Справа № 751/5794/13-п провадження № 33/795/182/2013 Головуючий у 1 інстанції Мурашко М.І.
Категорія - ст. 483 ч.1МК
П О С Т А Н О В А
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
07 серпня 2013 року місто Чернігів
Апеляційний суд Чернігівської області в складі:
судді - Рудомьотової С.Г.,
з участю прокурора - Кириченка А.В.,
представника Чернігівської митниці - Коваленка О.М.,
особи, яку притягнуто до адміністративної відповідальності - ОСОБА_2,
захисника, адвоката - ОСОБА_3
розглянув матеріали справи про адміністративне правопорушення за ст. 483 ч.1 МК України щодо ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця с. Плавна Климівського району, мешканця АДРЕСА_1, одружений, на утриманні син 1994 року народження, студент ВУЗу, тимчасово не працює, паспорт серії НОМЕР_3, виданий ВВС Климівського району Брянської області РФ 28.05.2002 року, несудимий,
ВСТАНОВИВ:
Постановою Новозаводського районного суду м. Чернігова від 10 липня 2013 року ОСОБА_2 визнаний винним у вчиненні адміністративного правопорушення за ст. 483 ч.1 МК України і на нього накладено стягнення у вигляді штрафу у розмірі 56 865 грн. 25 коп. з конфіскацією на користь держави товару, який вилучений та зберігається в Чернігівській митниці згідно опису предметів до протоколу про порушення митних правил № 0295/10203/13 від 28.05.2013 року, загальною вартістю 56 865 грн. 25 коп., та конфіскацією автомобіля «РЕНО ТРАФІК», р.н. НОМЕР_2, 2009 року, кузов НОМЕР_4, вартістю 105894 грн. 55 коп., який вилучений та зберігається в Чернігівській митниці згідно опису предметів до протоколу про порушення митних правил № 0295/1020/13 від 28.05.2013 року.
Судом було встановлено, що 27 травня 2013 року о 21 год. 53 хв. на митний пост «Сеньківка» Чернігівської митниці в зону митного контролю по каналу «зелений коридор» заїхав мікроавтобус «РЕНО ТРАФІК», р.н. НОМЕР_2, 2009 року, який слідував з України до РФ під керуванням громадянина РФ ОСОБА_2. На підставі аналізу ризиків, враховуючи, що візуально автомобіль «РЕНО ТРАФІК», р.н. НОМЕР_2, мав вигляд завантаженого, його було виведено із «зеленого коридору» для поглибленого огляду, та громадянину ОСОБА_2 запропоновано заповнити митну декларацію. В митній декларації та під час усного опитування ОСОБА_2 заявив, що ніяких товарів через митний кордон не переміщує.
При огляді спільною оглядовою групою салону вказаного транспортного засобу було виявлено спеціально виготовлене сховище (тайник), розміром 29 см.х168см.х136см., яке виготовлене кустарним способом у вигляді стінки, що роз'єднує салон транспортного засобу на пасажирське та вантажне відділення. У тайнику знаходились приховані від митного контролю запчастини до мопедів, мастильні матеріали та частини до бензинових тримерів в асортименті 121 найменуванням, загальною вартістю 38 024 грн. 60 коп.
Виявлення спеціально виготовленого сховища (тайника) стало можливим внаслідок використання викрутки та ліхтаря шляхом розбирання передньої стінки тайника. У своєму поясненні гр. ОСОБА_2 вказав, що виявлений товар не приховував та заявляв про його наявність під час спільного огляду.
У апеляційній скарзі ОСОБА_2 просить скасувати постанову суду та закрити провадження у справі, посилаючись на незаконність постанови, на відсутність в його діях ознак порушення митних правил, необ'єктивність і неповноту провадження і розгляду справи, невідповідність висновків суду фактичним обставинам справи. Що судом порушені вимоги ст.ст. 2, 7, 10, 12 ЗУ «Про судоустрій і статус суддів» при розгляді адміністративної справи відносно нього. Посадовими особами митних органів порушені вимоги ст. ст. 365, 371, 492 , 494, 498, 500, 505, 515, 521, МК України, судом порушені вимоги ст. 268, 252 КУпАП, а саме: не роз'яснені права на можливість мати захисника, перекладача, бо він не володіє державною українською мовою, тому не розумів надрукованого тексту декларації та тексту в протоколі про порушення митних правил; при оголошенні матеріалів справи у суді він не розумів їх змісту; інспектор митної служби не мав права вимагати заповнення декларації, бо про товар він заявляв та надав накладні, і сумарна фактурна вартість даного товару не перевищує еквівалент 10000 євро, що не підлягає письмовому декларуванню при вивезенні за межі митної території України, і цей товар не відноситься до переліку, визначеного КМУ, який встановлює обмеження щодо вивезення за межі митної території України; без його відома та участі, без понятих, призначили та провели експертизу, яка встановила вартість товару набагато більшою, ніж вказана у накладних, і що підлягає декларуванню; не залучили свідків та понятих до складання протоколу про порушення митних правил від 28.05.2013 року; не взято до уваги, що спеціально виготовленого сховища у його автомобілі не було. Також посилається на те, що посадові особи Чернігівської митниці навмисно позбавили його можливості укласти з ними мирову угоду згідно ст. 521 МК України, а судом оцінка доказів здійснена упереджено, односторонньо та не об'єктивно, і внаслідок такого рішення неймовірно постраждав він та його родина.
Перевіривши матеріали справи, вислухавши думки прокурора Кириченка А.В. та представника Чернігівської митниці Коваленка О.М., які вважають рішення місцевого суду законним та обґрунтованим і залишити його без змін, а апеляційну скаргу без задоволення, особу, яку притягнуто до адміністративної відповідальності ОСОБА_2, його захисника, адвоката ОСОБА_3, які наполягали на задоволенні апеляційної скарги з доповненнями до неї щодо скасування постанову місцевого суду із закриттям провадження у справі за відсутністю складу адміністративного правопорушення, перевіривши матеріали справи в обсязі апеляційної скарги та обговоривши її доводи, апеляційний суд вважає, що апеляційна скарга задоволенню не підлягає.
В судовому засіданні місцевого та апеляційного суду ОСОБА_2 свою винуватість у порушенні митного закону, передбаченого ст. 483 ч. 1 МК України, не визнав та пояснив, що 27 травня 2013 року він повертався додому і на прохання брата перевозив його особисті речі. Коли речі брата вивантажив, свій товар не переклав, бо не мав часу. Товар не приховував, і при в'їзді до зони митного контролю повідомив інспектору митниці про наявність у нього товару і накладних.
Крім того ОСОБА_2 в апеляційному суді не заперечував, що займається ремонтом транспортних засобів, даний товар належить йому, і така підприємницька діяльність у РФ не переслідується.
Але, незважаючи на невизнання своєї вини у вчиненому, вина ОСОБА_2 доводиться іншими доказами по справі, викладеними у рішенні суду:
- з показань свідків ОСОБА_4 та ОСОБА_5, інспекторів Чернігівської митниці, доводиться, що при в'їзді ОСОБА_2 до зони спрощеного митного контролю, вони звернули увагу на перевантаження його транспортного засобу, але у багажному відділенні речей було небагато. Водію було запропоновано заповнити митну декларацію, але він повідомив, що перевозить особисті речі; про те, що перевозить запчастини, не повідомляв. Під час огляду автомобіля було виявлено щілину між потолком і стіною. Прикордонники, які знаходились поруч, також звернули на це увагу. Коли принесли інструменти, щоб розібрати перегородку, ОСОБА_2 повідомив, що перевозить товар, що документів немає, але якщо потрібно, то їх привезуть. Через деякий час під'їхав чоловік і привіз накладні, які були оформлені на іншу людину, але товар майже повністю відповідав документам;
- з протоколу опитування свідка ОСОБА_6, сержанта ДПСУ Чернігівського прикордонного загону /а.с. 23-25/ від 10.06.2013 року, та додатку до нього у виді фототаблиць /а.с. 26-30/ доводиться, що 27.05.2013 року близько 22 год. під час несення служби на прикордонному пункті „Сеньківка" в частині проведення огляду транспортних засобів, які перетинають державний кордон України у напрямку „виїзд", коли у зону контролю каналом спрощеного митного контролю „Зелений коридор" прибув автомобіль „РЕНО ТРАФІК” р.н. НОМЕР_2, 2009 р. в. під керуванням гр. Росії ОСОБА_2, то поведінка останнього викликала підозру - він поводився нервово та збуджено.
Коли автомобіль працівниками митниці був виведений із загального потоку для проведення спільного митно - прикордонного огляду, ОСОБА_2 декілька разів відповів, що будь-яких товарів у автомобілі немає, багажне відділення було порожнє. Коли за допомогою ендоскопа було обстежено стінку між пасажирським та багажним салоном, то виявлено порожнину /тайник/, але ОСОБА_2 відповів, що там нічого немає, і декларацію не заповнив. Стінку розбирали митники, і у порожнині виявили запчастини та інший товар;
- згідно митної декларації від 27.05.2013 року /а.с. 7/ ОСОБА_2 не вніс відомості про наявність у своєму транспортному засобі будь-яких товарів;
- з акту спільного огляду транспортного засобу, товарів, інших предметів та речей від 28.05.2013 року /а.с. 8/, з участю ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_6, у автомобілі „РЕНО ТРАФІК” р. н. НОМЕР_2 під керуванням водія ОСОБА_2, виявлено сховище - тайник, в якому знаходились запчастини до мопедів та бензинових тримерів в асортименті;
- згідно протоколу про порушення митних правил N0295/10205/13 від 28.05.2013 року /а.с. 1/, опису предметів до протоколу, накладних на товар на інші прізвища /а.с. 11-20/, висновку експерта № 142001102-1926 від 11 червня 2013 року /а.с. 33-40/ доводиться, що водій транспортного засобу "РЕНО ТРАФІК" р. н. НОМЕР_2 ОСОБА_2 у спеціально виготовленому сховищі /тайнику/ переміщав 121 найменування товару через митний кордон України з приховуванням від митного контролю, вартістю 56865 грн. 25 коп. на дату оцінки - 30.05.2013 року, з накладними на інших осіб.
Хоча не було достовірно встановлено, що ОСОБА_2 сам виготовив тайник, але цим він скористався, і місцевий суд зробив вірний висновок, що твердження ОСОБА_2 про перевезення товару без приховування від митного контролю - надумані, не відповідають обставинам справи та суперечать наявним вищенаведеним доказам по справі.
Ті його пояснення, де він вказує на добровільність вказівки на перевезення товару, спростовуються поясненнями свідків ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_6, іншими доказами по справі.
Суд вірно кваліфікував дії ОСОБА_2 за ст. 483 ч. 1 Митного Кодексу України на підставі достовірних, достатніх та допустимих доказів.
Не відповідають дійсності і твердження ОСОБА_2 про порушення його прав під час провадження у митній справі та під час судового розгляду даної справи.
З матеріалів справи вбачається, що протокол про порушення митних правил ОСОБА_2 складався з участю перекладача ОСОБА_9 у відповідності з вимогами ст. 503 ч. 3 МК України, де допускається як перекладач посадова особа митного органу /а.с. 1/, з поясненнями та підписом ОСОБА_2 /а.с. 4/, який сам одержав примірник протоколу, що у відповідності з вимогами ст. 504-505 МК України, не потребує наявності свідків чи понятих, та не заявив бажання мати захисника.
Даними протоколу судового засідання місцевого суду спростовуються посилання ОСОБА_2 на порушення його прав у судовому засіданні, яке відбувалось двічі /а.с.55-57/, де він виступав рідною мовою; під час дослідження матеріалів справи українською мовою, розуміючи їх суть, заявляв клопотання про виклик свідків, тощо.
Щодо призначення та проведення експертиз, то згідно ст. 508, 515 МК України, вона проводиться на розсуд посадової особи митного органу, а особа, щодо якої порушено справу, має право на проведення незалежної експертизи за свій рахунок з визначених ч. 6 ст. 515 МК підстав.
Щодо питання компромісу /мирової угоди/ у справі про порушення митних правил, то воно можливе тільки на підставі ст. 521 МК України - за відсутності кримінального правопорушення в діях особи, яка вчинила порушення митних правил, щодо якого постановляється певне рішення, чого не було відносно ОСОБА_2, і це його посилання суперечить закону.
Місцевий суд також цілком вірно вирішив питання і адміністративного стягнення за дане правопорушення з ОСОБА_2 у виді накладення штрафу в розмірі 100 відсотків вартості товарів - безпосередніх предметів порушення митних правил з конфіскацією цих товарів, а також транспортного засобу із спеціально виготовленим сховищем /тайником/, що використовувався для переміщення товару, з урахуванням характеру вчиненого правопорушення, даних про його особу, ступеня його вини, обставин, що пом'якшують та обтяжують відповідальність.
За даних обставин постанова суду скасуванню або зміні не підлягає.
На підставі викладеного, керуючись ст. 294, 33-34, 245, 251-252 КУпАП, ст. ст. 458-459, 486-459, 495, 498, 522, 530 МК України, суд, -
П О С Т А Н О В И В :
Апеляційну скаргу ОСОБА_2 залишити без задоволення, а постанову Новозаводського районного суду м. Чернігів від 10 липня 2013 року щодо ОСОБА_2 за ст. 483 ч. 1 МК України - без змін.
Постанова остаточна і оскарженню не підлягає, набирає законної сили негайно.
Суддя С. Г. Рудомьотова