Р І Ш Е Н Н Я

       ІМЕНЕМ   УКРАЇНИ

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Чернігові цивільну справу за апеляційними скаргами ОСОБА_1 на рішення Новозаводського районного суду м.Чернігова від 09 липня 2008 року; ОСОБА_1 і ОСОБА_2 на додаткове рішення цього ж суду від 09 вересня 2008 року по справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2, Чернігівської міської ради про зміну часток власників житлового будинку, визначення порядку користування земельною ділянкою, визнання права власності на прибудову та проведення реального розподілу житлового будинку,  

в с т а н о в и в :

Рішенням Новозаводського районного суду м.Чернігова від 09 липня 2008 року позовні вимоги ОСОБА_1 задоволено частково. Визнано за ОСОБА_1 право власності на прибудову А2-1 : кімнату літера 2-2, площею 10,1 кв.м., кухню літера 2-1, площею 6,6 кв.м., сіни а2, літера І, площею 3 кв.м., кладову літера ІІ, площею 2,1 кв.м. житлового будинку АДРЕСА_1. Проведено реальний розподіл житлового будинку за зазначеною вище адресою, шляхом виділення ОСОБА_1  на належну їй частку в розмірі 4\25 : кімнату літера 2-3, площею 11,2 кв.м. та надвірні споруди : сарай літ В-1 та вбиральню літ Г-1; ОСОБА_2 на належну їй частку в розмірі 21\25 : сіни літера 1-1, площею 5,2 кв.м., кухню літера 1-2, площею 10, 2 кв.м., коридор літера 1-3, площею 3,9 кв.м., кімнату літера 1-4, площею 3,7 кв.м., кімнату літера 1-5, площею 8,3 кв.м., кімнату літера 1-6, площею 20,0 кв.м. та надвірні споруди : сарай Б та вбиральню Д. Виділено в користування ОСОБА_1 земельну ділянку площею 140 кв.м., ОСОБА_2 - земельну ділянку площею 735 кв.м. по АДРЕСА_1 по першому варіанту висновку судової будівельно-технічної експертизи №С-116 від 28.05.2008 р. В решті позовних вимог відмовлено.

Додатковим рішенням Новозаводського районного суду м.Чернігова від 09 вересня 2008 року стягнуто з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 судові витрати в сумі 219 грн. 91 коп. Стягнуто з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_2 судові витрати в сумі 447 грн. 10 коп.

В апеляційній скарзі ОСОБА_1 ставить питання про скасування рішення суду від 09 липня 2008 року в частині виділення в її користування земельної ділянки площею 140 кв.м., а ОСОБА_2 - площею 735 кв.м., і в частині відмови в задоволенні решти позовних вимог; про ухвалення нового рішення, яким задовольнити вимоги в цих частинах, посилаючись на те, що судове рішення ухвалене з порушенням норм матеріального та процесуального права, а висновки суду не відповідають обставинам справи. Апелянт зазначає, що суд вирішив справу згідно з її первісними вимогами за позовом, поданим у серпні 2007 року, не врахувавши, що ця вимога була змінена, і що вона просила розподіл земельної ділянки провести згідно з висновком експерта від 06.02.2008р., а саме виділити їй в користування земельну ділянку площею 350 кв.м., що є підставою для скасування рішення суду за п.5 ч.1 ст. 311 ЦПК України, оскільки суд вийшов за межі позовних вимог. Також ОСОБА_1 зазначає, що суд розглянув справу за відсутності представників Чернігівської міської ради та Новозаводської районної у м.Чернігові ради, які не були належним чином повідомлені про місце та час судового засідання. Позивачка вважає, що судом безпідставно відхилено висновок експерта від 06.02.2008р. і в рішенні не наведено достатніх мотивів для відмови у прийнятті цього висновку як доказу. На думку апелянта, суд повинен був частково задовольнити позов у частині визначення порядку користування земельною ділянкою із врахуванням вже існуючого порядку з 1979 року та відповідних будівельних, протипожежних і санітарних норм. Що правильним є висновок експерта від 06.02.2008р., який встановлює порядок користування земельною ділянкою в розмірі 2\5 частин для позивача та 3\5 частин для відповідача.

Позивачкою ОСОБА_1 подана апеляційна скарга на додаткове рішення суду від 09 вересня 2008 року, в якій вона просить скасувати зазначене судове рішення в частині стягнення з ОСОБА_2 на її користь 219, 91 грн. судових витрат та постановити в цій частині нове рішення про стягнення судових витрат в розмірі 1119 грн. 91 коп. Апелянт наполягає на тому, що суд у відповідності з положеннями ст.ст. 79, 88, 215 ЦПК України повинен був стягнути з відповідачки всі документально підтверджені понесені нею витрати по справі.

Відповідачка ОСОБА_2 також звернулась до суду з апеляційною скаргою, в якій просить частково скасувати додаткове рішення суду від 09 вересня 2008 року, шляхом зменшення стягнутих з неї на користь ОСОБА_1 судових витрат до 36, 65 грн., а стягнуті з ОСОБА_1 на її користь судові витрати збільшити до 1341, 30 коп., посилаючись на невідповідність висновків обставинам справи та порушення норм процесуального права. ОСОБА_2 вказує, що вирішуючи питання про розподіл судових витрат, суд виходив з того, що було задоволено три позовні вимоги із заявлених чотирьох, проте позивачкою було заявлено вісім позовних вимог, розмір яких вона неодноразово збільшувала. Крім того, апелянт зазначає, що стороною у позовній вимозі про визнання права власності на прибудову до житлового будинку була Чернігівська міська рада, тому витрати повинні бути розподілені між двома відповідачами порівну.

В запереченнях ОСОБА_2 просить відхилити апеляційну скаргу ОСОБА_6 та залишити в силі рішення суду від 09 липня 2008 року, вважаючи його законним і обгрунтованим, постановленим з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Позивачка ОСОБА_1 подала свої заперечення на апеляційну скаргу ОСОБА_2 на додаткове рішення суду від 09 вересня 2008 року, вважаючи, що доводи її скарги не дають підстав для скасування додаткового рішення.

Заслухавши суддю-доповідача, пояснення учасників судового розгляду, дослідивши матеріали справи, апеляційний суд приходить до висновку, що апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню з таких підстав.

Постановивши оскаржуване рішення, місцевий суд виходив з того, що співвласниками АДРЕСА_1 є позивачка ОСОБА_1, якій належить 4/25 частин будинку і допоміжних споруд та відповідачка ОСОБА_2, якій належить відповідно - 21/25 частин цієї садиби; що згідно з висновком судової будівельно-технічної експертизи від 28 травня 2008 року порядок користування присадибною земельною ділянкою, що склався, не відповідає ідеальним часткам, належним сторонам у будинку і його необхідно встановити шляхом виділення в користування позивачці - 140 м2, а відповідачці відповідно - 735 м2; що позовні вимоги про виділ в натурі частини будинку підлягають задоволенню згідно з ідеальними частками у праві власності кожної сторони та існуючого порядку користування приміщеннями цього будинку; що оскільки прибудова А2-1 до спірного будинку виконана у встановленому законом порядку попереднім співвласником будинку за власний рахунок без згоди іншого співвласника, а право власності позивачки набуте саме від цього співвласника, то суд вважав за необхідне  на підставі п.4 ст.357 ЦК України визнати за ОСОБА_1 право власності на прибудову, яка на розмір часток сторін у спірному будинку не впливає.

Суд також вважав, що вимоги щодо змін часток у праві власності на спірний будинок є необгрунтованими і тому не можуть бути задоволеними.

Крім того, додатковим рішенням від 09 вересня 2008 року місцевий суд вирішив питання щодо судових витрат, стягнувши з ОСОБА_2 в користь ОСОБА_1 219 грн. 91 коп. та з ОСОБА_1 в користь ОСОБА_2 - 447 грн. 10 коп. судових витрат.

Проте, апеляційний суд з рішенням місцевого суду в частині вирішення позову про встановлення порядку користування земельною ділянкою і з додатковим рішенням від 09.09.2008 року не може погодитись з таких підстав.

З матеріалів справи слідує, що ОСОБА_1 набула право власності на 4/25 частин житлового будинку АДРЕСА_1 на підставі договору купівлі-продажу від 06 березня 2007 року та зареєструвала право власності на нерухоме майно у встановленому законом порядку 07 березня 2007 року (а.с.7,8).

Відповідно до правил п.3 ст.415 ЦК України особа, до якої перейшло право власності на будівлі (споруди), набуває право користування земельною ділянкою на тих же умовах і в тому ж обсязі, що й попередній власник будівлі (споруди).

 З письмових заперечень відповідачки ОСОБА_2 (а.с.114-119) та матеріалів справи (а.с. 46, 68, 74) вбачається, що попередні власники 4/25 частин спірного будинку, починаючи з 1979 року, користувались земельною ділянкою фактичним розміром понад 300 м2, розмір якої не змінювався і на час укладення позивачкою договору купівлі-продажу частини будинку 06 березня 2007 року.

З додатку № 1 до висновку судової будівельно-технічної експертизи № С-116 від 28 травня 2008 року (а.с.226) видно, що згідно з встановленим порядком користування земельною ділянкою, яка знаходиться по АДРЕСА_1 в користуванні ОСОБА_1 перебуває її частина загальною площею 306 м2, а в користуванні ОСОБА_2 відповідно - 569 м2.

За таких обставин вважати рішення суду в частині вирішення позову про встановлення порядку користування земельною ділянкою законним та обгрунтованим відсутні законні підстави. Тому, останнє в цій частині підлягає зміні з виділенням у користування позивачці земельної ділянки загальною площею 306 м2, а відповідачці відповідно - 569 м2,  взявши до уваги матеріали висновку судової будівельно-технічної експертизи від 28 травня 2008 року, що містяться в матеріалах справи (а.с.222-228). З цих підстав доводи апеляційної скарги щодо наведених обставин підлягають задоволенню.

Постановивши додаткове рішення від 09 вересня 2008 року, місцевий суд виходив з того, що позивачкою заявлено чотири вимоги, три з яких було задоволено, тому відповідно до цього провів розрахунки, стягнувши з відповідачки в користь позивачки 219 грн. 91 коп. та з позивачки в користь відповідачки - 447 грн. 10 коп. судових витрат.

Однак, таке вирішення питання про судові витрати суперечить ст.ст.80 та 88 ЦПК України, які регулюють спірні правовідносини та визначають порядок встановлення ціни позову і розподілу судових витрат між сторонами.

Тому, апеляційний суд вважає, що додаткове рішення місцевого суду необхідно скасувати як таке, що ухвалено з порушенням процесуального закону та стягнути з ОСОБА_2 в користь ОСОБА_1 8 грн. 50 коп. витрат по сплаті судового збору і 7 грн. 50 коп. витрат з інформаційно-технічного забезпечення розгляду справи, частково задовольнивши апеляційні скарги сторін на вказане судове рішення.

Доводи апеляційної скарги на рішення суду про те, що учасники судового розгляду: Чернігівська міська рада і Новозаводська районна рада м.Чернігова в особі їх представників не приймали участі в судовому засіданні 08 липня 2008 року і не були належним чином повідомлені про дане судове засідання; що суду було необхідно визначати частки сторін у спірному будинку згідно з висновком судової будівельно-технічної експертизи від 06.02.2008 року в розмірі 2/5 частин для позивача і в розмірі 3/5 частин для відповідача та що змінені позовні вимоги не були розглянуті місцевим судом по суті - не можуть бути підставою для скасування оскаржуваного рішення суду і спростовуються матеріалами справи, дослідженими судом першої інстанції.

Доводи апеляційної скарги ОСОБА_1 на додаткове рішення місцевого суду про те, що витрати, понесені нею по сплаті вартості проведення судової будівельно-технічної експертизи, які є документально підтверджені, але судом не взяті до уваги при ухваленні рішення, необхідно стягувати з відповідача, оскільки рішенням суду частково задоволені її вимоги, та доводи апеляційної скарги ОСОБА_2 про те, що місцевому суду необхідно було виходити з того, що позивачка заявила вісім вимог, а не чотири, як вважав суд; та що за вимогами про визнання права власності на прибудову А2-1 до житлового будинку АДРЕСА_1 відповідачем є Чернігівська міська рада, тому судові витрати з цього питання суду необхідно було стягувати з обох відповідачів у рівних частинах - не можуть бути підставою для скасування оскаржуваного додаткового рішення суду і на правильність вирішення спору не впливають.  

                           Тому, керуючись ст.ст. 88, 303, 307, 309, 313, 316, 317, 319 ЦПК України, ст.ст. 415 ч.3 ЦК України, п.21 постанови Пленуму Верховного Суду України  від 16 квітня 2004 року „Про практику застосування судами земельного законодавства при розгляді цивільних справ”,  апеляційний суд

В И Р І Ш И В :

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 на рішення суду задовольнити частково.

Рішення Новозаводського районного суду м.Чернігова від 09 липня 2008 року в частині вирішення позову про встановлення порядку користування земельною ділянкою змінити.

Виділити в користування ОСОБА_1 земельну ділянку, яка знаходиться в АДРЕСА_1, розміром 306 кв. м, з яких: 38,9 кв.м - під житловою забудовою; 8,7 кв.м - під господарськими будівлями; 258,4 кв.м - під двором та городом.

Виділити в користування ОСОБА_2 земельну ділянку, яка знаходиться в АДРЕСА_1, розміром 569 кв.м, з яких: 60,7 кв.м - під житловою забудовою; 20,3 кв.м - під господарськими будівлями і 488 кв.м - під двором та городом.

Розподіл земельної ділянки здійснити відповідно до додатку № 1 до висновку судової будівельно-технічної експертизи № С-116 від 28 травня 2008 року.

В іншій частині рішення залишити без змін.

Апеляційні скарги ОСОБА_1 і ОСОБА_2 на додаткове рішення задовольнити частково.

Додаткове рішення Новозаводського районного суду м.Чернігова від 09 вересня 2008 року скасувати.

Стягнути з ОСОБА_2 в користь ОСОБА_1 8 грн. 50 коп. у повернення витрат по сплаті судового збору та 7 грн. 50 коп. у повернення витрат на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи.

Рішення набуває чинності з моменту проголошення і може бути оскаржене до Верховного Суду України в касаційному порядку впродовж двох місяців з дня набрання ним законної сили.

                Головуючий:                                              Судді: