ЛУГАНСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД
м. Луганськ, вул. Коцюбинського, 2
___________________________________________________________________________________________________
ПОСТАНОВА
Іменем України
05.12.2006 року Справа № 2/224
Луганський апеляційний господарський суд колегією суддів у складі:
головуючого судді Бородіної Л.І.
суддів Журавльової Л.І.
Перлова Д.Ю.
Склад судової колегії призначений розпорядженням голови Луганського апеляційного господарського суду від 08.11.2006.
При секретарі
судового засідання Мартинцевій Н.М.
та за участю представників сторін:
від позивача Кравченко С.В., за дов. від 13.12.2005 № 2502
Перечай А.М., за дов. від 13.12.2005 № 2500
від відповідача Скляренко В.І., за дов. від 20.09.2005 № 1
від третьої особи не прибув
Розглянувши
апеляційну скаргу Обласного комунального підприємства
„Компанія „Луганськвода”, м.Луганськ
на рішення
господарського суду Луганської області
від 03.10.2006
у справі № 2/224 (головуючий суддя Седляр О.О.,
судді Василенко Т.А., Пономаренко Є.Ю.)
за позовом Дочірньої компанії „Укртрансгаз НАК „Нафтогаз
України” в особі Новопсковського лінійного
виробничого управління магістральних газопроводів,
смт Новопсков Луганської області
до відповідача Обласного комунального підприємства
„Компанія „Луганськвода”, м.Луганськ
третя особа Старобільське регіональне виробниче управління,
с.Чмирівка Старобільського району Луганської
області
про стягнення 359965 грн. 20 коп.
Рішенням господарського суду Луганської області від 03.10.2006 у справі № 2/224 (головуючий суддя Седляр О.О., судді: Василенко Т.А., Пономаренко Є.Ю.) задоволений позов Дочірньої компанії (ДК) „Укртрансгаз НАК „Нафтогаз України” в особі Новопсковського лінійного виробничого управління (ЛВУ) магістральних газопроводів, смт Новопсков Луганської області, до Обласного комунального підприємства (ОКП) „Компанія Луганськвода”, м.Луганськ, за участю третьої особи –Старобільського регіонального виробничого управління (РВУ), с.Чмирівка Старобільського району Луганської області: стягнуто з відповідача на користь ДК „Укртрансгаз” НАК „Нафтогаз України” в особі Новопсковського ЛВУ магістральних газопроводів філії „Управління магістральних газопроводів „Донбастрансгаз” ДК „Укртрансгаз” НАК „Нафтогаз України” заборгованість у сумі 359965 грн. 20 коп., витрати по держмиту у сумі 3599 грн. 65 коп. та витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу у сумі 118 грн. 00 коп.
Рішення суду з посиланням на рішення господарського суду Луганської області від 26.04.2006 у справі № 3/673 (яке залишено без змін постановою ВГСУ від 02.08.2006) мотивовано тим, що надані позивачем послуги з водопостачання не є централізованими, а тому не підпадають під ліцензування відповідно до Закону України „Про ліцензування певних видів господарської діяльності” та не потребують державного регулювання цін (тарифів).
Матеріалами справи підтверджено споживання відповідачем питної води у січні 2005 року –березні 2006 року на загальну суму 359965 грн. 20 коп., у зв”язку з чим позовні вимоги визнані обгрунтованими.
ОКП „Компанія Луганськвода” (відповідач у справі), не погодившись з прийнятим рішенням, подало апеляційну скаргу, в якій просить скасувати рішення господарського суду Луганської області від 03.10.2006 у справі № 2/224 через невідповідність висновків, викладених у рішенні місцевого господарського суду, обставинам справи, порушення норм процесуального права та прийняти нове рішення, яким задовольнити вимоги позивача у розмірі 118274 грн.
В обгрунтування доводів апеляційної скарги відповідач вказує на те, що судом не враховані приписи Антимонопольного комітету щодо порушення відносно встановленого тарифу за договором у сумі 4 грн. 20 коп. та його рекомендації з встановлення ціни у розмірі 1 грн. 38 коп. з ПДВ з рівнем рентабельності 25%, а також акт перевірки Державної інспекції по цінам, яким рівень рентабельності встановлено у розмірі 280%.
Посилаючись на статтю 30 Господарського кодексу України, відповідач визнає суму заборгованості за поставлену воду з січня 2005 року по березень 2006 року за виключенням квітня 2005 року у розмірі 118274 грн. з ПДВ, яка складається із ціни 1 грн. 38 коп. з ПДВ за 1 м3 води за отриману воду в обсязі 85706 м3.
ДК „Укртрансгаз НАК „Нафтогаз України” в особі Новопсковського ЛВУ магістральних газопроводів (позивач у справі) доводи апеляційної скарги вважає необґрунтованими, просить рішення господарського суду Луганської області залишити без змін, а скаргу –без задоволення.
Клопотанням від 05.12.2006 № 20/3048 відповідач просить залучити до участі у справі згідно статті 30 Господарського процесуального кодексу України працівників Луганського обласного територіального відділення Антимонопольного Комітету України, оскільки при розгляді справи неможливо обмежитися рамками цивільного права та господарського законодавства, а повинне враховуватися регулювання подібних відносин спеціальним конкурентним законодавством.
Судовою колегією відхиляється назване клопотання за безпідставністю.
Заслухавши доводи і пояснення представників позивача та відповідача, дослідивши матеріали справи, перевіривши повноту з’ясування місцевим судом обставин справи, апеляційний господарський суд
В С Т А Н О В И В :
06.01.2005 між сторонами у справі укладений договір № 11 на послуги з водопостачання, згідно з яким постачальник (позивач у справі) зобов”язався постачати споживачу (відповідачу у справі) питну воду, а споживач –своєчасно оплачувати надані йому послуги з водовідведення на умовах, визначених цим договором та виконувати інші умови даного договору (а.с.18-23).
Кількість води, яка постачається, оформлюється двостороннім актом або груп розрахунком (пункт 4.2.договору).
На дату укладення даного договору тарифи на водопостачання наступні:
водопостачання питне –3,5 грн./м3 без ПДВ та 4,2 грн./м3 з ПДВ (пункт 5.5. договору).
Відповідно до пункту 5.2 договору оплату за надані послуги з водопостачання споживач зобов”язався здійснювати на підставі наданих постачальником рахунків чи інших платіжних документів у триденний термін з дня їх отримання, якщо розмір оплати не перевищує п”ятисот гривень. В інших випадках споживач оплачує надані послуги у наступному порядку:
- авансовий платіж до 15-го числа розрахункового місяця у розмірі 60% від вартості заявленого об”єму;
- остаточний розрахунок за послуги водопостачання, плату за перевищення лімітів води та інше споживач робить на підставі наданих постачальником рахунків чи інших платіжних документів у 10-ти денний термін з дня їх отримання.
Проплати здійснюються споживачем у безготівковому порядку на розрахунковий рахунок постачальника (пункт 5.3 договору).
На виконання названого договору позивачем поставлено питної води відповідачеві за період з січня 2005 року по березень 2006 року у кількості 85706 м3 на суму 359965 грн. 20 коп. (без врахування постачання води за квітень 2005 року на суму 20945 грн. 40 коп.), що підтверджується актами звірення спожитої води від 16.02.2006, 10.03.2006, 23.03.2006, 03.04.2006 (а.с.37-40).
Листом від 14.12.2006 позивачем 17.01.2006 пред”явлені відповідачеві рахунки на оплату поставленої води за 2005 рік (а.с.27-36, 41, 42).
Рахунки за січень-березень 2006 року надіслані позивачем відповідачеві відповідно 27.02.2006, 21.03.2006, 06.04.2006 (а.с.24-26, 43).
Рішенням господарського суду Луганської області від 26.04.2006 у справі № 3/673 між тими ж сторонами задоволений позов ДК „Укрнафтогаз” НАК „Нафтогаз України” в особі Новопсковського лінійного виробничого управління магістральних газопроводів та стягнуто з ОКП „Компанія ”Луганськвода” на користь позивача 20945 грн. 40 коп. боргу за поставлену питну воду за договором від 06.01.2005 на послуги з водопостачання, виходячи із розрахунку: 4987 куб.м (обсяг спожитої відповідачем води) х 4,20 (тариф за 1 куб.м води –за договором).
При цьому суд дійшов висновку, що надані позивачем послуги не є послугами з централізованого питного водопостачання, а тому ліцензування цих послуг не потрібне, як не потрібне державне регулювання цін (тарифів) в даному випадку (а.с.79, 80).
Постановою Вищого господарського суду України від 02.08.2006 назване рішення господарського суду Луганської області від 26.04.2006 у справі № 3/673 залишено без змін (а.с.81-83).
12.05.2006 позивач звернувся до господарського суду Луганської області з позовом про стягнення з відповідача боргу у сумі 359965 грн. 20 коп. за поставлену питну воду у період з січня 2005 року по березень 2006 року (за виключенням квітня 2005 року).
Рішенням господарського суду Луганської області від 03.10.2006 у справі № 2/224 позов задоволений у повному обсязі з підстав, викладених вище (а.с.85, 86).
Перевіривши матеріали справи, правильність їх юридичної оцінки та застосування місцевим господарським судом норм законодавства, апеляційний суд дійшов висновку, що рішення господарського суду відповідає обставинам справи, нормам матеріального та процесуального права, у зв’язку з чим скасуванню не підлягає з огляду на наступне.
Договір від 06.01.2005 № 11 на послуги з водопостачання, укладений між сторонами у справі, є договором про надання послуг і регулюється главою 63 Цивільного кодексу України (далі – ЦК України).
Відповідно до статті 901 ЦК України за договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов”язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов”язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором.
Згідно зі статтею 903 ЦК України якщо договором передбачено надання послуг за плату, замовник зобов'язаний оплатити надану йому послугу в розмірі, у строки та в порядку, що встановлені договором.
На договір про надання послуг поширюються загальні положення про виконання зобов”язання.
Зокрема, стаття 526 ЦК України зазначає, що зобов”язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог відповідно до звичаїв ділового обігу або інших вимог, що звичайно ставляться.
Поряд із принципом належного виконання зобов”язань діють принципи реальності і своєчасності виконання зобов”язань.
Підтвердження виконання зобов”язання передбачено статтею 545 ЦК України, а саме: прийнявши виконання зобов”язання, кредитор повинен на вимогу боржника видати йому розписку про одержання виконання частково або в повному обсязі.
Таким підтвердженням належного виконання зобов”язання з боку позивача відповідно до пункту 4.2 договору від 06.01.2005 № 11 є двосторонній акт або груп рахунок.
Як свідчать матеріали справи, а саме: акти звірення спожитої води, які підписані сторонами у справі без доповнень та зауважень, позивачем поставлено, а відповідачем спожито за період з січня 2005 року по березень 2006 року 90703 куб.м питної води (а.с.37-41).
Відповідач даний факт не оспорює.
Позивачем заявлено вимогу про стягнення боргу у сумі 359965 грн. 20 коп. за поставлену воду у кількості 85706 куб.м за період з січня по березень 2005 року та з травня 2005 року по березень 2006 року.
Відповідач визнає борг частково, у сумі 118274 грн., виходячи із розрахунку 85706 куб.м х 1,38 грн. з ПДВ (вартість 1 куб.м води, визначена відповідачем) з підстав, викладених в апеляційній скарзі.
Судова колегія відхиляє доводи апеляційної скарги з наступного.
Відповідно до частини 2 статті 35 Господарського процесуального кодексу України факти, встановлені рішенням господарського суду під час розгляду однієї справи, не доводяться знову при вирішенні інших спорів, в яких беруть участь ті самі сторони.
Як було вказано вище, рішенням господарського суду Луганської області від 26.04.2006 у справі № 3/673, в якій брали участь ті ж самі сторони, вирішений спір з тих же самих підстав, що і в даній справі та встановлено, що надані позивачем послуги з водопостачання за договором від 06.01.2005 № 11 не є послугами з централізованого постачання, а тому позивачеві не потрібна ліцензія на здійснення даного виду господарської діяльності та ці послуги не підпадають під державне регулювання цін (тарифів).
Вищий господарський суд України погодився з таким висновком господарського суду Луганської області в своїй постанові від 02.08.2006 у справі № 3/673 (а.с.81-83).
Отже, взаємовідносини сторін за договором від 06.01.2005 № 11 регулюються Цивільним кодексом України, стаття 632 цього Кодексу передбачає встановлення ціни в договорі за домовленістю сторін, крім тих, по яких здійснюється державне регулювання цін та тарифів. Оскільки в даному випадку спірні послуги не є послугами з централізованого водопостачання, сторони вільні встановлювати ціни на послуги самостійно.
Таким чином, відповідач (замовник за договором) зобов”язаний оплатити надані йому послуги в розмірі, у строки та в порядку, що встановлені договором, відповідно до частини 1 статті 903 ЦК України.
Посилання відповідача на лист Антимонопольного комітету від 03.10.2006 № 04-05/1108 (а.с.75) не приймається судовою колегією апеляційної інстанції до уваги, оскільки цей лист має рекомендаційний характер та не стосується ціни наданих послуг за спірний період.
Отже, рішення місцевого господарського суду відповідає фактичним обставинам справи, нормам матеріального та процесуального права.
З огляду на викладене апеляційну скаргу Обласного комунального підприємства „Компанія Луганськвода”, м.Луганськ слід залишити без задоволення, рішення господарського суду Луганської області –без змін.
Керуючись ст.99, 101, 102, п.1 ст.103, ст.105 Господарського процесуального кодексу України, Луганський апеляційний господарський суд
ПОСТАНОВИВ:
1. Апеляційну скаргу Обласного комунального підприємства „Компанія Луганськвода”, м.Луганськ на рішення господарського суду Луганської області від 03.10.2006 у справі № 2/224 залишити без задоволення.
2. Рішення господарського суду Луганської області від 03.10.2006 у справі № 2/224 залишити без змін.
Постанова набирає законної сили з дня її прийняття.
Постанова може бути оскаржена у касаційному порядку до Вищого господарського суду України у місячний строк через апеляційний господарський суд.
Головуючий суддя Л.І.Бородіна
Суддя Л.І.Журавльова
Суддя Д.Ю.Перлов
Надруковано 6 примірників:
1-до справи
2-позивачу
З- відповідачу
4-третій особі
5 - ГСЛО
6-до наряду
Внесено