ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД _________________________________________________________________________________________ |
П О С Т А Н О В А ІМЕНЕМ УКРАЇНИ |
"05" грудня 2006 р. | Справа № 29/337-05-9995 |
Одеський апеляційний господарський суд у складі:
Головуючого судді Андрєєвої Е.І.
Суддів Мацюри П.Ф.
Ліпчанської Н.В.
При секретарі Федорові В.А.,
за участю представника відповідача –Корой І.Д.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу С(Ф)Г „Топольницький”
на ухвалу господарського суду Одеської області від 09.08.2006р.
у справі № 29/337-05-9995
за позовом ТОВ „МЧК”
до С(Ф)Г „Топольницький”
про стягнення 242 074,36 грн.,
встановив:
Рішенням господарського суду Одеської області від 12.12.2005р., залишеним без змін постановою Одеського апеляційного суду від 11.04.2006р., стягнуто з С(Ф)Г „Топольницький” на користь ТОВ „МЧК” 242 074,36 грн. боргу, 2420,74 грн. держмита та 118 грн. витрат на ІТЗ судового процесу.
На виконання рішення господарським судом виданий наказ від 30.12.2005р., який направлений стягувачу 04.01.2006р.
29.06.2006р. С(Ф)Г „Топольницький” звернулося до суду з заявою про визнання таким, що не підлягає виконанню, наказу господарського суду та стягнення безпідставно одержаного майна. В обґрунтування своєї заяви послалось на те, що оскаржений наказ виданий помилково, оскільки рішення вступило в законну силу тільки після розгляду справи апеляційною інстанцією, тобто 11.04.2006р. Також заявник зазначив, що на виконання даного наказу державним виконавцем 22.06.2006р. був проведений опис та арешт майна боржника, а під час проведення вказаної дії стягувач самостійно здійснив вилучення майна боржника –зчіпного пристрою з 18 боронами, тому С(Ф)Г „Топольницький” просить повернути йому вищезазначений зчіпний пристрій.
Ухвалою господарського суду Одеської області від 09.08.2006р. у задоволені заяви відмовлено.
Не погоджуючись з прийнятою ухвалою, С(Ф)Г „Топольницький” звернулось з апеляційною скаргою, в якій просить дану ухвалу скасувати та прийняти нову, якою заяву задовольнити. Обґрунтовуючи скаргу, посилається на неправильне застосування норм процесуального права.
Заслухавши доповідача, пояснення представника апелянта, обговоривши доводи апеляційної скарги та перевіривши матеріали справи, колегія суддів не знайшла підстав для задоволення скарги, виходячи з наступного.
Відповідно до ст. 116 ГПК України, виконання рішення господарського суду провадиться на підставі виданого ним наказу, який є виконавчим документом. Наказ видається стягувачеві або надсилається йому після набрання судовим рішенням законної сили.
Рішення господарського суду, відповідно до вимог ст. 85 ГПК України, набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його прийняття, а у разі, якщо у судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення, воно набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня підписання, оформленого відповідно до статті 84 цього Кодексу.
Якщо сторона по справі скористалася своїм правом на апеляційну скаргу, або прокурор вніс апеляційне подання, рішення набирає законної сили у день розгляду справи цією інстанцією і тільки за умови, що воно не було скасовано останньою.(ст. 91 ГПК України)
Відповідно з вимогами ч. 2 ст. 117 ГПК України, господарський суд, який видав наказ, може за заявою стягувача або боржника виправити помилку, допущену при його оформленні або видачі, чи визнати наказ таким, що не підлягає виконанню, та стягнути на користь боржника безпідставно одержане стягувачем за наказом.
Частиною четвертою названої статті передбачено, що господарський суд ухвалою вносить виправлення до наказу, а у разі, якщо його було видано помилково або якщо обов’язок боржника відсутній повністю чи частково у зв’язку з його припиненням добровільним виконанням боржника чи іншою особою або з інших причин, господарський суд визнає наказ таким, що не підлягає виконанню повністю або частково. Якщо стягнення за таким наказом уже відбулося повністю або частково, господарський суд одночасно на вимогу боржника стягує на його користь безпідставно одержане стягувачем за наказом.
Отже, частиною четвертою ст. 117 ГПК України, визначено перелік підстав, що дають права на звернення з вимогами про визнання наказу таким, що не підлягає виконанню, а саме:
- якщо його видано помилково;
- якщо обов’язок боржника відсутній повністю чи частково у зв’язку з його припиненням добровільним виконанням.
Звертаючись з заявою про визнання наказу таким, що не підлягає виконанню, та стягнення безпідставно одержаного майна, заявник вважає виданим його помилково, оскільки наказ видано судом до прийняття рішення за апеляційною скаргою.
З такими вимогами заявника обґрунтовано не погодився місцевий господарський суд, з чим повністю погоджується судова колегія.
Як свідчать матеріали справи та проти чого не заперечує заявник, апеляційна скарга на рішення господарського суду від 12.12.2005р., оформленого у відповідності зі ст.ст. 84, 85 ГПК України 20.12.2005р., подана до господарського суду з пропуском строку –05.01.2006р. (а.с.107).
На час подачі апеляційної скарги рішення суду 31.12.2005р., у відповідності з вимогами ст. 85 ГПК України, набрало законної сили, а тому наказ на виконання свого рішення виданий судом і направлений стороні 04.01.2006р. на законних підставах та відповідає приписам ст. 116 ГПК України.
Крім того, як апеляційною так і касаційною інстанціями рішення господарського суду залишено без змін, а тому підлягає виконанню.
Відповідно з зазначеним, заявник безпідставно звернувся з вимогами про визнання наказу таким, що не підлягає виконанню та про стягнення безпідставно одержаного майна, а ухвала суду прийнята з додержанням вимог чинного законодавства, а тому є законною та обґрунтованою.
Керуючись ст.ст. 101, 103-106 Господарсько-процесуального кодексу України, суд
постановив:
Ухвалу господарського суду Одеської області від 09.08.2006р. у справі № 29/337-05-9995 залишити без змін, а апеляційну скаргу С(Ф)Г „Топольницький” –без задоволення.
Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена у касаційному порядку протягом одного місяця.
Головуючий Е.І. Андрєєва
Судді: П.Ф. Мацюра
Н.В. Ліпчанська