Справа № 422/1088/13-к
Провадження № 11кп/782/960/13
УХВАЛА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
09 серпня 2013 року апеляційний суд Луганської області у складі:
Головуючого: Кранга Л.С.,
Суддів: Рябчун О.В., Запорожченко О.А.,
За участю секретаря: Подройко Н.А.,
За участю прокурора: Мазепіної М.В.,
За участю захисника: ОСОБА_1,
За участю обвинуваченої: ОСОБА_2,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Луганську кримінальне провадження за апеляцією потерпілої ОСОБА_3 на вирок Перевальського районного суду Луганської області від 22 травня 2013 року, яким:
ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженка м. Перевальська Луганської області, громадянка України, з середньою освітою, яка працює підсобним робітником адміністративно-господарського відділу Перевальської газової ділянки філії «Алчевське міжрайонне управління з експлуатації газового господарства» публічного акціонерного товариства «Луганськгаз», раніше не судима, зареєстрована та проживає за адресою: АДРЕСА_1,
засуджена за ч. 2 ст. 125 КК України до покарання у виді штрафу в розмірі 850 грн.
Постановлено стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_3 в рахунок відшкодування матеріальної шкоди 634 грн. 85 коп., в рахунок відшкодування моральної шкоди 1000 грн. В задоволенні решти цивільного позову ОСОБА_3 відмовлено.
В С Т А Н О В И В :
За вироком суду ОСОБА_2 визнана винною у скоєнні кримінального правопорушення за наступних обставин.
28 жовтня 2012 року о 16 годині 35 хвилин, ОСОБА_2 біля під'їзду будинку АДРЕСА_2 на ґрунті раніше склавшихся неприязних відносин з ОСОБА_4, в ході сварки, маючи прямий намір на спричинення тілесних ушкоджень ОСОБА_3, схопила останню руками за волосся, в разі чого вони перемістилися у під'їзд вказаного будинку, де ОСОБА_2, реалізуючи свій злочинний намір, продовжила хапати ОСОБА_3 за волосся, та стала завдавати їй руками удари по обличчю, завдав не менш 7-ми ударів, внаслідок чого ОСОБА_3 були спричинені тілесні ушкодження у вигляді закритого перелому кісток носа, що відноситься за ступенем тяжкості до легких тілесних ушкоджень, що спричинили короткочасний розлад здоров'я; синців на повіках правого ока, на повіках лівого ока, лобно-скроневої області ліворуч, у завушній області ліворуч, у лівій області щоки, садна в області нижньої щелепи, в області чола, крововилив у склеру лівого ока, що відносяться за ступенем тяжкості до легких тілесних ушкоджень.
В апеляційній скарзі потерпіла ОСОБА_3 вказує, що судом неправильно встановлено місце скоєння правопорушення, що ставить під сумнів об'єктивну сторону складу злочину передбаченому ч.2 ст.125 КК України, що суд не взяв до уваги докази, які могли суттєво вплинути на його висновки, що призначене покарання не відповідає ступеню тяжкості і особі обвинуваченої внаслідок його м'якості.
Не згодна з тим, що суд суттєво знизив суму завданого матеріального збитку, оскільки затрати на лікування підтверджені чеками на суму 780 грн.46 коп., що суд залишив без уваги пошкодження її одягу, та крадіжки сережки, розірвання вуха. Вважає, що сума моральної шкоди в розмірі 1000 грн. яку стягнув суд не є компенсацією травми яка їй була спричинена, так як довелось ходити з переламаним носом,синцями, що після цього змінився її образ життя, вона постійно думає про ОСОБА_2 яка може спричинити шкоду її здоров'ю, втрутитися в її особисте життя.
Просить вирок суду скасувати, призначити ОСОБА_2 покарання у виді виправних робіт, стягнути матеріальні та моральні збитки в повному обсязі.
В запереченнях на апеляційну скаргу обвинувачена ОСОБА_2 зазначає про те, що доводи апеляційної скарги ОСОБА_3 безпідставні і не підлягають задоволенню, оскільки при призначенні їй покарання суд врахував, що вона визнала наявність конфлікту між нею та ОСОБА_3, який переріс в бійку, що вона спричинила тілесні ушкодження ОСОБА_3 і сама була побита нею, що підтверджується вироком Перевальского районного суду Луганської області від 03.07.2013 року щодо ОСОБА_3 за ч.1 ст.125 КК України, відповідно до якого ОСОБА_3 була ініціатором конфлікту, що після конфлікту вона знаходилась в лікарні, що вона страждає тяжкою формою діабету, гіпертонією, що вона намагалась примиритися з потерпілою не дивлячись на те, що саме потерпіла зруйнувала її сім'ю.
Крім того, зазначає, що помилка в номері дома, яка була допущена в вироку суду, судом була усунута відповідно до ст.379 КПК України.
Вважає, доводи апеляційної скарги потерпілої щодо суми цивільного позову є необґрунтованими оскільки потерпіла нікому не показувала свою пошкоджену куртку і сказала, що викинула її, під час досудового слідства показувала, що матеріальних збитків не має, не казала про втрачену сережку, тобто потерпіла не надала суду доказів які підтверджують цю частину позову.
Вважає, що сума моральної шкоди судом стягнута з урахуванням ступеню її провини та матеріального стану, ступеню вини потерпілої.
Просить вирок суду залишити без змін, а апеляцію потерпілої без задоволення.
Заслухавши доповідь судді-доповідача, думку прокурора, який вважав апеляційну скаргу такою, що не підлягає задоволенню, думку захисника, яка вважала апеляцію такою що не підлягає задоволенню, думку обвинуваченої, яка вважала апеляцію потерпілої не обґрунтованою і не підлягаючою задоволенню, вислухавши учасників судового засідання у судових дебатах і останнє слово обвинуваченої ОСОБА_2, апеляційний суд вважає, що апеляція не підлягає задоволенню з за таких підстав.
Вина обвинуваченої ОСОБА_2 у скоєнні кримінального правопорушення підтверджується доказами зібраними під час досудового розслідування і дослідженими в судовому засіданні.
Показами обвинуваченої ОСОБА_2 в судовому засіданні із яких вбачається, що 28 жовтня 2012 року, приблизно о 16-30 годині, вона зустріла біля будинку АДРЕСА_2 ОСОБА_3, яка негативно висловилася на її адресу, після чого вона зупинилася, а ОСОБА_3 долонею вдарила її по обличчю та схопила за волосся, від чого вона також схопила за волосся потерпілу та вони перейшли до під'їзду зазначеного будинку. Після цього ОСОБА_3 наносила їй удари руками по обличчю, а вона захищаючись від неї також наносила їй удари по обличчю та голові. Потім ОСОБА_3 впала на підлогу й відразу піднялася, а вона пішла по своїх справах. При цьому ОСОБА_3 залишилася в під'їзді. Цивільний позов не визнає в повному обсязі.
Показами потерпілої ОСОБА_3 в судовому засіданні із яких вбачається, що 28 жовтня 2012 року, приблизно о 16 годині 35 хвилин на першому поверсі будинку АДРЕСА_2 вона зустріла ОСОБА_2, яка перебувала в стані алкогольного сп'яніння й висловлювалася в її адресу нецензурною лайкою. Вона намагалася уникнути сварки, оскільки поспішала на роботу, однак ОСОБА_2 почала бити її кулаками та долонями рук по обличчю та по голові, від чого вона впала на правий бік та стала кликати на допомогу. Всього ОСОБА_2 нанесла їй 7-8 ударів. Протиправні дії ОСОБА_2 тривали приблизно 15-20 хвилин, поки її не відвели ОСОБА_5, ОСОБА_6, ОСОБА_7, після чого вона викликала міліцію. Під час сварки з ОСОБА_2 в неї зникла сережка з лівого вуха. Наступного дня вона звернулася до лікарні, в якій проходила курс лікування. Від кримінального правопорушення їй завдано шкоду на загальну суму 3280 грн. 46 коп., яку вона просила суд стягнути з ОСОБА_2 Крім того, потерпіла просила суд стягнути з ОСОБА_2 в рахунок відшкодування завданої моральної шкоди 3000 грн. 00 коп.
Показами свідка ОСОБА_8 в судовому засіданні із яких вбачається, що 28 жовтня 2012 року приблизно о 17 годині, йому зателефонувала сестра, ОСОБА_9, яка повідомила, що у під'їзді ОСОБА_2 б'є їх мати, ОСОБА_3 і що вона викликала міліцію. Бачив у ОСОБА_3 на обличчі численні тілесні ушкодження і остання пояснювала, що її побила ОСОБА_2
Показами неповнолітнього свідка ОСОБА_9, допитаного в судовому засіданні в присутності представника служби у справах дітей Перевальської районної державної адміністрації Луганської області та педагога Перевальської середньої загальноосвітньої школи І - III ступенів № З Перевальської районної ради Луганської області, із яких вбачається, що восени 2012 року приблизно о 16-00 годині вона чула в під'їзді голос її матері та голос ОСОБА_2, які кричали, а потім її мати почала кричати про допомогу, у зв'язку з чим вона викликала міліцію та зателефонувала брату, який також був на роботі.
Показами свідка ОСОБА_10 в судовому засіданні із яких вбачається, що 28 жовтня 2012 року, приблизно о 21-22 годині його мати, ОСОБА_2, прийшла додому з подряпаним обличчям і сказала що побилася з ОСОБА_3
Висновком судово-медичної експертизи № 19 від 25 січня 2013 року, згідно якого 28 жовтня 2012 року у ОСОБА_3 був встановлений діагноз: «Закрита черепно-мозкова травма. Струс головного мозку. Перелам костей носу. Забій, гематоми обличчя, голови». Оглядом 30 жовтня 2012 року у ОСОБА_3 виявлені синці на повіках правого ока, на повіках лівого ока, в лобно-скриневої області ліворуч, у завушній області ліворуч, у лівій області щоки, садна в області нижньої щелепи, в області чола, крововилив у склеру лівого ока.
Вказані пошкодження завдані тупими твердими предметами /предметом/. Час завдання тілесних ушкоджень за даними медичної документації 28 жовтня 2012 року.
За ступенем тяжкості пошкодження у ОСОБА_3 відносяться: закритий перелам кісток носу до легких тілесних ушкоджень, що спричинило короткочасний розлад здоров'я; решта пошкоджень до легких тілесних ушкоджень.
Діагноз «Закрита черепно-мозкова травма. Струс головного мозку» не підтверджено об'єктивними даними тому при визначенні ступеню тяжкості тілесних ушкоджень не враховувались.
Всього з тілом ОСОБА_3 мало місце не менше 7-ми травмуючих контактів /а.с.46-47 т.1/.
Таким чином, суд першої інстанції обґрунтовано дійшов до висновку про доведеність вини ОСОБА_2 і правильно кваліфікував її дії ч. 2 ст. 125 КК України, оскільки вона умисно заподіяла легке тілесне ушкодження, що спричинило короткочасний розлад здоров'я.
При призначенні міри покарання обвинуваченій, суд врахував ступень тяжкості скоєного злочину, дані про особу ОСОБА_2, яка раніше не судима, за місцем мешкання характеризується задовільно /а.с.61/, на обліку у лікаря психіатра та нарколога не перебуває /а.с.59 т.1/, працює, її матеріальний стан та стан здоров'я /а.с.15 т.2/, відсутність на думку суду обставин, що пом'якшують та обтяжують покарання, відношення обвинуваченої до скоєного злочину, мотив скоєння злочину.
Призначене судом ОСОБА_2 покарання у вигляді штрафу в доход держави в мінімальному розмірі, передбаченому санкцією ч. 2 ст. 125 КК України, є необхідним і достатнім для її виправлення та попередження нових злочинів.
Підстав для призначення ОСОБА_2 більш суворого покарання колегія суддів не вбачає.
Заявлений потерпілою ОСОБА_3 цивільний позов судом розглянуто відповідно до ст. 1166 ЦК України, цивільний позов задоволено частково на суму підтверджену чеками на придбання ліків на підставі призначень лікаря.
Об'єктивних даних, які б підтверджували суму шкоди завданої потерпілій зіпсуванням куртки, втратою сережки, в судовому засіданні не встановлено.
Розмір суми моральної шкоди, завданої потерпілій ОСОБА_3, яку постановлено стягнути з обвинуваченої ОСОБА_2, відповідає ступеню страждань потерпілої.
Апеляційний суд вважає, що підстав для зміни вироку суду в частині цивільного позову не має.
Доводи апеляції потерпілої ОСОБА_3 щодо наявності в вироку суду помилки міста скоєння кримінального правопорушення є не обґрунтованими, оскільки судом ухвалою від 26.06.2013 року виправлена описка у вироку, ухвалено вважати вірним місце вчинення ОСОБА_2 кримінального правопорушення - біля під'їзду, а пізніше в під'їзді будинку АДРЕСА_2 ( а.с.125-126).
На підставі викладеного та керуючись ст.ст.404,407,419 КПК України, апеляційний суд,-
У Х В А Л И В:
Апеляційну скаргу потерпілої ОСОБА_3 - залишити без задоволення.
Вирок Перевальского районного суду Луганської області від 22 травня 2013 року щодо ОСОБА_2 - залишити без змін.
Ухвала апеляційного суду Луганської області може бути оскаржена до Вищого Спеціалізованого Суду України з розгляду цивільних і кримінальних протягом трьох місяців з дня її проголошення.
С УД Д І:
Л.С.Кранга О.В.Рябчун О.О.Запорожченко