У Х В А Л А

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Чернігові цивільну справу за апеляційною скаргою Закритого акціонерного товариства комерційний банк “ПриватБанк” на ухвалу судді Деснянського районного суду м. Чернігова від 22 серпня 2008 року про відмову у прийнятті заяви Закритого акціонерного товариства комерційний банк “ПриватБанк” про видачу судового наказу про стягнення з ОСОБА_1 заборгованості за кредитним договором, -

в с т а н о в и в:

В серпні 2008 року ЗАТ КБ “ПриватБанк”  звернулося до суду з заявою про видачу судового наказу про стягнення з ОСОБА_1 заборгованості за кредитним договором у розмірі 2669 грн. 63 коп.

Ухвалою судді Деснянського районного суду м. Чернігова від 22 серпня 2008 року у прийнятті зазначеної заяви відмовлено та повернуто матеріали стягувачу для звернення з вимогами до суду у позовному порядку  у  зв'язку з тим, що ЗАТ КБ «ПриватБанк»   заявило вимогу, яка не передбачена ст. 96 ЦПК України, так як наявний спір про право.

В апеляційній скарзі на зазначену ухвалу ЗАТ КБ «ПриватБанк» просить скасувати ухвалу  та  передати питання на новий розгляд до суду першої інстанції, посилаючись на те, що судом невірно застосовано вимоги ст. 100 ЦПК України, а також порушено норми матеріального права: ст.ст. 207, 526, 1050, 1054 ЦК України. Подана заява і документи містять належні докази того, що правочин вчинений в письмовій формі і відповідає вимогам законодавства щодо його оформлення, строк виконання зобов'язання настав, боржник його не виконав. Суду надано розрахунок заборгованості, дотримані всі інші умови видачі судового наказу, передбачені ЦПК України. В заяві та доданих документах не має відомостей, які б свідчили про оспорювання боржником підстав, розміру вимоги чи відсутність відповідного права, наявності спору про право не вбачається. Твердження суду про наявний спір про право є тільки припущенням.

Вислухавши суддю-доповідача, дослідивши матеріали справи, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню, виходячи з наступного.

Як вбачається з матеріалів справи, між ЗАТ КБ „ПриватБанк” та ОСОБА_1 12.04.2007 року укладено кредитний договір на суму 1698 грн. 42 коп. зі сплатою відсотків за користування кредитом у розмірі 12,00 % на рік на суму залишку заборгованості за кредитом з кінцевим терміном повернення 12.04.2009 року.

Станом на 17.07.2008 року ОСОБА_1 за кредитним договором має заборгованість в сумі 2669 грн. 63 коп., яка складається з:

-    1468 грн. 13 коп. - заборгованість за кредитом,

-    597 грн. 27 коп. - заборгованість по процентам за користування кредитом,

-    489 грн. 12 коп. - заборгованість по комісії за користування кредитом,

-    115 грн. 11 коп. - пеня за несвоєчасність виконання зобов'язань за договором.

Відповідно до ст. 96 ЦПК України судовий наказ може бути видано, якщо заявлено вимогу, яка ґрунтується на правочині, вчиненому у письмовій формі.

Враховуючи, що у даному випадку вимога заявника про стягнення заборгованості по кредиту, процентам ґрунтується на письмовому правочині, то за такою вимогою можлива видача судового наказу.

Посилання суду першої інстанції на п. 2 ч. 1 ст. 100 ЦПК України є передчасним, оскільки в матеріалах справи відсутні докази, які б свідчили про оспорювання боржником підстав, розміру вимог, а отже наявності спору про право.

Керуючись ст.ст. 303, 304, 307, 312 - 315, 317, 319, 324 ЦПК України, апеляційний  суд,

У Х В А Л И В :

Апеляційну скаргу Закритого акціонерного товариства комерційний банк “ПриватБанк” - задовольнити.

Ухвалу судді Деснянського районного суду м. Чернігова від 22 серпня 2008 року - скасувати і передати питання  на новий розгляд до суду першої інстанції.

Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення і може бути оскаржена в касаційному порядку до Верховного Суду України протягом двох місяців з дня набрання нею законної сили.

            Головуючий:                                        Судді: