Справа № 128/2715/13-ц Провадження № 22-ц/772/2175/2013Головуючий в суді першої інстанції:Шевчук Л.П.
Категорія: 33Доповідач: Жданкін В. В.
АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ВІННИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ
УХВАЛА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
"08" серпня 2013 р. м. Вінниця
колегія суддів судової палати з цивільних справ апеляційного суду Вінницької області в складі:
Головуючого: Жданкіна В.В.
Суддів: Денишенко Т.О., Луценко В.В.
При секретарі: Агеєвій Г.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Вінниці апеляційну скаргу ОСОБА_2 на ухвалу судді Вінницького районного суду від 03.07.2013р. за позовною заявою ОСОБА_2 до Вінницького міського суду про відшкодування матеріальної та моральної шкоди, -
В С Т А Н О В И Л А :
В червні 2013 року ОСОБА_2 пред'явив позов до Вінницького міського суду про відшкодування матеріальної та моральної шкоди, спричиненої незаконними діями суду.
Ухвалою судді Вінницького районного суду Вінницької області від 26.06.2013 року позовну заяву залишено без руху і надано 5 днів для усунення недоліків.
03.07.2013 року суддя Вінницького районного суду Вінницької області постановив ухвалу якою позовну заяву ОСОБА_2 слід вважати неподаною та повернути позивачеві.
В апеляційній скарзі ОСОБА_2 просить:
скасувати ухвалу Вінницького районного суду Вінницької області від 03.07.2013;
постановити нову ухвалу про відкриття провадження у справі в першій інстанції;
стягнути з Вінницького районного суду Вінницької області суму:
13,45 гривень витрати понесені при виготовлені та підготуванні апеляційної скарги;
13,00 гривень витрати понесені при виготовленні копій до апеляційної скарги;
12,67 гривень витрати понесені при друкуванні апеляційної скарги;
розглянути апеляційну скаргу в його присутності.
Перевіривши законність і обґрунтованість ухвал судді колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає до часткового задоволення з наступних підстав.
ОСОБА_2 в позовній заяві вказує, що постановою судді Вінницького міського суду від 18.04.2013 року його було визнано винним у вчиненні правопорушення передбаченого ст. 173 КУпАП та застосовано адміністративний арешт та сім діб.
Постановою апеляційного суду Вінницької області від 27.05.2013 року постанову судді міського суду від 18.04.2013 року було скасовано і закрито адміністративне провадження відносно ОСОБА_2 за ст. 173 КУпАП в зв'язку з відсутністю в його діях складу адміністративного правопорушення.
В зв'язку з цим ОСОБА_2 пред'явив позов до Вінницького міського суду про відшкодування йому матеріальної та моральної шкоди.
Суддя районного суду вважав, що позовна заява не відповідає вимогам ст. 119 ЦПК України і в зв'язку з тим, що ОСОБА_2 не усунув вказані в ухвалі від 26.06.2013 року недоліки, визнав позовну заяву неподаною і повернув позивачеві.
Колегія суддів вважає, що з таким висновком судді погодитись не можна з таких підстав.
Конституцією встановлено, що судді при здійсненні правосуддя незалежні і підкоряються лише закону, вплив на них у будь-який спосіб забороняється і що однією з основних засад судочинства є забезпечення апеляційного та касаційного оскарження рішення суду, крім випадків, установлених законом (ст. ст. 126, 129).
Згідно із зазначеними положеннями Конституції судові рішення і відповідно дії або бездіяльність судів (суддів) з питань здійснення правосуддя (пов'язаних із підготовкою й розглядом справ у судових інстанціях) можуть оскаржуватись у визначеному порядку до суду вищої інстанції, а не в інший суд першої інстанції. Останнє порушувало б і принцип незалежності суддів і заборону втручання у вирішення справи належним судом.
Суд є органом, який розглядає скарги на рішення, дії чи бездіяльність органів державної влади, посадових і службових осіб, а його рішення (дії, бездіяльність) оскаржують ся лише в порядку, визначеному ст. 129 Конституції і законодавством про судочинство.
Здійснення правосуддя в Україні врегульовано конституційними нормами окремо від діяльності інших органів державної влади. Відповідно до ст. 62 Конституції матеріальна й моральна шкода, завдана безпідставним засудженням, відшкодовується державою лише в разі скасування вироку як неправосудного. Проте й у цьому разі за заподіяну особі шкоду відповідає не суд або суддя, а держава.
Таким чином, суд (суддя) як орган (особа), що здійснює правосуддя, не може бути відповідачем у цивільній справі. Винятками є лише випадки, коли суд (суддя) виступає не як орган (особа), що здійснює правосуддя, а як будь-яка інша установа (особа). Заяви, скарги, спрямовані на дії судді при здійсненні правосуддя, не підлягають розглядові в суді першої інстанції, оскілки відповідно до закону є інший механізм усунення помилок і недоліків, допущених при здійсненні правосуддя.
У п.10 постанови Пленуму Верховного Суду від 13.06.2007 №8 «Про незалежність судової влади» роз'яснено, що виключне право перевірки законності та обґрунтованості судових рішень має відповідний суд згідно з процесуальним законодавством. Оскарження у будь-який спосіб судових рішень, діяльності судів і суддів щодо розгляду та вирішення справи поза передбаченим процесуальним законом порядком у справі не допускається і суди повинні відмовляти у прийнятті позовів та заяв з таким предметом.
З огляду на викладене висновок судді, що позов ОСОБА_2 до Вінницького міського суду про відшкодування шкоди, спричиненої незаконними діями суду підлягає розгляду в судах у порядку цивільного судочинства, є помилковим.
За таких обставин ухвали судді Вінницького районного суду підлягають скасуванню, а матеріали слід направити до суду першої інстанції для вирішення питання відкриття провадження по справі.
Керуючись ст. ст. 307, 311 ЦПК України, колегія суддів, -
У Х В А Л И Л А :
Апеляційну скаргу ОСОБА_2 задовольнити частково.
Скасувати ухвали судді Вінницького районного суду від 26.06.2013р. та від 03.07.2013р., а матеріали повернути до суду першої інстанції для вирішення питання відкриття провадження у справі.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Головуючий:
Судді: