Справа № 11-620/2008 р. Головуючий у І інстанції: Семенченко О.М.
Категорія - ст. 125 ч. 2 КК України Доповідач Зенченко Т.С.
У Х В А Л А
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
30 жовтня 2008 року колегія суддів судової палати у кримінальних справах апеляційного суду Чернігівської області в складі:
Головуючого - судді Широян Т.А.
суддів - Зенченко Т.С., Григор'євої В.Ф.
з участю прокурора - Надточій О.О.
представника потерпілої - ОСОБА_1
розглянула у відкритому судовому засіданні в м. Чернігові кримінальну справу за апеляцією захисника ОСОБА_2 в інтересах засудженої ОСОБА_3 на вирок Варвинського районного суду Чернігівської області від 01 серпня 2008 року.
Цим вироком
ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, громадянка України, уродженка с. Григорівщина Варвинського району Чернігівської області, мешканка смт. Варви Чернігівської області, з середньою освітою, одружена, працююча машиністкою по пранню білизни дитячого навчального закладу «Джерельце» смт. Варви, раніше не судима
засуджена за ст. 125 ч.2 КК України до виправних робіт строком на 6 місяців з відрахуванням в дохід держави 20% заробітної плати.
Стягнуто з ОСОБА_3 на користь Варвинської центральної районної лікарні 1512 грн. на відшкодування коштів затрачених на лікування потерпілої ОСОБА_4
Засуджена ОСОБА_3 визнана судом винною за те, що 13 квітня 2007 року близько 20 год. 30 хв., вона разом зі своєю дочкою ОСОБА_5 прибула в кімнату гуртожитку АДРЕСА_1, де мешкають ОСОБА_6 та її неповнолітня дочка ОСОБА_4, і там під час сварки, що переросла в бійку між засудженою та ОСОБА_6, спочатку поштовхом рук у плечі умисно кинула потерпілу неповнолітню ОСОБА_4 на вхідні двері, після чого нанесла удар кулаком в область носа. Від поштовху та удару в ніс потерпіла ОСОБА_4 вдарилась потиличною частиною голови та спиною об двері, від чого отримала тілесні ушкодження, а саме: закриту черепно-мозкову травму з колотацією мозку, забій поперекового відділу хребта та забій зовнішнього носу, що відносяться до легких тілесних ушкоджень з короткочасним розладом здоров'я.
Захисник ОСОБА_2 в інтересах засудженої ОСОБА_3 подав апеляцію. Доводи апеляції зводяться до того, що досудове та судове слідство проведено однобічно, неповно, висновки суду не відповідають фактичним обставинам справи. Суд безпідставно відмовив у задоволенні клопотання про встановлення ряду обставин справи, які можуть виправдати підсудну, довести її невинуватисть, це: відтворення обстановки та обставин події, допит працівників міліції та швидкої допомоги, допит сусідів ОСОБА_4 по гуртожитку, призначення та проведення судово-медичної експертизи. Постановляючи вирок, суд вийшов за межі обвинувачення. Судом був допитаний експерт ОСОБА_7, який не проводив експертизу стосовно можливості спричинення тілесних ушкоджень ОСОБА_4 та не мав права давати висновки та роз'яснення. Невірний висновок суду щодо пояснень свідка ОСОБА_8 Задовольняючи позов прокурора, суд порушив норми матеріального права, а саме ст. 1166 ЦК України. Вини підсудної перед лікарнею нема. Крім того, витрати які понесла ЦРЛ не доведені. Посилаючись на зазначені обставини, захисник просить вирок суду скасувати, як незаконний, а справу направити на новий судовий розгляд до суду першої інстанції.
Заслухавши доповідача, представника потерпілої про залишення апеляції захисника без задоволення, думку прокурора, який вважає вирок суду законним та обґрунтованим, а апеляцію адвоката ОСОБА_2 безпідставною, перевіривши матеріали справи в повному обсязі та обговоривши доводи апеляції, колегія суддів приходить до висновку, що апеляція задоволенню не підлягає з наступних підстав.
Висновок суду про доведеність вини ОСОБА_3 у вчиненні злочину за обставин, встановлених судом, відповідає фактичним обставинам справи і підтверджений зібраними у встановленому порядку доказами, які досліджені, належно оцінені судом і детально викладені у вироку.
Твердження захисника про те, що засуджена не вчиняла відносно потерпілої злочин, за який засуджена, позбавлені підстав.
Як видно із матеріалів кримінальної справи, суд відповідно до вимог кримінально-процесуального закону дослідив усі докази і давши їм оцінку, обґрунтовано поклав в основу вироку показання потерпілої, свідків та висновки експертиз.
Суд дійшов обґрунтованого висновку про доведеність вини ОСОБА_3 у заподіянні легких тілесних ушкоджень потерпілій ОСОБА_4 За цим обвинуваченням суд повно і всебічно перевірив зібрані у справі докази. У вироку з належною мотивацією наведено достатньо доказів на підтвердження обвинувачення ОСОБА_3
Дії засудженої відповідно до встановлених фактичних обставин правильно кваліфіковані за ч.2 ст. 125 КК України.
Вирок відповідає вимогам статей 323, 327, 334 КПК України.
Доводи захисника ОСОБА_2 проте, що ОСОБА_3 тілесних ушкоджень не заподіювала потерпілій ОСОБА_4 спростовуються показами потерпілої, свідків ОСОБА_6 і ОСОБА_8
Як свідчать матеріали кримінальної справи, ОСОБА_6 13 квітня 2007 року звернулася із заявою до начальника Варвинського РВ УМВС в Чернігівській області щодо неправомірних дій зі сторони ОСОБА_9 та її доньки 13 квітня 2007 року, які незаконно зайшли до житла та умисно нанесли тілесні ушкодження їй та неповнолітній дочці ОСОБА_10.
Потерпіла ОСОБА_4, як на досудовому так і на судовому слідстві давала послідовно пояснення про спричинення їй тілесних ушкоджень, саме ОСОБА_3. Після отриманих тілесних ушкоджень вона вимушена була звертатися до лікувального закладу.
Свідок ОСОБА_6 викривала ОСОБА_3 у заподіянні тілесних ушкоджень її дочки ОСОБА_10, саме 13 квітня 2007 року.
Колегія не може погодитися з доводами захисника, що суд однобічно, з обвинувальним ухилом проводив судове слідство: безпідставно відмовив у задоволенні клопотання про відтворення обстановки та обставин події, допитів працівників міліції та швидкої допомоги, які виїжджали на місце події, допиту сусідів ОСОБА_4 по гуртожитку, призначення та проведення судово-медичних експертиз.
Дані питання були предметом розгляду кримінальної справи. Із матеріалів кримінальної справи видно, що в ході досудового слідства була проведена слідча дія відтворення обстановки та обставин події з участю потерпілої та свідка ОСОБА_6 ( том 1, а. с. 173- 180).
При ознайомленні з матеріали кримінальної справи обвинувачена ОСОБА_3 та її захисник заявили клопотання про проведення відтворення обстановки та обставин події у житловому приміщенні ОСОБА_6. Проте 7 лютого 2008 року наймач квартири ОСОБА_6 звернулася із письмовою заявою щодо заперечення повторного проведення даної слідчої дії.
Не можуть братися до уваги доводи апелянта щодо необхідності допиту працівників міліції, які проводили дізнання за фактом заподіяння тілесних ушкоджень та медичного персоналу швидкої допомоги для з'ясування факту наявності у потерпілої тілесних ушкоджень на час їх прибуття. Наявність тілесних ушкоджень у потерпілої підтверджено показами свідків: ОСОБА_6 ( том 1, а. с. 287-288) та ОСОБА_8 ( том 1, а. с. 51, 290, том 2 а.с. 108).
Твердження захисника щодо встановлення свідків події, а саме сусідів ОСОБА_6, є безпідставними. Оскільки таких осіб не було встановлено та вони не були очевидцями скоєного злочину.
Під час проведення досудового слідства були проведені судово-медичні експертизи, які підтверджували наявність у потерпілої ОСОБА_4 тілесних ушкоджень. Медичний експерт ОСОБА_7, який проводив судово-медичні експертизи у суді першої інстанції роз'яснив висновок щодо походження та імовірного механізму утворення тілесних ушкоджень.
Колегія суддів не може погодитися з доводами апелянта, що суд безпідставно не взяв до уваги покази свідка ОСОБА_11- дочки засудженої. Дані покази ОСОБА_5 не відповідали дійсності та суперечили обставинам справи.
Посилання захисту, що суд вийшов за межі пред'явленого обвинувачення також носить необґрунтований висновок. Як свідчать матеріали кримінальної справи ОСОБА_3, обвинувачувалася у скоєні злочину відносно потерпілої ОСОБА_4 щодо нанесення тілесних ушкоджень, які спричинили короткочасний розлад здоров'я. Суд при винесенні вироку також прийшов до висновку, що підсудна ОСОБА_3 своїми умисними діями заподіяла легкі тілесні ушкодження потерпілій ОСОБА_4 з короткочасним розладом здоров'я та кваліфікував дії ОСОБА_3 за ст. 125 ч. 2 КК України. Твердження засудженої про її непричетність до заподіяння тілесних ушкоджень, суд обґрунтовано визнав як засіб захисту.
Аналіз приведених доказів взятих в їх сукупності, дав підстави суду зробити правильний висновок про винність ОСОБА_3 у заподіянні легких тілесних ушкоджень потерпілій ОСОБА_4
Твердження захисника, що суд порушив вимоги ст. 1166 ЦК України щодо вирішення позову прокурора про стягнення із засудженої витрат на лікування потерпілої, колегія суддів вважає незаконними. Довідка Варвинської районної лікарні підтверджує витрати, які понесла лікарня у зв'язку з лікуванням потерпілої ОСОБА_4 за період часу з 14 квітня по 4 травня 2007 року у сумі 1512 гривень. Прокурор відповідно до вимог чинного законодавства має право звертатися до суду з позовом про стягнення коштів витрачених на лікування потерпілої з особи, яка вчинила противоправні дії.
При призначенні ОСОБА_3 покарання, суд в повній мірі врахував ступінь суспільної небезпечності вчиненого злочину, дані про її особу, що відповідає вимогам ст. 65 КК України.
Порушень вимог кримінально - процесуального закону, які тягнуть скасування вироку, вивченням справи не виявлено.
Керуючись ст. ст. 365, 366, 379 КПК України, колегія суддів
у х в а л и л а :
апеляцію захисника ОСОБА_2 в інтересах засудженої ОСОБА_3 залишити без задоволення, а вирок Варвинського районного суду Чернігівської області від 1 серпня 2008 року щодо ОСОБА_3 - без змін.
Головуючий : Судді :