Справа № 22ц-1644/2008     Головуючий у першій інстанції - Білий М.М.    

      Категорія - цивільна                                  Доповідач - Острянський В.І.                         

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ   УКРАЇНИ

  04 листопада  2008 року                                                                 місто  Чернігів

                   АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ЧЕРНІГІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ у  складі:

                                  головуючого   -  судді Хромець Н.С.,

                                 суддів  -  Острянського В.І., Горобець Т.В.,

                                 при  секретарі - Вареник О.М.,

                                  з участю -ОСОБА_1, її представника ОСОБА_2, ОСОБА_3,

               розглянувши  у  відкритому  судовому  засіданні  в  приміщенні  суду  цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на заочне рішення Куликівського районного суду Чернігівської області від 23 травня 2008 року по справі за позовом ОСОБА_3 до ОСОБА_1, ОСОБА_4 про стягнення боргу в сумі 1457 грн.,

В С Т А Н О В И В :

                 22 січня 2008 року ОСОБА_3 звернулась до суду з позовом, в якому просила стягнути з ОСОБА_1 на свою користь 1457 грн. в рахунок повернення боргу, посилаючись на те, що вона разом з відповідачкою та ОСОБА_5, сином відповідачки, є співвласниками майнового паю колишнього Хибалівського КСП. 07 квітня 2007 року, отримавши від КСП у спільну власність майно на загальну суму 2440 грн., вони продали його ОСОБА_4, про що було укладено договір купівлі-продажу. В серпні 2007 року ОСОБА_4 віддав ОСОБА_1 всі належні кошти за придбане майно. Оскільки ОСОБА_1 кошти в сумі 1457 грн., що відповідає частці позивачки у спільному майні, не повертає, то ОСОБА_3 просила стягнути з відповідачки  вказану суму боргу та судові витрати.

         Ухвалою Куликівського районного суду Чернігівської області від 17 березня 2008 року ОСОБА_4 був залучений до участі в справі в якості співвідповідача.

         Заочним рішенням Куликівського районного суду Чернігівської області від 23 травня 2008 року позов ОСОБА_3 задоволено та стягнуто з ОСОБА_1 на її користь 1457 грн. боргу і 81 грн. судових витрат. В позові ОСОБА_3 до ОСОБА_4 відмовлено.

            Суд  прийшов  до  висновку, що по справі достовірно встановлено, що відповідач ОСОБА_4 гроші за одержане ним за договором купівлі-продажу майно, повернув ОСОБА_1, яка на даний час незаконно утримує 1457 грн., що належать позивачці.

            В  апеляційній  скарзі  ОСОБА_1 просить  скасувати  зазначене  рішення, посилаючись на неповне з”ясування обставин, що мають значення для справи, недоведеність обставин, які суд вважав встановленими, порушення норм матеріального і процесуального права, та ухвалити нове рішення про відмову в задоволенні вимог. Апелянт зазначає, що вимоги позивача не підтверджені доказами, грунтуються лише на припущеннях. Суд не надав належної оцінки доказам, не здійснив їх перевірки, чим порушив ст. 212 ЦПК України. Зокрема, суд не з”ясував, чим підтверджувалось зобов”язання ОСОБА_1 отримати гроші від ОСОБА_4 та передати їх ОСОБА_3, оскільки таке зобов”язання ОСОБА_1 на себе не брала. Відповідачка вказує, що вона не є стороною у договорі, оскільки договір купівлі-продажу від 07.04.2007р. був укладений між ОСОБА_3 та ОСОБА_4, при цьому згоди на укладення такого договору вона не давала. Відсутні будь-які документи на підтвердження її повноважень на отримання коштів. Суд не звернув уваги на те, що належним доказом виділення майна в натурі конкретним особам є рішення зборів співвласників, але таке рішення відсутнє, а заява осіб не може бути підтверджуючим документом виділення певного майна в натурі. Відповідачка наполягає на тому, що акт прийому - передачі майна вона не підписувала. Вважає, що розписка ОСОБА_4 про отримання сівалки та свердлильного станка підтверджує лише факт отримання останнім вказаного майна. Крім того, апелянт зазначає, що суд не звернув уваги на те, що ця розписка складена 13.01.2008 р., а позивачка стверджує, що гроші ОСОБА_4 віддав у серпні 2007 року. Апелянт також просить скасувати ухвалу суду від 09.08.2008р. про забезпечення позову.  

Заслухавши суддю-доповідача,  пояснення учасників судового розгляду, перевіривши доводи скарги та  матеріали  справи,  апеляційний  суд  приходить  до  висновку,  що  апеляційна скарга  підлягає задоволенню, а оскаржуване судове рішення необхідно скасувати та ухвалити нове про задоволення позовних вимог, шляхом стягнення грошових коштів з іншого відповідача ОСОБА_4 з  наступних  підстав.

Задовольняючи  позовні вимоги,  суд  першої  інстанції  виходив з того, що по справі було встановлено, що 07.04.2007р. між ОСОБА_3 та ОСОБА_4  було  укладено  договір купівлі-продажу майна, відповідно до якого ОСОБА_4 в цей же день отримав майно - свердлильний станок та сівалку, а кошти за це майно сплатив серпні 2007 року ОСОБА_1, яка не повідомила про це позивачку ОСОБА_3, а тому кошти повинні бути стягнуті саме з ОСОБА_1  

          Проте,  з  таким  висновком  суду  першої  інстанції апеляційний суд не може погодитись з огляду на наступне.

           Судом  встановлено,  що 07 квітня 2007 року за договором купівлі-продажу між ОСОБА_3 і ОСОБА_4 було передано ОСОБА_4  вказане майно вартістю 2440 грн., що підтверджується матеріалами справи (а.с. 9, 10), оплату за яке останній пообіцяв здійснити пізніше. Належні та допустимі докази щодо сплати ОСОБА_4 продавцеві ОСОБА_3 грошових коштів в рахунок оплати вартості придбаного ним майна в матеріалах справи відсутні. Сам факт оплатної передачі майна ОСОБА_4, належного ОСОБА_3 та ОСОБА_1, сторони не оспорюють, що слідує також і з копії розписки ОСОБА_4 (а.с.10).  Тому, враховуючи наведене, апеляційний суд вважає, що вимоги позивача до відповідача ОСОБА_4 про стягнення з останнього в її користь 1457 грн. вартості належної їй частки в отриманому ОСОБА_4 майні за договором купівлі-продажу від 07 квітня 2007 року підлягають задоволенню. Вимоги ж ОСОБА_3 до ОСОБА_1 про стягнення грошових коштів не можуть бути задоволені, оскільки не грунтуються як на законі, так і на матеріалах справи.  

            За таких обставин апеляційний суд вважає, що суд першої інстанції ухвалив заочне рішення про стягнення грошових коштів з ОСОБА_1 в користь позивачки всупереч нормам чинного цивільного законодавства. Тому, оскаржуване рішення не може вважатись законним та обгрунтованим і підлягає скасуванню з постановленням нового про задоволення вимог позивачки, шляхом стягнення грошових коштів з відповідача ОСОБА_4.

              У звязку з наведеним не може вважатись законною і ухвала Куликівського районного суду від 09 липня 2008 року про забезпечення позову, шляхом накладення арешту на житловий будинок з надвірними будівлями АДРЕСА_1, що належить на праві власності ОСОБА_1. Остання підлягає скасуванню як така що безпідставно обмежує право власності на житловий будинок відповідача по справі.

                     Керуючись ст.ст. 303, 304, 307, 309, 314, 316, 317, 319 ЦПК України, ст.ст.655, 692 ЦК України, апеляційний суд,

в и р і ш и в:

         Апеляційну  скаргу ОСОБА_1 задовольнити частково.

         Заочне рішення Куликівського районного суду Чернігівської області від 23 травня 2008 року скасувати.

        Позовні вимоги ОСОБА_3 задовольнити частково.

        Стягнути з ОСОБА_4 в користь ОСОБА_3 1457 гривень.

        У вимогах ОСОБА_3 до ОСОБА_1 про стягнення 1457 грн. - відмовити.

        Ухвалу Куликівського районного суду від 09 липня 2008 року - скасувати. 

        Рішення набирає законної сили з моменту його проголошення і може бути оскаржене в касаційному порядку до Верховного Суду України протягом двох місяців з дня набрання ним законної сили.

      Головуючий:                                                              Судді: