СЕВАСТОПОЛЬСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ
ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД
Постанова
Іменем України
5 грудня 2006 року | Справа № 2-7/11962-2006 |
Севастопольський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:
головуючого судді Заплави Л.М.,
суддів Лисенко В.А.,
Щепанської О.А.,
без участі представників сторін,
розглянувши апеляційну скаргу Відділу примусового виконання рішень Державної виконавчої служби Автономної Республіки Крим на ухвалу господарського суду Автономної Республіки Крим (суддя Дворний І.І. ) від 31 липня 2006 року у справі № 2-7/11962-2006
за скаргою Виробничого підприємства водопровідно-каналізаційного господарства Південного берегу Криму (вул. Крівошти, 27, м.Ялта, АР Крим, 98600)
на дії Відділу примусового виконання рішень Державної виконавчої служби Автономної Республіки Крим (вул. Чернишевського, 2, м.Сімферополь, 95000)
ВСТАНОВИВ:
Ухвалою господарського суду Автономної Республіки Крим від 31 липня 2006 року у справі №2-7/11962-2006 скаргу Виробничого підприємства водопровідно-каналізаційного господарства Південного берегу Криму задоволено, визнані дії Відділу примусового виконання рішень Державної виконавчої служби АРК із зупинення виконавчого провадження по стягненню заборгованості з Орендного підприємства "Кримтеплокомуненерго" за наказом господарського суду Автономної Республіки Крим у справі №2-14/5678-2005 на користь Виробничого підприємства водопровідно-каналізаційного господарства ПБК неправомірними, зобов'язано Відділ примусового виконання рішень Державної виконавчої служби АРК поновити виконавче провадження по стягненню заборгованості за наказом господарського суду Автономної Республіки Крим у справі № 2-14/5678-2005 з Орендного підприємства "Кримтеплокомуненерго" на користь Виробничого підприємства водопровідно-каналізаційного господарства ПБК.
Не погодившись з даною ухвалою, Відділ примусового виконання рішень Державної виконавчої служби Автономної Республіки Крим подав апеляційну скаргу, в якій просить ухвалу скасувати у зв’язку з тим, що вона була прийнята з порушенням норм матеріального та процесуального права.
У судове засідання сторони не з’явились, хоча про час і місце слухання справи були повідомленні належним чином.
Стаття 22 Господарського процесуального кодексу України зобов’язує сторони добросовісно користуватись належними їм процесуальними правами.
Оскільки явка в судове засідання представників сторін–це право, а не обов’язок, справа може розглядатись без їх участі, якщо нез’явлення цих представників не перешкоджає вирішенню спору.
Судова колегія вважає можливим розглянути справу у відсутності представників сторін, які не з’явились, оскільки згідно зі статтею 101 Господарського процесуального кодексу України господарський суд перевіряє законність і обґрунтованість рішення (ухвали) місцевого господарського суду у повному обсязі.
Виробниче підприємство водопровідно-каналізаційного господарства ПБК звернулося до господарського суду Автономної Республіки Крим зі скаргою на дії Відділу примусового виконання рішень Державної виконавчої служби Автономної Республіки Крим про визнання дії Відділу примусового виконання рішень Державної виконавчої служби Автономної Республіки Крим із зупинення виконавчого провадження по стягненню заборгованості з Орендного підприємства "Кримтеплокомуненерго" на користь Виробничого підприємства водопровідно-каналізаційного господарства ПБК неправомірними. Позивач просить зобов'язати Відділ примусового виконання рішень Державної виконавчої служби Автономної Республіки Крим поновити виконавче провадження по стягненню заборгованості з Орендного підприємства "Кримтеплокомуненерго" на користь Виробничого підприємства водопровідно-каналізаційного господарства ПБК згідно наказу господарського суду Автономної Республіки Крим у справі № 2-9/5678-2005.
Відповідно до наданих уточнень заявник просить визнати дії Відділу примусового виконання рішень Державної виконавчої служби Автономної Республіки Крим із зупинення виконавчого провадження по стягненню заборгованості з Орендного підприємства "Кримтеплокомуненерго" за наказом господарського суду АР Крим у справі №2-14/5678-2005 на користь Виробничого підприємства водопровідно-каналізаційного господарства ПБК неправомірними, також просить зобов'язати Відділ примусового виконання рішень Державної виконавчої служби Автономної Республіки Крим поновити виконавче провадження по стягненню заборгованості за наказом господарського суду Автономної Республіки Крим у справі №2-14/5678-2005 з Орендного підприємства "Кримтеплокомуненерго" на користь Виробничого підприємства водопровідно-каналізаційного господарства ЛБК.
Як вбачається із матеріалів справи, рішенням господарського суду Автономної Республіки Крим від 22 квітня 2005 року у справі № 2-14/5678-2005 з Орендного підприємства "Кримтеплокомуненерго" на користь Виробничого підприємства водопровідно-каналізаційного господарства ПБК було стягнуто суму заборгованості у розмірі 961102, 79 грн., 9334,70 грн. річних, 55068,22 грн. індексу інфляції, 1578,60 грн. державного мита та 109,57 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.
На виконання рішення господарським судом Автономної Республіки Крим у справі №2-14/5675-2006 від 22 квітня 2005 року було видано наказ на примусове виконання, який стягувачем було направлено до Відділу примусового виконання рішень Державної виконавчої служби Автономної Республіки Крим.
Постановою від 23 травня 2005 року Відділом примусового виконання рішень Державної виконавчої служби Автономної Республіки Крим було відкрите виконавче провадження.
Постановою від 22 грудня 2005 року Відділ примусового виконання рішень Державної виконавчої служби Автономної Республіки Крим зупинив зведене провадження про стягнення з ОП "Кримтеплокомуненерг" заборгованості на загальну суму 168206917, 50 гривень до закінчення процедури погашення заборгованості, з обґрунтуванням того, що згідно виписці з реєстру ДП "Енергоринок" №259 від 28 листопада 2005 року ОП "Кримтеплокомуненерго" внесено до реєстру підприємств паливо енергетичного комплексу, яки приймають участь у процедурі погашення заборгованості відповідно до Закону України "Про заходи, спрямовані на забезпечення сталого функціонування підприємств паливно-енергетичного комплексу" від 23 червня 2005 року № 2711-ІV.
Відповідно до пункту 3.7 статті 3 вищенаведеного закону на строк участі підприємства паливно-енергетичного комплексу підлягають зупиненню виконавчі провадження та заходи примусового виконання рішень щодо цього підприємства, що підлягають виконанню в порядку, встановленому Законом України "Про виконавче провадження".
Згідно до підпункту 3.1 статті 3 даного Закону для участі у процедурі погашення заборгованості, орган управління підприємства паливно-енергетичного комплексу приймає відповідне рішення. Підприємство паливно-енергетичного комплексу, яке прийняло рішення про участь у процедурі погашення заборгованості, підлягає реєстрації шляхом внесення цього підприємства до Реєстру.
Відповідно до норм підпункту 3.2.6. пункту 3.2. статті 3 Закону Міністерство палива та енергетики України протягом п'яти днів після надання розрахунковим центром переліку підприємств паливно-енергетичного комплексу, які прийняли рішення про участь у процедурі погашення заборгованості, видає наказ про затвердження такого переліку. Наказ Міністерства палива та енергетики України є підставою для внесення до Реєстру підприємств паливно-енергетичного комплексу, визначених переліком.
Як вбачається із матеріалів справи, Міністерством палива та енергетики України було прийнято наказ "Про затвердження переліку підприємств" №568 від 10 листопада 2005 року, яким на виконання підпункту 3.2.6 пункту 3.2 статті 3 Закону України "Про заходи, спрямовані на забезпечення сталого функціонування підприємств паливно-енергетичного комплексу" затверджено перелік підприємств паливно-енергетичного комплексу, які прийняли рішення про участь у процедурі погашення заборгованості та відповідають вимогам пункту 1.1 статті 1 Закону.
ОП "Кримтеплокомуненерго" увійшло до переліку, затвердженого наказом Міністерством палива та енергетики України № 568 від 10 листопада 2005 року.
Нормами Указу Президента України "Про державну реєстрацію нормативно-правових актів міністерств та інших органів виконавчої влади" №493/92 від 03 жовтня 1992 року встановлено, що з 1 січня 1993 року нормативно-правові акти, які видаються міністерствами, іншими органами виконавчої влади, органами господарського управління та контролю і які зачіпають права, свободи й законні інтереси громадян або мають міжвідомчий характер, підлягають державній реєстрації.
Державну реєстрацію нормативно-правових актів міністерств, інших центральних органів виконавчої влади, органів господарського управління та контролю здійснює Міністерство юстиції України. Державна реєстрація провадиться в порядку, що визначається Кабінетом Міністрів України.
Згідно з пунктом 1 Положення про державну реєстрацію нормативно-правових актів міністерств, інших органів виконавчої влади, органів господарського управління та контролю, що зачіпають права, свободи й законні інтереси громадян або мають міжвідомчий характер, державна реєстрація нормативно-правового акта полягає у проведенні правової експертизи на відповідність його Конституції та законодавству України, прийнятті рішення про державну реєстрацію цього акта, присвоєнні йому реєстраційного номера та занесенні до Єдиного державного реєстру нормативно-правових актів.
Відповідно до норм пункту 3 зазначеного Положення, на державну реєстрації подаються нормативно-правові акти, прийняті уповноваженими на це суб'єктами нормотворення у визначеній законодавством формі та за встановленою законодавством процедурою, що містять норми права, мають не персоніфікований характер і розраховані на неодноразове застосування, незалежно від строку їх дії (постійні чи обмежені певним часом) та характеру відомостей, що в них містяться, у тому числі з грифами "Для службового користування", "Особливої важливості", "Цілком таємно", "Таємно" та іншими, а також прийняті в порядку експерименту.
Нормами пункту 4 зазначеного Положення державній реєстрації підлягають нормативно-правові акти будь-якого виду (постанови, накази, інструкції тощо), якщо в них є одна або більше норм, що: зачіпають соціально-економічні, політичні, особисті та інші права, свободи й законні інтереси громадян, проголошені й гарантовані Конституцією та законами України, встановлюють новий або змінюють, доповнюють чи скасовують організаційно-правовий механізм їх реалізації; мають міжвідомчий характер, тобто є обов'язковими для інших міністерств, органів виконавчої влади, органів господарського управління та контролю, а також підприємств, установ і організацій, що не входять до сфери управління органу, який видав нормативно-правовий акт.
Із вищенаведеного судова колегія вважає, що норми зазначеного наказу мають не персоніфікований та міжвідомчий характер, тому що є обов'язковими не лише для юридичних осіб, що входять до сфери управління Міністерства палива та енергетики України, а також для органів виконавчої служби та судів усіх ланків.
При таких обставинах, наказ Міністерства палива та енергетики України "Про затвердження переліку підприємств" №568 від 10 листопада 2005 року підлягає державній реєстрації Міністерством юстиції України. Проте, як встановлено судом відповідна державна реєстрація Міністерством юстиції України не здійснювалась.
Відповідно до норм пункту 15 Положення про державну реєстрацію нормативно-правових актів міністерств, інших органів виконавчої влади, органів господарського управління та контролю, що зачіпають права, свободи й законні інтереси громадян або мають міжвідомчий характер міністерства, інші центральні органи виконавчої влади, органи господарського управління і контролю направляють для виконання нормативно-правові акти лише після їх державної реєстрації та офіційного опублікування. У разі порушення зазначених вимог нормативно-правові акти вважаються такими, що не набрали чинності, і не можуть бути застосовані.
Враховуючи, що відповідна державна реєстрація наказу Міністерства палива та енергетики України "Про затвердження переліку підприємств" №568 від 10 листопада 2005 року Міністерством юстиції України не здійснювалась, він є таким, що не набув чинності.
При таких обставинах, судова колегія вважає, що суд першої інстанції правомірно задовольнив скаргу Виробничого підприємства водопровідно-каналізаційного господарства Південного берегу Криму та визнав дії Відділу примусового виконання рішень Державної виконавчої служби АРК із зупинення виконавчого провадження по стягненню заборгованості з Орендного підприємства "Кримтеплокомуненерго" за наказом господарського суду Автономної Республіки Крим у справі № 2-14/5678-2005 на користь Виробничого підприємства водопровідно-каналізаційного господарства ПБК є неправомірними.
Зважаючи на викладене вище, судова колегія не знаходить підстав для скасування ухвали господарського суду, оскільки вона, відповідає чинному законодавству та встановленим обставинам справи.
Керуючись статтями 101, 103, 105, 106 Господарського процесуального кодексу України, суд
ПОСТАНОВИВ:
Апеляційну скаргу Відділу примусового виконання рішень Державної виконавчої служби Автономної Республіки Крим залишити без задоволення.
Ухвалу господарського суду Автономної Республіки Крим від 31 липня 2006 року у справі № 2-7/11962-2006 залишити без змін.
Головуючий суддя Л.М. Заплава
Судді В.А. Лисенко
О.А. Щепанська