Справа №2а-19/ 2008р.

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

04 липня  2008 року                                                                                                     смт.Краснопілля

            Краснопільський районний суд Сумської області в складі:

            головуючого судді - Косар А.І.

суддів Щербини А.С., Янголя Є.В.

за участю

секретаря Литвин А.В.

представника відповідача Леонова В.С.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні Краснопільського районного суду Сумської області адміністративну справу

за позовом ОСОБА_1

до управління праці та соціального захисту населення Краснопільської районної державної адміністрації Сумської області, Міністерства праці та соціальної політики України, Міністерства фінансів України та Державного казначейства України при Кабінеті Міністрів України

про стягнення недоплачених сум щорічної допомоги на оздоровлення 

В С Т А Н О В И В :

14.03.2008 року  ОСОБА_1(надалі по тексту позивач) звернувся з адміністративним  позовом до Управління праці та соціального захисту населення Краснопільської районної державної адміністрації Сумської області( надалі по тексту перший відповідач) , Міністерства праці та соціальної політики України , Міністерства фінансів України та Державного казначейства України при Кабінеті Міністрів України , в якому просив суд стягнути з Управління праці та соціального захисту населення Краснопільської районної державної адміністрації Сумської області недосплачені суми щорічної  грошової допомоги на оздоровлення за 2005, 2006, 2007 роки відповідно до положень ст. 48 Закону України “Про статус та соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи“, та рішення Конституційного суду України від 06 липня 2007 року № 6 -рп/2007, враховуючи величини індексів інфляції, у розмірі 6366 грн.

            Свій позов позивач обгрунтовує тим, що являється учасником ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС 2 категорії і  відповідно до чинного законодавства має право на одержання щорічної допомоги на оздоровлення, яка виплачується органами соціального захисту населення щорічно в розмірі п'яти мінімальних заробітних плат. За 2005, 2006, 2007 роки Управлінням праці та соціального захисту населення Краснопільської районної державної адміністрації Сумської області йому призначена  і виплачена допомога на оздоровлення в сумі 100; 100; 100 гривень щорічно, тобто в розмірі значно нижчому ніж передбачено Законом ”Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи“. Позивач також ставить питання про стягнення недосплачених сум одноразової щорічної грошової допомоги  за три роки, посилаючись на трирічний строк позовної давності. 

На судовому засіданні позивач підтримав свої позовні вимоги у повному обсязі.

Представник першого відповідача, Управління праці та соціального захисту населення Краснопільської районної державної адміністрації Сумської області Леонов В.С. на судове засідання прибув, позовні вимоги не визнав і в обґрунтування своїх заперечень пояснив, що дійсно Управління  проводить нарахування та виплату позивачу щорічної допомоги на оздоровлення як учаснику ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС 2 категорії. Впродовж 2005, 2006, 2007 років позивачу нараховувалась та виплачувалась зазначена допомога в розмірах менших ніж визначено ст. 48 Закону ”Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи“ . Вважає, що вказані дії Управління є цілком законними, оскільки нарахування та виплата вказаної допомоги проводилась в межах бюджетних асигнувань на ці цілі, передбачених Законами України ”Про Державний бюджет“ на відповідний рік та  постановами Кабінету Міністрів України № 562 від 12.07.2005 р. та № 936 від 20.09.2005 р., якими було визначено розміри вказаних виплат та порядок їх проведення. Крім того наполягає на тому, що позовними вимогами щодо перерахунку та виплати щорічної допомоги на оздоровлення за 2005 та 2006 роки позивач без поважних причин пропустив строк звернення до адміністративного суду за захистом своїх прав, передбачений ст. 99 КАС України. Просить відмовити в задоволенні позовних вимог.

Відповідач Міністерство фінансів України у листі просило розглядати справу  без участі їх представника, в наданому суду запереченні вимоги позивача не визнає і просить в позові відмовити, наполягаючи на застосуванні судом норм  ст. 100 КАС України за 2005 - 2006 роки.

Відповідачі Міністерство праці та соціальної політики України,  Державне казначейство України при Кабінеті Міністрів України на судове засідання не прибули і заперечення на позов не надали, хоча про час і місце розгляду справи були повідомлені належним чином,  про що свідчать розписки про одержання судових повісток ,  про причину неявки суд не повідомили .

Суд, заслухавши пояснення позивача, представника першого відповідача, дослідивши надані суду  докази та перевіривши наведені у позовній заяві доводи, вважає, що позовні вимоги   підлягають частковому задоволенню, виходячи з наступного.

Судом встановлені такі факти та відповідні їм правовідносини.      

            Судовим розглядом встановлено, що позивач є особою, яка постраждала внаслідок Чорнобильської катастрофи. Управління праці та соціального захисту населення  Краснопільської районної державної адміністрації Сумської області є органом влади, який у смт. Краснопілля Сумської області проводить нарахування та виплату щорічної допомоги на оздоровлення, передбаченої ст. 48 Закону ”Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи“. Впродовж 2005-2007 років вказаний відповідач проводив нарахування та виплату позивачу  щорічної допомоги на оздоровлення в розмірах, які значно менші ніж визначені абз. 3 ч. 4 ст. 48 Закону ”Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи“, а саме : у листопаді 2005 р. - 100 грн., у квітні 2006 р. - 100 грн., у квітні 2007 р. - 100 грн.(а. с. 3, 6 - 7, 43).

            Відповідно до вимог абз. 3 ч. 4 ст. 48 Закону ”Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи“ учасникам ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС 2 категорії щорічно виплачується допомога на оздоровлення в розмірі п'яти мінімальних заробітних плат. Як зазначено у ст. 71 вказаного Закону  - дія його положень не може призупинятися іншими законами, крім законів про внесення змін до нього.

            Розмір мінімальної заробітної плати затверджується щорічно Законом  України “Про Державний бюджет України” на відповідний рік. Іншого порядку визначення розміру мінімальної заробітної плати в Україні не встановлено.

            З урахуванням наведеного Управління праці та соціального захисту населення  Краснопільської районної державної адміністрації Сумської області, при визначенні розміру щорічної допомоги на оздоровлення, яка підлягала виплаті позивачу у 2005-2007 роках, мало керуватися лише відповідними положеннями Законів України “Про державний бюджет України” на 2005-2007 роки (в частині визначення розміру мінімальної заробітної плати) та абз. 3 ч. 4 ст. 48 Закону ”Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи“.

            Посилання представника Управління праці та соціального захисту населення  Краснопільської районної державної адміністрації Сумської області на те, що постановами Кабінету Міністрів України були визначені інші розміри щорічної допомоги на оздоровлення суд не може прийняти до уваги, оскільки усі підзаконні нормативно-правові акти мають відповідати Конституції України та Законам України, а в разі їх невідповідності Законам чи Конституції мають застосовуватися відповідні положення закріплені в Законі.

            Також суд вважає за необхідне зауважити, що Конституцією України закріплено, що в України визнається і діє принцип верховенства права. Конституція має найвищу юридичну силу. Закони та інші нормативно-правові акти приймаються на основі Конституції України і повинні відповідати їй (ст. 8).

            Принцип верховенства права передбачає, що усі підзаконні нормативно-правові акти мають відповідати за своїм змістом Конституції України та Законам України.

            Згідно ч. 2 ст. 19, ч. 3 ст. 22 Конституції України, норми якої є нормами прямої дії, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах та у спосіб, що передбачені Конституцією та Законами України. При прийнятті нових законів або внесенні змін до чинних законів не допускається звуження змісту та обсягу існуючих прав.

            Крім того рішенням Конституційного суду України від 09.07.2007 року визнано такими, що не відповідають   Конституції України (є неконституційними) положення Закону України “Про Державний бюджет України на 2007 рік”, якими зокрема зупинено на 2007 рік дію в частині надання безпроцентних та пільгових позик - пунктів 21 і 29 частина першої статті 20, пунктів 1 і 7 частини першої статті 21, пунктів 5 і 12 частини першої статті 22, пункту 1 частини першої статті 23, пункту 5 частини першої статті 36; в частині виплати компенсацій і допомог у розмірах відповідно до мінімальної заробітної плати - пунктів 6 та 8 частини першої статті 30, пункту 1 частини першої статті 36, абзаців другого, третього та четвертого частини першої статті 37, абзаців другого, третього, четвертого частини першої та частини другої статті 39, статей 40, 41, 44, абзаців другого, третього, четвертого, п'ятого, шостого, сьомого частини четвертої та частини сьомої статті 48 Закону України ”Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи“.

            Посилання представника відповідача Управління праці та соціального захисту населення  Краснопільської районної державної адміністрації Сумської області на те, що спірні виплати проводяться за рахунок коштів Державного бюджету України, а головним розпорядником цих коштів є Міністерство праці та соціальної політики України не має значення для вирішення даної справи, оскільки, як встановлено судом і підтвердив у своїх поясненнях сам представник відповідача, обов'язок по нарахуванню та виплаті позивачу щорічної допомоги на оздоровлення покладено саме на Управління праці та соціального захисту населення  Краснопільської районної державної адміністрації Сумської області, яке мало при проведенні нарахування та виплаті цих коштів діяти у межах та спосіб визначений Законом України та Конституцією України. Питання стосунків між суб'єктами владних повноважень щодо отримання в повному обсязі фінансування виконання положень Законів України не може погіршувати соціальний захист позивача та розмір гарантованих йому Законом соціальних виплат.

Відповідно до п.3 Положення про Міністерство праці та соціальної політики України, затвердженого Указом Президента України від 30.08.00 № 1035/2000 та постановою КМУ від 02.11.06 № 1543 Мінпраці України забезпечує реалізацію прав громадян на соціальний захист через систему підпорядкованих йому органів.

Відповідно до п.1 Положення “Про Міністерство фінансів України “, затвердженого Указом Президента від 26.08.1999 року №1081/99, Міністерство фінансів України є центральним органом виконавчої влади підпорядкованим Кабінету Міністрів України і забезпечує проведення єдиної державної фінансової,  бюджетної, податкової політики, спрямованої на реалізацію визначених завдань економічного та соціального розвитку України, здійснює координацію діяльності в цій сфері інших центральних органів виконавчої влади.

Відповідно до п.26 Положення Міністерство фінансів України може обмежувати або припиняти фінансування з державного бюджету лише при наявності фактів незаконного витрачення коштів і порушення звітності.

Відповідно до Положення, затвердженого Постановою КМУ від 21.07.1995 року № 590 організація виконання державного бюджету України, управління наявними коштами державного бюджету України і здійснення фінансування видатків державного бюджету покладено на Державне казначейство України, яке дії при Міністерстві фінансів України.

Цільове фінансування видатків державного бюджету забезпечується Державним казначейством України при Кабінеті Міністрів України.  

Колегія суддів дійшла висновку про те, що недоплата позивачу щорічної допомоги на оздоровлення була викликана недофінансуванням з боку вказаних осіб, а тому права позивача порушені і підлягають судовому захисту.

            В той же час судом встановлено, що позивач щорічно в 2005, 2006 роках отримував суми щорічної допомоги на оздоровлення в розмірах, які його не задовольняли, про що він зазначив в своїх поясненнях на судовому засіданні. З метою впорядкування офіційного оприлюднення нормативно - правових актів, що їх приймають Верховна Рада України, Президент України, Кабінет Міністрів України, забезпечення регулювання суспільних правовідносин на основі чинних актів, запобігання перекручення їх змісту, визначення порядку набрання ними чинності Президентом України був прийнятий Указ “ Про порядок офіційного оприлюднення нормативно- правових актів  та набрання ними чинності “ № 503/97 від 10.06.1997 року. Відповідно до положень зазначеного Указу Президента України позивач мав знати ще на час отримання щорічної грошової допомоги на оздоровлення в 2005 -2006 роках, на підставі обізнаності з діючим законодавством, про відповідний розмір щорічної допомоги на оздоровлення, на яку він має право, передбачений  ст. 48 Закону України ”Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи“. Тобто про порушення своїх прав при нарахуванні та виплаті щорічної допомоги на оздоровленняв 2005 - 2006 роках позивач повинен був дізнатися ще в той період та мав право звернутися відповідно до норм діючого законодавства до суду за захистом своїх прав. З відповідною заявою про поновлення пропущеного з поважних причин процесуального строку позивач ОСОБА_1не звернувся та доказів про поважність пропуску строку суду не надав.

            Відповідачі - Управління праці та соціального захисту населення Краснопільської районної державної адміністрації Сумської області та Міністерство фінансів України в своїх заявах, в яких виклали заперечення на позов, наполягають на застосуванні наслідків пропущення строків звернення до адміністративного суду стосовно позовних вимог ОСОБА_1про зобов'язання провести перерахунок та виплату несплачених сум щорічної допомоги на оздоровлення за 2005 - 2006 роки (а. с. 13-17, 36-38, 40-42).

            Статтею 99 Кодексу адміністративного судочинства України встановлений річний строк звернення до адміністративного суду.

            Згідно з ч.1 зазначеної статті адміністративний позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами.

            Частиною 2 зазначеної норми встановлено, що для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється річний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.

            З матеріалів справи вбачається, що позивачем щорічна допомога на оздоровлення за 2005 рік отримана у листопаді 2005 р., за 2006 рік - у червні 2006 р (а. с. 7).

            Позов було подано до адміністративного суду 27.02.2008 року, тобто з  пропуском строку, встановленого ст. 99 КАС України.

            Статтею 100 Кодексу адміністративного судочинства України визначені наслідки пропущення строків звернення до адміністративного суду.

            Відповідно до ч.1 ст. 100 Кодексу адміністративного судочинства України пропущення строку звернення до адміністративного суду є підставою для відмови у задоволенні адміністративного позову за умови, якщо на цьому наполягає одна із сторін.

            З цих підстав суд приходить до висновку про необхідність відмови в задоволенні позовних вимог щодо стягнення недосплачених сум щорічної допомоги на оздоровлення за 2005 -2006 роки.

            Визначаючи спосіб у який підлягає поновленню порушене право ОСОБА_1 на отримання щорічної допомоги на оздоровлення за 2007 рік, колегія суддів вважає за необхідне відповідно до положень ст. 162 КАС України зобов'язати суб'єкта владних повноважень здійснити перерахунок та виплатити йому недосплачену суму щорічної допомоги на оздоровлення, враховуючи положення ч.4 ст.  48 Закону України ”Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи“.

            Абзацом 2 ч.4 ст.48 Закону України ”Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи“, передбачено, що щорічна допомога на оздоровлення учасникам ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС 2 категорії виплачується в розмірі п'яти мінімальних заробітних плат.

            Згідно ч.7 ст.48 вищенаведеного Закону розмір мінімальної заробітної плати визначається на момент виплати.

            Зі змісту законів України про встановлення розмірів мінімальних заробітних плат на 2007 рік не вбачається будь-яких обмежень щодо можливості застосування розміру мінімальної заробітної плати з метою реалізації норми ст. 48 Закону України ”Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи“.

            Слід зазначити, що встановлений ще в 1996 році постановою Кабінету Міністрів України № 836 розмір щорічної допомоги на оздоровлення протягом тривалих років не змінювався і не відповідає розміру, встановленому законами України. Оскільки ні Верховна Рада України, ні Кабінет Міністрів України в наступному будь - яких рішень із цих питань не приймали, то виходячи із загальних засад пріоритетності законів над підзаконними нормативними актами при вирішенні даного спору, застосуванню підлягає саме ст. 48 Закону України ”Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи“ та законодавство щодо розмірів мінімальних заробітних плат на 2007 рік, а не Постанова Кабінету Міністрів “ Про компенсаційні виплати особам, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи “ від 26.07.1996 року за № 836.

            Відповідно до Закону України ” Про Державний бюджет на 2007 рік“ розмір мінімальної заробітної плати склав у квітні 2007 р. - 420 грн.

            За таких обставин та з урахуванням  отриманих сум ОСОБА_1та розмірів мінімальної заробітної плати, встановлених на момент виплати на користь позивача за 2007 рік підлягає виплаті 2000,00 грн. (420 х 5 - 100 грн.).

            Однак не грунтується на законі вимога позивача про застосування індексу інфляції до цієї суми, позаяк положення Закону України ” Про індексацію грошових доходів населення “ не можуть застосовуватися до правовідносин, які виникли між сторонами.

            Таким чином за вищевказаний період недосплачено  2000, 00 грн.

            Питання про судові витрати суд уважає за необхідне вирішити в порядку передбаченому ст. 94 КАС України.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 8, 19,22, 48, 85, 95 Конституції України, Закону України ”Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи “, Рішенням Конституційного Суду України від 09.07.2007 року, ст. ст. 7 - 9, 11, 14, 69 - 72, 86,  87, 94, 99, 159, 160 - 163, 167 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів, -

П О С Т А Н О В И В :

ПозовОСОБА_1 задовольнити частково.

Зобов'язати управління праці та соціального захисту населення Краснопільської районної державної адміністрації Сумської області здійснити перерахунок ОСОБА_1 щорічної допомоги на оздоровлення за 2007 рік та виплату недосплаченої щорічної допомоги на оздоровлення за 2007 рік в розмірі  2000 (дві тисячі) гривень відповідно до ст. 48 Закону Украіни э“Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи”.

Зобов'язати Міністерство праці та соціальної політики України,  Міністерство фінансів України та Державне казначейство України при Кабінеті Міністрів України перевести Управлінню праці та соціального захисту населення Краснопільської районної державної адміністрації Сумської області 2000 (дві тисячі) грн. для виплати ОСОБА_1

 

В іншій частині позовних вимог ОСОБА_1 відмовити.

 

Судові витрати віднести на рахунок держави.

Сторони мають право оскаржити постанову в апеляційному порядку.

Заява про апеляційне оскарження та апеляційна скарга подаються до Харківського апеляційного адміністративного суду Харківської області через Краснопільський районний суд Сумської області.

Заява про апеляційне оскарження постанови суду подається протягом десяти днів з дня її проголошення. Апеляційна скарга на постанову суду подається протягом 20 днів після подання заяви про апеляційне оскарження.

Апеляційна скарга може бути подана без попереднього подання заяви про апеляційне оскарження, якщо скарга подається у строк, встановлений для подання заяви про апеляційне оскарження.

Заява про апеляційне оскарження чи апеляційна скарга, подані після закінчення строків, встановлених статтею 186 Кодексу адміністративного судочинства України, залишаються без розгляду, якщо суд апеляційної інстанції за заявою особи, яка їх подала, не знайде підстав для поновлення строку, про що постановляється ухвала.

Постанова набирає законної сили після закінчення строків подання заяви про апеляційне оскарження та апеляційної скарги, якщо вони не були подані у встановлені строки. У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після закінчення апеляційного розгляду справи.

Головуючий                                       підпис                             А.І.Косар

Судді                                                   підпис                             А.С.Щербина

                                                    підпис                           Є.В.Янголь

Копія: звірена з оригіналом

 

            Головуючий суддя                                                   А.І.Косар

 

Повний текст постанови  виготовлений 08 липня  2008 року.

 

Оригінал зберігається в матеріалах справи