АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД
_________________________________________________ АВТОНОМНОЇ РЕСПУБЛІКИ КРИМ_
УХВАЛА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
14 листопада 2006 року колегія суддів судової палати у цивільних справах Апеляційного суду Автономної Республіки Крим у м. Феодосії у складі:
головуючого - судді Ломанової Л.О.,
суддів: Притуленко О.В.,
Полянської В.О.,
при секретарі Цендра О.М.,
за участю прокурора Бучко Р.В., відповідача ОСОБА_1 та його представника ОСОБА_2,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Феодосії справу адміністративної юрисдикції за позовом Військової прокуратури Військово-Морських сил України в інтересах держави в особі Міністерства Оборони України до Феодосійського центрального військового клінічного санаторію Міністерства Оборони України, ОСОБА_1, ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5, третя особа - Головне квартирно-експлуатаційне Управління Збройних Сил України в особі Феодосійського КЕЧ району, про визнання недійсним свідоцтва про право власності на квартиру, за апеляційною скаргою Військової прокуратури Військово-Морських сил України на рішення Феодосійського міського суду АР Крим від 29 серпня 2006 року,-
ВСТАНОВИЛА :
У березні 2006 року Військова прокуратура Військово-Морських сил України звернулася до суду із вказаним позовом. Позовні вимоги мотивовані тим, що при проведення перевірки військовою прокуратурою щодо додержання посадовими особами Феодосійського центрального військового клінічного санаторію МО України вимог Законів України „Про власність" та „Про правовий режим майна у Збройних Силах України" були виявлені порушення в цій галузі, які виражаються в тому, що всупереч п.2 ст.5 Закону України „Про приватизацію державного майна", згідно з яким не підлягають приватизації об'єкти загальнодержавного значення, Феодосійський центральний військовий клінічний санаторій 02.07.2004 року видав відповідачам свідоцтво про право власності на квартиру АДРЕСА_1. Вважає, що дії посадових осіб є неправомірними, у зв'язку з чим просив визнати свідоцтво про право власності на нерухоме майно недійсним.
Рішенням Феодосійського міського суду АР Крим від 29 серпня 2006 року у задоволенні позовних вимог позивача було відмовлено.
В апеляційній скарзі військовий прокурор, посилаючись на порушення судом норм матеріального та процесуального права, ставить питання про скасування рішення суду із ухваленням нового, по суті позовних вимог.
В якості доводів апеляційної скарги апелянт вказує, що про час та місце розгляду справи він належним чином повідомлений не був, у зв'язку з чим не мав можливості брати участь у справі.
Крім того вказує на те, що суд неповно з'ясував обставини, що мають значення для справи, не врахував, що відповідачі раніше вже скористувалися правом на приватизацію
Головуючий суду першої інстанції Кириленко Л.О.
Справа № 22-Ц-2050-Ф/06
Суддя-доповідач суду апеляційної інстанції Притуленко О.B.
житла, а також не з'ясував чи є у Феодосійського центрального військового клінічного санаторію орган, уповноважений на приватизацію житла.
В запереченнях на апеляційну скаргу відповідач ОСОБА_1 та його представник ОСОБА_2 вважають доводи апелянта неспроможними, просять скаргу залишити без задоволення.
Обговоривши наведені у скарзі доводи та перевіривши матеріали справи, колегія суддів вважає, що скарга підлягає частковому задоволенню з наступних підстав.
З матеріалів справи випливає, що предметом спору є право на приватну власність відповідачів на квартируАДРЕСА_1, яка відповідно до розпорядження начальника Генерального штабу Збройних Сил України НОМЕР_1 та Директиви Міністра оборони України НОМЕР_2 була переобладнана з нежилого приміщення (кліматопавільону) в жиле приміщення з частковими зручностями та в якості службового житла на підставі ордеру НОМЕР_3 надано ОСОБА_1 та членам його сім'ї. Рішенням Феодосійської міської ради НОМЕР_4 вказане житло було виведено з розряду службового та надано відповідачам для постійного користування, після чого було ними приватизовано на підставі Закону України „Про приватизацію", про що свідчить свідоцтво про право власності від 02.07.2004 року.
Оскаржуючи вказане свідоцтво про право власності, позивач фактично оспорює право відповідачів на приватну власність, тобто квартируАДРЕСА_1.
Вирішуючи спір, суд не прийняв це до уваги, та вирішив спір про право на підставі норм Кодексу адміністративного судочинства України.
Проте вказаний позов не належить розгляду в порядку адміністративного судочинства та не відноситься до компетенції адміністративних судів, оскільки за змістом ст.2 КАС України завданням адміністративного судочинства є захист прав, свобод та інтересів осіб у сфері публічно-правових відносин, до яких вказаний позов не відноситься.
Таким чином, справа вирішена з порушенням процесуального порядку її розгляду, без врахування вимог п. 1ст. 157 КАС України, відповідно до якого суд закриває провадження, якщо справу не належить розглядати в порядку адміністративного судочинства.
Відповідно до ч.1 ст.203 КАС України постанова суду першої інстанції скасовується в апеляційному порядку і провадження у справі закривається з підстав, встановлених ст. 157 цього Кодексу.
З урахуванням наведеного, керуючись ст.ст.195, 198, 203, 206 КАС України, колегія суддів судової палати у цивільних справах,-
УХВАЛИЛА:
Апеляційну скаргу Військової прокуратури Військово-Морських сил України задовольнити частково.
Рішення Феодосійського міського суду АР Крим від 29 серпня 2006 року скасувати, провадження у справі за позовом Військової прокуратури Військово-Морських сил України в інтересах держави в особі Міністерства Оборони України до Феодосійського центрального військового клінічного санаторію Міністерства Оборони України, ОСОБА_1, ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5 закрити.
Ухвала суду апеляційної інстанції набирає законної сили з моменту проголошення, однак може бути оскаржена безпосередньо до Вищого адміністративного суду України протягом одного місяця з дня набрання законної сили.