|
|
Справа № 22ц-1825/2008 Головуючий у першій інстанції - Тіслюк І.І.
Категорія - цивільна Доповідач - Острянський В.І.
У Х В А Л А
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
04 листопада 2008 року місто Чернігів
Апеляційний суд Чернігівської області у складі:
головуючого - судді Хромець Н.С.,
суддів - Острянського В.І., Горобець Т.В.,
при секретарі - Вареник О.М.
з участю -представника Борзнянської райдержадміністрації Гук Т.П., представника Держкомзему в Борзнянському районі Завгороднього С.І., адвоката ОСОБА_1,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Чернігові цивільну справу за апеляційною скаргою прокурора Борзнянського району Чернігівської області на рішення Борзнянського районного суду Чернігівської області від 22 серпня 2008 року у справі за позовом ОСОБА_2 до сільської ради с.Омбиш Борзнянського району, Борзнянської районної державної адміністрації Чернігівської області, сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю „Омбиське” (далі- СТОВ „Омбиське”) про визнання поважною причини пропуску строку позовної давності з поновленням права на позов, про внесення до списку на одержання земельної частки(паю) та про визнання права на земельну частку (пай),
в с т а н о в и в :
В березні 2008 року ОСОБА_2 звернулась до суду з позовом до сільської ради с.Омбиш Борзнянського району, Борзнянської райдержадміністрації про внесення до списку на одержання земельної частки (паю) та визнання права власності на земельну частку (пай), обгрунтовуючи свої вимоги тим, що з 1939 року по 1969 рік працювала в колгоспі „Комунар”, правонаступником якого є СТОВ „Омбиське”. Відповідно до Указу Президента України № 720 від 08.08.1995 року вона має право на земельну частку (пай), але при складанні списків осіб, які мають право на земельну частку її не було внесено до цього списку, в чому є вина посадових осіб, які займались складанням списків. Позивачка просила суд визнати поважною причину пропуску нею строку позовної давності, поновити його та зобов”язати відповідачів внести її до списку на отримання земельної частки (паю), визнати за нею право на земельну частку (пай) і видати їй сертифікат про право на земельну частку (пай).
Рішенням Борзнянського районного суду від 22 серпня 2008 року задоволено позовні вимоги ОСОБА_2
В апеляційній скарзі прокурор Борзнянського району в інтересах Борзнянської районної державної адміністрації просить скасувати зазначене рішення суду, посилаючись на порушення судом норм матеріального права.
Апелянт вказує, що суд безпідставно визнав поважною причиною пропуску позивачкою строку позовної давності, не врахувавши, що вона з 1939 року постійно проживала в одній місцевості на території Омбиської сільської ради, зв”язків з суспільством не поривала, а тому мала можливість в установлений строк звернутися з позовною заявою до суду.
В поясненнях на апеляційну скаргу Борзнянська районна державна адміністрація також зазначає, що рішення суду є незаконним та підлягає скасуванню у зв”язку з неправильним застосуванням судом норм матеріального права.
Вислухавши суддю-доповідача, пояснення учасників судового розгляду, перевіривши доводи апеляційної скарги та дослідивши матеріали справи, апеляційний суд вважає, що апеляційна скарга підлягає відхиленню, виходячи з наступного.
Задовольняючи позовні вимоги, суд першої інстанції виходив з того, що вимоги позивача грунтуються на вимогах закону, а пропуск нею строку позовної давності обґрунтовується наявністю поважних причин.
По справі встановлено, що ОСОБА_2, як член колгоспу, з 1945 року по 1969 рік (рік виходу на пенсію) працювала в колгоспі „Комунар” с. Омбиш Борзнянського району Чернігівської області. В 1992 році колгосп був реформований в КСП „Омбиське”, а у 2000 році - в СТОВ „Омбиське”.
Паювання земель колективних сільськогосподарських підприємств проводилось на підставі Указу Президента України від 08.08.1995 року № 720 „Про порядок паювання земель, переданих у колективну власність сільськогосподарським підприємствам і організаціям”, відповідно до ст. 1 якого право на земельну частку (пай) мають колишні члени колективних сільськогосподарських підприємств, сільськогосподарських кооперативів, сільськогосподарських акціонерних товариств, у тому числі створених на базі радгоспів та інших державних сільськогосподарських підприємств, а також пенсіонери з їх числа.
Відповідно до ст. 2 цього Указу встановлювалось, що право на земельну частку (пай) мають члени КСП відповідно до списку, що додавався до державного акту на право колективної власності на землю, членом якого і була ОСОБА_2. Список громадян, як додаток до державного акта, формувався самим підприємством відповідно до статуту, розглядався і затверджувався загальними зборами членів підприємства та підписувався головою сільськогосподарського підприємства та головою місцевої ради.
В 1994 році почався процес розпаювання земель КСП та виділення членам КСП земельних часток (паїв) колективної власності. При складанні списків осіб, які мають право на земельну частку, позивачку помилково до останніх не було внесено, в зв”язку з чим вона була позбавлена права на земельну частку (пай).
Довідкою СТОВ „Омбиське” від 26.02.2008 р. підтверджується факт перебування ОСОБА_2 в членах колгоспу „Комунар”, КСП „Омбиське” та СТОВ „Омбиське” (а.с.4).
Відповідно до правил ст.ст. 257, 261 ЦК України загальна позовна давність встановлена тривалістю у три роки, а перебіг позовної давності починається з дня, коли особа довідалася або могла довідатися про порушення свого права або про особу, яка його порушила.
З матеріалів справи вбачається, що ОСОБА_2 постійно проживає в одній місцевості та з 1969 року перебуває на пенсії, має похилий вік і є юридично необізнаною щодо земельних правовідносин. Тому, апеляційний суд вважає, що місцевий суд правильно дав оцінку обставинам щодо пропуску строку позовної давності позивачкою, підставно прийшов до висновку про поважність причин пропуску такого строку та про необхідність його поновлення. А вирішуючи позов по суті вимог, правильно прийшов до висновку про зобов”язання відповідачів внести ОСОБА_2 до списку осіб на одержання земельної частки (паю) та про визнання за нею права на цю земельну частку (пай).
Доводи апеляційної скарги про те, що позивачка пропустила строк позовної давності без поважних причин та що місцевий суд безпідставно поновив такий строк, не можуть бути підставою для скасування оскаржуваного рішення суду і його висновків не спростовують.
За таких обставин місцевий суд ухвалив рішення з додержанням норм матеріального та процесуального права і підстави для його скасування відсутні.
Керуючись ст.ст. 303, 307, 308, 313-315, 317, 319 ЦПК України, апеляційний суд
у х в а л и в:
Апеляційну скаргу прокурора Борзнянського району Чернігівської області - відхилити.
Рішення Борзнянського районного суду Чернігівської області від 22 серпня 2008 року - залишити без змін.
Ухвала набуває чинності з моменту проголошення і може бути оскаржена в касаційному порядку до Верховного Суду України впродовж двох місяців з дня набрання нею законної сили.
Головуючий : Судді: