№ справи:122/16508/13-ц Головуючий суду першої інстанції:Шильнов М.О.

№ провадження:22-ц/190/4778/13Доповідач суду апеляційної інстанції:Харченко І. О.

________________________________________________________________________________

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"06" серпня 2013 р. колегія суддів судової палати у цивільних справах Апеляційного суду Автономної Республіки Крим у складі:

головуючого судді:Харченко І.О.

суддів:Любобратцевої Н.І. Філатової Є.В.

при секретарі:Востріковій К.А.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Сімферополі заяву ОСОБА_6 про перегляд рішення Залізничного районного суду міста Сімферополя АР Крим від 23 червня 2008 року у зв'язку з нововиявленими обставинами по цивільній справі за позовом ОСОБА_6 до Відкритого акціонерного товариства «Пивобезалкогольний комбінат «Крим» про вселення до вільної жилої кімнати у гуртожитку та зобов'язання надати погодження на реєстрацію за місцем проживання; зустрічним позовом Відкритого акціонерного товариства «Пивобезалкогольний комбінат «Крим» до ОСОБА_6, третя особа - Сімферопольська міська рада, про визнання особи такою, яка втратила право на проживання у гуртожитку,

за апеляційною скаргою ОСОБА_6 на ухвалу Залізничного районного суду міста Сімферополя АР Крим від 10 червня 2013 року, -

в с т а н о в и л а :

31 травня 2013 року ОСОБА_6 звернувся до суду із заявою про перегляд рішення Залізничного районного суду міста Сімферополя АР Крим від 23 червня 2008 року у зв'язку з нововиявленими обставинами по цивільній справі за позовом ОСОБА_6 до Відкритого акціонерного товариства «Пивобезалкогольний комбінат «Крим» про вселення до вільної жилої кімнати у гуртожитку та зобов'язання надати погодження на реєстрацію за місцем проживання; зустрічним позовом Відкритого акціонерного товариства «Пивобезалкогольний комбінат «Крим» до ОСОБА_6, третя особа - Сімферопольська міська рада, про визнання особи такою, яка втратила право на проживання у гуртожитку. Вимоги мотивовані тим, що відмовляючи в задоволенні його позову про вселення до вільної жилої кімнати у гуртожитку та зобов'язання надати погодження на реєстрацію за місцем проживання суд першої інстанції виходив з того, що спірне жиле приміщення належить відповідачеві на праві приватної власності. Між тим, за даними КРП СМ «БРТІ» від 15.05.2013 року, вих.№2946/5, форма власності гуртожитку ВАТ «ПБК Крим» у період з 2004 року по 2009 рік не змінювалась, тобто залишалась колективною. Вважав, що зазначені обставини є істотними та мають суттєве значення для справи. Просив скасувати ухвалу Залізничного районного суду міста Сімферополя від 23 червня 2008 року та ухвалити нове рішення по суті спору, яким задовольнити його позовні вимоги в повному обсязі.

Ухвалою Залізничного районного суду міста Сімферополя Автономної Республіки Крим від 10 червня 2013 року відмовлено у задоволенні заяви ОСОБА_6 про перегляд рішення Залізничного районного суду міста Сімферополя АР Крим від 23 червня 2008 року у зв'язку з нововиявленими обставинами.

Не погодившись із зазначеною ухвалою суду, заявник ОСОБА_6 подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати ухвалу суду першої інстанції та направити справу для продовження розгляду до суду першої інстанції. Зокрема, апелянт зазначає, що ухвала суду першої інстанції постановлена з неправильним застосуванням норм матеріального права та порушенням норм процесуального права, а висновки суду не відповідають фактичним обставинам справи.

Від ПАТ «Пивобезалкогольний комбінат «Крим» надійшли письмові заперечення на апеляційну скаргу ОСОБА_6, в якій вони просили скаргу залишити без розгляду, а ухвалу суду без змін.

Частиною 2 статті 305 Цивільного процесуального кодексу України передбачено, що неявка сторін або інших осіб, які беруть участь у справі, належним чином повідомлених про час і місце розгляду справи, не перешкоджає розглядові справи. Враховуюче вищенаведене колегія суддів вважає за можливе розгляд справи за відсутності не з'явившихся учасників процесу та/або їх представників, оскільки про місце та час слухання справи вони повідомлені належним чином, що підтверджено матеріалами справи.

Заслухавши суддю-доповідача, апелянта ОСОБА_6, представника відповідача ОСОБА_7, дослідивши матеріали справи та доводи апеляційної скарги в межах вимог статті 303 Цивільного процесуального кодексу України, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга є необґрунтованою та такою, що підлягає відхиленню, з наступних підстав.

Відповідно до частини 1 статті 303 Цивільного процесуального кодексу України, під час розгляду справи в апеляційному порядку апеляційний суд перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги та вимог, заявлених у суді першої інстанції.

Відповідно до частин 1, 2 статті 213 Цивільного процесуального кодексу України рішення суду повинно бути законним і обґрунтованим.

Відмовляючи у задоволенні заяви ОСОБА_6 про перегляд судового рішення за нововиявленими обставинами, суд першої інстанції зазначив, що вказані заявником обставини не є нововиявленими у розумінні частини 2 статті 361 Цивільного процесуального кодексу України.

З такими висновками суду першої інстанції погоджується колегія суддів, оскільки вони відповідають вимогам закону та ґрунтуються на наданих сторонами доказах.

Відповідно до частини 1 статті 361 Цивільного процесуального кодексу України рішення суду, яким закінчено розгляд справи, що набрало законної сили, може бути переглянуто у зв'язку з нововиявленими обставинами.

Відповідно до частини другої статті 361 Цивільного процесуального кодексу України підставами для перегляду рішення у зв'язку з нововиявленими обставинами є:

1) істотні для справи обставини, що не були і не могли бути відомі особі, яка звертається із заявою, на час розгляду справи;

2) встановлені вироком суду, що набрав законної сили, завідомо неправдиві показання свідка, завідомо неправильний висновок експерта, завідомо неправильний переклад, фальшивість документів або речових доказів, що потягли за собою ухвалення незаконного або необґрунтованого рішення;

3) скасування судового рішення, яке стало підставою для ухвалення рішення чи постановлення ухвали, що підлягають перегляду;

4) встановлена Конституційним Судом України неконституційність закону, іншого правового акта чи їх окремого положення, застосованого судом при вирішенні справи, якщо рішення суду ще не виконане.

Згідно з роз'ясненнями, які містяться в пунктах 3, 5 постанови Пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 30 березня 2012 року № 4 „Про застосування цивільного процесуального законодавства при перегляді судових рішень у зв'язку з нововиявленими обставинами" як нововиявлені можуть розглядатися обставини, які мають істотне значення для розгляду справи та існували на час розгляду справи, але не були і не могли бути відомі заявнику, а також обставини, які виникли після набрання судовим рішенням законної сили та віднесені законом до нововиявлених обставин.

Встановлення перелічених у статті 361 Цивільного процесуального кодексу України обставин може бути підставою для скасування рішення чи ухвали, коли від їх наявності чи відсутності залежали наслідки справи.

При цьому на підставі статті 361 Цивільного процесуального кодексу України судове рішення може бути переглянуто за двох умов: істотність нововиявлених обставин для вирішення спору і виявлення їх після прийняття судового рішення по справі.

Не можуть бути визначені нововиявленими нові, тобто такі, що виникли чи змінилися після постановлення рішення обставини, а також обставини, на які посилалась особа, що брала участь у справі, у своїх поясненнях.

З матеріалів цивільної справи вбачається, що 03.07.2006 року позивач ОСОБА_6 звернувся до суду із позовом до ВАТ «Пивобезалкогольний комбінат «Крим» про вселення до вільної жилої кімнати у гуртожитку та зобов'язання надати погодження на реєстрацію за місцем проживання (аркуші справи 4-7 том 1).

13.10.2006 року ВАТ «Пивобезалкогольний комбінат «Крим» подав зустрічний позов до ОСОБА_6, третя особа - Сімферопольська міська рада, про визнання особи такою, яка втратила право на проживання у гуртожитку (аркуші справи 61-62).

Рішенням Залізничного районного суду міста Сімферополя АР Крим від 23 червня 2008 року у задоволенні позовів ОСОБА_6 та ВАТ «Пиво-безалкогольний комбінат «Крим» відмовлено (аркуші справи 264-266 том 2).

Ухвалою колегії суддів судової палати у цивільних справах Апеляційного суду Автономної Республіки Крим від 26 січня 2009 року рішення Залізничного районного суду міста Сімферополя АР Крим від 23 червня 2008 року залишено без змін (аркуш справи 42-43 том 3).

З тексту вищевказаних судових рішень вбачається, що відмовляючи ОСОБА_6 в задоволенні його вимог, суди виходили з того, що на час звернення позивача із зазначеним позовом він не перебував у трудових відносинах з ВАТ «Пивобезалкогольний комбінат «Крим», яке має приватну форму власності, що підтверджено довідкою Єдиного державного реєстру підприємств та організацій України від 21.09.2005 року (аркуш справи 68 том 1). Гуртожиток, до якого має намір вселитись ОСОБА_6, належить ВАТ «ПБК». Судом було також враховано, що як при визнанні у 2002 році за ВАТ «Пивобезалкогольний комбінат «Крим» права колективної власності на гуртожиток, при реєстрації цього права у 2004 році в КРП «СМ БРТІ», так і при зміні у 2005 році форми власності ВАТ у приватну, ОСОБА_6 не проживав та не був зареєстрований у гуртожитку, тобто власник гуртожитку не був обтяжений правом іншої особи - ОСОБА_6, на користування його (власника) майном.

Звертаючись до суду із заявою про перегляд за нововиявленими обставинами рішення Залізничного районного суду міста Сімферополя АР Крим від 23 червня 2008 року, заявник ОСОБА_6 вказує, що нововиявленими обставинами, на його думку, є факт того, що форма власності ВАТ «Пивобезалкогольний комбінат «Крим» у період з 2004 року по 2009 рік з колективної на приватну не змінювалась. Вважав, що у разі, якщо б суду було відомо про існування такої обставини, то по справі було б ухвалене інше рішення, яким його позов мав бути задоволений.

На підтвердження зазначеного, заявник послався на лист КРП «СМБРТІ» від 15.03.2013 року, з тексту якого вбачається, що в період з 2004 року по 2009 рік форма власності ВАТ «ПБК «Крим» не змінювалася (аркуш справи 61 том 3).

Проте, по-перше, зазначена інформації суперечить офіційним реєстраційним даним Єдиного державного реєстру підприємств та організацій України, згідно яким Відкрите акціонерне товариства «Пиво-безалкогольний комбінат «Крим» з 21.09.2005 року є юридичною особою приватної форми власності (аркуш справи 68 том 1, аркуш справи 103 том 3). А по-друге, колегія суддів бажає за необхідне зазначити, що до компетенції органів БТІ не відносяться дії по реєстрації набуття та/або зміни форми власності підприємства чи організації.

За таких підстав, викладені в апеляційній скарзі доводи ґрунтуються на неправильному розумінні та тлумаченні заявником ОСОБА_6 норм процесуального та матеріального закону, а тому колегія суддів їх відхиляє.

Крім того, колегія суддів вважає за необхідне зазначити, що відповідно до роз'яснень, що містяться у пункті 5 постанови Пленуму № 4 від 30.03.2012 року «Про застосування цивільного процесуального законодавства при перегляді судових рішень у зв'язку з нововиявленими обставинами» обставини, на які посилалася особа, яка брала участь у справі, у своїх поясненнях, в апеляційній або касаційній скарзі чи які могли бути встановлені при всебічному і повному з'ясуванні судом обставин справи, тобто при виконанні вимог частити четвертої статті 10 Цивільного процесуального кодексу України, не є нововиявленими обставинами.

В той час, з матеріалів цивільної справи вбачається, що на аркуші справи 66 том 1 знаходиться Витяг про реєстрацію права власності на нерухоме майно станом на 27.04.2004 року, де зазначено, що гуртожиток ВАТ «Пиво-безалкогольний комбінат «Крим» має колективну форму власності. Тобто зазначений документ був предметом дослідження суду першої інстанції при розгляді по суті вищезазначеної цивільної справи.

Крім того, у своїй апеляційній скарзі на рішення Залізничного районного суду міста Сімферополя АР Крим від 23 червня 2008 року, заявник ОСОБА_6 вказав, що «із реєстру права власності на нерухоме майно при реєстрації гуртожитку в КРП СМБРТІ вказано право власності - колективна» (аркуш справи 16 том 3). Такі доводи ОСОБА_6 були предметом обговорення апеляційної інстанції, проте з ними вона не погодилася та ухвалила про залишення апеляційної скарги ОСОБА_6 без задоволення, а рішення суду від 23 червня 2008 року без змін (аркуші справи 42-43 том 3).

З урахуванням вищенаведеного колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції про відсутність підстав для перегляду судового рішення за нововиявленими обставинами. Суд першої інстанції обґрунтовано дійшов висновку про те, що обставини, на які посилається заявник в заяві, як на нововиявлені, в розумінні пункту частини 1, частини 2 статті 361 Цивільного процесуального кодексу України та роз'яснень Пленуму, такими вважатися не можуть.

Інших обставин, які б можна було вважати нововиявленими, заявник ОСОБА_6 ані суду першої інстанції, ані апеляційній інстанції не зазначив і доказів на їх підтвердження не надав, а тому ухвала суду першої інстанції є законною та обґрунтованою, підстави для її скасування відсутні.

Доводи апеляційної скарги щодо порушенням судом норм матеріального та процесуального права, є необґрунтованими, висновків суду не спростовують, а тому не можуть бути прийняті до уваги.

Правилами пункту 1 частини першої статті 312 Цивільного процесуального кодексу України встановлено, що розглянувши скаргу на ухвалу суду першої інстанції, апеляційний суд відхиляє скаргу і залишає ухвалу без змін, якщо судом першої інстанції постановлено ухвалу з додержанням вимог закону.

Керуючись статтями 303, 304, 305, 307, пунктом 1 частини 1 статті 312, 314-315, 324-325 Цивільного процесуального кодексу України, колегія суддів судової палати у цивільних справах Апеляційного суду Автономної Республіки Крим -

у х в а л и л а :

Апеляційну скаргу ОСОБА_6 - відхилити.

Ухвалу Залізничного районного суду міста Сімферополя Автономної Республіки Крим від 10 червня 2013 року залишити без змін.

Ухвала апеляційного суду набирає законної сили з моменту її проголошення, однак може бути оскаржена протягом двадцяті днів безпосередньо до суду касаційної інстанції.

Судді:

І.О.Харченко Н.І. Любобратцева Є.В.Філатова