УХВАЛА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
2008 року жовтня 21 дня. Колегія суддів судової палати з кримінальних справ апеляційного суду Сумської області в складі:
головуючого Безверхого О.М.
суддів Матуса В.В., Олійника В.Б.
з участю прокурора Верещагіна Д.Б.
захисника ОСОБА_1
підозрюваного ОСОБА_2
розглянула у відкритому судовому засіданні в місті Суми матеріали справи за апеляцією прокурора Верещагіна Д.Б., який брав участь у розгляді справи судом першої інстанції, на постанову Зарічного районного суду м. Суми від 02 жовтня 2008 року, якою відносно
ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1 року народження, мешканця м. Суми, в силу ст. 89 КК України раніше не судимого,
відмовлено в обранні запобіжного заходу у вигляді взяття під варту, -
ВСТАНОВИЛА:
У вересні 2008 року до Зарічного районного суду м. Суми із поданням, погодженим із заступником прокурора Сумської області, звернувся слідчий в ОВС слідчого відділу прокуратури Сумської області, про обрання відносно ОСОБА_2 запобіжного заходу у вигляді взяття під варту, який підозрюється у вчиненні злочину, передбаченого ст. 355 ч.2 КК України. Подання мотивує тим, що ОСОБА_3. підозрюється у вчиненні злочину санкція статті якого, передбачає покарання у виді позбавлення волі на строк понад 3 роки, а також, перебуваючи на волі буде ухилятися від слідства і суду.
24 вересня 2008 року ОСОБА_3. був затриманий в порядку ст. 115 КПК України.
Постановою Зарічного районного суду м. Суми від 02 жовтня 2008 року в задоволенні подання слідчого відмовлено в зв'язку з його необґрунтованістю. Суд своє рішення мотивував тим, що підозрюваний ОСОБА_3. має постійне місце проживання і роботи, характеризується позитивно, має на утриманні неповнолітню дитину, відсутні будь-які підстави вважати, що він буде ухилятися від слідства або суду чи перешкоджати встановленню істини по справі.
В поданій апеляції прокурор, який брав участь в розгляді справи судом першої інстанції, вказує, що ОСОБА_3. вчинив злочин, санкція статті якого, передбачає покарання у виді позбавлення волі на строк понад 3 роки, крім того, перебуваючи на волі, матиме можливість впливати на свідків по справі та іншим чином перешкоджати встановленню істини по справі або продовжувати злочинну діяльність. Просить постанову місцевого суду скасувати як незаконну, а справу направити на новий судовий розгляд.
Заслухавши доповідача, думку прокурора, який підтримав апеляцію прокурора, який брав участь в розгляді справи судом першої інстанції, перевіривши матеріали справи та обговоривши доводи апеляції, колегія суддів вважає, що апеляція прокурора не підлягає задоволенню виходячи з наступного.
Висновок суду про відмову в обранні запобіжного заходу у виді взяття під варту ОСОБА_3 є обґрунтованим.
Як вбачається з матеріалів справи, ОСОБА_3. органами досудового слідства підозрюється у вчиненні злочину, передбаченого ст. 355 ч.2 КК України, тобто у вчиненні злочину середньої тяжкості.
Взяття під варту на стадіях дізнання і досудового слідства застосовується лише у випадку, коли особа підозрюється або обвинувачується у вчиненні злочину, за який законом передбачено покарання у виді позбавлення волі, і коли є достатні підстави вважати, що ця особа може ухилитися від слідства й суду або виконання процесуальних рішень, перешкоджати встановленню істини у справі чи продовжувати злочинну діяльність.
Сама ж санкція статті кримінального закону, у вчиненні якого підозрюється або обвинувачується особа не є підставою для обрання такого виду запобіжного заходу як взяття під варту.
Як вбачається з постанови, відмовляючи в задоволенні подання слідчого про обрання запобіжного заходу у виді взяття під варту відносно ОСОБА_2, суд, відповідно до вимог ст. 150 КПК України, врахував тяжкість злочину, у вчиненні якого він підозрюється, дані про особу підозрюваного, сімейний стан, характеристики, наявність постійного місця проживання і роботи, та навів відповідні мотиви прийнятого рішення.
Якщо держава не наведе „відповідних і достатніх” підстав для тримання під вартою обвинуваченої у правопорушенні особи, така особа завжди має бути звільнена після затримання і перебувати на волі до початку судового розгляду її справи (див. рішення Суду у справі „Вемгофф проти Німеччини”)
Достатніх підстав вважати, що підозрюваний ОСОБА_3. буде ухилятися від слідства та суду чи перешкоджати встановленню істини у справі або продовжувати злочинну діяльність судом не встановлено.
Тому, доводи апеляції прокурора про те, що підозрюваний ОСОБА_3. може ухилитися від слідства і суду та перешкоджати встановленню істини по справі або продовжувати злочинну діяльність є необґрунтованими.
Таким чином, врахувавши дані про особу підозрюваного ОСОБА_2, обставин злочину, у вчиненні якого він підозрюється, суд дійшов вірного висновку про відсутність підстав для обрання такого виду запобіжного заходу як взяття під варту.
Порушень вимог кримінально-процесуального закону при розгляді справи судом не допущено і підстав для скасування постанови суду по наведених в апеляції мотивам немає.
Керуючись ст.ст. 362, 365, 366, 382 КПК України, колегія суддів, -
УХВАЛИЛА:
Постанову Зарічного районного суду м. Суми від 02 жовтня 2008 року про відмову в задоволенні подання про обрання запобіжного заходу у виді взяття під варту відносно ОСОБА_3 залишити без зміни, а апеляцію прокурора, який брав участь в розгляді справи судом першої інстанції, - без задоволення.
Головуючий О.М.Безверхий
Судді В.В.Матус
В.Б.Олійник