ЛЬВІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД
79010, м.Львів, вул.Личаківська,81
_________________________________________________________________________________________________________
УХВАЛА
01.11.06 Справа № 3/178
Львівський апеляційний господарський суд у складі колегії:
головуючого-судді Мурської Х.В.
суддів Давид Л.Л.
Кордюк Г.Т.
При секретарі Куцик-Трускавецькій О.Б.
розглянувши апеляційну скаргу Управління Пенсійного фонду України в Костопільському районі, вих. № 3053/06 від 31.08.2006 року
на постанову Господарського суду Рівненської області від 03.08.2006 року
у справі № 3/178, суддя Шандалюк М.П.
за позовом Управління Пенсійного фонду України в Костопільському районі
до Відповідача – Підприємства споживчої кооперації «Комбінат громадського харчування», м. Костопіль
про стягнення переплату пенсії в розмірі 2 021 грн. 72 коп.
За участю представників
від Позивача: не з’явились;
від Відповідача: Рощук Т.О. - представник.
Справа розглядається в порядку п. п. 6,7 Прикінцевих та перехідних положень Кодексу адміністративного судочинства України.
Представнику відповідача роз’яснено права та обов‘язки, передбачені ст. ст. 49, 51 КАС України.
Розпорядженням голови Львівського апеляційного господарського суду від 01.11.2006 року апеляційну скаргу Управління Пенсійного фонду України в Костопільському районі, вих. № 3053/06 від 31.08.2006 року, на постанову Господарського суду Рівненської області від 03.08.2006 року у справі № 3/178 передано на розгляд колегії суддів Львівського апеляційного господарського суду у складі: головуючого судді –Мурської Х.В., суддів –Давид Л.Л. та Кордюк Г.Т. з підстав, викладених у ньому.
Заяв про відвід колегії суддів не поступало, від здійснення фіксації судового процесу технічними засобами представник відповідача відмовилась.
Постановою Господарського суду Рівненської області від 03.08.2006 року у справі № 3/178 у задоволенні позовних вимог Управління Пенсійного фонду України в Костопільському районі про стягнення з Підприємства споживчої кооперації «Комбінат громадського харчування», м. Костопіль переплату пенсії в розмірі 2 021 грн. 72 коп. –відмовлено.
Дана постанова місцевого господарського суду мотивована тим, зокрема, що позивачем пропущено загальний строк позовної давності встановлений ст. 257 Цивільного кодексу України, поважних причин щодо пропуску такого позивачем не наведено, а отже підстав для відновлення пропущеного строку не має.
Не погоджуючись з вказаною постановою місцевого господарського суду, Управління Пенсійного фонду України в Костопільському районі звернулось до Львівського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій оскаржувану постанову вважає незаконною і такою, що не відповідає фактичним обставинам справи та прийнята з порушенням норм процесуального права, а тому просить її скасувати та прийняти нове судове рішення, яким позов Управління Пенсійного фонду України в Костопільському районі –задоволити в повному обсязі.
Свої доводи скаржник мотивує тим, зокрема, що при підготовці Управлінням Пенсійного фонду України в Костопільському районі позовної заяви було виявлено відсутність пенсійної справи громадянки Таргоній Н.І., яка помилково потрапила на зберігання в архівний відділ управління. Дані обставини позбавили можливості позивача підготувати належним чином позовну заяву та надати суду документи в обгрунтування позовних вимог.
В апеляційній скарзі позивач просить розглянути справу в порядку письмового провадження у відповідності до вимог ст. 197 КАС України.
В судовому засіданні представник відповідача заперечила проти доводів скаржника, наведених в апеляційній скарзі, просить постанову Господарського суду Рівненської області від 03.08.2006 року у справі № 3/178 залишити без змін, апеляційну скаргу без задоволення з підстав, викладених у запереченні на апеляційну скаргу.
Вивчивши матеріали справи, апеляційну скаргу та заперечення на неї, заслухавши пояснення представника відповідача, дослідивши правильність застосування судом першої інстанції при винесенні оскаржуваної постанови норм матеріального та процесуального права, колегія суддів вважає, що в задоволенні апеляційної скарги слід відмовити, оскаржувану постанову місцевого господарського суду залишити без змін, виходячи з наступних підстав.
19 травня 2003 року Управлінням Пенсійного фонду України в Костопільському районі проведено перевірку Підприємства споживчої кооперації «Комбінат громадського харчування»щодо достовірності подання заробітної плати для обчислення розміру пенсії громадянці Таргоній Ніні Іванівні за період з 01.01.1991 року по 31.12.1995 року, на підставі якої складено Акт зустрічної перевірки правильності нарахування заробітної плати для призначення пенсії.
Як вбачається з матеріалів даного Акта, в ході перевірки виявлено відхилення в обрахунку, а саме: в заробітну плату не включено премію, а тому вірною слід рахувати суму заробітної плати за період з 01.01.1991 року по 31.12.1995 року, вказану в довідці № 356 від 19.05.2003 року.
З пояснюючої записки бухгалтера відповідача вбачається, що при видачі довідки про заробітну плату для обчислення пенсії громадянці Таргоній Н.І. від 18.07.1999 року № 386 було допущено арифметичні помилки та не включено в заробітну плату премію.
У результаті надання Підприємством споживчої кооперації «Комбінат громадського харчування»довідки з недостовірними даними щодо розміру заробітної плати громадянки Таргоній Н.І., за період з 01.07.1999 року по 28.02.2003 року, виникла переплата пенсії даній громадянці в розмірі 2 021 грн. 72 коп.
Скаржник просить стягнути з рахунку відповідача суму переплаченої пенсії в розмірі 2 021 грн. 72 коп., покликаючись на вимоги ст. 101 Закону України «Про пенсійне забезпечення»та п. 15 ст. 106 Закону України «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування».
У відповідності до вимог ст. 101 Закону України «Про пенсійне забезпечення», підприємства та організації несуть матеріальну відповідальність за шкоду, заподіяну громадянам або державі внаслідок несвоєчасного оформлення або подання пенсійних документів, а також за видачу недостовірних документів і відшкодовують її.
Згідно з п. 15 ст. 106 Закону України «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування», строк давності щодо стягнення недоїмки, пені та штрафів не застосовується.
Однак, Закон України «Про пенсійне забезпечення»регулює відносини щодо відшкодування підприємствами, внаслідок видачі ними недостовірних (неправдивих) відомостей, зайво виплаченої пенсії, що правомірно трактовано місцевим господарським судом як матеріальну відповідальності за заподіяну шкоду та підставно до даних правовідносин застосовано загальні норми цивільного права.
Статтею 257 Цивільного кодексу України встановлено загальний строк позовної давності тривалістю у три роки.
Враховуючи ту обставину, що позивач звернувся в місцевий господарський суд з позовною заявою про стягнення з відповідача заподіяної шкоди 26.06.2006 року, тоді як трьохрічний строк позовної давності минув 19.05.2006 року, то місцевим господарським судом правомірно відмовлено у задоволенні позовних вимог Управлінню Пенсійного фонду України в Костопільському районі у зв’язку з пропуском ним строку позовної давності.
В апеляційній скарзі скаржник просить відновити строк позовної давності, оскільки такий пропущено ним з поважних причин, а саме у зв’язку з тим, що при підготовці Управлінням Пенсійного фонду України в Костопільському районі позовної заяви було виявлено відсутність пенсійної справи громадянки Таргоній Н.І., яка помилково потрапила на зберігання в архівний відділ управління.
Однак, клопотання скаржника про поновлення пропущеного ним строку позовної давності задоволенню не підлягає, оскільки відсутність пенсійної справи чи помилкова наявність такої в архівному відділі управління на зберіганні говорить лише про неналежне виконання (халатність) працівниками управління своїх посадових обов’язків і не може слугувати вагомою підставою для відновлення пропущеного строку.
У відповідності до вимог ч. 1 ст. 261 Цивільного кодексу України, перебіг позовної давності починається від дня, коли особа довідалася або могла довідатися про порушення свого права або про особу, яка його порушила.
Враховуючи те, що факт недостовірності подання заробітної плати для обчислення розміру пенсії громадянці Таргоній Ніні Іванівні за період з 01.01.1991 року по 31.12.1995 року Управлінням Пенсійного фонду України в Костопільському районі виявлено 19.05.2003 року, то позивач не був позбавлений конституційного права на захист своїх прав та охоронюваних законом інтересів, однак своїм правом своєчасно не скористався.
У відповідності до вимог п. 4 ч. 1 ст. 202 КАС України підставами для скасування постанови суду першої інстанції та ухвалення нового рішення є порушення норм матеріального або процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи або питання.
Матеріали справи свідчать про те, що висновки суду першої інстанції відповідають фактичним обставинам та наявним матеріалам справи, нормам матеріального і процесуального права, є законними та обґрунтованими, а тому підстави для скасування постанови Господарського суду Рівненської області від 03.08.2006 року у справі № 3/178 –відсутні.
Враховуючи вищенаведене та керуючись п. п. 6, 7 Прикінцевих та перехідних положень КАС України та ст. ст. 195, 196, 198, 200, 205, 206, 209, 212, 254 КАС України, -
Львівський апеляційний господарський суд, У Х В А Л И В :
1. Постанову Господарського суду Рівненської області від 03.08.2006 року у справі № 3/178 залишити без змін, апеляційну скаргу - без задоволення.
2. Ухвала набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена в касаційному порядку.
3. Матеріали справи № 3/178 повернути в господарський суд Рівненської області.
Головуючий суддя Мурська Х.В.
Суддя Давид Л.Л.
Суддя Кордюк Г.Т.