ЧЕРКАСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

 

 

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

 

 

15 год. 30 хв.                                                  м. Черкаси

 

30 жовтня 2008р.                                                                                                              Справа № 2-а-225/08

 

За позовом      управління Пенсійного фонду України в Звенигородському  районі

                          Черкаської  області

до                    суб'єкта підприємницької діяльності - фізичної особи ОСОБА_1

про                   стягнення заборгованості  на  суму 188 грн.82 коп.

 

                                                                                                                            Суддя Новікова Т.В.

                                                                                                                              Секретар  Шульга О.В.

 

   Судове  засідання   проведено  за участю представників:

позивача - ОСОБА_2.(за дов. управління ПФУ в Звенигородському районі

                     від 08.10.2008 №5003/07),

відповідача - не з'явилися.

 

    Обставини справи:

 

     Позивач  звернувся  до суду  з адміністративним позовом від 30.09.2008 р.НОМЕР_1, в  якому просить стягнути з суб'єкта підприємницької діяльності - фізичної особи ОСОБА_1.  на користь управління  Пенсійного фонду України в Звенигородському районі  заборгованість зі сплати страхових внесків на суму 188 грн. 82 коп. за період з січня по березень 2005р., про що зазначено у акті перевірки № 137 від 04.06.2008 та підтверджено вимогою від 04.06.2008 р. № Ф-349. В обґрунтування своїх вимог позивач посилається на  порушення СПД ОСОБА_1., як платника страхових внесків, вимог ст.4 Закону України «Про збір на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» від 26.06.1997 № 400 (далі - Закон №400), згідно якого відповідач зобов'язаний  в установлені строки та  в  повному  обсязі сплачувати страхові внески.

     В судовому засіданні  представник позивача  позовні вимоги підтримав.

     Відповідач заперечення на позов не надавав, явку своїх представників на попереднє та судове засідання не забезпечив, хоча про час та місце розгляду справи був повідомлений належним чином. У зв'язку з нез'явленням представника відповідача та ненаданням витребуваних доказів розгляд справи відкладався, ухвала про призначення розгляду справи та повістки направлялися відповідачу за наявною у матеріалах справи адресою.

     Відповідно до ст.128 КАС України справа вирішується на підставі наявних у матеріалах справи доказів.

     На підставі ч.3 ст. 160 КАС України в судовому засіданні 30.10.2008 р. проголошено вступну та резолютивну частини постанови. Виготовлення постанови  у повному обсязі відкладено на 07.11.2008 р., про що повідомлено сторін після проголошення вступної та резолютивної частини постанови в судовому засіданні з врахуванням вимог ч.4 ст. 167 КАС України.

       Розглянувши поданий адміністративний позов та додані до нього  матеріали, заслухавши пояснення представника позивача, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини  на яких грунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають значення  для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд, -

 

ВСТАНОВИВ:

       Суб'єкт підприємницької діяльності ОСОБА_1, зареєстрований Звенигородською районною державною адміністрацією 28.09.2004р., як фізична особа - підприємець, ідентифікаційний код НОМЕР_2 і перебуває на спрощеній системі оподаткування та є  платником страхових внесків до солідарної системи, перебуває на обліку в управлінні Пенсійного фонду України в Звенигородському  районі  Черкаської області.

     Відповідно до  вимог Закону України  від 09.07.2003р. №1058-ІV та п. 11.12  Інструкції про порядок обчислення і сплати страхувальниками та застрахованими особами внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування до Пенсійного фонду України від 19.12.2003 р. № 21-1, зареєстрованої Міністерством юстиції України від 16.01.2004 № 64/8663 (далі - Інструкції), управлінням Пенсійного фонду України в Звенигородському районі проведено розрахунок належних до сплати сум фіксованого розміру страхового внеску на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування по суб'єктам підприємницької діяльності, з урахуванням коштів які не надійшли на рахунок управління, але зарахованих до складу єдиного податку за результатами підприємницької  діяльності за період з 01.01.2005 по 30.03.2005 про що було складено акт № 137 від 04.06.2008 р., згідно якого суму фіксованого розміру страхового внеску мав сплатити  відповідач, як платник, зокрема: у січні 2005 р. - 83грн. 84коп., у лютому - 83 грн. 84 коп., у березні - 81 грн.14коп., тобто всього 248 грн.82 коп. Крім того, сума сплаченого за даний період єдиного податку складає 600 грн., а сума що підлягає зарахуванню відповідачу, як платнику в рахунок страхових внесків становить 10 % від сплаченого єдиного податку, і складає - 60 грн.00 коп. Відповідно до акту  перевірки від 04.06.2008 № 137 відповідачеві була направлена вимога № Ф-349 від 04.06.2008 на загальну суму 188 грн.82коп., і було повідомлено 11.06.2008, про що свідчить підпис відповідача на поштовому відправленні.

         У судовому засіданні позивач обґрунтовуючи вимоги про стягнення з відповідача заборгованості  зі сплати страхових  внесків  зазначив, що  стягувана  сума  не оскаржувалася  відповідачем відповідно до п.3 ст.106 Закону №1058-ІV від 09.07.2003р, а зазначена  сума недоїмки не сплачувалася протягом десяти робочих днів після отримання вимоги платником  страхових  внесків   до  управління Пенсійного фонду України.

      Як вбачається  з матеріалів справи, позивач правомірно звернувся до суду з позовними вимогами про стягнення з відповідача заборгованості зі сплати страхових внесків.

      Згідно ст.67 Конституції України кожен зобов'язаний сплачувати податки і збори в порядку і розмірах, встановлених законом.

     Страхові внески до Пенсійного фонду України є цільовим загальнообов'язковим платежем, який справляється на всій території України в порядку, встановленому Законом України "Про загальнообов'язкове    державне  пенсійне  страхування" від 09.07.2003р. № 1058-IV (далі - Закон № 1058-IV).

       Відповідно до абз.1 ст.1 Закону від 26.06.1997 р. № 400, платниками збору на обов'язкове державне пенсійне страхування є суб'єкти підприємницької діяльності незалежно від форм власності, їх об'єднання, бюджетні, громадські та інші установи та  організації, об'єднання громадян та інші юридичні особи, а також фізичні особи - суб'єкти підприємницької діяльності, які використовують працю найманих робітників.    

        Частинами 3 та 4 цієї статті встановлено, що страхувальники набувають статусу платників страхових внесків із дня їх реєстрації у територіальному  органі  Пенсійного фонду, а особи, визначені частиною першою статті 12 цього Закону, - з дня набрання чинності договором про їх добровільну участь; платникам страхових внесків у десятиденний термін після їх реєстрації видається повідомлення про реєстрацію платника страхових внесків за формою, встановленою правлінням Пенсійного фонду.

        Крім того, статтею 45 Закону України «Про Державний бюджет України на 2005 рік» від 23.12.2004 р. № 2285-ІV ( в редакції з чинній на 30.03.2005) передбачено на 2005 р. фіксований розмір страхових внесків на загальнообов'язкове державне страхування для фізичних осіб - суб'єктів підприємницької діяльності, які обрали особливий спосіб оподаткування, та  встановлений у розмірі мінімального страхового внеску на місяць  на кожну особу.

        Як вбачається з наведених норм та підтверджених в матеріалах справи доказів, відповідач є платником страхових внесків до солідарної системи Пенсійного фонду України. Станом на день розгляду спору за відповідачем обліковується заборгованість по страхових внесках  до управління Пенсійного фонду України в Звенигородському районі Черкаської області  у розмірі 188 грн.82 коп.

        Статтями 19 та 20 Закону № 1058-ІV передбачено, що страхові внески нараховуються  незалежно  від  джерел  їх фінансування,  форми,  порядку,  місця виплати та використання,  а також  незалежно  від  того, чи  були  зазначені  суми  фактично виплачені після їх нарахування до сплати, які страхувальники  зобов'язані  сплачувати  за відповідний базовий звітний період, не пізніше ніж через 20 календарних днів із дня закінчення цього періоду.

        Згідно зі ст.5 Інструкції про порядок обчислення і сплати страхувальниками та застрахованими особами внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування до Пенсійного фонду України, затвердженої постановою Правління Пенсійного фонду України № 21-1 від 19.12.2003, розробленої відповідно до Закону України "Про загальнообов'язкове    державне  пенсійне  страхування" та  Закону  України  "Про  збір на обов'язкове державне пенсійне страхування", обчислення  страхових  внесків  зазначеною  категорією платників здійснюється щомісячно за ставками, визначеними пунктами 4.1, 4.2, 4.5 цієї Інструкції.

         Відповідно до ст.4 Закону від 26.06.1997 № 400 в редакції чинній з 01.01.2005 р. по 30.03.2005 р. розмір мінімального страхового внеску з 01.01.2005 р. по 30.03.2005 р.  становив  83грн.84коп., про що зазначено в акті-розрахунку при визначенні фіксованого розміру страхових внесків у січні-березні 2005 р. Відповідно до акту перевірки № 137 від 04.06.2008 р.  сума фіксованого розміру страхового внеску, який мав сплатити позивач, як платник, складала: у січні 2005 р. - 83,84 грн., у лютому 2005 р. - 83,84 грн., у березні -  81, 14 грн., а всього 248,82 грн. Зокрема, сума сплаченого за даний період фіксованого податку складає 600 грн., а сума що підлягає зарахуванню платнику в рахунок страхових внесків становить 10 % від сплаченого фіксованого податку, і складає 60 грн.

          Отже, судом встановлено, що розмір заборгованості зі сплати страхових внесків за період з 01.01.2005 по 30.03.2005 становить 188 грн.82 коп., яку відповідач не сплатив у встановлені Законом строки.

          Відповідно до ч. 10 ст. 20 Закону № 1058-ІV якщо страхувальники несвоєчасно або не в  повному обсязі сплачують страхові внески, до них застосовуються фінансові санкції,  передбачені цим  Законом,  а  посадові  особи,  винні  в порушенні  законодавства  про  сплату  страхових внесків, несуть дисциплінарну, адміністративну,  цивільно-правову або кримінальну відповідальність згідно із законом.

Відповідно до ч. ч. 1, 2 та 3 Закону № 1058-ІV у разі виявлення  своєчасно  не  сплачених  сум  страхових внесків  страхувальники зобов'язані самостійно обчислити ці внески і сплатити їх з нарахуванням пені в порядку і розмірах, визначених цією статтею.           

Беручи до уваги те, що суму страхових внесків до Пенсійного фонду України у розмірі 188 грн.82 коп. відповідач у встановлені законодавством  строки не сплатив; доказів погашення відповідачем зазначеної заборгованості станом на день розгляду цього спору не надавав,  тому суд приходить до висновку про обґрунтованість позовних вимог та вважає їх такими, що підлягають задоволенню у повному обсязі.

Відповідно до ч. 1 ст. 71 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу.

Доказів, які б спростовували доводи позивача, відповідач суду не надав.

Оскільки спір вирішено на користь суб'єкта владних повноважень, звільненого від сплати судового збору, а також за відсутності витрат позивача - суб'єкта владних повноважень, пов'язаних із залученням свідків та проведенням судових експертиз, судові витрати (судовий збір) згідно ч. 4 ст. 94 КАС України стягненню з відповідача не підлягають.

Керуючись ст.ст. 9, 69-71, 94, 97, 158-163 КАС України, Черкаський окружний адміністративний суд, -

 

ПОСТАНОВИВ:

 

1.   Позов задовольнити повністю.

2.         Стягнути з суб'єкта підприємницької діяльності - фізичної особи ОСОБА_1 (АДРЕСА_1, ідентифікаційний номер НОМЕР_2)

             на користь управління Пенсійного фонду України в Звенигородському районі Черкаської області (а, р/рНОМЕР_1 в Черкаському обласному управлінні ВАТ «Державний Ощадний банк України» МФО 354507  код 21366484) заборгованість у  сумі 188 грн.82 коп.(сто вісімдесят вісім гривень  вісімдесят дві копійки).

 

Постанова відповідно до ч. 1 ст. 254 КАС України набирає законної сили після закінчення строку подання заяви про апеляційне оскарження, встановленого цим Кодексом, якщо таку заяву не було подано.

Постанова може бути оскаржена до суду апеляційної інстанції протягом десяти днів з дня її складення в повному обсязі за правилами, встановленими ст.ст. 185-187 КАС України, шляхом подання через суд першої інстанції заяви про апеляційне оскарження з наступним поданням протягом двадцяти днів апеляційної скарги. Апеляційна скарга може бути подана без попереднього подання заяви про апеляційне оскарження, якщо скарга подається у строк, встановлений для подання заяви про апеляційне оскарження.

 

 

 

Головуючий

Т.В. Новікова