У Х В А Л А
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
2008 року листопада 04 дня колегія суддів судової палати у кримінальних справах Апеляційного суду Сумської області в складі:
головуючого - Безверхого О.М.
суддів -Прокопенка О.Б., Борсая В.М.
з участю прокурора - Кравцової Л.М.
захисників - ОСОБА_1., ОСОБА_2., ОСОБА_3
засуджених - ОСОБА_4, ОСОБА_5
розглянула у відкритому судовому засіданні в м. Суми кримінальну справу за апеляціями: захисників ОСОБА_1., ОСОБА_2., ОСОБА_6, ОСОБА_3, засуджених ОСОБА_4 та ОСОБА_5 на вирок Конотопського міськрайонного суду Сумської області від 22 травня 2008 року, яким :
ОСОБА_4 ІНФОРМАЦІЯ_1 року народження, уродженець с. Яреськи, Шишацького району, Полтавської області, мешканець м. Конотоп, Сумської області, раніше судимий: 21.07.2003 року Лебединським районним судом за ст.ст.186 ч.5, 185 ч.5 КК України до 4 років 6 місяців позбавлення волі; 23.08.2006 року звільнився по відбуттю строку покарання,
засуджений за ч. 2 ст. 189 КК України до позбавлення волі строком на три роки шість місяців.
ОСОБА_5 ІНФОРМАЦІЯ_2 року
народження, уродженець та мешканець м. Конотоп,
Сумської області, раніше судимий 07.06.2006 року
Кролевецьким районним судом за ст.185 ч.2 КК України до 1 року
обмеження волі; 18.11.2006 року звільнився по відбуттю строку
покарання,
засуджений за ч. 2 ст. 189 КК України до позбавлення волі строком на три роки шість місяців.
Постановлено стягнути з ОСОБА_4 та ОСОБА_5 в солідарному порядку на користь ОСОБА_6. 5 555 грн. матеріальної шкоди; 2000 грн. витрат на правову допомогу; 10 000 грн. моральної шкоди. В решті частині позову ОСОБА_6. відмовлено.
Доля речових доказів судом вирішена у відповідності з вимогами ст.81 КПК України.
Згідно з вироком суду ОСОБА_4 та ОСОБА_5 визнано винним та засуджено за вчинення злочину при слідуючих обставинах :
30 вересня 2007р. у ОСОБА_4 та ОСОБА_5, які перебували в квартирі АДРЕСА_1 виник умисел не незаконне заволодіння майном ОСОБА_6. Після залишення вказаного житла, висловлюючи погрози, потребували у потерпілого передати їм гроші у сумі 800 дол. США. ОСОБА_6. відчуваючи небезпеку за своє життя та здоров'я і своїх близьких родичів, взявши у борг уОСОБА_7. 800 дол. США, передав вказані грошіОСОБА_4. та ОСОБА_5. близько 12 години 30 вересня 2007р. поблизу магазину «Київський» по пр. Миру м. Конотоп. Того ж дня близько 18 години ОСОБА_4. та ОСОБА_5. пред'явили вимогу ОСОБА_6 передати їм гроші у сумі 300 дол. США. ОСОБА_6. відчуваючи небезпеку, вимушений був позичити гроші у ОСОБА_8 і передати їхОСОБА_4. та ОСОБА_5. у період часу 20-21 години поблизу пам'ятника Т.Г. Шевченку по пр. Миру м. Конотоп.
Після цього ОСОБА_4. та ОСОБА_5. продовжуючи свою злочинну діяльність, спрямовану на заволодіння майном ОСОБА_6., діючи узгоджено, в один із днів жовтня 2007 р. висунули потерпілому вимогу передати їм гроші у сумі 600 дол. США. 11 та 21 жовтня 2007р. ОСОБА_5. телефоном повторив вимогу передати гроші. ОСОБА_6. побоюючись застосування до нього насильства, звернувся до правоохоронних органів із заявою про вимагання грошей. 2 листопада 2007р., ОСОБА_6., отримавши від працівників міліції помічені гроші, близько 12 год 40 хв., зустрівшись у літньому кафе «Пелікан» м. Конотоп, передав гроші у сумі 600 дол. США ОСОБА_5., а останній віддав 200 дол. СШАОСОБА_4., після чого ОСОБА_4. та ОСОБА_5. були затримані працівниками міліції. Всього ОСОБА_4. та ОСОБА_5. за попередньою змовою між собою, з погрозою застосування насильства над потерпілим ОСОБА_6. та його близькими родичами, заволоділи грошима потерпілого у сумі 1700 доларів США, що відповідає 8 585 грн.
В поданих апеляціях та доповненнях до них:
захисник ОСОБА_1 вважає, що суд безпідставно дійшов до висновку про наявність погроз потерпілому ОСОБА_6 з боку ОСОБА_4 та ОСОБА_5, оскільки даний факт не підтверджується матеріалами справи. Вказує, що судом не було оцінено дані про особу потерпілого, який подав неправдиву заяву про вимагання грошей та не проведено всебічний і повний розгляд всіх обставин справи. Тому прохає вирок суду скасувати, а справу направити на новий судовий розгляд;
захисник ОСОБА_2. вказує, що жоден із допитаних свідків в судовому засіданні не підтвердив факт вимагання, тому вважає, що по справі не було добуто доказів, які б свідчили про скоєння ОСОБА_5 злочину, передбаченого ч.2 ст.189 КК України. Також зазначає, що ОСОБА_5. працював на громадських засадах директором реабілітаційно-оздоровчого спортивного клубу в м. Конотоп, позитивно характеризується, на утриманні має неповнолітню дитину, є опікуном своєї престарілої бабусі. Прохає вирок скасувати, закривши провадження по справі;
захисникОСОБА_6 зазначає, що поза увагою суду залишились обставини, які могли б суттєво вплинути на правильний розгляд справи. Так, факт передачі грошей ОСОБА_5. таОСОБА_4. підтверджений тільки показаннями самого потерпілого, і всі інші особи знають про це лише з його слів. Під час судового засідання встановлено, що потерпілий ОСОБА_6. непорядна людина і займається незаконною діяльністю, але незважаючи на це, суд приймає до уваги його показання і не враховує показання засуджених. Крім того, їй не зрозуміло, чому під час затримання ОСОБА_5 поняті були запрошені з військової частини, а не залучені на місці затриманні. Враховуючи стан здоров'я ОСОБА_5 та сімейні обставини, прохає вирок скасувати, справу закрити або призначити йому покарання, не пов'язане з позбавленням волі;
захисник ОСОБА_3 вважає вирок необґрунтованим у зв'язку з тим, що висновок суду про винність ОСОБА_5 зроблений виключно на показаннях потерплого, який в особистих інтересах вигадав історію з вимаганням. Факт передачі 600 доларів США ОСОБА_6. ОСОБА_5. мав місце, але як останній пояснив у суді, ОСОБА_6. заборгував йому ці гроші. В судовому засіданні показання ОСОБА_5 не були перевірені належним чином і не спростовані, тому прохає вирок скасувати, а справу закрити;
засуджений ОСОБА_4. не погоджується з постановленим відносно нього вироком та вину в скоєному не визнає. Вважає, що матеріали справи сфальшовані органами досудового слідства, а судом порушено вимоги ст. ст. 2, 167 КПК України та ст. 55 Конституції України і не враховано стан його здоров'я, тому прохає вирок суду скасувати, а справу направити на додаткове розслідування;
засуджений ОСОБА_5., не визнаючи вину в скоєному, вважає вирок суду незаконним, оскільки судове слідство проведено одностороннє на користь потерпілого ОСОБА_6., а кримінальна справа сфальшована працівниками міліції. Вказує, що під час судового розгляду справи було встановлено, що між ним і потерпілим виникли цивільні правовідносини, а складу злочину, передбаченого ст. 189 ч.2 КК України, в його діях не має. На підставі викладеного, прохає вирок скасувати з направленням справи на новий судовий розгляд.
Вислухавши доповідь судді, захисників ОСОБА_1., ОСОБА_2., ОСОБА_3 та засуджених ОСОБА_4 і ОСОБА_5 щодо підтримання поданих апеляцій, думку прокурора Кравцової Л.М. щодо залишення вироку суду без зміни, перевіривши матеріали справи та обговоривши доводи апеляцій, колегія суддів судової палати у кримінальних справах не знаходить підстав до їх задоволення.
Викладені у вироку суду висновки, щодо доведеності вини ОСОБА_4 та ОСОБА_5 у вимаганні грошей у ОСОБА_6. за обставин, викладених у вироку, підтверджуються сукупністю зібраних у справі доказів, які перевірено в судовому засіданні в установленому кримінально-процесуальним законодавством порядку.
Доводи апеляцій захисників ОСОБА_1., ОСОБА_2., ОСОБА_6, ОСОБА_3, засуджених ОСОБА_4 та ОСОБА_5 щодо незаконного притягнення до кримінальної відповідальності останніх, перевірялись в судовому засіданні суду першої інстанції, і вони не знайшли свого підтвердження. Більше того суд навів докази, якими ці доводи спростовуються.
Так, засуджений ОСОБА_4, вказував про непричетність до вчинення протиправних дій щодо ОСОБА_6., оскільки саме останній 30 вересня 2007 р. вимагав уОСОБА_9. провести з ним розрахунки за виконані роботи і конфліктував з нею. Також пояснював, що у послідуючому декілька разів випадково зустрічався з ОСОБА_6. у місті, а зі слів ОСОБА_5 йому відомо про передачу 600 доларів США саме ОСОБА_6 за реставрацію годинника. 02 листопада 2007р. коли вони зустрілися у літньому кафе «Пелікан» м. Конотоп, то ОСОБА_5. передав йому в борг 200 дол. США, котрі і були в нього вилучені працівниками міліції. До вимагання грошей у ОСОБА_6. він не причетний.
Засуджений ОСОБА_5. вказував, що наприкінці вересня 2007 р. познайомився із ОСОБА_6., котрому передав 600 дол. США на реставрацію старинного годинника. Йому також відомо про вимагання ОСОБА_6. уОСОБА_9. проведення з ним розрахунків за ремонтні роботи. 02 листопада 2007р. у літньому кафе «Пелікан» м. Конотоп ОСОБА_6. повернув йому 600 доларів, а він у свою чергу позичивОСОБА_4. 200 доларів, після чого вони були незаконно затримані працівниками міліції.
В той же час судом належним чином проаналізовані інші докази по справі.
Зокрема потерпілий ОСОБА_6. вказував про виконання ним влітку 2007р. ремонту у квартиріОСОБА_9., котра з ним не розрахувалася у повному обсязі і стала висловлювати погрози. У послідуючому раніше йому не знайомі ОСОБА_4. та ОСОБА_5. протягом часу із 30 вересня 2007р. вимагали передати гроші і він вимушений був передати їм 30 вересня 2007р. 800 дол. США, які взяв уОСОБА_7. у борг. Того ж дня на вимогу ОСОБА_4 та ОСОБА_5 передав їм ще 300 дол. США, котрі позичив у ОСОБА_8 11 чи 12 жовтня 2007р. йому зателефонував ОСОБА_5. і висловив вимогу про передачу йому таОСОБА_4. по 300 дол. США, про що нагадав 28 жовтня 2007р. у телефонному режимі. Відчуваючи реальну небезпеку зі сторони ОСОБА_4 та ОСОБА_5, не маючи грошей він вимушений був звернутися до правоохоронних органі і 2 листопада 2007р. у кафе «Пелікан» м. Конотоп після передачіОСОБА_4. та ОСОБА_5. 600 дол. США, останні були затримані із поміченими грошима.
Свідок ОСОБА_10. підтверджувала прохання ОСОБА_6. 30 вересня 2007р. надати йому в борг 800 дол. США. Вона спочатку відмовлялася, а потім погодилася і позичила потерпілому гроші, за якими останній приїжджав разом із ОСОБА_4. та ОСОБА_5 на автомобілі, за кермом якого був ОСОБА_4.
Свідок ОСОБА_11. також вказував про позику ОСОБА_6 30 вересня 2007р. 300 дол. США.
СвідокОСОБА_12 підтверджувала, що їй відомо зі слів ОСОБА_6. про вимагання в нього грошей ОСОБА_4. та ОСОБА_5 А 2 листопада 2007р. у кафе «Пелікан» м. Конотоп в її присутності ОСОБА_6. передав пакунок під столом ОСОБА_5., як з'ясувалося у послідуючому -гроші 600 дол. США.
СвідкиОСОБА_13та ОСОБА_14., котрі були присутніми в якості понятих 2 листопада 2007р. у кафе «Пелікан» м. Конотоп при вилученні грошей у ОСОБА_4 та ОСОБА_5, підтверджували суду вилучення у ОСОБА_5 400 дол. США, а у ОСОБА_4 200 дол. США. При цьому після освітлення рук ОСОБА_4 та ОСОБА_5 лампою ультрафіолетового кольору, виявилося випромінювання жовтого-зеленого кольору, аналогічне що і на купюрах доларів, вилучених у ОСОБА_4 та ОСОБА_5
Згідно протоколу помітки та надання грошей, 2 листопада 2007р. ОСОБА_6 були надані, помічені 9 купюр номіналом по 100 дол. США для передачі засудженим (т.а.с.15-19). Саме ці гроші були вилучені: у ОСОБА_5 400 дол. США, ОСОБА_4 - 200 дол. США, котрі мали випромінювання зелено-жовтного кольору, таке ж випромінювання було і на руках ОСОБА_5, що вбачається із протоколів огляду місця події (т.1 а.с. 20-31, 37-41).
Суд, зберігаючи об'єктивність та неупередженість, визнав покази потерпілого ОСОБА_6. та вказаних свідків логічними та послідовними і такими, що об'єктивно співпадають з іншими доказами, а саме проведеними у справі очними ставками, протоколами помічених грошей та огляду предметів, даними вибірки телефонних розмов. Вказані докази у своїй сукупності логічно підтверджують обставини справи та доповнюють один одного і не викликають сумнівів у колегії суддів судової палати у кримінальних справах.
Суд при наведенні відповідних мотивів дійшов до висновку, що невизнання винності ОСОБА_4. та ОСОБА_5 у вимаганні грошей ОСОБА_6., обраним способом захисту та намаганням уникнути відповідальності. Судом з'ясовані доводи засуджених та захисту щодо неправомірної поведінки ОСОБА_6. по відношенні доОСОБА_9. і вони обґрунтовано не взяті до уваги, адже відповідно до постанов органів дізнання від 02 жовтня 2007р. та від 06 грудня 2007 р. відповідні заяви щодо неправомірної поведінки ОСОБА_6. належним чином перевірені і прийняті мотивовані рішення про відмову у порушенні кримінальних справ (т.1 а.с. 176, 179, 180). Більш того на думку колегії суддів, якщо ОСОБА_9. вважає порушення її прав зі сторони ОСОБА_6. по виконанню умов договору ремонту квартири, то вона не позбавлена можливості вирішити спір у порядку цивільно процесуального законодавства, а ОСОБА_4. та ОСОБА_5. взагалі не мають ніякого відношення до їх стосунків та правовідносин і не вправі були втручатися та вимагати гроші у ОСОБА_6.
Безпідставними є доводи ОСОБА_4 та ОСОБА_5 та їх захисників щодо неналежного ознайомлення засуджених із матеріалами кримінальної справи та зникнення частини матеріалів зі справи, без яких не можна прийняти об'єктивне рішення.
Так, після проголошення вироку суду 22 травня 2008р. щодо ОСОБА_4 та ОСОБА_5, від засуджених надійшли заяви про ознайомлення із матеріалами кримінальної справи та протоколом судового засідання. Суд у відповідності з вимогами ст. 349 КПК України, яка зобов'язує суд надати сторонам можливість ознайомитися із матеріалами справи протягом строку, встановленого для подачі апеляції, представив таку можливістьОСОБА_4. та ОСОБА_5., але засуджені зловживаючи своїм правом почали затягувати ознайомлення із матеріалами кримінальної справи, у зв'язку з чим суд вимушений був своєю мотивованою постановою 27 серпня 2008р. встановити графік ознайомлення із матеріалами кримінальної справи, із розумними строками: п'ять днів по 129 сторінок кожному у відповідні дні. У той же час ОСОБА_4. та ОСОБА_5. продовжили за надуманими мотивами затягувати ознайомлення із матеріалами кримінальної справи, про що у справі є відповідні акти (т.2 а.с.402-404), тому головуючим у справі 12 вересня 2008р. прийнято рішення про закінчення ознайомлення ОСОБА_4 та ОСОБА_5 із матеріалами справи. Колегія суддів не вбачає у прийнятті такого рішення порушень прав засуджених осіб.
Необґрунтовані посилання в апеляціях доводи щодо зникнення частини матеріалів зі справи, без яких не можна прийняти об'єктивне рішення. Так у відповідності із описом документів, які знаходяться у матеріалах кримінальної справи, у першому її томі, зазначається про наявність на аркушах справи: 11 - телетайпограми, 12 - заяви ОСОБА_6., 13, 14 - пояснення ОСОБА_6., котрі відсутні у матеріалах першого тому справи. Судом проведена відповідна перевірка щодо відсутності вказаних документів у матеріалах справи, про що складена довідка (т.2 а.с. 411), з якої убачається, що при перевірці не вдалося встановити причину зникнення матеріалів. Разом з тим судом встановлені копії цих матеріалів, які знаходилися в іншій справі, у справі за скаргою ОСОБА_4 на постанову про порушення кримінальної справи, і ці матеріали приєднані до справи (т.2 а.с. 415-418). Більш того на вказані документи не робив посилання суд при обґрунтування свого рішення щодо доведеності вини ОСОБА_4 та ОСОБА_5 у вчиненні злочину.
На думку колегії суддів доводи засуджених та їх захисників щодо неправильного залучення понятих у справі також не заслуговують на увагу. Так після заяви ОСОБА_6. про вимагання в нього грошей, при залученні понятих були помічені кошти, які врученні ОСОБА_6 для передачіОСОБА_4. та ОСОБА_5. Понятими, органами досудового слідства були залучені не заінтересовані в результатах кримінальної справи особи. Інші поняті у справі засвідчили зміст, хід та результати огляду місця події, під час якого були затримані ОСОБА_4. та ОСОБА_5. Таким чином будь-яких порушень вимог ст. 127 КПК України щодо залучення понятих у справі, не убачається.
Необґрунтованими є заяви ОСОБА_4 та ОСОБА_5 щодо провокації відносно них кримінальної справи працівником міліції, котрий був у послідуючому притягнений до кримінальної відповідальності.
Із матеріалів справи колегія суддів не вбачає порушень кримінально-процесуального закону при проведенні слідчих та оперативних дій, які б тягли зміну чи скасування вироку. Крім того ОСОБА_4. та ОСОБА_5., про що вони підтвердили у судовому засіданні суду апеляційної інстанції, не зверталися зі скаргами до правоохоронних органів щодо вимагання у когось із них майна чи грошей, працівником міліції.
Колегія суддів вважає кваліфікацію дій ОСОБА_4 та ОСОБА_5 за ч.2 ст.189 КК України правильною.
Покарання за зазначеним закономОСОБА_4. та ОСОБА_5. судом призначено з дотриманням вимог ст.65 КК України. Враховано тяжкість вчиненого злочину, дані про особи винних, обставини, що пом'якшують покарання. При цьому фактично враховані і ті пом'якшуючі обставини про які маються посилання у апеляціях засуджених та їх захисників і покаранняОСОБА_4. та ОСОБА_5. судом призначено наближене до нижньої межі санкції ч.2 ст.189 КК України. За таких обставин колегія суддів судової палати у кримінальних справах вважає, що визначене засудженим покарання є необхідне й достатнє для їх виправлення та попередження нових злочинів.
Не знаходячи підстав до задоволення апеляцій, керуючись ст. ст. 362, 366, 377 КПК України, колегія суддів судової палати у кримінальних справах, -
У Х В А Л И Л А :
Вирок Конотопського міськрайонного суду Сумської області від 22 травня 2008 року, відносно ОСОБА_4та ОСОБА_5 залишити без зміни, а апеляції: захисників ОСОБА_1., ОСОБА_2., ОСОБА_6 і ОСОБА_3, засуджених ОСОБА_4 та ОСОБА_5 - без задоволення.
Головуючий О.М. Безверхий
Судді О.Б. Прокопенко
В.М. Борсай