ЛЬВІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"31" липня 2013 р. Справа № 11/Б-921/1448/2013

Львівський апеляційний господарський суд в складі колегії суддів:

головуючий суддя Гриців В.М., суддів Зварич О.В., Юрченко Я.О.

при секретарі судового засідання Швець О.В.

за участі представника ПАТ «Всеукраїнський акціонерний банк» Петраша Ю.Л.

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу товариства з обмеженою відповідальністю «Лікеро-горілчаний завод «Калганоф» на ухвалу господарського суду Тернопільської області від 21 травня 2013 року у справі №11/Б-921/1448/2013 про банкрутство товариства з обмеженою відповідальністю «Лікеро-горілчаний завод «Калганоф»

ВСТАНОВИВ:

Господарський суд Львівської області (суддя Сидорук А.М.) ухвалою від 21 травня 2013 року у справі №11/Б-921/1448/2013 про банкрутство товариства з обмеженою відповідальністю «Лікеро-горілчаний завод «Калганоф», серед іншого, визнав безспірні грошові вимоги публічного акціонерного товариства "Всеукраїнський акціонерний банк" до товариства з обмеженою відповідальністю "Лікеро-горілчаний завод "Калганоф" в сумі 19 269 669,60 грн.; увів процедуру розпорядження майном товариства з обмеженою відповідальністю «Лікеро-горілчаний завод «Калганоф» та розпорядником майна боржника призначив Моісєєва Юрія Олександровича, Свідоцтво про право на здійснення діяльності арбітражного керуючого (розпорядника майна, керуючого санацією, ліквідатора) № 61, видане Міністерством юстиції України 01.02.2013р., поштова адреса: м. Хмельницький, вул. Проскурівська, 53 (4 поверх).

Товариство з обмеженою відповідальністю «Лікеро-горілчаний завод «Калганоф» звернулось із апеляційною скаргою, просить Львівський апеляційний господарський суд скасувати ухвалу господарського суду Тернопільської області від 21 травня 2013 року у справі №11/Б-921/1448/2013 в частині призначення розпорядником майна боржника арбітражного керуючого Моісеєва Юрія Олександровича.

Вважає, що ухвала в частині призначення розпорядника майна боржника прийнята з порушенням норм матеріального права - ст.ст. 1, 3-1, 11, 13 закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом». На думку скаржника, призначаючи розпорядником боржника арбітражного керуючого Моісеєва Ю.О., суд помилково вказав про відсутність пропозицій інших кредиторів щодо кандидатур розпорядника майна, а ухвала суду від 26 квітня 2013 року іншим кредиторам не надсилалась. Отже, суд не з'ясував думку інших кредиторів, Сектору з питань банкрутства головного управління юстиції у Тернопільській області, боржника, а лише задовольнив клопотання ініціюючого кредитора. Крім того, призначення розпорядником майна боржника арбітражного керуючого Моісеєва Ю.О., який зареєстрований в іншій області ніж місце розташування боржника, призведе до надмірних фінансових затрат боржника по відшкодуванню транспортних витрат розпорядника майна боржника.

Про розгляд справи учасникам провадження у справі про банкрутство повідомлено належним чином.

Розпорядженням в.о. голови Львівського апеляційного господарського суду від 16 липня 2013 року у зв'язку із перебуванням у відпустці суддів Кордюк Г.Т., Хабіб М.І. у склад колегії для розгляду справи уведено суддів Зварич О.В., Юрченко Я.О.

Присутній у судовому засіданні представник ініціюючого кредитора надав пояснення, вважає, що ухвала від 21 травня 2013 року у справі №11/Б-921/1448/2013 про банкрутство товариства з обмеженою відповідальністю «Лікеро-горілчаний завод «Калганоф» прийнята з дотриманням закону на підставі дослідження фактичних обставин справи, просить залишити таку без змін.

У наданому суду відзиві арбітражний керуючий Моісеєв Ю.О. просить у задоволенні апеляційної скарги відмовити, оскільки така безпідставна і не ґрунтується на законі.

Боржник надіслав телеграму, в якій просить розгляд справи відкласти через неможливість забезпечити участь в судовому засіданні повноважного представника.

У зв'язку з цим суд апеляційної інстанції констатує, що за клопотанням боржника розгляд справи, призначений на 17 липня 2013 року, було відкладено на 31 липня 2013 року. При цьому у двох випадках боржник не надав суду доказів неможливості представника прибути в судове засідання. Крім того, суд не визнавав обов'язковою участь представників у судовому засіданні. Тому суд розглядає справу без участі представника боржника.

Відповідно до вимог ст. 101 ГПК України у процесі перегляду справи апеляційний господарський суд повторно розглядає справу. Апеляційний господарський суд не зв'язаний доводами апеляційної скарги і перевіряє законність і обгрунтованість рішення місцевого господарського суду у повному обсязі.

За змістом ст. 106 ГПК України апеляційні скарги на ухвали місцевого господарського суду розглядаються в порядку, передбаченому для розгляду апеляційних скарг на рішення місцевого господарського суду.

Львівський апеляційний господарський суд розглянув апеляційну скаргу товариства з обмеженою відповідальністю «Лікеро-горілчаний завод «Калганоф», матеріали справи №11/Б-921/1448/2013, заслухав пояснення представника кредитора і вважає, що ухвалу господарського суду Тернопільської області від 21 травня 2013 року у справі про банкрутство товариства з обмеженою відповідальністю «Лікеро-горілчаний завод «Калганоф» слід залишити без змін з наступних підстав.

Відповідно до вимог ст. 32 ГПК України доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.

За змістом ст.ст. 33, 34 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Згідно з матеріалами справи провадження у справі №11/Б-921/1448/2013 про банкрутство товариства з обмеженою відповідальністю «Лікеро-горілчаний завод «Калганоф» порушене господарським судом Тернопільської області ухвалою від 14 січня 2013 року за заявою публічного акціонерного товариства «Всеукраїнський Акціонерний Банк» на загальних підставах, визначених ст. 11 закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом» (в редакції, чинній до 19 січня 2013 року).

Постановляючи за результатами підготовчого засідання ухвалу від 21 травня 2013 року суд першої інстанції констатував, що товариство з обмеженою відповідальністю "Лікеро-горілчаний завод Калганоф" (м. Збараж, вул. Шолом Алейхема, 1 Тернопільської області, ідентифікаційний код 35068869) зареєстроване Збаразькою районною державною адміністрацією Тернопільської області 04.06.2007р. Станом на день звернення кредитора із заявою про порушення провадження у справі про банкрутство, заборгованість товариства з обмеженою відповідальністю "Лікеро-горілчаний завод Калганоф" перед публічним акціонерним товариством "Всеукраїнський Акціонерний Банк" становить 157 464 483,34 грн., з яких безспірними є вимоги кредитора до боржника в сумі 19 269 669,60 грн., які підтверджені судовими рішеннями і постановами органу державної виконавчої служби. Також суд вказав, що означені вимоги не забезпечені заставою майна боржника. З урахуванням вищенаведеного суд першої інстанції дійшов висновку про наявність ознак неплатоспроможності боржника й відсутності перешкод для подальшого руху справи.

Така позиція суду відповідає положенням ст.ст. 1, 6, 11 закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" (в редакції Закону, чинній на дату порушення провадження у справі про банкрутство).

Ухвала господарського суду Тернопільської області від 21 травня 2013 року у справі №11/Б-921/1448/2013 оскаржена лише в частині призначення арбітражного керуючого Моісеєва Ю.О. розпорядником майна боржника.

Щодо призначення розпорядника майна боржника.

26 січня 2013 року ініціюючий кредитор подав господарському суду Тернопільської області клопотання про призначення розпорядником майна боржника арбітражного керуючого Моісеєва Ю.О.

Також арбітражний керуючий Моісеєв Ю.О. надіслав суду заяву № 1-07/13 від 20 лютого 2013 року про призначення його розпорядником майна у справі про банкрутство Товариства з обмеженою відповідальністю "Лікеро-горілчаний завод "Калганоф" та заяву № 2-07/13 від 20 лютого 2013 року про наявність юридичної освіти, наявний практичний досвід представництва юридичних та фізичних осіб у загальних та спеціалізованих судах протягом п'яти років; наявність усіх необхідних організаційних, технічних та транспортних засобів для здійснення функцій арбітражного керуючого.

До заяви арбітражним керуючим долучено копію свідоцтва про право на здійснення діяльності арбітражного керуючого (розпорядника майна, керуючого санацією, ліквідатора) № 61, виданого Міністерством юстиції України 01.02.2013р.; копію диплома ХА № 32156927 про одержання повної вищої освіти за спеціальністю "Правознавство" та здобуття кваліфікації юриста.

Оскільки на дату проведення підготовчого засідання у матеріалах справи відсутні пропозиції щодо інших кандидатур арбітражних керуючих щодо участі у справі про банкрутство Товариства з обмеженою відповідальністю "Лікеро-горілчаний завод "Калганоф", господарський суд призначив розпорядником майна боржника арбітражного керуючого Моісєєва Юрія Олександровича.

Львівський апеляційний господарський суд вважає ухвалу суду першої інстанції від 21 травня 2013 року законною і обґрунтованою.

Статтею 4-1 ГПК України установлено, що господарські суди розглядають справи про банкрутство у порядку провадження, передбаченому цим Кодексом, з урахуванням особливостей, встановлених Законом України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом».

З огляду на дату порушення провадження у справі №11/Б-921/1448/2013 про банкрутство товариства з обмеженою відповідальністю «Лікеро-горілчаний завод «Калганоф» (14 січня 2013 року) та предмет оскарження Львівський апеляційний господарський суд застосовує положення закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом» в редакції, що діяла до 19 січня 2013 року (далі - Закон).

За визначенням ст. 1 Закону розпорядником майна є фізична особа, на яку у встановленому цим Законом порядку покладаються повноваження щодо нагляду та контролю за управлінням та розпорядженням майном боржника на період провадження у справі про банкрутство в порядку, встановленому цим Законом. Розпорядник майна призначається господарським судом із числа осіб, зареєстрованих державним органом з питань банкрутства як арбітражні керуючі.

За змістом ст.ст. 3-1, 13 Закону арбітражним керуючим (розпорядником майна, керуючим санацією, ліквідатором) може бути призначено фізичну особу - суб'єкта підприємницької діяльності, яка має вищу юридичну або економічну освіту, володіє спеціальними знаннями та не є зацікавленою особою щодо боржника і кредиторів. Арбітражними керуючими не можуть бути призначені: особи, які згідно з цим Законом вважаються заінтересованими; особи, які здійснювали раніше управління цим боржником; особи, яким заборонено здійснювати цей вид підприємницької діяльності або займати керівні посади; особи, які мають судимість за вчинення корисливих злочинів. До призначення арбітражним керуючим особа має подати до господарського суду заяву, в якій зазначається, що вона не належить до жодної категорії вищезазначених осіб.

Слід зазначити, що в силу вищеназваних положень закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" питання про призначення арбітражного керуючого розглядає та вирішує господарський суд, який здійснює правосуддя у справі про банкрутство.

Господарський суд першої інстанції з дотриманням приписів ст.ст. 3-1, 13 закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" розглянув запропоновану ініціюючим кредитором кандидатуру арбітражного керуючого й обґрунтував своє рішення про призначення розпорядником майна боржника арбітражного керуючого Моісеєва Ю.О. У матеріалах справи відсутні інші пропозиції щодо кандидатури арбітражного керуючого.

З огляду на факт відсутності у статутному капіталі боржника частки держави, стан розгляду справи про банкрутство товариства з обмеженою відповідальністю «Лікеро-горілчаний завод «Калганоф» (уведення судової процедури розпорядження майном боржника) та наявність на цій стадії судової процедури лише одного ініціюючого кредитора суд апеляційної інстанції відхиляє, як безпідставні, твердження скаржника про нез'ясування судом першої інстанції при призначенні розпорядника майна боржника думки інших кредиторів і сектору з питань банкрутства головного управління юстиції у Тернопільській області.

Львівський апеляційний господарський суд у повному обсязі перевірив законність і обґрунтованість оскарженої ухвали та вважає, що така постановлена з дотриманням норм матеріального та процесуального права на підставі дослідження усіх матеріалів справи. Скаржник належними і допустимими доказами не спростував висновків суду першої інстанції.

Враховуючи вищенаведене, Львівський апеляційний господарський суд залишає без змін ухвалу господарського суду Тернопільської області від 21 травня 2013 року у справі №11/Б-921/1448/2013 про банкрутство товариства з обмеженою відповідальністю «Лікеро-горілчаний завод «Калганоф».

Керуючись ст.ст. 99, 101, 103, 105, 106 ГПК України Львівський апеляційний господарський суд

ПОСТАНОВИВ:

Ухвалу господарського суду Львівської області від 21 травня 2013 року у справі №11/Б-921/1448/2013 залишити без змін, а апеляційну скаргу товариства з обмеженою відповідальністю «Лікеро-горілчаний завод «Калганоф» без задоволення.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття.

Постанову може бути оскаржено в касаційному порядку.

Головуючий суддя Гриців В.М.

суддя Зварич О.В.

суддя Юрченко Я.О.