Справа № 22ц- 6898 Головуючий в 1 інстанції - Васильєва І.А.
Категорія - 7 Доповідач - Бабенко П.М.
УХВАЛА
іменем України
06 листопада 2007 року Апеляційний суд Донецької області в складі:
Головуючого - судді Шамрило Л.Г.
суддів - Бабенка П.М. , Шевченко В.Ю.
при секретарі - Петрушенко А.О.
за участю позивача - ОСОБА_1, представника відповідача - Мальованого
К.В., розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Донецьку цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на рішення Калінінського районного суду м. Горлівки Донецької області від 09 липня 2007 року по справі за позовом ОСОБА_1 до Відкритого акціонерного товариства „Концерн Стирол" про примусове виконання зобов'язання, про укладення договору про встановлення розміру авторської винагороди,
ВСТАНОВИВ:
У січні 2007 року позивач звернувся до суду з вказаним позовом до відповідача. На обґрунтування своїх вимог послався на те, що він є співавтором раціоналізаторської пропозиції „Установка середньотемпературного підігрівача хвостового газу" яку було визнано та зареєстровано відповідачем 03.01.2001 року за № 44\ 24287.
Цю пропозицію було використано у підрозділі відповідача - на заводі „Гранас", відповідач частково сплатив йому авторську винагороду і відмовився від виконання підписаного ним у 2001 році договору „Про встановлення розміру авторської винагороди за раціоналізаторську пропозицію" в розмірі 10% від фактичного доходу відповідача при використанні раціоналізаторської пропозиції і в односторонньому порядку розірвав договір.
Він звертався з позовом до суду, яким встановлено, що він має право на мінімально можливу суму авторської винагороди не менше 10% від фактичного доходу відповідача, тобто остаточний розмір авторської винагороди визначається договором між автором та керівництвом ВАТ „Концерн Стирол", але відповідач відмовляється від укладення такого договору, чим порушуються його права.
Просив в судовому порядку зобов'язати відповідача припинити порушення його прав засобом примусового виконання його обов'язку, шляхом укладення договору про встановлення розміру авторської винагороди за раціоналізаторську пропозицію „Установка середньотемпературного підігрівача хвостового газу „
Рішенням Калінінського районного суду м. Горлівки Донецької області від 09 липня 2007 року в задоволенні позову ОСОБА_1 відмовлено.
Не погодившись з рішенням суду, позивач приніс апеляційну скаргу, в якій просить це рішення скасувати, ухвалити нове рішення, яким задовольнити його позов, посилаючись на те , що вказане рішення ухвалено з порушенням норм матеріального та процесуального права.
Зазначив, що судом неповно встановлені обставини справи, надана неналежна оцінка доказам у справі, суд фактично зайняв позицію на захист прав відповідача.
Суд не врахував, що згідно із п.9.3 Положення про раціоналізаторські, технічні і організаційні пропозиції в акціонерному товаристві „Концерн Стирол"" відповідач
зобов'язаний укласти з ним вказаний договір після прийняття рішення про прийняття раціоналізаторської пропозиції.
В судовому засіданні позивач доводи апеляційної скарги підтримав.
Представник відповідача просив апеляційну скаргу відхилити, рішення суду - залишити без змін, зазначивши, що рішення суду відповідає вимогам матеріального та процесуального законодавства.
Вислухавши доповідь судді апеляційного суду, пояснення осіб, які з'явилися в судове засідання, дослідивши матеріали справи, перевіривши доводи апеляційної скарги, апеляційний суд вважає за необхідним апеляційну скаргу відхилити, рішення суду першої інстанції - залишити без змін, з наступних підстав.
Згідно із ч.5 ст. 203 ЦПК України правочин має бути спрямований на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ним.
Згідно із ч.1 ст. 308 ЦПК України апеляційний суд відхиляє апеляційну скаргу і залишає рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
Судом встановлено, що позивач є співавтором раціоналізаторської пропозиції „Установка середньотемпературного підігрівача хвостового газу, , яку було визнано та зареєстровано відповідачем 03.01.2001 року за № 44\ 24287.
Наказом ВАТ „Концерн Стирол" від 29.09.1997 року № 1989 затверджено „Положення про раціоналізаторські, технічні і організаційні пропозиції в акціонерному товаристві „Концерн Стирол", яким регулюються правовідносини між сторонами, встановлені права та обов'язки ВАТ та раціоналізаторів, в тому числі п.9.3 передбачено обов'язок відповідача укласти договір після прийняття рішення про прийняття раціоналізаторської пропозиції про розмір авторської винагороди за користування раціоналізаторською пропозицією, яка встановлюється у відповідності до п. 2.4.1 Додатку до цього Положення в розмірі не менш 10% від фактичного доходу , на протязі двох років від використання раціоналізаторської пропозиції.
Раціоналізаторську пропозицію позивача було використано у підрозділі відповідача - на заводі „Гранас", відповідач частково сплатив йому авторську винагороду в сумі 2720 грн.
Рішенням Апеляційного суду Донецької області від 05 червня 2006 року та додатковим рішенням цього ж суду від 31 липня 2006 року , які набрали законної сили, стягнуто з відповідача на користь позивача недоплачена сума авторської винагороди - 11071, 57 грн., яка визначена у розмірі 10% від доходу відповідача, який одержано в результаті використання раціоналізаторської пропозиції позивача на протязі 2 років, та залишено без змін рішення Калінінського районного суду м. Горлівки від 31 березня 2006 року в частині відшкодування моральної шкоди позивачеві в сумі 5000 грн. та обов'язку відповідача видати позивачеві свідоцтво на раціоналізаторську пропозицію № 24287 від 12 квітня 2001 року.
Відмовляючи в задоволенні позову , суд першої інстанції дійшов висновку про те, що вимоги позивача про зобов'язання відповідача укласти з ним вказаний вище договір, не спрямований на реальне настання правових наслідків, тобто на одержання ним згідно договору авторської винагороди , яка йому вже сплачена за 2 роки використання раціоналізаторської пропозиції, ці вимоги суперечать матеріальному закону.
При встановленні зазначених фактів судом не було порушено норм цивільно-процесуального закону, висновки суду відповідають обставинам справи та нормам матеріального права.
Розглядаючи позов, суд першої інстанції всебічно, повно і об'єктивно дослідив надані сторонами докази, дав їм належну правову оцінку та дійшов правильного висновку про безпідставність вимог позивача.
Доводи апеляційної скарги не спростовують висновків суду першої інстанції , тому підстави для його скасування відсутні.
За таких обставин апеляційний суд вважає за необхідне апеляційну скаргу відхилити, рішення суду першої інстанції - залишити без змін.
Керуючись ст. ст. 303, п.1 ч.1 ст. 307, ч.1 ст. 308 , 313-315 ЦПК України, апеляційний суд,
УХВАЛИВ:
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 відхилити.
Рішення Калінінського районного суду м. Горлівки Донецької області від 09 липня 2007 року залишити без змін.
Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення і може бути оскаржена в касаційному порядку безпосередньо до Верховного Суду України протягом двох місяців з моменту набрання нею законної сили.