СЕВАСТОПОЛЬСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ
ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД
Постанова
Іменем України
5 грудня 2006 року | Справа № 2-7/8371-2006 |
Севастопольський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:
головуючого судді Заплави Л.М.,
суддів Лисенко В.А.,
Щепанської О.А.,
за участю представників сторін:
позивача: не з'явився;
відповідача: Алексеєв В.А., довіреність №141 від 05.06.06;
розглянувши апеляційну скаргу виконавчої дирекції Чернівецького обласного відділення Фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності на рішення господарського суду Автономної Республіки Крим (суддя Дворний І.І.) від 07 вересня 2006 року у справі № 2-7/8371-2006
за позовом Виконавчої дирекції Чернівецького обласного відділення Фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності (вул. Г. Артемовського 19, Чернівці, 58010)
до Закритого акціонерного товариства "Санаторій "Золотий пляж" (Алупкінське шосе, 2, Курпати, м. Ялта, 98659)
про стягнення 1251,00 грн.
ВСТАНОВИВ:
Рішенням господарського суду Автономної Республіки Крим від 7 вересня 2006 року у справі №2-7/8371-2006 позов задоволено частково, стягнуто з Закритого акціонерного товариства "Санаторій "Золотий пляж" на користь Виконавчої дирекції Чернівецького обласного відділення Фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності помилково перераховані кошти у розмірі 2, 88 грн.
Не погодившись з винесеним рішення суду першої інстанції, позивач звернувся з апеляційною скаргою, в якій просить дане рішення суду скасувати, позов задовольнити.
У судове засідання з’явився представник відповідача, був проти задоволення апеляційної скарги.
Не з’явились в судове засідання представник позивача, хоча про час і місце слухання справи був повідомлений належним чином.
Стаття 22 Господарського процесуального кодексу України зобов’язує сторони добросовісно користуватись належними їм процесуальними правами.
Оскільки явка в судове засідання представників сторін–це право, а не обов’язок, справа може розглядатись без їх участі, якщо нез’явлення цих представників не перешкоджає вирішенню спору.
Судова колегія вважає можливим розглянути справу у відсутності представника позивача, який не з’явився, оскільки згідно зі статтею 101 Господарського процесуального кодексу України господарський суд перевіряє законність і обґрунтованість рішення (ухвали) місцевого господарського суду у повному обсязі.
Виконавча дирекція Чернівецького обласного відділення Фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності звернулась до Господарського суду Автономної Республіки Крим із позовною заявою до ЗАТ «Санаторій «Золотий пляж» про стягнення 1251, 00 грн.
Позовні вимоги мотивовані тим, що всупереч укладеному договору купівлі-продажу путівок на санаторно-курортне лікування на 2003 рік з фіксованою ціною, визначеною за результатами проведеного тендеру, відповідачем в порушення вимог, прийнятих тендерним комітетом, вартість путівок була завищена та встановлена на рівні 103,88 грн. за 1 ліжко-день замість 78 грн. Крім того, Виконавча дирекція Чернівецького обласного відділення Фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності зазначила, що за придбані путівки перерахувала кошти двічі, у зв'язку з чим грошові кошти у розмірі 1251, 00 грн. підлягають стягненню з відповідача на підставі пункту 2.35 Інструкції про безготівкові розрахунки в Україні в національній валюті, як помилково перераховані неналежному отримувачу.
Як вбачається із матеріалів справи, Виконавчою дирекцією Чернівецького обласного відділення Фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності у 2003 році надавалися путівки на санаторно-курортне оздоровлення в санаторії ЗАТ "Санаторій "Золотий пляж" м. Ялта.
Відповідно до пункту 6 статті 11 Закону України "Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування у зв'язку з тимчасовою втратою працездатності та витратами, зумовленими народженням та похованням" №2240-111 від 18 січня 2001 року (із змінами та доповненнями) порядок фінансування та умови надання путівок на санаторно-курортне лікування та оздоровлення в спеціальних оздоровчих закладах (у тому числі дитячих) визначає Правління Фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності.
Вартість путівок на 2003 рік для Виконавчої дирекції Фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності визначалися на підставі пропозицій санаторно-курортних закладів, які прийняли участь у тендері на закупівлю путівок на 2003 рік. Переможцем за результатами тендеру став "Санаторій "Золотий пляж" ДП "Ялтакурорт". За результатами проведеного тендеру 29 листопада 2002 року між Виконавчою дирекцією Фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності (Покупець) та Дочірнім підприємством ЗАТ "Укрпрофздоровниця" "Ялтакурорт" (Продавець) був укладений договір купівлі-продажу путівок на санаторно-курортне лікування на 2003 рік.
Як вбачається з матеріалів справи, позивач листами №01-07/523 від 02 липня 2003 року та №01-07/548 від 07 липня 2003 року звернувся до позивача з пропозицією продати за ціною соціального страхування путівки на санаторно-курортне лікування та оздоровлення. Проте, оскільки під час проведення тендеру та укладання договору купівлі-продажу путівок Санаторій "Золотий пляж" не був самостійною юридичною особою, а перебував у складі ЗАТ "Украпрофздоровниця" як філія ДП "Ялтакурорт" та після перереєстрації виконкомом Ялтинської міської ради 12 червня 2003 р. у ЗАТ "Санаторій "Золотий Пляж" став відокремленою юридичною особою.
Після реорганізації у ЗАТ "Санаторій "Золотий Пляж" у червні 2003 року, як правонаступник попереднього підприємства, відповідач виконував обов'язки, яки виникли до реорганізації, у тому числі обов'язки щодо надання санаторно-курортних послуг по ціні соціального страхування.
Розповсюдження путівок здійснювалося відділом розповсюдження ЯДП ЗАТ "Укрпрофоздоровниця". Загальна кількість путівок на 3 квартал 2006 року, по ціні соціального страхування згідно акту випуску путівок №34 від 31 травня 2003 року складала 596 путівок, у тому числі 29 путівок було направлено Виконавчої дирекції Чернівецького обласного управління Фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності. По всіх цих путівках санаторно-курортні послуги були надані Відповідачем у повному обсязі. Таким чином обов' язки щодо умов тендеру були виконані Позивачем у повному обсязі.
У зв’язку з тим, що реалізація путівок по ціні соціального страхування додатково до плану, відповідачем не передбачалась.
Відповідачем було запропоновано Виконавчій дирекції Чернівецького обласного відділення Фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності придбати путівки по комерційній ціні, яка складала 104, 00 грн. за один день перебування у двомісному номері санаторію.
Досягнутою домовленістю сторін було узгоджено, що оплата вартості позапланових путівок по комерційній ціні буде здійснюватися частково позивачем у розмірі ціни соціального страхування, а частково - за особистий рахунок громадян, які прибувають на оздоровлення.
Відповідно до частини 1 статті 202 Цивільного кодексу України правочином є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.
Частиною 1 статті 207 Цивільного кодексу України передбачено, що правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах, у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо воля сторін виражена за допомогою телетайпного, електронного або іншого технічного засобу зв'язку.
Крім того, частиною 2 статті 180 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що господарський договір вважається укладеним, якщо між сторонами у передбачених законом порядку та формі досягнуто згоди щодо усіх його істотних умов.
З таких підстав господарський суд правомірно зробив висновок про те, що між позивачем та відповідачем був укладений письмовий правочин щодо продажу путівок за ціною 104 грн. за день перебування в санаторії.
Із матеріалів справи, зокрема акту випуску путівок, вбачається, що у липні-серпні 2003 року позивачем були отримані такі путівки: №076211 на 12 днів з 14.07.2003 по 25.07.2003 вартістю 1248,00 грн.; №076212 на 12 днів з 14.07.2003 по 25.07.2003 вартістю 1248,00 грн.; №077211 на 12 днів з 26.07.2003 по 06.08.2003 вартістю 1246,56 грн.; №077212 на 12 днів з 26.07.2003 по 06.08.2003 вартістю 1246,56 грн.; №076374 на 24 дня з 14.08.2003 по 25.08.2003 вартістю 2496,00 грн.
Загальна вартість путівок складає 7485, 12 грн. Вартість наданих санаторно-курортних послуг підтверджується рахунками б/н від 04 червня 2003 року та №40 від 15 липня 2003 року. Факт отримання путівок підтверджується накладними №11/1 від 14 липня 2003 року, №29 від 26 липня 2003 року, №61 від 14 серпня 2003 року.
За отримані путівки позивач перерахував відповідачу 1872,00 грн. 16.07.2003 платіжним дорученням №359 та 5616,00 грн. 14.08.2003 платіжним дорученням №422, разом - 7488, 00 грн.
Таким чином, матеріалами справи підтверджується зайве перерахування позивачем грошових коштів у розмірі тільки 2, 88 грн.
Враховуючи вищевикладене, господарський суд правомірно задовольнив позовні вимоги Виконавчої дирекції Чернівецького обласного відділення Фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності підлягають задоволенню частково в сумі 2 грн. 88 коп., в останній сумі господарський суд правомірно відмовив.
Судова колегія вважає, що підстав для скасування рішення немає, оскільки воно відповідає чинному законодавству та встановленим обставинам справи.
Керуючись статтями 101, 103, 105 Господарського процесуального кодексу України, суд
ПОСТАНОВИВ:
Апеляційну скаргу виконавчої дирекції Чернівецького обласного відділення Фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності залишити без задоволення.
Рішення господарського суду Автономної Республіки Крим від 07 вересня 2006 року у справі № 2-7/8371-2006 залишити без змін.
Головуючий суддя Л.М. Заплава
Судді В.А. Лисенко
О.А. Щепанська