Справа № 2- 78

2008 рік

                                                                                                                                         кат.56

 

 

Р І Ш Е Н Н Я

І м е н е м        У к р а ї н и

19 червня 2008 року Балаклавський районний суд міста Севастополя у складі:

         головуючого-судді Ліморенко І.І.

         при секретарі Степанової Ю.Ю.,

         за участю: представника позивача - ОСОБА_1.,

                  представника відповідача - Білозерцева С.Ю., Лохматова І.І.

розглянувши у відкритому судовому засіданні у залі суду (в місті Севастополі) цивільну справу за позовом ОСОБА_2до обслуговуючого кооперативу «Садівницького товариства «Скіф» про поновлення у членах садівницького товариства та признанні недійним зборів уповноважених,

 

встановив:

 

           Позивач звернулася до суду із позовом до обслуговуючого кооперативу «Садівницького товариства «Скіф» (далі ОК «СТ „Скіф”) про поновлення у членах садівницького товариства та признанні недійним зборів уповноважених, мотивуючи свої позовні вимоги тим, що він являвся членом товариства з 1990 року, а у 2004 році був виключений із членів товариства.

         У судовому засідання представник позивача позовні вимоги підтримав у повному обсязі, та пояснив суду, що позивач з 1990 року являвся членом ОК «СТ „Скіф”, за ним була закріплена земельна ділянка НОМЕР_1, дана земельна ділянка бува облагороджена, але 27 червня 2004 року він був виключений із членів товариства за рішення зборів уповноважених, про це позивач дізнався 28 квітня 2007 року, просив признати рішення зборів уповноважених від 27.06.2004 року в частині виключення із членів товариства недійсним, та поновити позивача у членах ОК «СТ „Скіф”.

         Представники відповідачів ОК «СТ „Скіф” у судовому засіданні позовні вимоги визнали частково у частині поновлення у членах товариства.

         Суд вислухавши пояснення представника позивача, представників позивачів, дослідивши матеріали справи, суд прийшов до висновку, що позовні вимоги обґрунтовані та підлягають задоволенню.

         Судом встановлено, що з 1990 року ОСОБА_2., являвся  ОК «СТ „Скіф”, за ним була закріплена земельна ділянка НОМЕР_1, дана земельна ділянка бува облагороджена, однак рішенням зборів уповноважених представників «СТ „Скіф” був виключений із членів товариства за не сплату членських внесків та земельного податку.

          Статтею 13 Закону України «Про кооперацію» та п.17 Уставу СТ «Медік-3-а» передбачено, що член садівничого товариства може бути виключений із такого товариства з відома Балаклавської районної адміністрації конкретних випадках: возведення садового будинку та іншої будівлі з відступом від норм та правил, самовільних захват земель, не освоєння ділянки протягом 2 років, не сплата встановлених вступних, членських або інших обов'язкових платежів, самостійна передача другій особі земельної ділянки, допущення крадіжки  матеріальних коштовностей товариства.

            Судом не встановленні будь які порушення, які могли бути причиною виключення ОСОБА_2. із членів товариства, крім того збори уповноважених були проведені у відсутність ОСОБА_2, а доказами того, що позивач належним чином сповіщався про час проведення зборів, суду не представлено, тому рішення збору уповноважених про виключення ОСОБА_2. із членів товариства підлягає визнанню недійсним.

         Тому суд вважає, що позовні вимоги ОСОБА_2. про визнання рішення зборів уповновжаених про виключення із членів товариства необхідно визнати недійсним та поновити його у членах товариства.

         На підставі викладеного, керуючись ст. 209, 213-215 ЦПК України, у відповідності до ст.13 Закону України «Про кооперацію», суд

 

вирішив:

 

Позовні вимоги ОСОБА_2- задовольнити.

Визнати недійсним рішення зборів уповноважених ОК «СТ «Скіф» від 27 червня 2004 року у частині виключення із членів товариства ОСОБА_2 .

Поновити ОСОБА_2 у членах садівничого товариства ОК «СТ «Скіф».

На рішення може бути подана апеляційна скарга протягом 20 днів до Апеляційного суду міста Севастополя через Балаклавський районний суд міста Севастополя після попередньої подачи заяви про апеляційне оскарження, термін якого законом визначений 10 днів.

 

 

Суддя:

 

 

 

 

 (підпис)

копія вірна

рішення набрало чинності

суддя Балаклавського районного суду

міста Севастополя                                                                            І.І. Ліморенко

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

           

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Справа № 2- 745

2007 рік

кат.____

 

 

Р І Ш Е Н Н Я

І м е н е м        У к р а ї н и

 

21 вересня 2007 року Балаклавський районний суд міста Севастополя у складі:

         головуючого-судді Ліморенко І.І.

         при секретарі Степанової Ю.Ю.,

         за участю: позивачів ОСОБА_3., ОСОБА_4.,

                            представника позивача

розглянувши у відкритому судовому засіданні у залі суду (в місті Севастополі) цивільну справу за позовом ОСОБА_3, ОСОБА_4 до садівничого товариства „Союз”, ОСОБА_5., третіх осіб ОСОБА_6, ОСОБА_7, ОСОБА_8 про визнання недійсним рішення зборів садівничого товариства „Союз”, поновлення порушених прав, стягнення спричиненої моральної шкоди,

 

встановив:

 

позивачі звернулися до суду із позовом до садівничого товариства „Союз” (далі СТ „Союз”) про визнання недійсним рішення зборів  СТ „Союз” від 20 травня 2007 року про їх виключення з членів, мотивуючи свої позовні вимоги тим, що вони були незаконно виключені з членів СТ „Союз”

         У судовому засідання позивачі ОСОБА_3. та ОСОБА_4. позовні вимоги змінили, та пояснила суду, що вона є членом садівничого товариства „Союз” з січня 1999 року, їй належить земельна ділянка НОМЕР_2, загальною площею 786 кв.м. При вступі до СТ „Союз” єю були сплачені всі внески за користування земельною ділянкою, внесок за вступ у товариство, за реконструкцію загального водоводу, при цьому цільові внески не стягувалися, оскільки їх розмір не був встановленим. У 2004 році вона приватизувала земельну ділянку, та до теперішнього часу сплачує всі необхідні платежі, але Голова товариства не обґрунтовуючись на статуті товариства, та на нормах діючого законодавства стягнув з неї 200 гривень за водяний бак, який розташований на її ділянки, та залишився ще після попереднього господаря ділянки, в 2005 році без рішення загальних зборів товариства та в порушення статуту СТ „Союз” почав стягувати з неї плату за використанню воду у розмірі, який перевищує встановлені тарифи у три рази. Рішенням правління від 24 травня 2006 року, товариство забов”язувало її сплатити 1000 грн. як цільовий внесок за ділянку який сплачують новоприйняті члени, але сама позивачка не вважає себе новоприйнятою, оскільки вона займається ділянкою з 1999 року, приватизувала її, та виправно сплачує необхідні, встановлені правомірним шляхом внески. Такі дії вона вважає не правомірними, та просить суд захистити її права.

         У ході судового засідання позивачка ОСОБА_3. уточнила свої позовні вимоги, та ще просить суд відмінити рішення загальних зборів СТ „Союз” від 16 травня 2007 року у частині її виключення з членів товариства, та поновити у членах, крім того відмовляється від позовної вимоги стягнути на її користь моральну шкоду у розмірі 5000 грн.

         Позивач ОСОБА_4. у судовому засіданні позовні вимоги підтримав, та пояснив суду, що він є членом СТ „Союз” з 1998 року, йому належить земельна ділянка з НОМЕР_3, загальною площею 400 кв.м. Їм також при вступі до СТ „Союз” були сплачені всі внески за користування земельною ділянкою, внесок за вступ у товариство, за реконструкцію загального водоводу, при цьому цільові внески не стягувалися, оскільки їх розмір не був встановленим. У 2004 році він приватизував земельну ділянку, та до теперішнього часу сплачує всі необхідні платежі, але Голова товариства не обґрунтовуючись на статуті товариства, та на нормах діючого законодавства вимагав сплатити 400 грн. за користування баком, який знаходиться на ділянці, але він відмовився, та голова товариства відключив йму водопостачання. В 2005 році без рішення загальних зборів товариства та в порушення статуту СТ „Союз” почав стягувати з нього плату за використанню воду у розмірі, який перевищує встановлені тарифи у три рази. Рішенням правління від 24 травня 2006 року, товариство забов”язувало його сплатити 1000 грн. як цільовий внесок за ділянку який сплачують новоприйняті члени, але сам позивач не вважає себе новоприйнятим, оскільки він займається ділянкою з 1998 року, приватизував її, та виправно сплачує необхідні, встановлені правомірним шляхом внески. Такі дії голови товариства він вважає не правомірними, та просить суд захистити його права.

У ході судового засідання позивач відмовився від вимоги про стягнення на його користь моральної шкоди у розмірі 5000 грн., інші вимоги залишив без змін, та просив задовольнити.

         Представник відповідача СТ „Союз” у судове засідання не з'явився, про час та місце слухання справи сповіщався належним чином, до початку судового засідання від Голови садівничого товариства надійшла заява про розгляд справи за її відсутність та згоду з позовними вимогами.

         Треті особи у судове засідання не з”явилися, про час та місце слухання справи сповіщалися належним чином, до початку судового засідання від третіх осіб надійшли заяви про розгляд справи у їх відсутність, та згоду з позовними вимогами.

         Суд вислухавши пояснення позивачів, представника позивачів, дослідивши матеріали справи суд прийшов до висновку, що позовні вимоги обґрунтовані та підлягають задоволенню.

         Судом встановлено.

           Позивачі ОСОБА_3. та ОСОБА_4. є членами садівничого товариства „Союз” з 1998 року та 1999 року відповідно, та мають земельні ділянки НОМЕР_2, загальною площею 786 кв.м. та НОМЕР_3, загальною площею 400 кв. м. При вступі до товариства вони сплатили необхідні вступовий та членські внески про що свідчить розрахункові книжки позивачів (а.с. 9, 10).

         Цільові внески позивачами сплачені не були, як вбачається з листа прокурора тури Балаклавського району міста Севастополя, яка проводила перевірку даного факту (а.с. 17), на час вступу позивачів до садівничого товариства розмір цільових внесків не був встановлений у належному порядку, передбаченому статутом товариства, тому й не підлягав стягненню.

         У 2004 році позивачі приватизували належну кожному з них земельну ділянку, про що свідчить державний акт не право власності на земельну ділянку (а.с. 20, 21), та сплачували всі необхідні, встановлені у відповідному до статуту порядку, внески, про свідчать ордера додані до матеріалів справи (а.с. 15-16). Але 24 травня 2006 року відбулися збори членів СТ „Союз” згідно п. 5 зборів № 3 нововступівші члени СТ повинні сплатити цільові внески по 1000 грн. з ділянки, та позивачі були примислені до цих членів. Згідно виписки з протоколу № 5 засідання правління СТ „Союз” від 16 липня 2006 року правління постановило: забов”язати ОСОБА_3. та ОСОБА_4. до кінця 2006 року сплатити цільові внески у розмірі 1000 грн., при несплаті внесків вирішувати питання про виключення.

         Суд не може погодитися з рішенням правління, та вважає позицію позивачів по даній справі вірною, по наступному питанню: позивачі не є новоприйнятими членами, оскільки вони вступили до СТ „Союз” у 1998-1999 роках, а на час їх вступу не була зазначена сума цільового внеску, крім того інші встановлені внески вони сплатили..

         Розрішаючи питання виключення позивача ОСОБА_3. з членів садівничого товариства „Союз” на підставах того, що вона не сплатили цільові внески, суд вважає, що дане рішення підлягає скасуванню.

         Відповідно до п. 1 ст. 81 ЗК України Громадяни України придбають право власності на земельні ділянки на підставі приватизації земельних ділянок, раніше наданих їм у користування.

         Відповідно з п. 2 ст. 152 ЗК України власник землі або землекористувач може требувати усунення яких - небудь порушень його права на землю, навіть як що ці порушення не пов”язані з позбавленням права володіння земельною ділянкою та відшкодуванням спричинених збитків.

         Відповідно до п. 1 ст. 316 ЦК України Правом власності є права особи на майно, яке він здійснює у відповідності з законом по своєї волі, не залежно від волі інших осіб.

Тому суд вважає дії ОСОБА_5., неправомірними, та такими, що суперечать правам позивачів.

         На підставі викладеного, керуючись ст. 209, 213-215 ЦПК України, у відповідності до ст. 316 ЦК України, ст. 81, 152 ЗК України, суд

 

вирішив:

 

Позовні вимоги ОСОБА_3, ОСОБА_4 - задовольнити.