АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ
Справа № 200/7517/13
Провадження № 22-ц/774/8375/13 Головуючий у першій інстанції: Шевцова Т.В.
Категорія: 27 Суддя-доповідач: Гайдук В.І.
РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
01 серпня 2013 року колегія суддів судової палати з розгляду цивільних справ апеляційного суду Дніпропетровської області у складі:
головуючого Гайдук В.І.,
суддів Макарова М.О., Міхеєвої В.Ю.,
при секретарі Чоха К.О.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Дніпропетровську цивільну справу
за апеляційною скаргою ОСОБА_3, ОСОБА_4
на заочне рішення Бабушкінського районного суду м. Дніпропетровська від 22 грудня 2010 року
у цивільній справі за позовом Публічного акціонерного товариства «Банк «Фінанси та Кредит» до ОСОБА_3, ОСОБА_5, ОСОБА_4, про стягнення заборгованості за кредитним договором, -
ВСТАНОВИЛА:
В січні 2010 року позивач звернувся до суду з зазначеним позовом, в якому посилався на те, що 04 липня 2008 року між ним та ОСОБА_3 був укладений кредитний договір № 130/08-ФЛ/06, за умовами якого, позивач надав, а відповідач ОСОБА_3 отримав 200000 дол. США зі сплатою 16,5% річних та з кінцевим терміном повернення 03 липня 2019 року. Зобов'язання ОСОБА_3 за кредитним договором, забезпечені порукою на підставі договорів поруки №130/08/02/06 від 04 липня 2008 року, укладеного між позивачем та ОСОБА_5, та №130/08/03/06 від 04 липня 2008 року, укладеного між позивачем та ОСОБА_4 Свої зобов'язання за кредитним договором ОСОБА_3 належним чином не виконав, у зв'язку з чим у нього виникла заборгованість, яку відповідачі добровільно не погашають, тому позивач просив суд стягнути солідарно з ОСОБА_3, ОСОБА_5, ОСОБА_4 у рахунок погашення заборгованості за кредитним договором № 130/08-ФЛ/06 від 04 липня 2008 року - 215 035,11 дол. США та 870 078,55 грн., а також стягнути з відповідачів понесені судові витрати (а.с. 3).
Заочним рішенням Бабушкінського районного суду м. Дніпропетровська від 22 грудня 2010 року позовні вимоги було задоволено; стягнуто солідарно з ОСОБА_3, ОСОБА_5, ОСОБА_4 на користь ПАТ «Банк «Фінанси та Кредит» заборгованість за кредитним договором № 130/08-ФЛ/06 від 04 липня 2008 року станом на 06 січня 2010 року в сумі 2588209,08 грн., витрати на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи в сумі 120,00 грн. та судовий збір в розмірі 1700,00 грн., а всього - 2590029,08 грн. (а.с. 85-86).
Ухвалою Бабушкінського районного суду м. Дніпропетровська від 21 червня 2013 року відповідачам ОСОБА_3 та ОСОБА_4 було відмовлено задоволенні заяви про перегляд вказаного заочного рішення 22 грудня 2010 року по даній справі (а.с. 125-126).
В апеляційній скарзі ОСОБА_3 та ОСОБА_4 посилаються на неправильне застосування судом норм матеріального та процесуального права, у зв'язку з чим ставлять питання про скасування рішення місцевого суду (а.с. 130-133).
Розглянувши матеріали справи, перевіривши законність та обґрунтованість рішення суду в межах доводів апеляційної скарги і заявлених позовних вимог, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню, виходячи з наступного.
Судом встановлено, що 04 липня 2008 року між позивачем та ОСОБА_3 був укладений кредитний договір № 130/08-ФЛ/06, за умовами якого позивач зобов'язався надати кредит у сумі 200000,00 дол. США на термін до 03 липня 2019 року, а ОСОБА_3 зобов'язався повернути отриманий кредит і сплатити відсотки у встановленому договором розмірі та строки, що підтверджується копією зазначеного договору (а.с. 19-22).
Пунктом 3.4 даного договору передбачено право позивача достроково вимагати повернення кредитних коштів у разі порушення ОСОБА_3 зобов'язань за договором, зокрема у разі несвоєчасного внесення платежів.
04 липня 2008 року ОСОБА_3 на виконання укладеного кредитного договору отримав від позивача кредитні кошти в розмірі 969960,00 грн., що на дату видачі було еквівалентно 200000,00 дол. США, даний факт підтверджується копією відповідної заяви про видачу готівки (а.с. 23).
Станом на 06 січня 2010 року за укладеним кредитним договором виникла заборгованість, у розмірі 2588209,08 грн. з яких: заборгованість за кредитом становить 198746,73 дол. США (що за курсом НБУ - 7,99 грн. за дол. США, еквівалентно 1587986,37 грн.); заборгованість по оплаті відсотків становить 16288,38 дол. США (що за курсом НБУ - 7,99 грн. за дол. США, еквівалентно 130144,16 грн.); пеня за порушення строків повернення кредиту - 870078,55 грн., ці обставини підтверджуються розрахунком заборгованості (а.с. 26-31).
Судом також було встановлено, що 04 липня 2008 року між відповідачем ОСОБА_5 та позивачем був укладений договір поруки № 130/08/02/06, за умовами якого ОСОБА_5 зобов'язався солідарно відповідати перед позивачем за виконання ОСОБА_3 своїх обов'язків за кредитним договором № 130/08-ФЛ/06 від 04 липня 2008 року в тому ж розмірі, що і ОСОБА_3, включаючи сплату кредиту, процентів, нарахованих за користування кредитом, пені та інших штрафних санкцій, що підтверджується копією зазначеного договору (а.с. 24).
Аналогічний договір поруки № 130/08/03/06 від 04 липня 2008 року було укладено і між відповідачем ОСОБА_4 та позивачем (а.с. 25).
Відповідно до ст. 1054 ЦК України, за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти.
Відповідно до ч. 1 ст. 553 ЦК України за договором поруки поручитель поручається перед кредитором боржника за виконання ним свого обов'язку. Поручитель відповідає перед кредитором за порушення зобов'язання боржником.
В силу ст. 554 ЦК України у разі порушення боржником зобов'язання, забезпеченого порукою, боржник і поручитель відповідають перед кредитором як солідарні боржники, якщо договором поруки не встановлено додаткову (субсидіарну) відповідальність поручителя. Поручитель відповідає перед кредитором у тому ж обсязі, що і боржник, включаючи сплату основного боргу, процентів, неустойки, відшкодування збитків, якщо інше не встановлено договором поруки.
Згідно до ч. 1 ст. 526 ЦК України зобов'язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу.
Частиною 1 ст. 527 ЦК України передбачено, що боржник зобов'язаний виконати свій обов'язок, а кредитор - прийняти виконання особисто, якщо інше не встановлено договором або законом, не випливає із суті зобов'язання.
За змістом ст. 610 ЦК України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).
За таких обставин суд першої інстанції вірно виходив з того, внаслідок невиконання відповідачем ОСОБА_3 своїх зобов'язань за кредитним договором щодо сплати кредиту та процентів за користування кредитом та невиконання поручителями ОСОБА_4 та ОСОБА_5 своїх зобов'язань перед позивачем за укладеними договорами поруки, утворилась заборгованість, яка підлягає стягненню з відповідачів. Таким чином, доводи апелянтів про безпідставність нарахованої заборгованості за кредитним договором не підтверджені належними доказами.
Проте колегія суддів не може погодитись з рішенням суду першої інстанції в частині стягнення з відповідачів суми нарахованої відповідно до п. 6.1 кредитного договору пені з розрахунку 1% від простроченої суми за кожний день прострочення у розмірі 870 078,55 грн., виходячи з наступного.
Відповідно до положень ч.1 ст. 549 Цивільного кодексу України, неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання.
Частиною 3 ст. 551 ЦК України встановлено, що розмір неустойки може бути зменшений за рішенням суду, якщо він значно перевищує розмір збитків, та за наявності інших обставин, які мають істотне значення.
Як роз'яснив Пленум Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ у п. 27 постанови № 5 від 30 березня 2012 року «Про практику застосування судами законодавства при вирішенні спорів, що виникають із кредитних правовідносин», положення ч. 3 ст. 551 ЦК України про зменшення розміру неустойки може бути застосовано судом лише за заявою відповідача до відсотків, які нараховуються як неустойка. Істотними обставинами в розумінні ч. 3 ст. 551 ЦК України можна вважати, зокрема, ступінь виконання зобов'язання боржником; майновий стан сторін, які беруть участь у зобов'язанні; не лише майнові, але й інші інтереси сторін, що заслуговують на увагу (наприклад відсутність негативних наслідків для позивача через прострочення виконання зобов'язання).
Враховуючи наведені положення та приймаючи до уваги матеріальний стан відповідачів колегія суддів вважає за можливе зменшити розмір нарахованої пені з 870078,55 грн. до 435039,28 грн., змінивши рішення місцевого суду в цій частині.
Також, суд, ухвалюючи рішення, не звернув увагу на те, що зміст ст. 554 ЦК України вбачає можливість встановлення поруки щодо виконання одного й того ж зобов'язання одночасно з боку декількох осіб. Однак, така порука виникає лише на підставі її спільного надання у формі укладення одного договору декількома поручителями (ч.3 ст. 554 ЦК України) та лише у випадку укладення одного договору декількома поручителями (спільна порука) поручителі відповідають перед кредитором солідарно з боржником та солідарно між собою.
Суд помилково не прийняв до уваги те, що законом не заборонено укладення й кількох договорів поруки на виконання того самого зобов'язання, проте, в цьому випадку ч. 3 ст. 554 ЦК України не застосовується, оскільки поручителі не несуть у такому разі солідарної відповідальності між собою, а тому не можна вважати поруку їхньою спільною відповідальністю. За таких обставин, кредитор має право пред'явити вимогу до кожного з поручителів на підставі відповідного договору, але поручитель, що виконав зобов'язання, не може висунути вимогу до іншого поручителя на предмет розподілу відповідальності перед кредитором.
Отже, стягуючи з боржника і поручителів в солідарному порядку суму заборгованості за договором кредиту, суд першої інстанції, не звернув увагу на те, що в даному випадку ч. 3 ст. 554 ЦК України застосована бути не може і поручителі не несуть солідарної відповідальності, так як відсутня їх спільна порука, оскільки укладено окремі договори поруки, а тому рішення в цій частині також підлягає зміні.
На підставі викладеного та керуючись 303, 307, 308, 315 ЦПК України, колегія суддів, -
ВИРІШИЛА:
Апеляційну скаргу ОСОБА_3, ОСОБА_4 - задовольнити частково.
Рішення Бабушкінського районного суду м. Дніпропетровська від 22 грудня 2010 року змінити зменшивши розмір стягнутої пені з 870078,55 грн. до 435039,28 грн. та в частині визначення порядку стягнення коштів, зазначивши, що підлягає стягненню на користь Публічного акціонерного товариства «Банк «Фінанси та Кредит» солідарно з ОСОБА_3 (ІПН НОМЕР_1) і ОСОБА_5 (ІПН НОМЕР_2) та солідарно з ОСОБА_3 (ІПН НОМЕР_1) та ОСОБА_4 (ІПН НОМЕР_3) заборгованість за кредитним договором № 130/08-ФЛ/06 від 04 липня 2008 року в сумі 2153169,81 грн., яка складається із заборгованості за кредитом в розмірі 1587986,37 грн.; заборгованості по оплаті відсотків в розмірі 130144,16 грн.; пені за порушення строків повернення кредиту в розмірі 435039,28 грн.
В решті рішення суду залишити без змін.
Рішення набирає законної сили з моменту проголошення та протягом двадцяти днів може бути оскаржено до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ.
Головуючий:
Судді: