ЛУГАНСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД
м. Луганськ, вул. Коцюбинського, 2
____________________________________________________________________________________
У Х В А Л А
Іменем України
05.12.2006 року Справа № 6/460ад
Луганський апеляційний господарський суд колегією суддів у складі:
головуючого судді Бородіної Л.І.
суддів Журавльової Л.І.
Перлова Д.Ю.
Склад судової колегії призначений розпорядженням голови Луганського апеляційного господарського суду від 06.11.2006.
При секретарі
судового засідання Мартинцевій Н.М.
та за участю представників сторін:
від позивача не прибув
від відповідача не прибув
Розглянувши
апеляційну скаргу Луганського обласного відділення Фонду
соціального захисту інвалідів, м.Луганськ
на постанову
господарського суду Луганської області
від 05.10.2006
у справі № 6/460ад (суддя Василенко Т.А.)
за позовом Луганського обласного відділення Фонду
соціального захисту інвалідів, м.Луганськ
до відповідача Сільськогосподарського товариства
з обмеженою відповідальністю „Круглик”,
Лутугинського району Луганської області
про стягнення 3902 грн. 63 коп.
Постановою господарського суду Луганської області від 05.10.2006 у справі № 6/460ад (суддя Василенко Т.А.) відмовлено у задоволенні позову Луганського обласного відділення Фонду соціального захисту інвалідів (відділення Фонду) до Сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю „Круглик”, с.Круглик Лутугинського району Луганської області, про стягнення з відповідача 3902 грн. 69 коп. несплачених адміністративно-господарських санкцій за невиконання 4% нормативу робочих місць для працевлаштування інвалідів у 2004 році.
Суддя-доповідач Бородіна Л.І.
Постанова суду з посиланням на статті 18, 19, 20 Закону України від 21.03.1991 № 875-ХІІ „Про основи соціальної захищеності інвалідів в Україні” (далі –Закон № 875), пункти 5, 10-14 „Положення про робоче місце інвалідів і про порядок працевлаштування інвалідів”, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 03.05.1995 № 314 (далі – Положення № 314), пункти 2, 4, 11 Порядку сплати підприємствами (об”єднаннями), установами і організаціями штрафних санкцій до відділення Фонду соціального захисту інвалідів, акумуляції, обліку та використання цих коштів, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 28.12.2001 № 1767 (далі –Порядок № 1767), пункт 3.3.3 Інструкції зі статистики чисельності працівників, зайнятих у народному господарстві України, затвердженої наказом Міністерства статистики України від 07.07.1995 № 171 за погодженням з Міністерством економіки України, Міністерством праці України, Міністерством фінансів України, зареєстрованої в Міністерстві юстиції України 07.08.1995 за № 287/823 (далі –Інструкція), пункт 4 статті 12 Закону України від 14.05.1992 № 2343-ХІІ „Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом” (далі –Закон № 2343), статті 230, 241 Господарського кодексу України, мотивована тим, що під час знаходження підприємства в процедурі банкрутства та дії мораторію на задоволення вимог кредиторів не нараховуються неустойка (штраф, пеня), не застосовуються санкції за невиконання чи неналежне виконання грошових зобов”язань щодо сплати податків і зборів (обов”язкових платежів).
Відділення Фонду (позивач у справі) не погодилося з прийнятою постановою і подало апеляційну скаргу, в якій просить скасувати постанову суду через порушення норм матеріального та процесуального права та прийняти нове рішення, яким задовольнити позовні вимоги.
В обґрунтування апеляційної скарги заявник вказує на те, що введення мораторію на задоволення вимог кредиторів щодо нарахування штрафів не розповсюджується на штрафні санкції за невиконання 4% нормативу створення робочих місць для працевлаштування інвалідів тому, що створення робочих місць не є грошовим зобов”язанням, не є податком та збором в розумінні Закону № 2343.
СТОВ „Круглик” (відповідач у справі) доводи апеляційної скарги вважає необґрунтованими, просить постанову господарського суду Луганської області залишити без змін, а скаргу –без задоволення.
Клопотанням від 25.11.2006 № 03-01/6169 позивач просить розглянути справу без участі представника у зв”язку з його находженням у відпустці та неможливістю забезпечити участь в судовому засіданні.
Дане клопотання задовольняється судовою колегією апеляційної інстанції.
Дослідивши матеріали справи, перевіривши повноту з’ясування місцевим судом обставин справи, апеляційний господарський суд
В С Т А Н О В И В :
Ухвалою господарського суду Луганської області від 21.05.2004, за заявою Державної податкової інспекції в Лутугинському районі Луганської області порушено провадження у справі № 9/36 б про банкрутство СТОВ „Круглик” та введено мораторій на задоволення вимог кредиторів (а.с.52).
Ухвалою господарського суду Луганської області від 17.03.2005 у справі № 9/36 б затверджено мирову угоду, припинено провадження у справі та скасовано мораторій на задоволення вимог кредитора (а.с.22).
Відповідно до статті 19 Закону № 875 (в редакції станом на момент виникнення спірних взаємовідносин) для підприємств (об”єднань), установ і організацій незалежно від форм власності і господарювання встановлюється норматив робочих місць для забезпечення працевлаштування інвалідів у розмірі 4% від загальної чисельності працюючих, а якщо працює від 15 до 25 чоловік –у кількості одного робочого місця.
Підприємства (об”єднання), установи, організації незалежно від форм власності і господарювання, де кількість працюючих інвалідів менша, ніж установлено вищенаведеним нормативом щороку сплачують відповідним відділенням Фонду соціального захисту інвалідів штрафні санкції, сума яких визначається у розмірі середньої річної заробітної плати на відповідному підприємстві (в об”єднанні), установі, організації за кожне робоче місце, не зайняте інвалідом (стаття 20 Закону № 875).
Згідно звіту про зайнятість та працевлаштування інвалідів за 2004 рік форми № 10-ПІ, середньооблікова чисельність штатних працівників на підприємстві у 2004 році складала 38 осіб (а.с.20).
За розрахунком позивача чисельність інвалідів –штатних працівників, які повинні працювати на робочих місцях, створених відповідно 4-х відсотковому нормативу згідно статті 19 Закону № 875, складає 2 особи, фактично на підприємстві працював 1 інвалід (а.с.10-11).
Згідно довідок позивача від 08.09.2006 №№ 03-01/4293, 03-01/4294 СТОВ „Круглик” в 2004 році не проінформувало Луганське обласне відділення Фонду соціального захисту інвалідів про створення (пристосування) робочих місць для працевлаштування інвалідів, атестація робочих місць для працевлаштування інвалідів за участю працівників МСЕК відповідно до Положення № 314 не проводилась (а.с.7, 8).
Листом від 28.08.2006 № 18/4-1499 Лутугинський районний центр зайнятості повідомив, що у 2004 СТОВ „Круглик” не надавало звіт про наявність вільних робочих та вакантних посад, на яких може використовуватися праця інвалідів (а.с.7).
З листа Управління праці та соціального захисту населення Лутугинської районної державної адміністрації від 31.08.2006 № 3840 вбачається, що у СТОВ „Круглик” діє колективний договір на 2004-2008 роки, зареєстрований управлінням праці та соціального захисту населення 29.04.2004 реєстраційний № 29. Заходи по створенню робочих місць для працевлаштування інвалідів у даному колективному договорі не визначені (а.с. 6).
Позивач вважає, що відповідач в порушення приписів Закону № 875 не працевлаштував необхідну кількість інвалідів (1) і тому повинен нести відповідальність згідно чинного законодавства у вигляді штрафних санкцій за нестворені робочі місця для працевлаштування інвалідів у 2004 році у сумі 3902 грн. 63 коп., виходячи із розрахунку: 1 (особа) х 3902 грн. 63 коп. (середня річна заробітна плата) = 3902 грн. 63 коп. штрафних санкцій (а.с.10-11).
СТОВ „Круглик” у строк, встановлений пунктом 4 Порядок № 1767, тобто до 15.04.2005 вказані штрафні санкції не сплатило, що стало підставою звернення 19.09.2006 позивача до господарського суду Луганської області з позовом про стягнення з відповідача 3902 грн. 63 коп. штрафних санкцій за 1 робоче місце, не зайняте інвалідом.
Постановою господарського суду Луганської області від 05.10.2006 у задоволенні позову відмовлено з підстав, викладених вище (а.с.28-29).
Перевіривши матеріали справи, правильність їх юридичної оцінки та застосування місцевим господарським судом норм законодавства, апеляційний господарський суд дійшов висновку, що постанова господарського суду відповідає обставинам справи, нормам матеріального та процесуального права і скасуванню не підлягає з огляду на наступне.
Відповідно до статті 18 Закону № 875 працевлаштування інвалідів на підприємствах здійснюється центральним органом виконавчої влади з питань праці та соціальної політики, органами місцевого самоврядування, громадськими організаціями інвалідів. Підбір робочого місяця здійснюється переважно на підприємстві, де настала інвалідність, з урахуванням побажань інваліда, наявності у нього професійних навиків та знань, а також рекомендацій медико - санітарної експертизи. Підприємства (об’єднання), установи і організації (незалежно від форм власності і господарювання), які використовують працю інвалідів, зобов’язані створювати для них умови праці з урахуванням індивідуальних програм реабілітації і забезпечувати інші соціально-економічні гарантії, передбачені чинним законодавством.
Згідно з пунктами 5, 10-14 Положення № 314, підприємства розробляють заходи по створенню робочих місць для інвалідів, вносять їх в колективний договір, інформують центри зайнятості, місцеві органи соціального захисту населення та відділення Фонду соціального захисту інвалідів про створення (пристосування) робочих місць для працевлаштування інвалідів, а працевлаштування інвалідів здійснюється державною службою зайнятості, органами Мінсоцзахисту, місцевими радами народних депутатів, громадськими організаціями інвалідів з урахуванням побажань, стану здоров’я інвалідів, їхніх здібностей і професійних навичок відповідно до висновків МСЕК.
В матеріалах справи відсутні докази, що у 2004 році відповідачем розроблялись всі необхідні заходи по створенню робочих місць для інвалідів.
Здійснивши системний аналіз норм Закону № 875, статті 12 Закону України „Про охорону праці”, положення Порядку № 1767, Положення № 314, Інструкції зі статистики чисельності працівників, зайнятих у народному господарстві України, затвердженої наказом Міністерства статистики України від 07.07.1995 № 171 за погодженням з Міністерством економіки України, Міністерством праці України, Міністерством фінансів України, зареєстрованої в Міністерстві юстиції України 07.08.1995 за № 287/823, Положення про медико-соціальну експертизу, затверджену постановою Кабінету Міністрів України від 22.02.1992 № 83, судова колегія апеляційного господарського суду дійшла висновку про невиконання відповідачем нормативу щодо створення робочих місць для працевлаштування інвалідів у 2004 році.
Як було вказано вище, відповідно до статті 20 Закону № 875 підприємства, де кількість працюючих інвалідів менша, ніж установлено нормативом, сплачують відповідним відділенням Фонду соціального захисту інвалідів штрафні санкції у розмірі середньої річної заробітної плати за кожне робоче місце, не зайняте інвалідом.
Проте, як свідчать матеріали справи, ухвалою господарського суду Луганської області від 21.05.2004 порушено провадження у справі № 9/36 б про банкрутство СТОВ „Круглик” та відповідно до пункту 4 статті 12 Закону № 2343 введено мораторій на задоволення вимог кредиторів.
Ухвалою господарського суду Луганської області від 17.03.2005 у справі № 9/36 б затверджено мирову угоду, припинено провадження у справі та скасовано мораторій на задоволення вимог кредиторів.
Відповідно до пункту 4 статті 12 Закону № 2343 протягом дії мораторію не нараховуються неустойка (штраф, пеня), не застосовуються санкції за невиконання чи неналежне виконання грошових зобов”язань щодо сплати податків і зборів (обов”язкових платежів).
Отже, суд першої інстанції обгрунтовано дійшов висновку, що штрафні санкції за нестворення робочих місць для працевлаштування інвалідів, нараховані під час знаходження СТОВ „Круглик” в процедурі банкрутства та дії мораторію, заявлені позивачем до стягнення неправомірно.
Доводи апеляційної скарги спростовуються матеріалами справи та відхиляються апеляційною інстанцією за необгрунтованістю.
На підставі викладеного, апеляційну скаргу Луганського обласного відділення Фонду соціального захисту інвалідів слід залишити без задоволення, постанова господарського суду відповідає фактичним обставинам справи, нормам матеріального та процесуального права і скасуванню не підлягає.
Керуючись ст.ст.195, 196, п.1 ч.1 ст.198, ст.200, п.1 ч.1 ст.205, ст.206, ч.5 ст.254, п.6 р.УІІ Прикінцевих та перехідних положень Кодексу адміністративного судочинства України, Луганський апеляційний господарський суд
У Х В А Л И В :
1. Апеляційну скаргу Луганського обласного відділення Фонду соціального захисту інвалідів на постанову господарського суду Луганської області від 05.10.2006 у справі № 6/460ад залишити без задоволення.
2. Постанову господарського суду Луганської області від 05.10.2006 у справі № 6/460ад залишити без змін.
Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення.
Ухвала може бути оскаржена у касаційному порядку у місячний строк до Вищого адміністративного суду України.
Повний текст ухвали складено 11.12.2006.
Головуючий суддя Л.І.Бородіна
Суддя Л.І.Журавльова
Суддя Д.Ю.Перлов
Надруковано 5 примірників:
1- до справи
2- позивачу
3- відповідачу
4- ГСЛО
5- до наряду ЛАГС
Внесено