2006 р. З відповідачем була досягнута домовленість про виплату йому щомісячної зарплати в розмірі 3000 грн., якої він дотримувався до  лютого 2006 року. В березні зарплата виплачена частково, а починаючи з квітня відповідач взагалі припинив виплату зарплати, посилаючись на відсутність коштів,  та неодноразово обіцяв провести розрахунок. Про прийняття на роботу за строковим трудовим договором , про звільнення з роботи  та про розмір визначеної йому заробітної плати дізнався лише після витребування за допомогою  адвоката документів для звернення до суду.

В ході розгляду справи та в судовому засіданні  позивач і його представник адвокат ОСОБА_2 позовні вимоги уточнили . Позивач просить  стягнути з відповідача на його користь заборговану заробітну плату в сумі 2792 грн. 30 коп., середньомісячний заробіток за затримку розрахунку при звільненні за час до постановлення рішення суду в розмірі 22404 грн. 20 коп. , витрати по наданн. юридичної допомоги в розмірі 1000 грн. та зобов"язати відповідача внести в його трудову книжку зміни, зазначивши дату звільнення в день проведення фактичного розрахунку.

            Крім того позивач просить поновити йому строк для захисту порушеного права, посилаючись на те, що про своє звільнення, а отже і порушення свого права на одержання повного розрахунку, дізнався наприкінці  серпня 2007 року після отримання адвокатом частини необхідних для подачі до суду документів. Точну дату їх одержання  та направлення позову до суду підтвердити не може, оскільки конверт зі штемпелем та квитанція про відправлення до суду позовної заяви  рекомендованим листом не збереглися. Крім того, після направлення йому зазначених документів   директор ТОА "Агромонтажник" ОСОБА_3. неодноразово телефонував бригадиру ОСОБА_4., обіцяв провести розрахунок і просив не звертатися до суду. 

 

            Представник відповідача  Булигіна А.В.  заперечує проти задоволення позову, посилаючись на те, що вини відповідача в не проведенні повного розрахунку з позивачем та в затримці видачі трудової книжки немає, оскільки в день звільнення з роботи він не працював і після цього не звертався  за проведенням з ним розрахунку. Хоч відповідач і не повідомляв позивача про закінчення робіт, він не міг про це не знати.  Відповідач не був зобов"язаний надсилати позивачеві наказ про його звільнення, оскільки  звільнення відбулося не з ініціативи адміністрації, а  у зв"язку з закінченням строкового трудового договору. Вважає, що строк для звернення позивача до суду пропущений ним без поважних причин.

             З  пояснень свідка ОСОБА_5., речових доказів, письмових доказів, які маються в матеріалах справи, встановлено, що позивач  ОСОБА_1., згідно з наказом ТОВ "Агромонтажник"  № 11-к від 01.09.2005 р., на підставі його заяви прийнятий  тимчасово, на час будівництва птахофабрики, на посаду монтажника з 01.09.2005 р. , а згідно з наказом № 45 від 30.07.2006 р. звільнений з 01.08.2006 р. у зв"язку з закінченням будівництва пташників в с. Старе Бориспільського району Київської області  Старинської птахофабрики "Нова" на підставі припинення трудового договору згідно з п.2 ст.36 КЗпП України. Записи про прийняття на роботу та звільнення у відповідності з цими наказами зроблені в трудовій книжці позивача.

             

Сторонами визнаються факти, що  позивач  надав представникові відповідача заяву про прийняття на роботу та свою трудову книжку за місцем виконання трудових обов"язків в с. Старе Бориспільського району Київської області;  накази про прийняття  та звільнення з роботи видано в м. Дніпропетровську; зі змістом наказів позивач не був ознайомлений;  розмір заробітної плати визначався за усною домовленістю  сторін; табель виходу позивача  на роботу відповідачем не складався; позивач працював за п"ятиденним робочим тижнем, однак періодично допускалася робота у вихідні дні, про що накази не видавалися. Про одержання трудової книжки відповідач повідомляв позивача в серпні 2007 року

            Згідно з виданою відповідачем довідкою від 16.08.2007 р. № 34  та зробленим відповідачем розрахунком заборгованості , заробітна плата позивачеві нараховувалася з вересня 2005 року до липня 2006 року включно. За останні два місяці її розмір становив 1192 грн. щомісячно. Виплата заробітної плати проводилася нерегулярно, - шляхом виплати певних сум незалежно від нарахованої суми;  в жовтні 2005 р. та в  січні 2006 р. не виплачувалася взагалі, а в березні 2006 р. виплачувалася тричі. На час розгляду справи не виплачена заробітна плата за червень і липень 2006 року та компенсація за невикористану відпустку в розмірі 836 грн.22 коп. Зазначені обставини підтверджуються оглянутими в судовому засіданні в якості речових доказів відомостями про виплату заробітної плати і видатковими касовими ордерами.

            Згідно з довідкою ОП "Старинська птахофабрика "Нова" ВАТ  "Миронівський Хлібопродукт" від 25.02.2008 р. № 47 відповідач виконував  будівельно-монтажні роботи по будівництву пташників відповідно до укладеного з ним договору  підряду № 11 від 05.08.2005 р. з 5 серпня 2005 року по червень 2006 року, які були закінчені повністю 30 липня 2006 року.

Свідок ОСОБА_5., який в період виконання будівельних робіт відповідачем  (згідно з оглянутою судом трудовою книжкою свідка - з  24.11.2005 р. до 01.10.2007 р.), працював виконробом ОП "Старинська птахофабрика "Нова" ВАТ  "Миронівський Хлібопродукт", дав показання суду про те, що ТОВ "Агромонтажник" було генеральним підрядником по будівництву пташників не лише на 1-й дільниці, де працювала бригада  ОСОБА_4., до членів якої входив і позивач, а й на 3-й дільниці. Крім того планувалося укладення договору з ним і на виконання робіт на 5-й дільниці.  Роботи на дільниці № 1 були завершені в серпні 2006 р., а на дільниці  № 3 - близько до Нового 2007 року. Після завершення робіт на дільниці № 1 бригада ОСОБА_4 ще деякий час працювала на 3-й дільниці. Станом на 1.10.2007 р. жодного акта про виконання робіт відповідачем не було оформлено. "Агромонтажник"  приступив до виконання підготовчих робіт на дільниці № 3, але, не завершивши їх  з невідомих йому причин, припинив роботи в листопаді 2006 р. До весни  2007 року на фабриці ще залишалася  техніка "Агромонтажника", яка була арештована.  Будівництво продовжував  інший генпідрядник.          

            З наданої Управлінням Пенсійного фонду України у м. Переяславі-Хмельницькому інформації вбачається, що відрахування страхових внесків із заробітної плати позивача ОСОБА_1 в період з 01.08.2006 р. до липня 2007 р. не проводилися, а з липня  до жовтня 2007 р. відрахування робилося ДП "Рембудсервіс". Як пояснив позивач, він працював тимчасово на цьому підприємстві, постійний трудовий договір з ним не було оформлено у зв"язку з відсутністю трудової книжки.

             

Правовідносини, які виникли між сторонами, регулюються ст.ст. 47,48,116,117,233,234 КЗпП України, постановою Кабінету Міністрів України від 27.04.1993 р. № 301 "Про трудові книжки працівників", пп.2.26, 4.1, 4.2  Інструкції  про порядок  ведення трудових книжок працівників, затвердженої наказом Мінпраці, Мінюсту, Мінсоцзахисту України від 29.07.1993 р. № 58.

 

Відповідно до ст. 47 КЗпП України  власник або уповноважений ним орган зобов"язаний в день звільнення видати працівникові належно оформлену трудову книжку і провести з ним розрахунок у строки, зазначені в ст.116  цього кодексу.

У разі звільнення працівника з ініціативи адміністрації або уповноваженого ним органу він зобов"язиний також у день звільнення видати йому копію наказу про звільнення з роботи. В інших випадках звільнення копія наказу видається на вимогу працівника.

            Відповідно до ст. 48 КЗпП України порядок ведення трудових книжок визначається Кабінетом Міністрів України, який згідно з постановою Кабінету Міністрів України від 27.04.1993 р. № 301 "Про трудові книжки працівників"  делегував Міністерству праці, Міністерству юстиції, Міністерству соціального захисту населення разом із заінтересованими міністерствами та іншими підвідомчими Кабінетові Міністрів України органами державної виконавчої влади за участю профспілкових об'єднань розробити і затвердити Інструкцію про порядок ведення трудових книжок на підприємствах, в установах і організаціях.     

Згідно з  п.п.4.1,4.2  Інструкції  про порядок  ведення трудових книжок працівників,  власник або уповноважений ним орган зобов'язаний видати працівнику його трудову книжку в день звільнення з внесеним до неї записом про звільнення. (Відповідно до п.2.26 Інструкції днем звільнення вважається останній день роботи).

Якщо працівник відсутній на роботі в день звільнення, то власник або уповноважений ним орган в цей день надсилає йому поштове повідомлення із вказівкою про необхідність отримання трудової книжки.  При затримці видачі трудової книжки з вини власника або уповноваженого ним органу працівникові сплачується середній заробіток за весь час вимушеного прогулу.  Днем звільнення в такому разі вважається день видачі трудової книжки. Про новий день звільнення видається наказ і вноситься запис до трудової книжки працівника. Раніше внесений запис про день звільнення визнається недійсним у порядку, встановленому пунктом 2.10 цієї Iнструкції.  Пересилання трудової книжки поштою з доставкою на зазначену адресу допускається тільки за письмовою згодою працівника.

Відповідно до ст.116 КЗпП України при звільненні працівника виплата всіх сум, що належать йому від підприємства, установи, організації, проводиться в день звільнення.  Якщо  працівник в день звільнення не працював, то зазначені суми мають бути виплачені не пізніше наступного дня після пред"явлення звільненим працівником вимоги про розрахунок. Про нараховані суми, належні працівникові при звільненні, власник або уповноважений ним орган повинен письмово повідомити працівника перед виплатою зазначених сум.  В разі спору про розмір сум, належних працівникові при звільненні, власник або уповноважений ним орган в усякому випадку повинен в зазначений у цій частині строк виплатити не оспорювану ним суму.

Згідно зі ст.117 КЗпП України в разі невиплати з вини власника або уповноваженого ним органу належних звільненому працівникові сум у строки, зазначені в статті 116 цього кодексу, при відсутності спору про їх розмір підприємство, установа, організація повинні виплатити працівникові його середній заробіток за весь час затримки по день фактичного розрахунку.  При наявності  спору про розміри належних звільненому працівникові сум  власник або уповноважений ним орган повинен сплатити зазначене в цій статті відшкодування в тому разі, коли спір вирішено на користь працівника. Якщо  спір вирішено на користь працівника частково, то розмір відшкодування за час затримки визначає орган, який виносить рішення по суті спору.

Суд дійшов до висновку, що позов підлягає  частковому  задоволенню з таких підстав.

Письмовими доказами та доданим до справи розрахунком відповідача підтверджується, що відповідач не виплатив позивачеві заробітну плату за червень та липень 2006 р. в розмірі 2384 грн. та компенсацію за  невикористану відпустку в розмірі 836,22 грн., а разом - 3220 грн. 22 коп., вимоги в цій частині  підлягають задоволенню.

            Оцінюючи наказ відповідача про звільнення з роботи позивача, суд дійшов до висновку про недоведеність факту, що позивач в день звільнення не працював,  оскільки виданий він був у вихідний день і з порушенням вимог діловодства - видано наказ не по особовому складу ( позначаються літерою "К"), а по основній діяльності. Книга обліку наказів, яку зобов"язувався надати суду в підтвердження своїх заперечень представник відповідача в попередньому судовому засіданні, не надана. 

Крім того, приймаючи до уваги, що згідно з чинним законодавством  днем звільнення є останній день роботи ( в наказі і трудовій книжці зазначене 30.07.2007 р.) не можна вважати, що позивач в день звільнення не працював, оскільки він не був звільнений з підстав, які допускають видання наказу про  звільнення після закінчення трудових відносин.

            Відповідач в ході розгляду справи визнавав, що не провів розрахунок з позивачем та надав суду розрахунок заборгованих позивачеві сум, але  і після цього не вжив ніяких заходів до виплати не оспорюваної суми.  Під час розгляду справи його представник пропонував отримати трудову книжку, але не заборговані позивачеві кошти. 

На підставі зазначеного суд дійшов до висновку, що розрахунок з позивачем не проведено з вини відповідача.

            За таких обставин суд дійшов до висновку, що позовні вимоги в частині стягнення середнього заробітку за час затримки розрахунку при звільненні підлягають задоволенню.

Суд дійшов до переконання, що між сторонами існував спір про розмір належних до виплати позивачеві сум, що вбачається з трансформації його позовних вимог: в позовній заяві від 13.12.2007 р. позивач вимагав виплати йому заробітну плату по 17.07.2006 р. з розрахунку  3000 грн. щомісячно в розмірі 24000 грн., якої відповідач  не визнавав; в ході розгляду справи в суді  позивач зменшив розмір позовних вимог в цій частині  до 2792 грн.30 коп. Тому  в разі часткового задоволення позову розмір відшкодування за час затримки розрахунку має визначити суд.

Приймаючи до уваги, що позивач зменшив розмір позовних вимог через відсутність доказів для їх доведення, оскільки розмір заробітної плати визначався лише усною домовленістю між сторонами, вперте небажання відповідача виплатити позивачеві  хоч ту частину боргу по заробітній платі, яку він визнав, суд дійшов до висновку визначити відшкодування в розмірі половини суми, яку належало б  виплатити в разі відсутності спору.

При визначенні сум, що підлягають стягненню, суд виходив з таких розрахунків.

 

Середньоденний розмір  заробітної плати позивача, обчислений відповідно до постанови  Кабінету Міністрів України № 100 від 08.02.1995 р. становить 56,76 грн. (1192+1192): (21+21); середньомісячний заробіток - 1192 грн. (56,76х21).

            Враховуючи час затримки розрахунку  26 місяців і 12 днів, повне відшкодування при відсутності спору про розмір заборгованих сум становило б 31673,12 грн. (1192х26)+ (56,76х12), а відшкодування яке належить виплатити позивачеві - 15836 грн. 56 коп. (31673,2  : 2).

            Судом встановлено, що припинення трудового договору з позивачем проведене з порушенням встановлених чинним законодавством вимог  - ст. 47 КЗпП України та     п.п.4.1,4.2  Інструкції  про порядок  ведення трудових книжок працівників.   

Враховуючи, що працівник не був ознайомлений з наказом про прийняття його на роботу за строковим трудовим договором, прийнятий на роботу "на період будівництва птахофабрики", і тому не міг знати точну дату закінчення строку дії договору, суд дійшов до висновку, що відповідач  зобов"язаний був у день звільнення видати йому належно оформлену трудову книжку та копію наказу про звільнення з роботи, або , принаймні, іншим способом сповістити про завершення робіт і звільнення. Приймаючи до уваги, що позивач приймався на роботу на час будівництва на птахофабриці, а не на час будівельних робіт на дільниці № 1 , що будівельні роботи на об"єкті  станом на 30.06.2006 р. не були завершені,  в позивача були об"єктивні підстави вважати, що його трудові відносини тривають.

Крім того, враховуючи, що наказ про звільнення з роботи був виданий у вихідний день ( в неділю), коли працівник не зобов"язаний був перебувати на роботі, в іншому населеному пункті, який знаходиться на відстані більше 500 км. від  місця роботи позивача,  відповідач мав негайно надіслати йому поштове повідомлення із вказівкою про необхідність отримання трудової книжки.

 

В результаті зазначених порушень позивач був позбавлений можливості  працевлаштуватися, оскільки при укладенні трудового договору громадянин, відповідно до ч.2 ст. 24 КЗпП України, зобов"язаний подати трудову книжку.

Приймаючи до уваги, що відповідач вперше повідомив позивача про припинення трудових відносин лише наприкінці серпня 2007 р. та запропонував йому одержати трудову книжку, що позивач з липня по жовтень 2007 року був тимчасово працевлаштований та працює в даний час, суд дійшов до висновку про часткове задоволення позовних вимог про внесення змін до трудової книжки позивача -  зазначити дату звільнення з роботи у відповідача - 01 липня 2007 року.

 

В судовому засіданні встановлено, що позивач дізнався про порушення свого права на вчасну видачу трудової книжки та проведення розрахунку при звільненні  наприкінці серпня 2007 року з повідомлення відповідача про необхідність одержання трудової книжки. У зв"язку з витребуванням у відповідача необхідних для звернення до суду документів позивачем допущений незначний пропуск трьохмісячного строку для звернення до суду. Суд дійшов до висновку, що позивач пропустив зазначений строк з поважних причин, тому він має бути поновленим.

 

Судові витрати, пов"язані з розглядом даної справи складаються з судового збору в розмірі  256 грн.24 коп., витрат на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи в розмірі 30 грн. та витрат  понесених позивачем  на оплату правової допомоги  адвоката в розмірі 1000 грн.,  що не перевищує  граничного розміру, передбаченого постановою Кабінету Міністрів України № 590 від 27.04.2006 р., яка діє відповідно до п.2 р. Х1 "Прикінцеві та перехідні положення" ЦПК України.

 

Враховуючи що позовні вимоги задовольняються частково, суд дійшов до висновку про розподіл судових  витрат між сторонами порівну.

 

 

            На підставі ст.ст. 47,48,116,117,233,234 КЗпП України, Інструкції  про порядок  ведення трудових книжок працівників, затвердженої наказом Мінпраці, Мінюсту, Мінсоцзахисту України від 29.07.1993 р. № 58,  керуючись ст.ст. 10,60, 212,213,214, 367 ЦПК України, суд, -

вирішив:

 

            Поновити ОСОБА_1 пропущений ним  строк для захисту порушеного права.

            Позов  ОСОБА_1  до Товариства з обмеженою відповідальністю "Агромонтажник" про стягнення   заробітної плати, середньомісячного заробітку за час затримки розрахунку при звільненні та зобов"язання відповідача внести зміни  до трудової книжку    задовольнити частково.

            Стягнути  з Товариства з обмеженою відповідальністю "Агромонтажник"       на користь ОСОБА_1  суму нарахованої до виплати, але не виплаченої    заробітної плати в розмірі  3220 (три тисячі двісті двадцять) грн.22  коп.

Стягнути  з Товариства з обмеженою відповідальністю "Агромонтажник"       на користь ОСОБА_1  середній заробіток за час затримки розрахунку  при звільненні до часу постановлення судом рішення в справі в сумі 15836 (п"ятнадцять тисяч вісімсот тридцять шість) грн.  56 коп.

            Зазначені суми присуджується без утримання прибуткового податку і інших обов"язкових платежів.             

Зобов"язати Товариство з обмеженою відповідальністю "Агромонтажник" внести зміни до трудової книжки ОСОБА_1 , вказавши дату звільнення з роботи - 1 липня 2007 року .

            Стягнути  з  Товариства з обмеженою відповідальністю "Агромонтажник"       на користь ОСОБА_1   витрати за надання юридичної допомоги  в розмірі 500 (п"ятсот) грн.

Стягнути з  Товариства з обмеженою відповідальністю "Агромонтажник" та ОСОБА_1    на користь      держави судовий збір  в розмірі

128  (сто двадцять вісім) грн. 12  коп. з кожного.

 

Стягнути з ОСОБА_1  витрати на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи в розмірі 7 (сім) грн. 50 коп.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Агромонтажник" витрати на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи в розмірі 15 (п"ятнадцять) грн.

 

 

В частині  стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю "Агромонтажник"  на користь ОСОБА_1  заробітної плати           в розмірі 1192  грн.  рішення підлягає негайному виконанню.

В іншій частині рішення набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його проголошення , якщо заяву про   апеляційне оскарження не було подано.

В разі подання заяви про апеляційне оскарження рішення , але неподання апеляційної скарги в двадцятиденний строк з часу подання заяви воно набирає законної сили після закінчення цього строку.

В разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано,  набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом. 

 

            Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до Апеляційного суду Київської області через Переяслав-Хмельницький міськрайонний суд.

Заява про апеляційне оскарження  подається  протягом десяти днів з дня проголошення рішення;  апеляційна скарга -  протягом двадцяти днів після подання вказаної заяви.

 

            Головуючий суддя