Справа №1807/2715/12 Головуючий у суді у 1 інстанції - Калантаєнко Павло Сергійович
Номер провадження 11/788/293/13 Суддя-доповідач - Моїсеєнко Т. М.
Категорія - Хуліганство
УХВАЛА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
06 серпня 2013 року колегія суддів з розгляду кримінальних справ Апеляційного суду Сумської області в складі:
головуючого-судді - Моїсеєнко Т. М.,
суддів - Сахнюка В. Г., Філонової Ю. О.,
З участю прокурора Савостьянової Л.В.
Потерпілої ОСОБА_3
Засуджених ОСОБА_4, ОСОБА_5
Захисника ОСОБА_6
розглянула у відкритому судовому засіданні в м. Суми кримінальну справу за апеляціями прокурора, який брав участь у розгляді справи судом першої інстанції, потерпілої ОСОБА_3, засуджених ОСОБА_4 і ОСОБА_5 на вирок Конотопського міськрайонного суду Сумської області від 18 квітня 2013 року яким
ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_1, який народився в с. Романчуки, Буринського району, Сумської області, громадянина України, який мешкає в АДРЕСА_1, раніше не судимого
засуджено за ст.128 КК України до покарання у виді обмеження волі на строк 1 рік 6 місяців.
Згідно за ст. 75 КК України ОСОБА_4 звільнений від відбування покарання з випробуванням, іспитовим строком 1 рік.
Відповідно до ст. 76 КК України на ОСОБА_4 покладені обов'язки : не виїзжжати за межі України на постійне місце проживання без дозволу органу кримінально виконавчої системи; повідомляти органи кримінально - виконавчої системи про зміну місця проживання та роботи; періодично з'являтися для реєстрації в органи кримінально виконавчої системи.
З ОСОБА_4 стягнуто на користь потерпілої ОСОБА_3 32 914,5 грн. в рахунок відшкодування матеріальної шкоди; 15 000 грн. в рахунок відшкодування моральної шкоди; 750 грн. відшкодування витрат потерпілої за надання юридичної допомоги; 309,70 грн. транспортних витрат потерпілої при розгляді справи в суді.
ОСОБА_5, ІНФОРМАЦІЯ_2, яка народилася в с. Новошахтинськ, Ростовської області РФ, громадянку України, яка мешкає в АДРЕСА_2, раніше не судиму
засуджено за ст. 296 ч. 1 КК України до покарання у виді обмеження волі на строк 1 рік.
Згідно за ст. 75 КК України ОСОБА_5 звільнена від відбування покарання з випробуванням, іспитовим строком 1 рік.
Відповідно до ст. 76 КК України на ОСОБА_5 покладені обов'язки : не виїжджати за межі України на постійне місце проживання без дозволу органу кримінально виконавчої системи; повідомляти органи кримінально - виконавчої системи про зміну місця проживання та роботи; періодично з'являтися для реєстрації в органи кримінально виконавчої системи.
З ОСОБА_5 стягнуто на користь потерпілої ОСОБА_3 117 грн. в рахунок відшкодування матеріальної шкоди; 2 000 грн. в рахунок відшкодування моральної шкоди; 750 грн. в рахунок відшкодування витрат потерпілої на юридичну допомогу; 309,70 грн. транспортних витрат потерпілої при розгляді справи в суді.
ВСТАНОВИЛА:
Відповідно до вироку суду ОСОБА_4 та ОСОБА_5 визнані винними та засуджені за скоєння злочинів за слідуючих обставин:
Підсудні ОСОБА_4 та ОСОБА_5 20 липня 2011 року близько 21 години, перебуваючи в стані алкогольного сп'яніння прийшли до магазину ПП « ІНФОРМАЦІЯ_3 » по вул. Леніна в с. Тернівка, де в ході спілкування ОСОБА_5 з власницею магазину, потерпілою ОСОБА_3, засуджена ОСОБА_5 грубо порушуючи громадський порядок, з мотивів явної неповаги до суспільства, в присутності сторонніх осіб розпочала сварку, висловлюючись на адресу потерпілої брутальною лайкою, принижуючи її честь та гідність, перекинула серед магазину цеберку з водою. ОСОБА_3 вивела ОСОБА_5 з приміщення магазину, але засуджена повернулася і знаходячись позаду потерпілої замахнулася на неї стільцем, намагаючись нанести удар по голові, але її дії були припинені свідком ОСОБА_7 ОСОБА_3 намагалася вивести ОСОБА_5 з приміщення магазину і знаходячись у дверях, вони не утримались на ногах та разом впали зі сходів на землю. При падінні ОСОБА_5 опинилася зверху ОСОБА_3 і продовжуючи хуліганські дії стала наносити їй удари кулаками по тулубу, животу, по руках, стегнам і таким чином умисно нанесла 17 ударів, заподіяв легкі тілесні ушкодження, тягала за волосся, зірвала ланцюжок з шиї, вирвала мобільний телефон, порвала одяг. Побиття ОСОБА_3 ОСОБА_5 тривало до тих пір, поки потерпіла не вирвалася та не піднялася на ноги. В цей час ОСОБА_4 наблизився до ОСОБА_3 та з великою силою вдарив її кулаком в обличчя від чого вона впала на землю та вдарилась лівою ногою об каміння, отримавши середньої тяжкості тілесні ушкодження у виді перелому зовнішньої лодижки лівої гомілки.
В поданих апеляціях:
Прокурор, який брав участь у розгляді справи судом першої інстанції прохає вирок суду скасувати у зв'язку з невідповідністю призначеного засудженим покарання ступеню тяжкості скоєних злочинів та особам засуджених в наслідок м'якості та неправильного вирішення цивільного позову потерпілої, а справу направити на новий судовий розгляд.
Потерпіла ОСОБА_3 прохає вирок суду скасувати, оскільки судом невірно встановлені фактичні обставини справи. Постановити новий вирок, яким визнати винними ОСОБА_4 за ст.ст. 296 ч.2, 128 КК України, ОСОБА_5 за ст. 296 ч. 2 КК України та призначити їм покарання у виді позбавлення волі. Крім того, апелянт вважає що суд невірно визначився з розміром заподіяної їй моральної шкоди, тому прохає стягнути на її користь з ОСОБА_4 суму 50 000 грн., з ОСОБА_5 суму 20 000 грн.
Засуджена ОСОБА_5 вважає що судом невірно вирішений цивільний позов потерпілої. Судом не враховані неправомірні дії потерпілої відносно неї. Тому прохає вирок суду в частини задоволення цивільного позову скасувати, стягнути з неї в рахунок відшкодування матеріальної шкоди 117 грн., транспортних витрат 309,7 грн., моральної шкоди 1000 грн. Крім того, стягнення з неї на користь потерпілої суми 750 грн. понесених витрат на юридичну допомогу, не відповідає вимогам кримінально - процесуального закону.
Засуджений ОСОБА_4 вважає що судом невірно вирішений цивільний позов потерпілої. . Тому прохає вирок суду в частини задоволення цивільного позову скасувати, стягнути з нього в рахунок відшкодування матеріальної шкоди 809 грн., моральної шкоди 1000 грн. Крім того, стягнення з нього на користь потерпілої суми 750 грн. понесених витрат на юридичну допомогу, не відповідає вимогам кримінально - процесуального закону.
Заслухавши доповідача, прокурора, потерпілу та засуджених, які підтримали власні апеляції, провівши судові дебати та надавши останнє слово обвинуваченим, перевіривши матеріали справи та обговоривши доводи апеляцій колегія суддів вважає, що апеляції прокурора та засуджених підлягають частковому задоволенню, апеляція потерпілої задоволенню не підлягає.
Висновок суду про доведеність вини засуджених у скоєнні злочинів за обставин зазначених у вироку, відповідає фактичним обставинам, підтверджується розглянутими в судовому засіданні доказами і є обгрунтованим.
Доводи апеляції потерпілої ОСОБА_3 про беспідставність перекваліфікації дій засудженої ОСОБА_8 на ст. 296 ч. 1 КК України, а дій ОСОБА_4 на ст. 128 КК України на думку колегії суддів є необгрунтованими і спростовуються матеріалами кримінальної справи.
Зокрема, сам засуджений ОСОБА_4 показав, що 20 липня 2011 року близько 22 години між його дружиною та ОСОБА_3 виникла сварка, а потім і бійка, яка тривалий час не припинялася. Він вирішив припинити бійку, відтяг ОСОБА_3 за комір від дружини, вдарив один раз долонею по щоці, а потім відпустив. ОСОБА_3 не втрималась та впала на лівий бік.
Засуджена ОСОБА_5 показала, що 20 липня 2011 року близько 22 години між нею та ОСОБА_3 виникла сварка, а потім і бійка, яку розпочала ОСОБА_3 Розмірив їх ОСОБА_4, відтягнувши одне від одної.
Потерпіла ОСОБА_3 показала, що 21 липня 2011 року, близько 21 години, в приміщенні магазину ОСОБА_5 почала безпричинно ображати її, висловлюючись на її адресу брутальною лайкою, на її прохання залишити приміщення магазину не реагувала, перевернула цеберку із водою, намагалася вдарити її стільцем по голові, якій відібрав ОСОБА_7 Вона почала виштовхувати ОСОБА_5 і опинившись в дверях, вони разом впали з ганку на землю. ОСОБА_5 сіла на неї зверху та почала тягати її за волосся, бити кулаком по голові та іншим частинам тіла, вихопила телефон та викинула його, порвала одяг та золотий ланцюжок. Коли вони піднялись на ноги та продовжували сваритися підійшов ОСОБА_4 та вдарив її кулаком у скроню справа, від чого вона впала та відчула сильний біль в області лівої гомілки.
Із показів свідка ОСОБА_9 вбачається, що 20 липня 2011 року у вечірній час, вийшовши із магазину, вона побачила бійку між ОСОБА_3 та ОСОБА_10, яка продовжувалась хвилин 20 - 30. Коли жінки підвелися, до них підійшов ОСОБА_4 та вдарив кулаком в обличчя зліва ОСОБА_3 та пхнув від себе, від чого та впала та сама підвестися вже не могла.
Свідок ОСОБА_11 надала покази, аналогічні показам свідка ОСОБА_9
Як показала свідок ОСОБА_12, у вечірній час 20 липня 2011 року, коли вона вийшла з магазину, побачила бійку між ОСОБА_3 та ОСОБА_5 Через деякий час її покликали до ОСОБА_3 і вона встановила , що у неї опухла нога.
Із показів свідка ОСОБА_13 вбачається, що 20 липня 2011 року, в вечірній час, ОСОБА_5 та ОСОБА_4 зайшли до магазину і ОСОБА_5 почала сварку із ОСОБА_3, висловлювалась брутальною лайкою, вилила воду на підлогу, замахувалася стільцем на ОСОБА_3 Потім ОСОБА_5 почала бійку із ОСОБА_3, яка тривала на подвір'ї магазину. Коли бійка припинилася і ОСОБА_5 та ОСОБА_3 стояли та сварилися, до ОСОБА_3 підбіг ОСОБА_4, вдарив її кулаком в обличчя і вона впала на лівий бік.
Свідок ОСОБА_7 показав, що 20 липня 2011 року у вечорі, він зайшов в магазин і побачив, як ОСОБА_5 замахується стільцем на стоячу до неї спиною ОСОБА_3, намагаючись вдарити її у голову. Він вихопив стілець з руки ОСОБА_5 Жінки сварилися, а потім вчепившись одне в одну, впали з ганку на землю, де продовжували битися. Через деякий час до жінок підійшов ОСОБА_4 та вдарив ОСОБА_3 кулаком в обличчя, від чого та впала на землю та почала скаржитися на біль у нозі.
Як показав свідок ОСОБА_14, 20 липня 2011 року він бачив, як ОСОБА_5 та ОСОБА_3 впали з ганку та почали битися між собою. ОСОБА_4 спостерігав за ними, а потім підійшов до жінок, які вже стояли та сварилися, та вдарив ОСОБА_3 в обличчя, від чого та впала та самостійно підвестися не могла.
Відповідно до висновків судово - медичної експертизи у ОСОБА_3 виявлені легкі тілесні ушкодження у вигляді саден та синців правого та лівого передпліччя та ліктьового суглобу, лівої молочної залози, а також закритий перелом зовнішньої лодижки лівої голені з незначним зміщенням уламків, яки відноситься до тілесних ушкоджень середньої тяжкості.
Таким чином, суд першої інстанції повно всебічно і об'єктивно дослідив вищезазначені і інші, зібрані по справі докази і правильно визнав ОСОБА_5 винною у скоєнні хуліганських дій, кваліфікувавши її дії за ст. 296 ч. 1 КК України, а ОСОБА_4 у необережному заподіянні потерпілої середньої тяжкості тілесних ушкоджень, кваліфікувавши його дії за ст. 128 КК України.
Суд першої інстанції перевірив доводи потерпілої ОСОБА_3 щодо скоєння хуліганських дій ОСОБА_4, але такі твердження потерпілої не знайшли такого підтвердження в судовому засіданні, оскільки іншими доказами, крім показів самої потерпілої, не підтвердились.
Тому суд цілком вірно погодився зі зміненим обвинуваченням прокурора і правильно кваліфікував дії ОСОБА_5 за ч.1 ст. 296 КК України, так як хуліганські дії нею були скоєні самостійно, без участі ОСОБА_4, і така кваліфікуюча ознака, як скоєння хуліганських дій групою осіб не знайшла свого підтвердження в судовому засіданні.
Що стосується доводів апеляцій потерпілої та засуджених про неправильне вирішення судом першої інстанції цивільного позову потерпілої про стягнення матеріальної та моральної шкоди, на думку колегії суддів є безпідставними.
Суд першої інстанції дослідивши надані потерпілої ОСОБА_3 докази щодо її витрат на лікування та витрати, пов'язані з приїздом в суд для розгляду справи і прийшов до правильного висновку, стягнувши з засудженого ОСОБА_4 в рахунок відшкодування матеріальної шкоди 32 914,35 грн., а с ОСОБА_5 суму 117 грн., крім того витрати потерпілої на поїздку до суду. Сума моральної шкоди, яка стягнута з ОСОБА_4 та з ОСОБА_5 на користь потерпілої на думку колегії суддів вирішена з врахуванням моральних страждань потерпілої, з мотивів розумності і справедливості і зміні не підлягає.
Що стосується доводів апеляції засуджених про стягнення з них витрат потерпілої на юридичну допомогу, то на думку колегії суддів вони є слушними.
Нормами кримінально - процесуального кодексу України ( 1960 року) не передбачено відшкодування витрат потерпілої на юридичну допомогу, тому в цієї частині вирок суду підлягає зміні.
Що стосується покарання, яке суд призначив засудженим ОСОБА_5 та ОСОБА_4, то на думку колегії суддів воно відповідає вимогам ст. 65 КК України.
При призначенні покарання суд врахував ступінь тяжкості скоєних злочинів, дані про особу засуджених, обставини що обтяжують та пом'якшують покарання.
На думку колегії суддів, призначене засудженим покарання є необхідним і достатнім для їх виправлення та попередження скоєння ними нових злочинів і підстав для його зміни не вбачається.
Тому доводи апеляції прокурора про призначення засудженим м'якого покарання, на думку колегії суддів, є безпідставними, воно призначене в межах санкції закону, по якому вони засуджені.
На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 362, 365, 366,377 КПК України ( 1960 року) п.10,11 Розділу Х1 Перехідних положень КПК України, колегія суддів,-
УХВАЛИЛА:
Апеляції прокурора, який брав участь у розгляді справи судом першої інстанції, засуджених ОСОБА_4 і ОСОБА_5 - задовольнити частково.
Вирок Конотопського міськрайонного суду Сумської області від 18 квітня 2013 року відносно ОСОБА_4 і ОСОБА_5 змінити в частині вирішення цивільного позову.
З резолютивної частини вироку виключити посилання на стягнення з ОСОБА_4 та ОСОБА_5 суми 750 грн. з кожного на відшкодування витрат ОСОБА_3 на юридичну допомогу.
Апеляцію потерпілої ОСОБА_3 залишити без задоволення.
В іншій частині вирок суду залишити без зміни.
СУДДІ:
Моїсеєнко Т. М. Сахнюк В. Г. Філонова Ю. О.