Справа № 434/3532/13-к

Провадження № 11кп/782/971/13

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

6 серпня 2013 року колегія суддів судової палати у кримінальних справах апеляційного суду Луганської області у складі:

головуючого Кравченко Т.Д.

суддів: Ігнатова Р.М., Кожушка М.В.

секретаря Ескендерової О.В.

учасників судового провадження: прокурора Повжик Л.Ф., обвинуваченої ОСОБА_1, розглянувши у судовому засіданні у м.Луганську кримінальне провадження за апеляційною скаргою обвинуваченої на вирок Артемівського районного суду м.Луганська від 7 червня 2013 року,-

в с т а н о в и л а:

вироком Артемівського районного суду м.Луганська ві д 07.06.2013року

ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, уроженку м.Луганська, громадянку України, місце проживання і реєстрації: АДРЕСА_1, раніше не судима

засуджено за ст.166 КК України на 2 років позбавлення волі.

Строк покарання обчислювати з дня фактичного виконання вироку. Запобіжний захід залишено особисте зобов,язання до набрання вироку законної сили.

ОСОБА_1 визнано винною у тому, що вона, маючи неповнолітню дитину ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_2, злістно ухилялася від виконання своїх батьківських обов,язків по догляду за дитиною, що призвело до тяжких наслідків. Вживаючи спиртні напої, вихованням дитини не займалася, вела аморальний спосіб життя, до школи віддала його в 9 років, процесом навчання не цікавилася, не перешкоджала спілкуванню з суспільно небезпечними особами ОСОБА_3, ОСОБА_4. Це призвело до настання тяжких наслідків: за висновком психолого-педагогічної консультації ОСОБА_2 в 16 років має низький запас знань, скоїв злочин, за який його засуджено 18.09.2012р. Артемівським районним судом м.Луганська до позбавлення волі на 3 роки з іспитовим строком на 1 рік. Протягом іспитового строку вчинив новий умисний злочин 05.03.2013р. передбачений ст.185 КК України в группі з ОСОБА_4, ОСОБА_3

У апеляційній скарзі ОСОБА_1 просить вирок щодо неї скасувати, постановити новий апеляційним судом, яким призначити ій покарання з застосуванням ст.75 КК України, так як суд першої інстанції не врахував ії щире каяття, наявність на утриманні неповнолітньої дитини, позитивної характеристи з місця проживання, відсутність обтяжуючих покарання обставин.

Заслухавши доповідача, думку прокурора про залишення апеляційної скарги без задоволення, а судове рішення без змін, пояснення ОСОБА_1 на підтримку поданої апеляції, перевіривши матеріали справи та обговоривши доводи апеляційної скарги, коллегія суддів вважає, що вона підлягає задоволенню з наступних підстав.

Висновки суду про доведеність винуватості ОСОБА_1 у вчиненні злочину, за який ії засуджено і кваліфікація дій за ст.166 КК України грунтується на сукупності зібраних у кримінальному провадженні доказах, в апеляційній скарзі не оспорюються.

Доводи обвинуваченої щодо необгрунтованості вироку в частині призначення міри покарання є правильними.

Відповідно до ст.65 КК України особі, яка вчинила злочини, має бути призначене покарання, необхідне і достатнє для ії виправлення та попередження нових злочинів. Це покарання має відповідати принципам справедливості, співмірності, індивідуалізації. Для вибору такого покарання суд повинен врахувати ступінь тяжкості злочину, конкретні обставини його вчинення, форму вини, наслідки цього діяння, дані про особу, обставини, що впливають на покарання, ставлення до своїх дій, інші особливості справи, які впливають на забезпечення покарання характеру та тяжкості вчинених злочинів.

Як видно із вироку, суд цю норму закону залишив поза увагою при призначенні покарання обвинуваченій.

Під час досудового слідства та в судовому засіданні ОСОБА_1 визнала себе винною у вчиненні злочину, висловила щире каяття. За місцем проживання характеризується позитивно, на обліку у нарколога не знаходиться.

Обтяжуючих покарання обставин не встановлено.

Відповідно до ст.50 КК України покарання має на меті не тільки кару, а й виправлення засуджених, а також запобігання вчиненню нових злочинів як засудженими, так і іншими особами.

Згідно з вимогами ст.75 КК України в разі, якщо при призначенні покарання у виді позбавлення волі на строк не більше п,яти років з урахуванням тяжкості злочину, особи винного та інших обставин справи суд дійде висновку про можливість виправлення засудженого без відбування покарання, він може прийняти рішення про звільнення від відбування покарання з випробуванням.

Перевіркою матеріалів справи встановлено, що при призначенні покарання ОСОБА_1 місцевим судом не достатньою мірою враховано всі обставини справи, дані про особу засудженої, яка не судима, позитивно характеризується, на спеціальних обліках не перебуває, обставини, що пом,якшує покарання- щире каяття, а також відсутність обставин, що обтяжують покарання.

Коллегія суддів вважає, що наведене в сукупності свідчить, що виправлення засудженої можливе без реального відбування призначеного покарання під час звільнення ії з випробуванням.

На підставі наведеного, коллегія суддів вважає за можливе змінити вирок суду щодо ОСОБА_1 і застосувати до неї ст.75 КК України, звільнивши від відбування основного покарання з випробуванням та з встановленням іспитового строку, що відповідає вимогам закону і буде сприяти ії виправленню та попередженню нових злочинів, з покладанням на неї обов,язків, передбачених ч.1 ст.76 КК України.

В зв,язку з наведеним доводи апеляції обвинуваченої підлягають частковому задоволенню, так як вирок за таких підстав, як вказано в скарзі, підлягає не скасуванню, а зміні.

Керуючись ст.404, 405, 419 КПК України, коллегія суддів,-

у х в а л и л а:

апеляційну скаргу обвинуваченої ОСОБА_1 задовольнити частково.

Вирок Артемівського районного суду м.Луганська щодо ОСОБА_1 змінити. Вважати засудженою ОСОБА_1 за ст.166 КК України до покарання, призначеного судом, у вигляді 2 років позбавлення волі.

На підставі ст.75 КК України ОСОБА_1 звільнити від відбування основного покарання з випробуванням з іпитовим строком1 рік.

Відповідно до пунктів 2,3,4 ч.1 ст.76 КК України покласти на ОСОБА_1 обов,язки: не віїджати за межі України на постійне місце проживання без дозволу кримінально-виконавчої інспекції, повідомляти кримінально-виконавчу інспекцію про зміну місця проживання та роботи, періодично з,являтися для реєстрації в кримінально-виконавчу інспекцію.

В іншій частині вирок суду залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення.

Ухвала може бути оскаржена в касаційному порядку протягом трьох місяців з дня проголошення до вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ.

Головуючий Судді: