АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ
Провадження № 22-ц/774/7917/13 Головуючий у 1-й інстанції - Щербина-Почтовик І.В.
Справа № 2/199/369/13 Доповідач - Гайдук В.І.
Категорія: 37
УХВАЛА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
01 серпня 2013 року колегія суддів судової палати з розгляду цивільних справ апеляційного суду Дніпропетровської області у складі:
головуючого Гайдук В.І.,
суддів Міхеєвої В.Ю., Макарова М.О.,
при секретарі Чоха К.О.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Дніпропетровську цивільну справу
за апеляційною скаргою ОСОБА_1
на рішення Амур-Нижньодніпровського районного суду м. Дніпропетровська від 24 квітня 2013 року
у цивільній справі за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_1, третя особа - Четверта Дніпропетровська державна нотаріальна контора, про визнання права власності на майно в порядку спадкування; за зустрічним позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2, треті особи - Четверта Дніпропетровська нотаріальна контора, ОСОБА_3, про визнання договору дарування удаваним правочином, застосування наслідків удаваності правочину та визнання права власності в порядку спадкування, -
ВСТАНОВИЛА:
У травні 2012 року ОСОБА_2 звернувся до суду з позовом до ОСОБА_1, в якому просив визнати за ним в порядку спадкування за законом право власності на квартиру АДРЕСА_1, яка є спірною. В обґрунтування позовних вимог посилався на те, що після смерті його батька, ОСОБА_4, відкрилась спадщина до складу якої входить вказана квартира, що належала померлому на підставі договору дарування від 10 вересня 2004 року (т.1 а.с. 3-4).
У червні 2012 року ОСОБА_1 подала зустрічну позовну заяву, в якій посилалась на те, що під час перебування у шлюбі з ОСОБА_4 ними було придбано спірну квартиру. ІНФОРМАЦІЯ_1 року ОСОБА_4 помер. Звернувшись до нотаріальної контори з заявою про прийняття спадщини вона дізналась, що набута за час спільного сумісного життя спірна квартира була оформлена за померлим на підставі договору дарування, а тому просила суд визнати удаваним договір дарування спірної квартири АДРЕСА_1 від 10 вересня 2004 року, укладений між ОСОБА_4 та ОСОБА_5 та застосувати до вчиненої угоди правила договору купівлі-продажу; визнати що їй належить на праві власності 1/2 частина спірної квартири, а також визнати за нею та ОСОБА_2 право власності на 1/4 частину спірної квартири за кожним в порядку спадкування за законом (т.1 а.с. 25-28).
Рішенням Амур-Нижньодніпровського районного суду м. Дніпропетровська від 24 квітня 2013 року позов ОСОБА_2 задоволено частково. Визнано за ОСОБА_2 право власності на 3/4 частини квартири АДРЕСА_1 в порядку спадкування, після смерті його батька, ОСОБА_4, померлого ІНФОРМАЦІЯ_1 року. Стягнуто з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_2 судовий збір в сумі 246,97 грн. та витрати пов'язані з проведенням експертизи 2206,50 грн. В задоволенні іншої частини позову - відмовлено. Зустрічний позов ОСОБА_1 задоволено частково. Визнано за ОСОБА_1 право власності на 1/4 частину квартири АДРЕСА_1 в порядку спадкування, після смерті її чоловіка, ОСОБА_4, померлого ІНФОРМАЦІЯ_1 року. Стягнуто з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 судовий збір в сумі 53,65 грн. В задоволенні іншої частини позову - відмовлено (т.2 а.с. 52-57).
Додатковим рішенням Амур-Нижньодніпровського районного суду м. Дніпропетровська від 06 червня 2013 року стягнуто з ОСОБА_1 на користь держави судові витрати в сумі 1992,30 грн. та недоплачений судовий збір в розмірі 1938,65 грн. Стягнуто з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 судовий збір в сумі 160,95 грн. (т.2 .а.с. 91)
В апеляційній скарзі ОСОБА_1 посилається на неправильне застосування судом норм матеріального та процесуального права, у зв'язку з чим ставить питання про скасування рішення місцевого суду та ухвалення нового про задоволення заявлених нею позовних вимог та часткове задоволення вимог ОСОБА_2 (т.2 а.с. 63-66).
Розглянувши матеріали справи, перевіривши законність та обґрунтованість рішення суду в межах доводів апеляційної скарги і заявлених позовних вимог колегія суддів не знаходить підстав для задоволення скарги та скасування або зміни рішення суду, виходячи з наступного.
Відповідно до ч.1 ст.717 ЦК України за договором дарування одна сторона (дарувальник) передає або зобов'язується передати в майбутньому другій стороні (обдаровуваному) безоплатно майно (дарунок) у власність.
Статтею 256 ЦК України визначено, що позовна давність - це строк, у межах якого особа може звернутися до суду з вимогою про захист свого цивільного права або інтересу.
Відповідно до вимог ст. 257 ЦК України загальна позовна давність встановлюється тривалістю у три роки.
За правилами ч. 1 ст. 261 ЦК України перебіг позовної давності починається від дня, коли особа довідалася або могла довідатися про порушення свого права або про особу, яка його порушила.
Частиною 3 ст. 267 ЦК України передбачено, що позовна давність застосовується судом лише за заявою сторони у спорі, зробленою до винесення ним рішення, а частиною 4 цієї статті визначено, що сплив позовної давності, про застосування якої заявлено стороною у спорі є підставою для відмови у позові.
Як вбачається з матеріалів справи 16 лютого 2002 року між ОСОБА_4 та ОСОБА_1 було укладено шлюб, що підтверджується копією свідоцтва про одруження виданого відділом РАГС Амур-Нижньодніпровського управління юстиції 16.02.2002 (т.1 а.с. 29).
Відповідно до договору дарування укладеного ОСОБА_3 від імені ОСОБА_5 та між ОСОБА_4 10 вересня 2004 року, який було нотаріально посвідчено державним нотаріусом Шостої дніпропетровської нотаріальної контори за реєстраційним номером 3-7993, ОСОБА_4 набув право власності на спірну квартиру АДРЕСА_1 (т.2 а.с. 2). Право власності за ОСОБА_4 на спірну квартиру було зареєстровано в органах МБТІ 12.10.2004 року (т.1 а.с.34).
Звертаючись до суду з позовом ОСОБА_1 посилалась на те, що відповідно положень ст.235 ЦК України, вказаний договір дарування є удаваним, оскільки сторони насправді вчинили договір купівлі-продажу і на підтвердження своїх доводів надала копії поперднього договору та розписки про отримання грошей за подаровану квартиру (а.с.30,31 т.1).
ОСОБА_2 заперечуючи проти позовних вимог ОСОБА_1 подав заяву в якій просив суд застосувати позовну давність щодо оспорювання договору дарування (т.1 а.с.209). ОСОБА_1 з проханням визнати поважними причини пропущення позовної давності до суду не зверталася.
Перевіряючи доводи сторін щодо застосування позовної давності до оспорювання договору дарування, судом встановлено, що ОСОБА_1 приймала участь у підготовці договору відчудження, їй було відомо про зміст розписки при передачі грошей за договором дарування. Цим обставинам та показам свідків ОСОБА_6, ОСОБА_7, ОСОБА_8, поясненнями третьої особи ОСОБА_3, відповідно до яких ОСОБА_1 була присутня при написання розписки, підготовці спірного договору, суд дав правильну оцінку у совокупності з іншими доказами по справі та відмовив у визнанні договору дарування недійсним, а тому доводи апеляційної скарги, що про договір дарування ОСОБА_1 довідалася лише після смерті чоловіка - є безпідставними.
Суд, встановивши , що спірна квартира була набута ОСОБА_4 за час шлюбу, але на підставі договору дарування, є його особистою приватною власністю (ст.57 СК та ст.328 ЦК України), обгрунтовано відмовив ОСОБА_1 у визнанні за нею права власності на 1/2 частину спірної квартири, а доводи апеляційної скарги, що ОСОБА_1 має право на частку спірної квартири як дружина, не грунтуються на законі.
Після смерті ОСОБА_4, померлого ІНФОРМАЦІЯ_1 року, відкрилася спадщина на спірну квартиру. Відповідно до положень ст.ст.1261,1268,1269,1274 ЦК України, до нотаріальної контори з заявами про прийняття спадщини звернулись дружина померлого - ОСОБА_1 та сини померлого - ОСОБА_2, ОСОБА_9 та ОСОБА_10, при цьому останні двоє відмовились від своїх часток у спадщині на користь ОСОБА_2 (т.1а.с.146-164).
За таких обставин, суд першої інстанції дійшов вірного висновку про часткове задоволення позовів та обґрунтовано визнав за ОСОБА_2 право власності на 3/4 частини квартири АДРЕСА_1 в порядку спадкування за законом, а за ОСОБА_1 - на 1/4 частину спірної квартири.
Рішення суду ухвалено з дотриманням вимог процесуального та матеріального права, висновки суду відповідають обставинам справи, зібраним по справі доказам дана правильна оцінка, тому підстав для задоволення апеляційної скарги колегія суддів не вбачає.
На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 303, 307, 308, 313-315 ЦПК України, колегія суддів, -
УХВАЛИЛА:
Апеляційну скаргу ОСОБА_11 - відхилити.
Рішення Бабушкінського районного суду м. Дніпропетровська від 04 червня 2013 - залишити без змін.
Ухвала набирає законної сили з моменту оголошення і протягом двадцяти днів може бути оскаржена шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ.
Головуючий:
Судді: