ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

АВТОНОМНОЇ РЕСПУБЛІКИ КРИМ

вул. Київська, 150, м. Сімферополь, Автономна Республіка Крим, Україна, 95493

ПОСТАНОВА

Іменем України

09.10.08Справа №2-а-1670/08

Окружний адміністративний суд Автономної Республіки Крим у складі судді   < Суддя по справі >, Сидоренко Д.В., при секретарі Дадінській В.В. розглянувши за участю представників:від позивача Леоненко В.В. – представник, довіреність № 19/10 від 23.01.06р.

від відповідача Корницька В.М. – гол. держ. податк. інсп., дов. № 4/9/10-00 від 08.01.08р.

у відкритому судовому засіданні адміністративну справу  

за позовом   Національний центр управління та випробувань космічних засобів          

до   Сакська об'єднання державна податкова інспекція в АРК              

про визнання нечинними податкових повідомлень-рішень

Обставини справи: Національний центр управління та випробувань космічних засобів звернувся до Окружного адміністративного суду АР Крим з адміністративним позовом до Сакської  об'єднаної державної податкової інспекції в АР Крим про визнання нечинними податкових повідомлень-рішень № 00001451502/0 від 29.07.2008 р. на суму 1207,51 та № 00001461502/0 від 29.07.2008 р. на суму 10,50 грн.

Позовні вимоги мотивовані тим, що податкові зобов’язання сплачені в повному обсязі платіжними дорученнями № 58 від 07.03.2008р., а зарахування поточних платежів в залік погашення раніше нарахованих фінансових санкцій.

Заявою від 26.08.08р. № 1888/10, яка надійшла до Окружного адміністративного суду АР Крим 28.08.08р. позивач збільшив позовні вимоги та просив суд додатково визнати нечинними податкові повідомлення-рішення Сакської ОДПІ в АР Крим № 00001451502/1 від 15.08.08р. на суму 1207,51 грн. та № 00001461502/1 від 15.08.08р. на суму 10,50 грн.

Заявою від 09.10.2008р. позивач уточнив позовні вимоги та просить суд визнати податкові повідомлення-рішення № 00001451502/0 від 29.07.2008 р. на суму 1207,51 та № 00001461502/0 від 29.07.2008 р. на суму 10,50 грн. протиправними та скасувати їх.

Відповідач проти позову заперечує, посилаючись на те, що відповідно до п. 7.7 ст. 7 Закону України «Про порядок погашення зобов’язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами» податковий борг погашається у порядку календарної черговості його виникнення, а у разі одночасного його виникнення по різних податках, зборам (обов’язковим платежам) – в рівних пропорціях.  

У судовому засіданні 09.10.08р. представник відповідача надав суду доповнення до заперечення на адміністративний позов, у якому також проти позову заперечує і вважає його необґрунтованим за мотивами викладеними у вищезазначеному запереченні та додатково пояснив, що відповідно до п. 1.6 Наказу ДПА України від 18.07.2005р. № 276 проведення операцій в особових рахунках платників здійснюється в хронологічному порядку.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представників сторін, суд

ВСТАНОВИВ:

18.07.2008р. Сакською ОДПІ була проведена невиїзна документальна перевірка по питанню своєчасності сплати погоджених сум за березень 2008 року по Національному центру управління та випробування космічних засобів.

За результатами перевірки складений Акт № 1118/15-02/24507442 від 18.07.2008р.

У вказаному акті відповідач зафіксував порушення позивачем вимог п.п.17.1.7п.17.1 ст. 17 Закону України “Про порядок  погашення  зобов’язань платників  податків перед бюджетами та державними цільовими фондами”, а саме порушений термін сплати погоджених суд податкових зобов’язань по ПДВ.

На підставі акту № 1118/15-02/24507442 від 18.07.2008р відповідачем 29.08.2008 р. прийняті податкове повідомлення-рішення  №00001451502/0 яким позивач, у зв’язку з порушенням граничного строку сплати узгодженого податкового зобов’язання з ПДВ, передбаченого п.п. 5.3.1.п.5.3.ст.5. Закону України “Про порядок  погашення  зобов’язань платників  податків перед бюджетами та державними цільовими фондами” та на підставі п.п.17.1.7п.17.1.ст.17 вказаного закону за затримку на 76 календарних днів граничного строку сплати узгодженої суми податкового зобов’язання був зобов’язаний сплатити штраф  у розмірі 20% - 1207,51 грн., та № 00001461502/0 яким позивач у зв’язку з порушенням граничного строку сплати узгодженого податкового зобов’язання з ПДВ, передбаченого п.п. 5.3.1.п.5.3.ст.5. Закону України “Про порядок  погашення  зобов’язань платників  податків перед бюджетами та державними цільовими фондами” та на підставі п.п.17.1.7п.17.1.ст.17 вказаного закону за затримку на 18 календарних днів граничного строку сплати узгодженої суми податкового зобов’язання був зобов’язаний сплатити штраф  у розмірі 10% - 10,50 грн.

Дослідивши матеріали справи суд дійшов до висновку, що позовні вимоги обґрунтовані та підлягають задоволенню з огляду на наступне.

Спеціальним законом з питань оподаткування, який встановлює порядок погашення  зобов’язань  юридичних або фізичних осіб  перед бюджетами та державними цільовими фондами з податків  і зборів (обов‘язкових платежів) є Закон України “Про порядок  погашення  зобов’язань платників  податків перед бюджетами та державними цільовими фондами”. Ст. 1 закону визначає, що податковим боргом (недоїмкою) є податкове  зобов’язання (з урахуванням  штрафних санкцій  за їх наявності), самостійно узгоджене платником податків або узгоджене в адміністративному чи судовому порядку, але не сплачене  у встановлений строк, а також пеня, нарахована  на суму такого податкового зобов’язання.

Порядок  подання  податкових декларацій та визначення суми податкових зобов’язань визначений у ст. 4 вказаного закону, п.п. 4.1.4 якої визначає, що податкові декларації податкові декларації подаються за базовий податковий період що дорівнює календарному місяцю – протягом 20 календарних днів, наступних за останнім календарним днем звітного (податкового) місяця. Уп.п.4.1.5.ст4 Закону визначено, що якщо останній день строку подання податкової декларації припадає на вихідний або святковий день, то останнім днем строку вважається наступний за вихідним або святковим операційний (банківський) день.

У п. 5.3.1 ст. 5 Закону України “Про порядок  погашення  зобов’язань платників  податків перед бюджетами та державними цільовими фондами” визначено, що  платник податків зобов’язаний самостійно сплатити суму  податкового зобов’язання, зазначену  у поданій ним податковій декларації, протягом десяти календарних днів, наступних за останнім днем відповідного граничного строку, передбаченогоп.п.4.1.4п.4.1.ст.4 Закону для подання декларації  платника податків. У разі коли платник податків не сплачує узгоджену суму податкового зобов'язання протягом граничних строків, визначених цим Законом, такий платник податку зобов'язаний сплатити штраф, зокрема, при затримці до 30 календарних днів, наступних за останнім днем, граничного строку сплати узгодженої суми податкового зобов'язання, - у розмірі 10% погашеної суми податкового боргу (п.п. 17.1.7 п.17.1 ст. 17 Закону України “Про порядок  погашення  зобов’язань платників  податків перед бюджетами та державними цільовими фондами” ).

Відповідно до п.п. 5.4.1. п.5.4. ст. 5 вказаного Закону  узгодження сума  податкового зобов'язання, не сплачена у строки, визначені у Законі, визнається сумою  податкового боргу платника податків.

У разі,  коли платник податків не сплачує узгоджену суму податкового зобов'язання  в установлені строки, податковий орган надсилає такому платнику податків податкові вимоги.  Податкові вимоги також надсилаються платникам податків, які  самостійно подали податкові декларації, але не погасили суму податкових зобов'язань у встановлені законом строки, без попереднього  направлення ( вручення податкового повідомлення ( п.п. 6.2.1., 6.2.2. п. 6.2. ст. 6 17 Закону України “Про порядок  погашення  зобов’язань платників  податків перед бюджетами та державними цільовими фондами” ).

Згідно з п.п. 1.6  ст. 1 Закону України “Про податок на додану вартість” податкове зобов’язання  це загальна сума  податку, одержана ( нарахована) платнику  податку у звітному ( податковому ) періоді, визначена згідно з Законом.

Порядок обчислення та сплати податку визначений у ст.7 вказаного Закону.

З матеріалів справи, а саме з платіжного доручення № 58 від 07.03.2008р. (а.с.6), вбачається, що позивач перерахував до Держбюджету Сакського району 33121,87 грн., у графі “Призначення платежу” яким визначив: «Податок на додану вартість. Рішення                    № 0000122301/0 від 03.03.2008р.», крім того на ньому є відмітка обслуговуючого банка  про проведення платежу 07.03.2008р.

Вивчивши вказані документи , керуючись  Законами України “Про податок на додану вартість”, “Про порядок  погашення  зобов’язань платників  податків перед бюджетами та державними цільовими фондами”, приймаючи до уваги сплату позивачем узгодженого податкового зобов’язання по ПДВ, суд вважає, що відповідач помилкового встановив факт порушенням позивачем граничного строку сплати узгодженого податкового зобов’язання з ПДВ, передбаченого п.п. 5.3.1.п.5.3.ст.5. Закону України «Про порядок погашення  зобов’язань платників  податків перед бюджетами та державними цільовими фондами». Крім того, суд вважає, що відповідач не вжив передбачених ст. 6 Закону України “Про порядок  погашення зобов’язань платників  податків перед бюджетами та державними цільовими фондами” заходів щодо визначення узгодженої позивачем суми податкових зобов’язань по ПДВ у податковий борг, внаслідок чого, у нього були відсутні правові підстави самостійно змінювати призначення платежу під час надходження коштів, перерахованих позивачем платіжним дорученням № 58 від 07.03.2008р.

Крім того, згідно з ч. 3 ст. 9 Закону України «Про систему оподаткування» обов'язок юридичної особи щодо сплати податків і зборів (обов'язкових платежів) припиняється із сплатою податку, збору (обов'язкового платежу).

За таких обставин суд не може погодитись з твердженнями відповідача про те, що у зв’язку з наявністю у позивача податкової заборгованості за попередні періоди він, діючи відповідно до п.п.7.7. ст. 7 “Про порядок  погашення  зобов’язань платників  податків перед бюджетами та державними цільовими фондами”, при отриманні коштів, перерахованих  позивачем згідно з копії  платіжного доручення  № 58 від 07.03.2008р., здійснював погашення податкового боргу у порядку календарної черговості його виникнення.

Ст. 41 Конституції України передбачено, що кожен має право володіти, користуватися і розпоряджатися своєю власністю. Ніхто не може бути позбавлений права власності. Право приватної власності є непорушним.

Згідно зі ст. 9 Конституції України чинні міжнародні договори, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України, є частиною національного законодавства України.

Згідно ч. 4 ст. 9 КАСУ у разі невідповідності нормативно-правового акта Конституції України, закону України, міжнародному договору, згода на обов'язковість якого надана Верховною Радою України, або іншому правовому акту суд застосовує правовий акт, який має вищу юридичну силу.

Стаття 1 Першого протоколу до Конвенції про захист прав і основних свобод людини від 20.03.1952 р., ратифікованого Україною 17.07.1997 р., передбачено, що кожна фізична або юридична особа має право мирно володіти своїм майном. Ніхто не може бути позбавлений свого майна, інакше як в інтересах суспільства і на умовах, передбачених законом або загальними принципами міжнародного права. В ч. 2 цієї ж статті зазначено, що попередні положення ніяким чином не обмежують право держави запроваджувати такі закони, які, на її думку, необхідні для здійснення   контролю  за   використанням   майна  відповідно   до  загальних   інтересів  або  для забезпечення сплати податків або інших зборів чи штрафів. Отже, зі змісту ч.2 ст.1 Першого протоколу до Конвенції про захист прав і основних свобод людини вбачається, що будь-які обмеження з використання юридичною особою власного майна, зокрема перерахування коштів, можливе лише за згодою такого платника податків або за рішенням суду.

Стаття 8 Закону України «Про власність» встановлено, що цим Законом встановлюються основні положення про власність в Україні. У відповідності зі  ст. 4 цього Закону власник на свій розсуд   володіє,   користується   і розпоряджається належним йому майном.

Частина 3 ст. 47 Господарського кодексу України передбачає, що держава гарантує недоторканність майна і забезпечує захист майнових прав підприємця.

В силу викладеного стає зрозумілим, що діючим законодавством України також закріплено право власника за власною ініціативою та на свій розгляд володіти, користуватися та розпоряджатися належним йому майном та гарантії недоторканості майна з боку держави.

У відповідності зі ст. 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування і їх посадови особи зобов'язані діяти лише на підставах, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією України та Законами України.

Відповідно до ст. 13 Закону України «Про державну податкову службу в Україні» посадові особи органів державної податкової служби зобов'язані дотримувати Конституції і законів України, інших нормативних актів, прав та охоронюваних законом інтересів громадян, підприємств, установ, організацій, забезпечувати виконання покладених на органи державної податкової служби функцій та повною мірою використовувати надані їм права.

Вивчивши обставини справи, суд дійшов висновку, що відповідач діяв з  перевищенням повноважень, передбачених Конституцією України та Законом України «Про державну податкову службу в Україні» не мав право самостійно без узгодження з платником податків або в умовах відсутності  рішення суду перераховувати платежі за поточними зобов’язаннями на погашення податкового боргу, який виник раніше, змінюючи призначення платежу, визначеного позивачем у платіжних документах .

Приймаючи до уваги те, що позивач є власником своїх коштів, тобто має право вільно, на свій розсуд, володіти, користуватися та розпоряджатися своїм майном, у тому числі й визначати призначення платежів, суд вважає, що застосування положень п. 7.7 ст. 7 Закону України "Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами" можливе лише у разі  вжиття відповідачем всіх  передбачених вказаним законом  заходів  щодо визначення податкових зобов’язань в податковий борг або  за згодою платника податків.

Відповідач, зараховуючи своєчасно сплачені податки в рахунок податкового боргу, фактично перешкоджав позивачу  податків своєчасно  сплачувати податки  за періоди, вказані в платіжних дорученнях, що призвело до необґрунтованого  порушення ним визначених податкових зобов’язань.

Крім того, суд вважає необхідним визначити, що матеріали справи свідчать про те, що позивач добровільно перерахував кошти для погашення заборгованості по ПДВ, визначивши це у графі «Призначення платежу» відповідного платіжного документу.

За такими обставинами суд приходить до висновку, що позовні вимоги підлягають задоволенню.

Під час судового засідання, яке відбулось 09.10.2008 р. були оголошені вступна та резолютивна частини постанови. Відповідно до ст. 163 КАСУ постанову складено 14.10.2008р.

На підставі викладено, керуючись ст. 94, 158-161, ч.1 ст. 162, 163 КАС України, суд    

ПОСТАНОВИВ:

Позов задовольнити повністю.

Визнати протиправним та скасувати  податкові повідомлення-рішення  Сакської об’єднаної державної податкової інспекції (96500, АРК, м. Саки, вул. Курортна, 57)               № 00001451502/0 від 29.07.2008 р. на суму 1207,51 та № 00001461502/0 від 29.07.2008 р. на суму 10,50 грн.

Стягнути з Державного бюджету України на користь Національного центру управління та випробувань космічних засобів (97419, АР Крим, м. Євпаторія-19) 3,40 грн. судового збору.

Постанова може бути оскаржена в Севастопольський апеляційний адміністративний  суд  через Окружний адміністративний суд АР Крим шляхом подачі заяви про апеляційне оскарження постанови суду в десятиденний строк з дня складання постанови у повному обсязі та поданням після цього протягом двадцяти днів апеляційної скарги, або без попереднього подання заяви про апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подається у строк, встановлений для подання заяви про апеляційне оскарження.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання заяви про апеляційне оскарження, якщо таку заяву не було подано. Якщо було подано заяву про апеляційне оскарження, але апеляційна скарга не була подана у встановлений строк, постанова набирає законної сили після закінчення цього строку. У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після закінчення апеляційного розгляду справи.

Суддя Окружного

адміністративного суду

Автономної Республіки Крим                                          Сидоренко Д.В.