Справа № 22ц-7908                                                      Головуючий в 1 інстанції - Філь О.Є.

Категорія-20                                                                  Доповідач - Бабенко П.М.

УХВАЛА

іменем        України

06 листопада  2007 року   Апеляційний суд Донецької області в складі:

Головуючого - судді Шамрило Л.Г.

Суддів - Бабенка П.М.  , Шевченко В.Ю.

при секретарі: Петрушенко А.О.,

за участю     позивачки  ОСОБА_1,   її представника ОСОБА_2,

відповідача ОСОБА_3,  представника відповідача ОСОБА_4 ,  розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Донецьку цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_3,  ОСОБА_5 про відшкодування матеріальної і моральної шкоди,  за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на рішення Красноармійського міськрайонного суду Донецької області від 17 вересня 2007 року,

ВСТАНОВИВ:

У квітні 2007 року позивачка звернулася з позовом до відповідача ОСОБА_3 про відшкодування матеріальної шкоди в сумі 31 120 грн.,  та моральної шкоди в сумі 10 000 грн.,  на обгрунтування якого зазначила,  що вказаний відповідач ,  який був володільцем мотоцикла „ІЖ-Ю-3 державний номер НОМЕР_1 ,  09.01.2006 року передав управління ним ОСОБА_5,  який знаходячись у стані алкогольного сп'яніння в с. Михайлівка скоїв наїзд на неї,  спричинивши їй тілесні ушкодження середньої тяжкості,  їй спричинена матеріальна шкода,  яка складається з витрат на лікування в сумі 1 300 грн.,  на оплату праці найнятої нею домашньої робітниці в сумі 2700 грн. за 6 місяців ,  неотриманих доходів від підприємницької діяльності в сумі 12 000 грн.,  на оплату праці працівника,  який виконував за неї роботу приватного підприємця , в сумі 7200 грн.,  майбутніх витрат на пластичні операції в сумі 6 000 грн. та моральна шкода.

Оскільки   ОСОБА_3   був      володільцем   мотоцикла,    тому   він   і   повинен відшкодувати їй вказану шкоду.

Надалі позивачка доповнила позовні вимоги,  просила стягнути її витрати на оплату праці домробітниці 5400 грн.,  зазначивши,  що вона працювала у неї не 6 місяців,  а один рік.

Судом до участі у справі в якості співвідповідача притягнуто ОСОБА_5

Просила стягнути з відповідача ОСОБА_3 як на її користь вказані суми на відшкодування матеріальної шкоди та 1000 грн. - моральної шкоди.

Рішенням Красноармійського міськрайонного суду Донецької області від 17 вересня 2007 року позов задоволено частково. Стягнуто з ОСОБА_5 на користь позивачки на відшкодування матеріальної шкоди 15 820 грн.,  на відшкодування моральної шкоди 5 000 грн.,  судовий збір в сумі 89, 50 та витрати на інформаційно технічне забезпечення справи в сумі 30 грн.

В іншій частині позовних вимог ( про стягнення 12 000 грн. неотриманого доходу від підприємницької діяльності та 6000 грн. витрат на пластичні операції) та у задоволенні позовних вимог до ОСОБА_3. відмовлено.

В апеляційній скарзі позивачка просить скасувати рішення суду,  задовольнити її позов,  стягнути з відповідачів солідарно 33 820 грн. на відшкодування матеріальної шкоди та

10000 грн. моральної шкоди назначивши,  що рішення суду ухвалено з порушенням норм процесуального права.

Послалася на те,  що висновки суду про те,  що ОСОБА_3 не повинен відшкодовувати їй матеріальну та моральну шкоду,  суперечать вимогам  ст.  1187 ЦК України,  де зазначено,  що шкода ,  яка спричинена джерелом підвищеної небезпеки,  повинна бути відшкодована його володільцем.

Заслухавши суддю-доповідача,  пояснення осіб,  які з'явилися в судове засідання,  дослідивши матеріали цивільної справи,  перевіривши доводи апеляційної скарги , апеляційний суд вважає за необхідне апеляційну скаргу задовольнити частково ,  рішення суду скасувати з направленням справи на новий розгляд з таких підстав:

Судом першої інстанції встановлено,  що ОСОБА_3,  який володів мотоциклом „ІЖ-Ю-3 державний номер НОМЕР_1 ,  09.01.2006 року передав управління ним ОСОБА_5,  який знаходячись у стані алкогольного сп'яніння в с. Михайлівка скоїв наїзд на неї,  спричинивши їй тілесні ушкодження середньої тяжкості,  їй спричинена матеріальна шкода,  в сумі 15 820 грн.,  складається з витрат на лікування в сумі 1300 грн.,  витрат в сумі 5400 грн.,  на оплату праці домашньої робітниці,  яка за позивачку виконувала домашню роботу та доглядала дитину ,  транспортних витрат в сумі 1920 грн.,  витрат на виплату заробітної плати найманому працівникові,  який за неї виконував роботу приватного підприємця в сумі 7200 грн. та моральна шкода.

Проте з цим рішенням погодитися не можна,  оскільки воно ухвалено з порушенням норм матеріального та процесуального права.

З матеріалів справи убачається,  що справа розглянута у відсутності відповідача ОСОБА_5,  в справі відсутня розписка вказаного відповідача про одержання ним повістки про явку в судове засідання.

З повідомлення про вручення поштового відправлення убачається,  що поштове відправлення,  яким відповідачеві направлено доповнення до позову та повістка . одержано 1.08.07 року ОСОБА_6 ,  відомості про те ,  що поштове відправлення вручено саме відповідачеві в справі відсутні.( а.с. 44).

За таких обставин апеляційний суд дійшов висновку,  суд першої інстанції розглянув справу у відсутності відповідача ОСОБА_5,  який бере участь у справі,  належним чином не повідомленого про час та місце судового засідання.

Вказана обставина у відповідності до п.3  ст.  311 ЦПК України є безумовною підставою для скасування рішення суду і направлення справи на новий розгляд.

Крім того , з матеріалів справи убачається,  що ОСОБА_5 відбуває покарання у вигляді обмеження волі у виправній колонії № 125, яка знаходиться за межами територіальної підсудності вказаного суду першої інстанції.

Проте судом не вирішено питання про допит його відповідним судом у порядку,  визначеному  ст. . 132 ЦПК України і не встановлено його позицію щодо заявленого позову.

Також судом неповно встановлені обставини справи.

Стягуючи на відшкодування матеріальної шкоди 1920 грн. витрат на поїздки позивачки до лікарні,  суд обмежився лише довідкою та відомістю про надані послуги таксі,  але не врахував,  що позивачка не надала доказів на те,  що вона у дні поїздок відвідувала лікарню (була на прийомі у лікаря,  приймала призначені процедури тощо.)

Крім того,  задовольняючи вимоги про стягнення з відповідача на користь позивачки її витрати в сумі 7200 грн. за 12 місяців на найманого працівника,  який за неї виконував роботу приватного підприємця , та відмовляючи в задоволенні позову про стягнення 12 000 грн. неотриманого доходу від підприємницької діяльності ,  суд належним чином рішення в цій частині не мотивував,  не врахував,  що ці вимоги є взаємовиключними , а позивачка не надала доказів на те,  які саме вона отримувала доходи від підприємницької діяльності до ушкодження здоров'я та які доходи отримала в результаті праці найманого працівника.

Відмовляючи в задоволенні позову про відшкодування шкоди,  заявленого до ОСОБА_3,  суд дійшов суперечливих висновків. Зазначив у мотивувальній частині,  що він був

володільцем вказаного мотоцикла та передав його ОСОБА_5 , проте надалі суд зазначив,  що володільцем був ОСОБА_7,  який помер.

При цьому суд не врахував вимог  ст.  1187 про те,  що шкода,  завдана джерелом підвищеної небезпеки,  відшкодовується особою,  яка на відповідній правовій підставі володіє транспортним засобом і не з'ясував ,  чи володів ОСОБА_3 мотоциклом на підставі довіреності або на іншій правовій підставі.

За таких обставин                 апеляційний суд вважає за необхідне рішення суду скасувати,

справу повернути на новий розгляд до того ж суду першої інстанції.

Враховуючи наведене,  керуючись  ст. 303 ,  п.2 ч.1  ст. 307,  п.3  ст. 311 ,  313-315 ЦПК України,  апеляційний суд,

УХВАЛИВ:

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 задовольнити частково .

Рішення Красноармійського міськрайонного суду Донецької області від 17 вересня 2007 року скасувати і справу передати на новий судовий розгляд.

Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення,  але може бути оскаржена безпосередньо до Верховного Суду України протягом двох місяців після набрання нею законної сили.