АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ЧЕРКАСЬКОЇ ОБЛАСТІ
Справа № 11-кп/793/71/13 Головуючий по 1 інстанції
Категорія: ст. ст. 185 ч. ч. 2, 3; 262 ч. 1; 263 ч. 1 КК України Чепурний О.П.
Доповідач в апеляційній інстанції Безверхий І.В.
В И Р О К
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
"02" серпня 2013 р. Колегія суддів судової палати в кримінальних справах апеляційного суду Черкаської області в складі:
головуючого Безверхого І.В.,
суддів Демиденка А.І., Поєдинка І.А.,
за участю прокурора Свищ Л.А.,
при секретарі Єгоровій С.А.,
засудженого ОСОБА_3,
розглянула кримінальне провадження за апеляцією заступника прокурора Черкаської області Козелецького Я.В., на вирок Драбівського районного суду Черкаської області від 07.03.2013 року, яким
ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, раніше судимий,
засуджений: за ч. 3 ст. 185 КК України на три роки позбавлення волі; за ч. 2 ст. 185 КК України на два роки позбавлення волі; за ч. 1 ст. 262 КК України на три роки позбавлення волі; за ч. 1 ст. 263 КК України на три роки позбавлення волі.
На підставі ст. 70 КК України за сукупністю злочинів, шляхом поглинення менш суворого покарання більш суворим ОСОБА_3 призначено покарання три роки позбавлення волі.
На підставі ст. 71 КК України за сукупністю вироків до покарання, призначеного за цим вироком, частково приєднано невідбуту частину покарання за попереднім вироком Соснівського районного суду м. Черкаси від 10.04.2012 року і остаточно призначено до відбуття ОСОБА_3 покарання у вигляді 3 років 10 місяців позбавлення волі.
Із ОСОБА_3 стягнуто на користь держави процесуальні витрати по справі за проведення балістичної експертизи в сумі 735 грн. 60 коп. та за проведення товарознавчої експертизи у сумі 735 грн. 00 коп., а всього 1470 грн. 60 коп.
Із ОСОБА_3 стягнуто на користь ОСОБА_4 матеріальну шкоду в сумі 13500 грн.
За вироком місцевого суду ОСОБА_3 засуджений за те, що він, 27.11.2012 року близько 1 год. 30 хв. в с. Безпальче Драбівського району Черкаської області діючи умисно, з корисливих мотивів, таємно проник в приміщення літньої кухні домоволодіння АДРЕСА_1, звідки здійснив крадіжку:
- електрочайника «Vitek Exellent VT-1127SR», вартість якого, згідно висновку
товарознавчої експертизи № 6/326 від 14.12.2012 року становить 226, 75 грн.;
- мікрохвильову піч «Saturn ST-MW GB», вартість якої, згідно висновку
товарознавчої експертизи № 6/326 від 14.12.2012 р. становить 368, 54 грн.;
- бачок від доїльного апарату, вартість якого, згідно висновку товарознавчої експертизи № 6/326 від 14.12.2012 р. становить 211, 20 грн.;
- одну алюмінієву каструлю ємкістю 6 л. вартістю 40 грн.;
- дві каструлі ємкістю по 4 л. кожна вартістю по 32 грн. кожна на суму 64 грн.;
- одну алюмінієву каструлю ємкістю 3 л., вартість якої згідно висновку
товарознавчої експертизи № 6/326 від 14.12.2012 року становить 20, 58 грн.;
- одну алюмінієву каструлю ємкістю 2 л. вартістю 24 грн.;
- сковорідку вартістю 110 грн.;
- 1 чашку, вартість якої згідно висновку товарознавчої експертизи № 6/326 від
14.12.2012 року становить 11, 05 грн.;
- 2 скляні кришки;
з приміщення господарської будівлі викрав:
- алюмінієвий бідон ємкістю 40 л., вартість якого згідно висновку товарознавчої експертизи № 6/326 від 14.12.2012 року становить 217, 80 грн.;
- кулон, вартістю 120 грн. та з подвір'я домоволодіння викрав велосипед «Україна» чоловічого типу вартість якого, згідно висновку товарознавчої експертизи № 6/326 від 14.12.2012 року становить 675 грн., які належать ОСОБА_4, чим спричинив їй матеріальної шкоди на загальну суму 2088, 92 грн.
Він же, повторно, 16.12.2012 року близько 23 год. по АДРЕСА_1, перебуваючи у будинку ОСОБА_4, діючи умисно, таємно викрав гаманець вартістю 30 грн., гроші у сумі 11000 грн., квиток сполученням ст. Шевченко - м. Краснодар РФ вартістю 479, 29 грн.
Він же, 16.12.2012 року близько 23 год. по АДРЕСА_1, перебуваючи у будинку ОСОБА_4, діючи умисно, таємно викрав предмет, який згідно висновку судово-балістичної експертизи № 1/55 від 28.01.2013 року являється гладкоствольною короткоствольною вогнепальною зброєю - пістолетом «ЕКОL», моделі «Firat Compact», який належить ОСОБА_5
16.12.2012 року близько 23 год. по АДРЕСА_1, ОСОБА_3 перебуваючи у будинку ОСОБА_4, діючи умисно, таємно викрав предмет, який згідно висновку судово-балістичної експертизи № 1/55 від 28.01.2013 року являється гладкоствольною короткоствольною вогнепальною зброєю - пістолетом «ЕКОL», моделі «Firat Compact» заводського виробництва фірми «VOLTRAN Ltd» Туреччина, заводський номер НОМЕР_1, який належить ОСОБА_5 і який ОСОБА_3 цієї ж ночі перевіз в м. Черкаси, де незаконно зберігав та носив при собі без передбаченого законом дозволу доти, коли 18.12.2012 року працівники міліції під час його затримання в Драбівському РВ УМВС України в Черкаській області виявили та вилучили вказаний пістолет.
Не оспорюючи та не заперечуючи встановлених судом фактичних обставин справи, доведеності вини ОСОБА_3 у вчиненні інкримінованих йому органом досудового слідства кримінальних правопорушеннях прокурор у апеляції посилається на неправильне застосування місцевим судом закону України про кримінальну відповідальність при постановленні вироку, а, зокрема, вимог ст. 70 КК України.
Вказує, що відповідно до положень ст. 70 КК України та вимог п.п. 21, 22 ПП ВСУ від 24.10.2003 року № 7 «Про практику призначення судами кримінального покарання», при сукупності злочинів суд, призначивши покарання за кожний злочин окремо, визначає остаточне покарання шляхом поглинення менш суворого покарання більш суворим або повного чи часткового складання призначених покарань. При цьому однакові за видом та розміром покарання поглиненню не підлягають, крім випадку, коли вони призначені у максимальних межах санкцій статей КК України. Однак, суд першої інстанції вказані вимоги закону не виконав та призначив ОСОБА_3 за ч. 3 ст. 185 КК України, за ч. 1 ст. 262 КК України та за ч. 1 ст. 263 К України покарання у виді 3 років позбавлення волі за кожний інкримінований йому злочин. А при призначенні покарання суд припустився помилки та, на порушення зазначених вище вимог закону, застосував принцип поглинення менш суворого покарання більш суворим, тобто поглинув однакові за розміром основні покарання, остаточно призначивши ОСОБА_3 покарання за сукупністю злочинів на підставі ч.1 ст. 70 КК України у такому ж розмірі - 3 роки позбавлення волі.
Просить вирок Драбівського районного суду Черкаської області від 07.03.2013 року стосовно ОСОБА_3 скасувати через неправильне застосування закону України про кримінальну відповідальність і постановити новий вирок, яким призначити ОСОБА_3 покарання: за ч. 3 ст. 185 КК України - 3 роки позбавлення волі; за ч. 2 ст. 185 КК України - 2 роки позбавлення волі; за ч. 1 ст. 262 КК України - 3 роки позбавлення волі; за ч. 1 ст. 263 КК України - 3 роки позбавлення волі. На підставі ст. 70 КК України за сукупністю злочинів шляхом часткового складання призначених покарань призначити ОСОБА_3 покарання у виді 3 років 6 місяців позбавлення волі. На підставі ст. 71 КК України за сукупністю вироків до покарання за даним вироком частково приєднати невідбуту частину покарання за вироком Соснівського районного суду м. Черкаси від 10.04.2012 року і остаточно призначити ОСОБА_3 покарання у виді 3 років 10 місяців позбавлення волі.
Заслухавши суддю-доповідача, прокурора, підтримавшого апеляцію заступника прокурора Черкаської області, засудженого ОСОБА_3, який покладався на думку суду, перевіривши і дослідивши матеріали справи та обміркувавши над доводами апеляції прокурора, колегія суддів приходить до висновку, що апеляція прокурора підлягає до задоволення виходячи з наступних підстав.
Висновок місцевого суду, щодо доведеності вини ОСОБА_3 у вчиненні тих кримінальних правопорушень, за які він засуджений при обставинах, викладених у вироку, підтверджений зібраними по справі доказами, які належним чином були досліджені в суді і яким дана вірна юридична оцінка і які не оспорюються в апеляції учасниками процесу.
Розгляд справи в суді першої інстанції відбувся з дотриманням вимог ч.3 ст. 349 КПК України.
Крім цього, сам засуджений ОСОБА_3 винним себе визнав повністю як на досудовому слідстві, так і в суді першої інстанції і погоджувався на спрощений порядок розгляду справи відповідно до вимог ст. 349 ч.3 КПК України.
В апеляції прокурора не оскаржується ні ця процедура, ні питання про доведеність вини ОСОБА_3, ні правильність кваліфікації його дій, а лише міра покарання через неправильне, як на думку прокурора, застосування місцевим судом закону України про кримінальну відповідальність при призначенні ОСОБА_3 покарання за скоєні ним кримінальні правопорушення.
А тому, відповідно до положень ст. 404 КПК України суд апеляційної інстанції переглядає судові рішення суду першої інстанції в межах апеляційної скарги, тобто в даному випадку тільки в частині призначення ОСОБА_3 покарання за вчинені ним кримінальні правопорушення.
Проте, колегія суддів вважає, що при призначенні ОСОБА_3 покарання за вчинені ним кримінальні правопорушення суд першої інстанції неправильно застосував закон України про кримінальну відповідальність. Так, відповідно до положень ст. 70 КК України та вимог п.п. 21, 22 ПП ВСУ від 24.10.2003 року № 7 «Про практику призначення судами кримінального покарання», при сукупності злочинів суд, призначивши покарання за кожний злочин окремо, визначає остаточне покарання шляхом поглинення менш суворого покарання більш суворим або повного чи часткового складання призначених покарань. При цьому однакові за видом та розміром покарання поглиненню не підлягають, крім випадку, коли вони призначені у максимальних межах санкцій статей КК України. Однак, суд першої інстанції вказані вимоги закону не виконав та призначив ОСОБА_3 за ч. 3 ст. 185 КК України, за ч. 1 ст. 262 КК України та за ч. 1 ст. 263 КК України покарання у виді 3 років позбавлення волі за кожне інкриміноване йому кримінальне правопорушення. Але, при призначенні ОСОБА_3 покарання місцевий суд припустився помилки та, на порушення зазначених вище вимог закону, застосував принцип поглинення менш суворого покарання більш суворим, тобто поглинув однакові за розміром основні покарання, остаточно призначивши ОСОБА_3 покарання за сукупністю злочинів на підставі ч. 1 ст. 70 КК України у такому ж розмірі - 3 роки позбавлення волі, що на думку колегії суддів є неправильним.
Цей факт неправильного застосування кримінального закону судом першої інстанції можливо виправити у судовому засіданні апеляційної інстанції, відповідно до положень ст. ст. 407, 409, 413, 420 КПК України, шляхом скасування цього вироку в частині призначеного ОСОБА_3 покарання, і ухвалення нового вироку відносно ОСОБА_3 з призначенням йому покарання у виді позбавлення волі.
При розв"язанні цього питання суд враховує ступінь тяжкості вчинених ним кримінальних правопорушень, їх кількості, особу обвинуваченого, який за місцем проживання характеризується посередньо, скоїв дані кримінальні правопорушення не відбувши повністю покарання за раніше скоєне ним кримінальне правопорушення.
В якості пом"якшуючих покарання обставин обвинуваченому ОСОБА_3, колегія суддів враховує щире каяття та активне сприяння розкриттю кримінальних правопорушень.
Обставин, що обтяжують покарання обвинуваченому ОСОБА_3, колегія суддів судової палати не вбачає.
Враховуючи викладені обставини, колегія суддів вважає, що виправлення та перевиховання ОСОБА_3 можливе лише при призначенні йому покарання у вигляді реального позбавлення волі в межах санкцій ч.3 ст. 185 КК України, ч.2 ст. 185 КК України, ч.1 ст. 262 КК України та ч.1 ст. 263 КК України, яке ну думку колегії суддів буде необхідним і достатнім для виправлення ОСОБА_3 та попередження скоєння нових злочинів. Підстав для застосування стосовно ОСОБА_3 вимог ст.ст. 69, 75 КК України колегія суддів судової палати не вбачає.
Також, колегія суддів вважає, що на підставі ст. 71 КК України до покарання призначеного ОСОБА_3 за цим вироком необхідно приєднати невідбуту частину покарання за вироком Соснівського районного суду м. Черкаси від 10.04.2012 року.
Тому, колегія суддів скасовуючи вирок суду першої інстанції в цій частині, таким чином задовольняє апеляцію прокурора.
Керуючись ст.ст. 407, 409, 413, 420 КПК України, колегія суддів, -
з а с у д и л а :
Апеляцію заступника прокурора Черкаської області - задоволити.
Вирок Драбівського районного суду Черкаської області від 07 березня 2013 року відносно ОСОБА_3 скасувати в частині призначеного покарання через неправильне застосування закону України про кримінальну відповідальність і ухвалити новий вирок в цій частині, яким призначити ОСОБА_3 покарання: за ч.3 ст. 185 КК України - 3 роки позбавлення волі; за ч.2 ст. 185 КК України - 2 роки позбавлення волі; за ч.1 ст. 262 КК України - 3 роки позбавлення волі, а за ч.1 ст. 263 КК України - 3 роки позбавлення волі. На підставі ст. 70 КК України за сукупністю злочинів шляхом часткового складання призначених покарань призначити ОСОБА_3 покарання у вигляді 3 років 6 місяців позбавлення волі.
На підставі ст. 71 КК України за сукупністю вироків до покарання призначеного ОСОБА_3 за даним вироком частково приєднати невідбуту частину покарання за вироком Соснівського районного суду м. Черкаси від 10 квітня 2012 року і остаточно ОСОБА_3 призначити до відбуття покарання у вигляді 3 років 10 місяців позбавлення волі.
В решті частини вирок суду залишити без зміни.
На даний вирок суду учасниками процесу може бути подана касаційна скарга безпосередньо до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом трьох місяців з дня проголошення вироку, а засудженим ОСОБА_3, який тримається під вартою, - в той самий строк з дня вручення йому копії вироку.
Головуючий
Судді