ЛЬВІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД
79010, м.Львів, вул.Личаківська,81
_________________________________________________________________________________________________________
УХВАЛА
13.11.06 Справа № 1/216-20/58А
Львівський апеляційний господарський суд в складі колегії
головуючого –судді - О.Л. Мирутенко
суддів - Г.М. Гнатюк
- Н.М. Кравчук
Розглянувши апеляційну скаргу ТзОВ «Будгаз»
у справі № 1/216-20/58А
За позовом : приватне підприємство «Пром-Сервіс»
До: Дрогобицької міської ради
Третя особа: ТзОВ «Будгаз»
про: спонукання до вчинення дій
З участю представників :
від позивача –Андренко В.І. –представник.
від відповідача –не з’явився.
від третьої особи –Винар Л.В. –представник.
ВСТАНОВИВ :
Постановою господарського суду Львівської області від 27.04.2006р., суддя Манюк П.Т., позов ПП «Пром-Сервіс»було задоволено повністю. Зобов’язано Дрогобицьку міську раду вилучити з користування ТзОВ «Будгаз»земельну ділянку, що знаходиться по вул.. Стрийській, 104, в м. Дрогобичі, загальною площею 1147 кв.м. Зобов’язано Дрогобицьку міську раду передати ПП «Пром-Сервіс»у встановленому порядку в оренду земельну ділянку, що знаходиться по вул.. Стрийській, 104, в м. Дрогобичі, загальною площею 1147 кв.м. Стягнуто з Дрогобицької міської ради на користь ПП «Пром-Сервіс»3,40 грн. судового збору.
З даною постановою не погодилася третя особа - ТзОВ «Будгаз» і оскаржила її в апеляційному порядку, оскільки вважає, що постанова суду була винесена при неповному з’ясуванні обставин, що мають значення для справи, а тому висновки суду не відповідають дійсним обставинам справи.
Відповідно до п.п. 6, 9 Прикінцевих та перехідних положень КАС України Львівський апеляційний господарський суд здійснює апеляційне провадження по даній справі за правилами КАС України.
Сторони були повідомлені належним чином про час та місце судового засідання.
Відповідачем по справі –Дрогобицькою міською радою двічі не були виконані вимоги ухвал апеляційного суду щодо надання оригіналів та копій відповідних документів та його представники тричі не з’являлися в судове засідання.
Розглянувши матеріали справи, оцінивши докази, заслухавши пояснення представників сторін, колегія суддів прийшла до висновку, що апеляційну скаргу ТзОВ «Будгаз»слід залишити без задоволення, а постанову господарського суду Львівської області без змін.
Як вбачається з матеріалів справи, 20.07.2004р. позивач, відповідно до договору купівлі-продажу, придбав у Регіонального відділення Фонду Державного майна України у Львівській області капітальну споруду (клуб) у м. Дрогобичі по вул.. Стрийській, 104, яка розташована на земельній ділянці, що знаходиться у користуванні ТзОВ «Будгаз».
Позивач звертався до відповідача з клопотанням про надання земельної ділянки, що знаходиться під придбаним об’єктом в оренду. До вказаних звернень було долучено документи, які підтверджують розмір земельної ділянки, а також згода землекористувача (ТзОВ «Будгаз») на її вилучення.
Львівським науково-дослідним інститутом судових експертиз проведено відповідне дослідження та видано Висновок №261 від 13.02.2006р., в якому вказано, що для обслуговування будівлі клубу ПП «Пром-Сервіс»та здійснення підприємницької діяльності із врахуванням її фактичного розташування в межах земельної ділянки ТзОВ «Будгаз»та земель місцевого значення необхідно виділити земельну ділянку загальною площею 1147м.кв.
Відповідно до ст.. 377 ЦК України якщо житловий будинок, будівля або споруда розміщені на земельній ділянці, наданій у користування, то у разі їх відчуження до набувача переходить право користування тією частиною земельної ділянки, на якій вони розміщені, та частиною ділянки, яка необхідна для їх обслуговування.
Статтею 3 Закону України від 14.09.2000р. «Про особливості приватизації об’єктів незавершеного будівництва»передбачено, що покупці об’єктів незавершеного будівництва можуть придбати разом з об’єктами незавершеного будівництва земельні ділянки, відведені в установленому порядку під забудову. За бажанням покупців земельні ділянки, на яких розташовані об’єкти незавершеного будівництва, надаються їм у довгострокову оренду. Земельні ділянки, що не підлягають продажу відповідно до Земельного кодексу України, надаються в довгострокову оренду з правом першочергового їх придбання орендарем у разі зняття заборони на приватизацію зазначених ділянок.
Частиною 5 ст. 116 Земельного кодексу України передбачено, що надання у користування земельної ділянки, що перебуває у власності або у користуванні, провадиться лише після вилучення (викупу) її в порядку, передбаченому цим Кодексом. Ч. 1 ст. 151 цього кодексу визначає, що юридичні особи, зацікавлені у вилученні (викупі) земельних ділянок, зобов'язані до початку проектування погодити із власниками землі і землекористувачами та сільськими, селищними, міськими радами, державними адміністраціями, Радою міністрів Автономної Республіки Крим, Кабінетом Міністрів України і Верховною Радою України місце розташування об'єкта, розмір земельної ділянки та умови її вилучення (викупу) з урахуванням комплексного розвитку території, який би забезпечував нормальне функціонування на цій ділянці і прилеглих територіях усіх об'єктів, умови проживання населення і охорону довкілля.
Порядок надання земельних ділянок в оренду визначається Земельним кодексом України. Відповідно до ст.. 124 Земельного кодексу України, передача в оренду земельних ділянок, що перебувають у державній або комунальній власності, здійснюється на підставі рішення відповідного органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування шляхом укладення договору оренди земельної ділянки. Відповідно до ч. 3 ст. 124 вказаного Кодексу, передача в оренду земельних ділянок громадянам і юридичним особам із зміною їх цільового призначення та із земель запасу під забудову здійснюється за проектами відведення в порядку, встановленому статтями 118, 123 цього Кодексу.
Відповідно до ч. 3, 4 ст. 123 Земельного кодексу України, юридична особа, зацікавлена в одержанні земельної ділянки у постійне користування із земель державної або комунальної власності, звертається з відповідним клопотанням до районної, Київської та Севастопольської міських державних адміністрацій або сільської, селищної, міської ради. До клопотання про відведення земельної ділянки додаються матеріали, передбачені частиною п'ятнадцятою статті 151 цього Кодексу, документи, що обґрунтовують її розмір, призначення та місце розташування.
Отже, позивач (покупець) має право одержати земельну ділянку, на якій розташований придбаний ним об’єкт незавершеного будівництва, в оренду, а на відповідача (Дрогобицьку міську раду) покладено обов’язок надати цю земельну ділянку покупцеві в довгострокову оренду.
Позивачем було представлено достатньо доказів, які свідчать про те, що він неодноразово звертався до відповідача з клопотанням про виділення земельної ділянки, долучаючи до представлених документів згоду ТзОВ «Будгаз»на вилучення частини земельної ділянки, однак вказані звернення у встановленому порядку розглянуті не були.
Відповідно до ст.. 26 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні», вирішення, відповідно до закону, питань регулювання земельних відносин, належить до виключних повноважень міської ради.
Отже в даному випадку має місце бездіяльність відповідача як суб’єкта владних повноважень, яка порушує законні інтереси позивача. Для відновлення порушених прав та інтересів позивача суд правомірно, відповідно до вимог ст..162 КАС України, зобов’язав відповідача вчинити певні дії.
Таким чином, на думку колегії апеляційного суду, суд першої інстанції дійшов правильного висновку про те, що позовні вимоги про зобов’язання відповідача вилучити у ТзОВ «Будгаз»земельну ділянку, що знаходиться по вул. Стрийській, 104 в м. Дрогобич, загальною площею 1147 кв.м. та передати її у встановленому порядку в оренду позивачу слід задовольнити повністю.
Що ж стосується твердження апелянта про те, що суд першої інстанції взагалі не мав права приймати оскаржувану постанову з тих підстав, що Дрогобицьким міськрайонним судом ухвалою про забезпечення позову від 28.09.2004 р. накладено заборону міській раді вчиняти будь-які дії по вилученню земельної ділянки у третьої особи, то воно не ґрунтується на чинному законодавстві, а тому відхиляється апеляційним судом. По-перше, вказана обставина не була взагалі відома суду першої інстанції та апелянт не довів жодних доказів її чинності на даний момент. По-друге, згідно ст..124 Конституції України та Закону України «Про судоустрій України»юрисдикція судів поширюється на всі правовідносини, що виникають у державі, суди зобов’язані розглянути справи, віднесені процесуальним законом до їх підсудності та прийняти рішення по суті спору, міськрайонні та господарські суди областей є місцевими загальними судами з однаковим обсягом повноважень, відповідно до визначеної підсудності. Отже, суд першої інстанції правомірно розглянув спір по суті та прийняв постанову.
Апеляційний суд також відхиляє посилання апелянта на порушення судом норм процесуального закону в тій частині, що інтереси третьої особи в судовому засіданні представляла не уповноважена особа. При цьому апеляційний суд виходить з наступного. Дана обставина не була відома суду першої інстанції, оскільки апелянт подав копії судового рішення в цивільній справі стосовно повноважень керівництва ТзОВ «Будгаз»тільки до апеляційного суду. Місцевий господарський суд повідомляв вказану юридичну особу належним чином про час та місце судового засідання. Інтереси апелянта в судовому засіданні в апеляційній інстанції представляв належний представник, а тому апеляційний суд вважає, що в цілому права третьої особи, передбачені ст..ст.49,51 КАС України, порушені не були.
З огляду на викладене, колегія Львівського апеляційного господарського суду вважає, що постанова господарського суду Львівської області винесена при повному з’ясуванні всіх обставин справи, з дотриманням норм матеріального та процесуального права, а тому не знаходить підстав для її скасування.
Апеляційний суд відхиляє усне клопотання третьої особи про відкладення розгляду даної справи у зв’язку з поданням ним до господарського суду заяви про перегляд судового рішення у справі № 1/345-5/48 від 29.07.2003 р. за нововиявленими обставинами, оскільки вказані справи не пов’язані між собою та вказана підстава не передбачена нормами чинного процесуального закону.
Керуючись ст.ст. 195, 198, 200, 205, 206 КАС України Львівський апеляційний господарський суд ,
Ухвалив:
Апеляційну скаргу залишити без задоволення, а постанову Господарського суду Львівської області від 27.04.2006 року у справі № 1/216-20/58А - без змін.
Ухвала може бути оскаржена в касаційному порядку до Вищого адміністративного суду України.
Матеріали справи скеровуються в господарський суд Львівської області.
Головуючий-суддя Мирутенко О.Л.
Судді: Гнатюк Г.М.
Кравчук Н.М.