У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

06 серпня 2013 року м. Рівне

Колегія суддів судової палати з розгляду цивільних справ апеляційного суду Рівненської області в складі :

головуючого судді - Мельника Ю.М.,

суддів: Ковалевича С.П., Собіни І.М.,

секретар судового засідання Приходько Л.В.,

за участю представника позивача Ващишиної О.В.,

представника відповідачів ОСОБА_10,

представників третьої особи Сидун О.С. та Фурсачика О.І.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу приватного сільськогосподарського підприємства „Полісся" на рішення Рівненського районного суду від 12 червня 2013 року в справі за позовом приватного сільськогосподарського підприємства „Полісся" до закритого акціонерного товариства „Сільськогосподарське підприємство Жобрин", співвласників майнових паїв приватного сільськогосподарського підприємства „Полісся" про визнання недійсними третейських угод та скасування рішень третейського суду,

В С Т А Н О В И Л А :

12 лютого 2013 року ПСП «Полісся» звернулося в суд із позовом до ЗАТ "СП Жобрин", співвласників майнових паїв ПСП „Полісся" про визнання недійсними третейських угод та скасування рішень третейського суду.

В позові позивач вказував, що 23 вересня 2005 року ЗАТ „СП Жобрин" та представник співвласників майнових паїв реформованого КСП „Полісся"-ОСОБА_9 уклали три третейські угоди про передачу спору між ними на розгляд та вирішення постійно діючого третейського суду при Міжрегіональній агропромисловій біржі „Прайс-Агро" з питання визнання права власності ЗАТ „СП Жобрин" на :

- будівлі ферми, що знаходиться за адресою: с. Углище, вул. Річна, 30, Рівненського району Рівненської області ;

- будівлі ферми, що знаходяться за адресою: с. Жобрин, вул. Центральна, 9 Рівненського району Рівненської області;

- будівлі автотракторного гаража, що знаходиться за адресою: с. Жобрин, вул. Центральна, 86, Рівненського району Рівненської області.

Позивач стверджував , що все майно реформованого КСП "Полісся" було передано в користування ПСП "Полісся" і перебуває на балансі ПСП "Полісся", а відтак третейськими угодами було порушено права позивача на користування майном.

Позивач також зазначав , що земельні ділянки під об"єктами нерухомості , які були предметом третейських угод , перебувають в користуванні ПСП "Полісся".

Стверджував , що майнові сертифікати власників майнових паїв не передані ПСП "Полісся" і не погашені, що в свою чергу свідчить про те, що спірне майно не було передане пайовикам а перебуває в користуванні ПСП "Полісся".______________________________

Провадження № 22-ц/787/1352/2013 Головуючий у 1 інстанції : Красовський О.О.

Доповідач : Мельник Ю.М.

Зазначав , що обміну нерухомого майна співвласників майнових паїв на акції ЗАТ "СП Жобрин" не відбулося, бо співвласники майна акцій не отримали.

Між співвласниками паїв та ЗАТ "СП Жобрин" не було спору з приводу нерухомого майна , а тому підстав для укладення третейських угод та розгляду справ третейським судом не було.

Зазначало також, що співвласники майнових паїв не уповноважували ОСОБА_9 укладати від їх імені третейські угоди.

Із цих підстав просив визнати три третейські угоди недійсними.

25 березня 2013 року позивач доповнив позов новою позовною вимогою і просив суд скасувати рішення постійно діючого третейського суду при Рівненській міжрегіональній біржі "Прайс Агро" від 5 жовтня 2005 року по справах № 08/05, 09/05 та 10/05 , якими було визнано право власності ЗАТ "СП Жобрин" на спірні об"єкти нерухомості.

Вказував , що рішення третейського суду підлягає скасуванню через те, що було ухвалене на підставі недійсної третейської угоди.

Рішенням Рівненського районного суду від 12 червня 2013 року в задоволенні вказаного позову було відмовлено.

В апеляційній скарзі на рішення суду ПСП „Полісся" покликалося на його незаконність та зазначало , що суд першої інстанції не врахував , що спору між ЗАТ "СП Жобрин" та співвласниками паїв не існувало і ЗАТ "СП Жобрин" штучно створило спір для отримання на підставі рішення третейського суду можливості зареєструвати право власності на це майно.

Спірне майно не могло бути передано співвласниками майнових паїв ПСП „Полісся" для ЗАТ „СП Жобрин" в обмін на акції товариства, так як на дату укладення третейських угод перехід права власності до пайовиків шляхом погашення свідоцтв про право власності на пай не відбувся, а спірне нерухоме майно, як перебувало так і перебуває в користуванні та на балансі ПСП „Полісся".

Крім того, співвласники майнових паїв ПСП „Полісся" не уповноважували ОСОБА_9 договором про спільне володіння, користування і розпорядження майном реформованого КСП „Полісся", що знаходиться у спільній власності від 14-27 лютого 2005 року, укладати від їхнього імені третейські угоди.

Вважає, що рішення суду у даній справі не стосується прав та обов"язків ПАТ „Західінкомбанк" , який не має ніякого відношення до визнання недійсними третейських угод.

Зазначає, що ЗАТ „СП Жобрин" та ПАФ „Брошукова" ввели в оману іпотекодержателя ПАТ „Західінкомбанк" стосовно того, що предмет іпотеки є їхньою власністю, а банк в свою чергу не перевірив дані щодо майна, яке бере в іпотеку.

Також вказував, що співвласники майна пред"являють до ПСП "Полісся" вимоги про повернення їм майна, яке незаконно було передане у власність ЗАТ "СП Жобрин".

Крім того зазначає, що висновок суду першої інстанції про пропуск позовної давності є помилковим, оскільки про порушення свого права ПСП "Полісся" стало відомо лише 20 лютого 2012 року під час розгляду справи господарським судом Рівненської області.

Із цих підстав просив скасувати оскаржуване рішення та ухвалити нове рішення про задоволення позовних вимог .

У судовому засіданні апеляційного суду представник позивача, давши пояснення в межах доводів апеляційної скарги, просить скаргу задовольнити в повному обсязі.

Представник співввласників майнових паїв ОСОБА_10 просить апеляційну скаргу позивача задовольнити.

Представники третьої особи - ПАТ „Західінкомбанк" просять скаргу відхилити , а

рішення суду першої інстанції - залишити без зміни.

За результатами апеляційного розгляду колегія суддів прийшла до висновку, що апеляційна скарга підлягає задоволенню частково.

Відмовляючи у задоволенні позову про скасування рішень третейського суду та визнання недійсними третейських угод , суд першої інстанції виходив із того , що позивачем було пропущено позовну давність , а для оскарження рішення третейського суду - пропущено також визначений законом строк для звернення до суду за вирішенням цього питання.

Колегія суддів в повному обсязі з таким висновком місцевого суду погодитися не може з таких підстав.

Із матеріалів справи вбачається , що позивач в судовому порядку просив визнати недійсними третейські угоди .

Відповідно до ст. 2 Закону України "Про третейські суди " третейська угода , це угода сторін про передачу спору на вирішення третейським судом.

В цьому ж Законі містяться вимоги до форми та змісту третейської угоди.

Третейська угода є різновидом цивільно-правового правочину , тому зміст цього правочину відповідно до ст. 203 ЦК України не може суперечити Цивільному Кодексу , іншим актам цивільного законодавства , інтересам держави і суспільства , його моральним засадам , а особа , яка вчиняє правочин , повинна мати необхідний обсяг цивільної дієздатності.

Рішенням господарського суду Рівненської області від 20 лютого 2012 року , яке набрало законної сили, встановлено , що процес реформування КСП "Полісся" не завершено в установленому порядку , майно закріплено за підприємством правонаступником - ПСП "Полісся" з визначеним обсягом повноважень. Спірне майно від ПСП "Полісся" пайовикам не передавалось по акту , останні не оформили в установленому порядку на нього право власності.( а.с. 58)

Відповідно до ч. 3 ст. 61 ЦПК України обставини , встановлені судовим рішенням у цивільній , господарській або адміністративній справі , що набрало законної сили , не доказуються при розгляді інших справ , у яких беруть участь ті самі особи або особа , щодо якої встановлені ці обставини.

Із зазначеного вбачається , що оспорюваними третейськими угодами було порушене право ПСП "Полісся" на користування майном , яке знаходилося на його балансі.

В той же час , судом першої інстанції встановлено , що позивач звернувся до суду за захистом свого порушеного права з пропуском позовної давності.

Колегія суддів апеляційного суду погоджується із таким висновком місцевого суду оскільки він відповідає вимогам законодавства та грунтується на досліджених судом доказах.

Із Статуту ПСП "Полісся" вбачається , що одноосібним засновником цього підприємства та його керівником із 1999 року є ОСОБА_7 ( а.с. 13, 53).

Довідка № 001755 від 23 серпня 2005 року вказує на те, що ОСОБА_7 був керівником ЗАТ "СП Жобрин" з моменту державної реєстрації цієї юридичної особи.

Зазначене свідчить , що ОСОБА_7 на час укладання третейських угод та на час вирішення справ третейським судом був одночасно керівником та засновником ПСП "Полісся" та керівником ЗАТ "СП Жобрин".

Із тексту договору іпотеки також вбачається , що станом на 13 грудня 2005 року ОСОБА_7 був директором ЗАТ СП "Жобрин".( а.с. 101).

ОСОБА_7, будучи директором ЗАТ "СП Жобрин" , від імені цього товариства 13 грудня 2005 року за договором іпотеки № 1312-2 передав ТзОВ "Західінкомбанк" будівлю прохідної, три будівлі пташника , будівлю насосної , будівлю вагової для зважування в іпотеку.

У п.3.6 договору іпотеки зазначено , що предмет іпотеки належить іпотекодавцю на праві власності на підставі рішення Постійно діючого третейського суду при товарній біржі "Рівненська міжрегіональна агропромислова біржа "Прайс-Агро" від 5 жовтня 2005 року , справа 10/05. ( а.с. 101-зворот).

За договором іпотеки від 13 грудня 2005 року № 1312-3 ЗАТ "СП Жобрин" в особі його директора - ОСОБА_7 передав ТзОВ "Західінкомбанк" в іпотеку будівлю прохідної, будівлю вагової , три приміщення , будівлю котельні, будівлю кормоцеху, приміщення блоку та чотири будівлі пташника. У тексті цього договору також вказано , що зазначені об"єкти нерухомості належить іпотекодавцю на праві власності на підставі рішення Постійно діючого третейського суду при товарній біржі "Рівненська міжрегіональна агропромислова біржа "Прайс-Агро" від 5 жовтня 2005 року , справа 09 /05. ( а.с. 105-зворот).

Зазначені докази свідчать , що ОСОБА_7, будучи одночасно засновником й керівником ПСП "Полісся" та директором ЗАТ "СП Жобрин" знав , що об"єкти нерухомості, які перебувають на балансі ПСП "Полісся" та в його користуванні , рішенями третейського суду від 5 жовтня 2005 року у справах № 08/05,09/05 та 10/05 визнані власністю ЗАТ "СП Жобрин".

Окрім того , ОСОБА_7, як директор ЗАТ "СП Жобрин" , 29 серпня 2005 року дав Солімчуку І.М. довіреність на підставі якої Солімчук І.М. від імені ЗАТ "СП Жобрин" підписав оспорювані третейські угоди та приймав участь в засіданнях третейського суду.

За таких обставин суд першої інстанції прийшов до вірного висновку , що про порушення свого права ПСП "Полісся" в особі його засновника та директора ОСОБА_7 взнало в жовтні 2005 року.

Із позовом про визнання третейських угод недійсними ПСП "Полісся" звернулося до суду 12 лютого 2013 року , тобто по спливу визначеної ст. 257 ЦК України 3-х річної позовної давності .

Клопотання про поновлення позовної давності позивач до суду першої інстанції не подавав , а суд першої та апеляційної інстанцій не виявили поважних причин пропущення позовної давності.

Третя особа , яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору ТзОВ "Західінкомбанк" подало до суду заяву про застосування позовної давності.

Відповідно до ч. 4 ст. 267 ЦК України сплив позовної давності , про застосування якої заявлено стороною у спорі, є підставою для відмови в позові.

Із урахуванням зазначеного колегія суддів прийла до вірного висновку , що суд першої інстанції відповідно до закону відмовив позивачеві у задоволенні позову про визнання недійсними третейських угод за пропуском позовної давності.

Разом із тим , висновок суду першої інстанції про відмову в задоволенні позову про скасування рішень третейського суду за пропуском позовної давності та пропуском строку для оскарження рішення третейського суду не грунтуються на законі.

Відповідно до ч. 1 ст. 389-1 ЦПК України сторони , треті особи , а також особи , які не брали участі у справі, у разі , якщо третейський суд вирішив питання про їх права і обов"язки, мають право звернутися до суду із заявою про скасування рішення третейського суду.

Заява про скасування рішення третейського суду подається до суду за місцем розгляду справи третейським судом сторонами , третіми особами протягом трьох місяців з дня прийняття рішення третейським судом , а особами , які не брали участі у справі , якщо суд вирішив питання про їх права і обов"язки , - протягом трьох місяців з дня , коли вони дізналися або повинні були дізнатися про прийняття рішення третейським судом.

Заява подана після закінчення строку , встановленого частиною другою цієї статті , залишається без розгляду , якщо суд за заявою особи , яка її подала , не знайде підстав для поновлення строку, про що постановляється ухвала.

Із змісту вказаної норми права вбачається , що право на звернення до суду із заявою про скасування рішення третейського суду є строковим.

Наслідком пропущення зазначених ст. 389-1 ЦПК України строків , які визначаються як процесуальні строки, є залишення заяви без розгляду , якщо суд за клопотанням заявника не знайде підстав для його поновлення ( ст. 72 ЦПК України).

Пропущення ПСП "Полісся" процесуальних строків на подачу заяви до суду не може бути підставою для відмови у задоволенні заяви , оскільки пропущення цього строку має інші наслідки - залишення заяви без розгляду.

За таких обставин колегія суддів вважає, що оскаржуване рішення в частині відмови в задоволенні позову про скасування рішень третейського суду за пропуском позовної давності та строку звернення до суду підлягає скасуванню із залишенням позовної заяви в цій частині без розгляду.

Керуючись п.2 ч.1 ст. 307 , п. 4 ч. 1 ст. 309, ст. 315, 317 , ст. 389-1 ЦПК України, колегія суддів,

У Х В А Л И Л А :

Апеляційну скаргу приватного сільськогосподарського підприємства „Полісся" задовольнити частково .

Рішення Рівненського районного суду від 12 червня 2013 року в частині відмови в задоволенні позову Приватного сільськогосподарського підприємства "Полісся" до Закритого акціонерного товариства "Сільськогосподарське підприємство Жобрин" , співвласників майнових паїв приватного сільськогосподарського підприємства "Полісся" :

- про скасування рішення Постійно діючого третейського суду при Міжрегіональній агропромисловій біржі "Прайс-Агро" від 5 жовтня 2005 року у справі № 09/05 у справі за позовом ЗАТ "Сільськогосподарське підприємство Жобрин" до співвласників майнових паїв Приватного сільськогосподарського підприємства "Полісся" про визнання права власності на нерухоме майно - будівлі ферми ( прохідної , приміщень № 1, 2 та 3, гноєсховища , цеху ЗЦМ , ваги для зважування худоби, гаражів пожежного депо, котельні, кормоцеху , блоку № 2 , пташників № 3,4,5,6) яке знаходиться в с. Жобрин по вул. Центральній , 9 ;

- про скасування рішення Постійно діючого третейського суду при Міжрегіональній агропромисловій біржі "Прайс-Агро" від 5 жовтня 2005 року у справі № 08/05 у справі за позовом ЗАТ "Сільськогосподарське підприємство Жобрин" до співвласників майнових паїв Приватного сільськогосподарського підприємства "Полісся" про визнання права власності на нерухоме майно - будівлі автотракторного гаражу ( прохідної, гаражів для комбайнів , мийки , автогаражів із складськими приміщеннями , гаражів для тракторів та автовагової до 30-ти тонн з обладнанням ), яке знаходиться в с. Жобрин по вул. Центральній , 86 ;

- про скасування рішення Постійно діючого третейського суду при Міжрегіональній агропромисловій біржі "Прайс-Агро" від 5 жовтня 2005 року у справі № 10/05 у справі за позовом ЗАТ "Сільськогосподарське підприємство Жобрин" до співвласників майнових паїв Приватного сільськогосподарського підприємства "Полісся" про визнання права власності на нерухоме майно - будівлі ферми (прохідної, трьох приміщень пташників, насосоної та вагової для зважування), яке знаходиться в с.Углище по вул. Річна , 30 ;

скасувати , а позовну заяву Приватного сільськогосподарського підприємства "Полісся" в цій частині - залишити без розгляду.

В решті рішення суду першої інстанції залишити без зміни.

Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення.

Сторони та інші особи, які беруть участь у справі, мають право оскаржити ухвалу апеляційного суду та рішення суду першої інстанції до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ в касаційному порядку протягом двадцяти днів з дня набрання законної сили ухвали суду апеляційної інстанції.

Головуючий:

Судді :