ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛУГАНСЬКОЇ ОБЛАСТІ 91016, м. Луганськ, пл. Героїв ВВВ, 3а. Тел./факс 55-17-32, inbox@lg.arbitr.gov.ua _____________________________________________________________________________________________________________________________________________________________
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
РІШЕННЯ
01 серпня 2013 року Справа № 913/1576/13
Провадження № 29н/913/1576/13
За позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Луганське енергетичне об'єднання», м. Луганськ
до відповідача Луганського обласного територіального відділення Антимонопольного комітету України, м. Луганськ
про визнання недійсним частково рішення адміністративної колегії Луганського обласного територіального відділення Антимонопольного комітету України від 28.03.2013 № 01-24/46
29.07.2013 у судовому засіданні згідно статті 77 Господарського процесуального кодексу України було оголошено перерву до 01.08.2013 до 11 год. 00 хвил.
Суддя Якушенко Р.Є.
Секретар судового засідання Колпакова Г.О.
у засіданні брали участь:
від позивача - Томілін А.Ю., провідний юрисконсульт відділу правового забезпечення Товариства, довіреність № 728 від 27.11.2012;
від відповідача - Задорожня О.Л., головний спеціаліст I відділу досліджень і розслідувань, довіреність № 01-43/10 від 08.02.2013.
Відповідно до статей 44, 811 Господарського процесуального кодексу України до початку розгляду справи не заявлено вимоги про фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу.
Обставини справи: 06.06.2013 Товариство з обмеженою відповідальністю «Луганське енергетичне об'єднання» (далі - ТОВ «ЛЕО», позивач у справі) звернулося до господарського суду Луганської області з позовною заявою від 06.06.2013 № 01-31/2/74 до Луганського обласного територіального відділення Антимонопольного комітету України (далі - ЛОТВ АМК України, відповідача у справі) з вимогами:
- визнати недійсними підпункти 2.2, 2.3 пункту 2, пункти 4-6 рішення адміністративної колегії Луганського обласного територіального відділення Антимонопольного комітету України від 28.03.2013 № 01-24/46 у справі № 46 «Про порушення законодавство про захист економічної конкуренції та накладення штрафу».
Позивач посилаючись на норми статей 59, 60 Закону України «Про захист економічної конкуренції» обґрунтовує позовні вимоги тим, що оскаржуване рішення прийнято з неповним з'ясуванням обставин справи, не відповідає вимогам чинного законодавства.
Позивач, зокрема, зазначив, що встановлення ТОВ «ЛЕО» на об'єкті Замовника іншого захисного пристрою, ніж встановлено пунктом 2.6 договору про користування електроенергією побутовим споживачем № 50-01-22-071А (далі - договір), не призводить до зміни умов договору, а тому і вимоги до форми змін договору в даному разі не застосовуються.
Встановлення захисних пристроїв АВ струмом 16 А ніяким чином не порушує умов укладеного із Заявником договору та не позбавляє його можливості використовувати своє електричне обладнання у встановлених договором обсягах, які існували до вчинення означених дій.
Луганське обласне територіальне відділення Антимонопольного комітету України (далі - ЛОТВ АМК України) відповідач у справі, надав відзив на позов від 17.06.2013 № 04-10/1656, в якому повністю відхиляє вимоги позивача, вважає його необґрунтованим та повністю не визнає його з наступних підстав.
Розгляд справи № 46 було розпочато за наявністю ознак порушення законодавства про захист економічної конкуренції в діях товариства з обмеженою відповідальністю "Луганське енергетичне об'єднання", які полягають у:
- неправомірному відключенню від енергопостачання об'єкту споживача - Ільницької О.В., розташованого за адресою: місто Луганськ, вул. Літвінова, 1"а", з порушенням ПКЕЕН, передбаченого пунктом другим статті 50, пунктом п'ятим частини другої статті 13 Закону України "Про захист економічної конкуренції" у вигляді зловживання монопольним (домінуючим) становищем на ринку постачання електричної енергії за регульованим тарифом шляхом повної відмови від реалізації товару за відсутності альтернативних джерел придбання на ринку постачання електричної енергії за регульованим тарифом;
- встановленні обмежуючого захисного апарату в супереч умовам існуючого договору про користування електричною енергією, що позбавляє Споживача користуватись побутовими електроприладами в об'ємах які існували до встановлення такого захисного апарату містять ознаки порушення законодавства про захист економічної конкуренції, що кваліфікується за пунктом другим статті 50, пунктом п'ятим частини другої статті 13 Закону України "Про захист економічної конкуренції", у вигляді зловживання монопольним (домінуючим) становищем на ринку постачання електроенергії за регульованим тарифом шляхом часткової відмови від реалізації товару за відсутності альтернативних джерел придбання;
- встановленні вимог в акті № 06356 від 03.12.2012 про опломбування електролічильника, схоронності пломб, виконаних роботах у побутового споживача щодо придбання матеріалів для облаштування вузла обліку на фасаді будинку з ізольованим вводом містять ознаки порушення законодавства про захист економічної конкуренції, передбаченого пунктом другим статті 50, пунктом першим частини другої статті 13 Закону України "Про захист економічної конкуренції" у вигляді зловживання монопольним (домінуючим) становищем на ринку постачання електричної енергії за регульованим тарифом, шляхом встановлення таких умов придбання товару, які неможливо було б встановити за умов існування значної конкуренції на ринку постачання електричної енергії.
В результаті неправомірних дій позивача у справі Споживач не має можливості використовувати електричне обладнання в обсягах, які існували до вчинення позивачем дій зазначених вище.
Статтею 654 Цивільного кодексу України встановлено: "7. Зміна або розірвання договору вчиняється в такій самій формі, що й договір, що змінюється або розривається, якщо інше не встановлено договором або законом чи не випливає із звичаїв ділового обороту. "
Таким чином, ТОВ "ЛЕО" безпідставно встановило обмежуючий захисний апарат Споживачу, в результаті чого останній не міг у повному обсязі використовувати побутові електроприлади.
Неправомірність дій ТОВ "ЛЕО" підтверджується наявними матеріалами справи, а саме: листом НКРЕ № 30-12-24/9 від 04.01.2013 та протоколом засідання Комісії інформаційно-консультаційного центру ТОВ «ЛЕО».
Твердження позивача викладені у позові нічим не підтверджені та не спростовують встановлених контролюючими органами, а саме НКРЕ, Держенергонагляду, висновків.
Звертаємо увагу суду на те. що одним із основних доказів неправомірної поведінки ТОВ "ЛЕО" є протокол засідання комісії ІКІД ТОВ "ЛЕО" (яке і призначено для вирішення спірних питань), який підписано з боку ТОВ "ЛЕО" без жодних зауважень, тобто представник енергопостачальника погоджувався зі своєю неправомірною поведінкою.
При з'ясуванні фактичних обставин, дослідженням поданих сторонами у справі доказів, заслухавши присутніх у судовому засіданні представників сторін у справі, суд
ВСТАНОВИВ:
Під час розгляду заяви громадянки Ільницької Олени Віталіївни (далі - Заявник або Споживач) розпорядженням адміністративної колегії ЛОТВ АМК України, відповідачем у справі, від 13.03.2013 № 01-23/50 було розпочато розгляд справи № 46 за наявністю ознак порушення законодавства про захист економічної конкуренції в діях ТОВ «ЛЕО», позивача у справі, які полягають у:
- неправомірному відключенню від енергопостачання об'єкту споживача - Ільницької О.В., розташованого за адресою: місто Луганськ, вул. Літвінова, 1"а", з порушенням ПКЕЕН, передбаченого пунктом другим статті 50, пунктом п'ятим частини другої статті 13 Закону України "Про захист економічної конкуренції" у вигляді зловживання монопольним (домінуючим) становищем на ринку постачання електричної енергії за регульованим тарифом шляхом повної відмови від реалізації товару за відсутності альтернативних джерел придбання на ринку постачання електричної енергії за регульованим тарифом;
- встановленні обмежуючого захисного апарату в супереч умовам існуючого договору про користування електричною енергією, що позбавляє Споживача користуватись побутовими електроприладами в об'ємах які існували до встановлення такого захисного апарату містять ознаки порушення законодавства про захист економічної конкуренції, що кваліфікується за пунктом другим статті 50, пунктом п'ятим частини другої статті 13 Закону України "Про захист економічної конкуренції", у вигляді зловживання монопольним (домінуючим) становищем на ринку постачання електроенергії за регульованим тарифом шляхом часткової відмови від реалізації товару за відсутності альтернативних джерел придбання;
- встановленні вимог в акті № 06356 від 03.12.2012 про опломбування електролічильника, схоронності пломб, виконаних роботах у побутового споживача щодо придбання матеріалів для облаштування вузла обліку на фасаді будинку з ізольованим вводом містять ознаки порушення законодавства про захист економічної конкуренції, передбаченого пунктом другим статті 50, пунктом першим частини другої статті 13 Закону України "Про захист економічної конкуренції" у вигляді зловживання монопольним (домінуючим) становищем на ринку постачання електричної енергії за регульованим тарифом, шляхом встановлення таких умов придбання товару, які неможливо було б встановити за умов існування значної конкуренції на ринку постачання електричної енергії.
За наслідками розгляду справи № 46 адміністративною колегією ЛОТВ АМК України, відповідачем у справі, прийнято рішення № 01-24/46 від 28.03.2013, яким:
1. Визнано, що ТОВ «ЛЕО» (ідентифікаційний код юридичної особи 31443937) відповідно до абзацу 2 частини 1 статті 12 Закону України «Про захист економічної конкуренції» займає з 2009 року до моменту прийняття рішення монопольне (домінуюче) становище на ринку надання послуг з видачі технічних умов на підключення до місцевих (локальних) електричних мереж на території Луганської області де розташовані місцеві (локальні) електричні мережі, які перебувають у законному користуванні цього Підприємства, із часткою 100 відсотків.
2. Визнано дії ТОВ «ЛЕО», які полягають у:
2.1. неправомірному відключенню від енергопостачання об'єкту споживача - Ільницької О.В., розташованого за адресою: місто Луганськ, вул. Літвінова, 1"а", з порушенням ПКЕЕН, передбаченого пунктом другим статті 50, пунктом п'ятим частини другої статті 13 Закону України "Про захист економічної конкуренції" у вигляді зловживання монопольним (домінуючим) становищем на ринку постачання електричної енергії за регульованим тарифом шляхом повної відмови від реалізації товару за відсутності альтернативних джерел придбання на ринку постачання електричної енергії за регульованим тарифом;
2.2. встановленні обмежуючого захисного апарату в супереч умовам існуючого договору про користування електричною енергією, що позбавляє Споживача користуватись побутовими електроприладами в об'ємах які існували до встановлення такого захисного апарату містять ознаки порушення законодавства про захист економічної конкуренції, що кваліфікується за пунктом другим статті 50, пунктом п'ятим частини другої статті 13 Закону України "Про захист економічної конкуренції", у вигляді зловживання монопольним (домінуючим) становищем на ринку постачання електроенергії за регульованим тарифом шляхом часткової відмови від реалізації товару за відсутності альтернативних джерел придбання;
2.3. встановленні вимог щодо придбання матеріалів для облаштування вузла обліку на фасаді будинку з ізольованим вводом містять ознаки порушення законодавства про захист економічної конкуренції, передбаченого пунктом другим статті 50, пунктом першим частини другої статті 13 Закону України "Про захист економічної конкуренції" у вигляді зловживання монопольним (домінуючим) становищем на ринку постачання електричної енергії за регульованим тарифом, шляхом встановлення таких умов придбання товару, які неможливо було б встановити за умов існування значної конкуренції на ринку постачання електричної енергії.
3. Відповідно до частини другої статті 52 Закону України "Про захист економічної конкуренції" накладено на ТОВ «ЛЕО» (ідентифікаційний код юридичної особи 31443937) штраф за порушення визначене у підпункті 2.1 пункту 2 цього рішення у розмірі 20 000,00 грн.
4. Відповідно до частини другої статті 52 Закону України "Про захист економічної конкуренції" накладено на ТОВ «ЛЕО» (ідентифікаційний код юридичної особи 31443937) штраф за порушення визначене у підпункті 2.2 пункту 2 цього рішення у розмірі 55 000,00 грн.
5. Відповідно до частини другої статті 52 Закону України "Про захист економічної конкуренції" накладено на ТОВ «ЛЕО» (ідентифікаційний код юридичної особи 31443937) штраф за порушення визначене у підпункті 2.2 пункту 2 цього рішення у розмірі 55 000,00 грн.
6. Зобов'язано ТОВ «ЛЕО» (ідентифікаційний код юридичної особи 31443937) припинити порушення визначене у підпункті 2.2 пункту 2 цього рішення, про що повідомити ЛОТВ АМК України в двомісячний термін з дня отримання відповідного рішення.
В ході розгляду справи встановлено наступне.
Згідно зі статтями 5 та 6 Закону України «Про природні монополії» діяльність ТОВ» ЛЕО» з передачі електричної енергії відноситься до сфери діяльності суб'єктів природних монополій, а постачання електричної енергії - до суміжних ринків, що регулюються відповідно до цього закону.
За результатами дослідження, проведеного з метою з'ясування становища ТОВ «ЛЕО» на товарних ринках Луганської області, відповідно до Методики визначення монопольного (домінуючого) становища суб'єктів господарювання на ринку, затвердженої розпорядженням Антимонопольного комітету України від 05.03.2002 № 49-р та зареєстрованої в міністерстві юстиції України 01.04.2002 за № 317/6605 зі змінами, враховуючи положення статей 5 та 6 Закону України «Про природні монополії» встановлено, за визначенням абзацу другого частини першої статті 12 Закону України "Про захист економічної конкуренції", ТОВ «ЛЕО» з моменту початку ліцензованої діяльності і до теперішнього часу займає монопольне (домінуюче) становище на ринках передачі електричної енергії місцевими (локальними) електромережами та постачання електроенергії за регульованим тарифом у територіальних межах Луганської області, оскільки на цих ринках в зазначених територіальних межах у нього немає жодного конкурента.
03.12.2012 працівниками ТОВ «ЛЕО» під час проведення заходів з контролю за дотриманням споживачами ПКЕЕН, було складно акт № 815384 від 03.12.2012 про порушення ПКЕЕН громадянкою Ільницької О.В., яким зафіксовано порушення ПКЕЕН означеним споживачем у вигляді використання штучного нуля, що призвело до споживання необлікованої електричної енергії. Зміна схеми включення прибору обліку та відключені електроустановки Споживача від електропостачання.
Проте, факту самовільного підключення представниками енергопостачальника не виявлено, а відтак відповідач дійшов висновку, що дії останнього з припиненням електропостачання Споживача є неправомірними, не відповідають ПКЕЕ та є порушенням законодавства про захист економічної конкуренції, передбаченого пунктом 2 статті 50, пункту 5 частини 2 статті 13 Закону України "Про захист економічної конкуренції" у вигляді зловживання монопольним становищем на ринку постачання електроенергії за регульованим тарифом шляхом повної відмови від реалізації товару за відсутності альтернативних джерел придбання на ринку постачання електроенергії за регульованим тарифом.
Також перевіркою встановлено, що ТОВ ЛЕО», позивач у справі, в результаті дій по виносу лічильника на фасад будинку споживача безпідставно без внесення відповідних змін до пункту 2.6 договору про користування електроенергії, яким встановлено захисний пристрій типу АВ на струм 25 А у кількості 2 шт., було змінено захисний пристрій з 25 А на 16 А. В результаті означених дій споживач не має можливості використовувати побутові електроприлади в обсягах, що існували до вчинення вказаних дій.
Також ТОВ «ЛЕО», позивачем у справі, неправомірно виставлено вимоги споживачу щодо придбання матеріалів для облаштування вузла обліку на фасаді будинку з ізольованим вводом, що підтверджується листом НКРЕ № 30-12-24/9 від 04.01.2013, листом Державної інспекції з енергетичного нагляду за режимами споживання електричної і теплової енергії у Луганській області № 16/162/1-3194 від 27.12.2012, протоколом засідання Комісії інформаційно - консультаційного центру ТОВ «ЛЕО».
Споживачем були придбані матеріали необхідні для викання вимог з перенесення засобу обліку на фасад будинку, що підтверджується наявною в матеріалах справи № 46 накладної б/н від 05.12.2012.
Дохід (виручка) ТОВ «ЛЕО» від реалізації продукції (товарів, робіт, послуг) за 2012 рік згідно з ф.2 звіту про фінансові результати складає 4 816 310 тис. грн.
На подання ЛОТВ АМК України за № 196 ТОВ «ЛЕО» листом від 28.03.2013 вих. № 01-30/2/15 надало наступні пояснення відповідно до яких, ТОВ «ЛЕО» порушення в частині неправомірного відключення визнало, а порушення в частині встановлення неправомірних вимог та порушення в частині встановлення енергообмежуваючого пристрою не визнало з посиланням на правомірність своїх дій.
При визначені розміру штрафу відповідачем враховано:
- припинення порушення законодавства про захист економічної конкуренції визначене у підпункті 2.1 пункту 2 оскаржуваного рішення;
- не припинення порушень законодавства про захист економічної конкуренції визначених у підпунктах 2.2 і 2.3 пункту 2 оскаржуваного рішення;
- сприяння у проведенні розслідування;
- визнання факту порушення визначене у підпункті 2.1 пункту 2 оскаржуваного рішення;
- не визнання факту порушень законодавства про захист економічної конкуренції визначених у підпунктах 2.2 і 2.3 пункту 2 оскаржуваного рішення.
Позивач вважає висновки відповідача зазначені у підпунктах 2.2 і 2.3 пункту 2, пунктах 4-6 оскаржуваного рішення неправомірними, такими, що не відповідають фактичним обставинам та діючому законодавству, що і стало підставою для звернення позивача з даним позовом до господарського суду.
Відповідач у справі проти позову заперечує з підстав зазначених вище.
Під час судового розгляду справи встановлено, що 01.04.2010 між ТОВ «ЛЕО» як Енергопостачальником, позивачем у справі, та Ільницькою Оленою Віталіївною як Споживачем, укладено договір № 50-01-22-071А про користування електричною енергією побутовим споживачем (а.с.17,18).
За цим договором, відповідно до пункту 1.1, Енергопостачальник бере на себе зобов'язання надійно постачати Споживачеві електричну енергію у необхідних йому обсягах відповідно до загальної потужності струмоприймачів Споживача 1,5 кВт, з гарантованим рівнем надійності, безпеки і якості, а Споживач зобов'язується оплачувати одержану електричну енергію за обумовленими тарифами (цінами) у терміни, передбачені цим договором.
Об'єкт споживача: приватна будівля (пункту 1.2 договору).
У пункті 2.4 договору сторони визначили, що встановлено облік однофазний.
У пункті 2.5 договору сторони зазначили: тип лічильника СОИ-446, № лічильника 0199161, показання приладу на момент укладення договору 08542 кВт/год, дата державної повірки 02.06.2013, встановлено пломб державної повірки 1 шт.
У пункті 2.6 сторони зафіксували, що встановлено захисний пристрій типу АВ на струм 25 А у кількості 2 шт.
У розділі 3 цього договору визначені права та обов'язки Споживача, а у розділі 4 - Енергопостачальника.
Так, відповідно до підпунктів 4.1.2, 4.1.3, 4.1.5 - Енергопостачальник має право:
- перевіряти стан електроустановок, електропроводки, приладів обліку та знімати їхні показання відповідно до умов договору (підпункт 4.1.2);
- встановлювати технічні засоби, які обмежують постачання електричної енергії Споживачу у межах, передбачених договором, в тому числі пристрої захисного відключення (ПЗВ) (підпункту 4.1.3);
- при повторному підключенню Споживача, у разі порушення ним ПКЕЕН та умов договору, здійснити при індивідуальній забудові установку ззовні будинку шафи з пристроєм захисного відключення від лінії 0,4 кВ до ввідної шафи ізольованим проводом (підпункт 4.1.5).
03.12.2012 представниками ТОВ «ЛЕО», позивача у справі, було виявлено, що Споживач при користуванні електричною енергією за адресою: м. Луганськ, вул. Літвінова, 1"а", порушив пункти 42, 48 ПКЕЕН, про що складено акт про порушення від 03.12.2012 № 815384, в якому зафіксовано (мовою оригіналу): «использование «искусственного нуля», которое привело к потреблению не учтенной электроэнергии, изменение схемы включения прибора учета» (а.с.20).
У пункті 7 цього акту зазначено про відключення від електропостачання.
У пункті 8 зазначено, що за виявленими порушеннями необхідно: «підготувати монтаж вводу для установки приладу обліку на фасаді будівлі згідно ПУЕ підпунктів 1.5.33, 1.5.6.
Також, 03.12.2012 представниками ТОВ «ЛЕО» виконані роботи про опломбування електролічильника у споживача за адресою: м. Луганськ, вул. Літвінова, 1"а", про що складено акт № 06356 (а.с.19), в якому у пункті 8 додаткові відомості зазначено (мовою оригіналу): «требуем заменить вводной изолирующий провод (п.1.5.33 ПУЕ) установить счетчик согласно ПУЕ п.1.5.6».
Встановивши фактичні обставини, оцінивши подані сторонами у справі докази, суд дійшов висновку про відмову у задоволенні позову з огляду на наступне.
Відносини між сторонами за позовом пов'язанні із захистом економічної конкуренції, що регулюються Законом України від 26.11.1993 № 3659-XII «Про Антимонопольний комітет України» (із змінами та доповненнями), Законом України від 11.01.2011 № 2210-III «Про захист економічної конкуренції» (із змінами та доповненнями), іншими актами законодавства.
Вирішуючи даний спір суд застосовує положення Пленуму Вищого господарського суду України № 15 від 26.12.2011 «Про деякі питання практики застосування конкурентного законодавства».
Відповідно до статті 3 Закону України «Про Антимонопольний комітет України» основним завданням Антимонопольного комітету України є участь у формуванні та реалізації конкурентної політики в частині здійснення державного контролю за дотриманням законодавства про захист економічної конкуренції на засадах рівності суб'єктів господарювання перед законом та пріоритету прав споживачів, запобігання, виявлення і припинення порушень законодавства про захист економічної конкуренції; сприяння розвитку добросовісної конкуренції.
Антимонопольний комітет України і його територіальні відділення становлять систему органів Антимонопольного комітету України, яку очолює Голова Комітету. Антимонопольний комітет України, адміністративні колегії Антимонопольного комітету України, державні уповноважені Антимонопольного комітету України, адміністративні колегії територіальних відділень Антимонопольного комітету України є органами Антимонопольного комітету України (стаття 6 Закону України «Про Антимонопольний комітет України»).
Закон України «Про захист економічної конкуренції» визначає правові засади підтримки та захисту економічної конкуренції, обмеження монополізму в господарській діяльності і спрямований на забезпечення ефективного функціонування економіки України на основі розвитку конкурентних відносин.
Відповідно статті 36 Закону України «Про захист економічної конкуренції», органи Антимонопольного комітету України розпочинають розгляд справи про порушення законодавства про захист економічної конкуренції, зокрема, за заявами суб'єктів господарювання, громадян, об'єднань, установ, організацій про порушення їх прав внаслідок дій чи бездіяльності, визначених цим Законом як порушення законодавства про захист економічної конкуренції; поданнями органів державної влади, органів місцевого самоврядування, органів адміністративно-господарського управління та контролю про порушення законодавства про захист економічної конкуренції; власною ініціативою органів Антимонопольного комітету України.
На підставі статті 48 Закону України «Про захист економічної конкуренції», за результатами розгляду справ про порушення законодавства про захист економічної конкуренції органи Антимонопольного комітету України приймають рішення, в тому числі про: визнання вчинення порушення законодавства про захист економічної конкуренції; припинення порушення законодавства про захист економічної конкуренції; зобов'язання органу влади, органу місцевого самоврядування, органу адміністративно-господарського управління та контролю скасувати або змінити прийняте ним рішення чи розірвати угоди, визнані антиконкурентними діями органів влади, органів місцевого самоврядування, органів адміністративно-господарського управління та контролю; визнання суб'єкта господарювання таким, що займає монопольне (домінуюче) становище на ринку; примусовий поділ суб'єкта господарювання, що займає монопольне (домінуюче) становище на ринку; накладення штрафу; блокування цінних паперів; усунення наслідків порушень законодавства про захист економічної конкуренції, тощо.
Відповідно до частини 1 статті 60 Закону України «Про захист економічної конкуренції», заявник, відповідна третя особа мають право оскаржити рішення органів Антимонопольного комітету України повністю або частково до господарського суду.
У відповідності з правилами статей 43, 33, 34 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог та заперечень; докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу.
На підставі статті 43 ГПК України господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.
Взаємовідносини, які виникають в процесі продажу і купівлі електричної енергії між виробниками або постачальниками електричної енергії та споживачами регулюються Законом України «Про електроенергетику», Правилами користування електричною енергією, затвердженими постановою НКРЕ України від 31.07.1996 № 28 (у редакції постанови НКРЕ України від 17.10.2005 № 910, зі змінами внесеними постановою НКРЕ України від 25.12.2008 № 1449), Правилами користування електричною енергією для населення, затвердженими постановою Кабінету Міністрів України від 26.07.1999 № 1357 (із змінами) (далі - ПКЕЕН) та договором.
Споживання електричної енергії здійснюється на підставі договору про користування електричною енергією між споживачем і енергопостачальником, що розробляються енергопостачальником згідно з Типовим договором про користування електричною енергією (додаток 1) і укладається на три роки (пункт 3 ПКЕЕН).
Енергопостачальник зобов'язаний забезпечувати надійне постачання електричної енергії згідно з умовами ліцензій та договором (абзац 1 пункту 38 ПКЕЕН).
Відповідно до положень пункту 42 ПКЕЕН споживач зобов'язаний дотримуватися вимог нормативно - технічних документів та договору.
Крім того, положеннями пункту 48 ПКЕЕН встановлено, що споживач несе відповідальність згідно із законодавством за розкрадання електричної енергії у разі самовільного підключення до електромереж і споживання електричної енергії без приладів обліку, а енергопостачальник відповідно до положень пункту 37 ПКЕЕН вимагати від споживача відшкодування збитків, завданих порушеннями, допущеними споживачем під час користування електричною енергією.
Як свідчать матеріали справи, між ТОВ «ЛЕО», позивачем у справі, та споживачем Ільницькою О.В. укладено договір № 50-01-22-071А про користування електричною енергією побутовим споживачем від 01.01.2010 (а.с.17,18).
Позивач, керуючись положеннями ПКЕЕН та умовами пункту 4.1.2 договору, 03.12.2012 здійснив перевірку на об'єкті споживача за адресою: м. Луганськ, вул. Літвінова, 1"а", якою встановив порушення споживачем пунктів 42, 48 ПКЕЕН, про що склав акт від 03.12.2012 № 815384, в якому зазначив (мовою оригіналу): «использование «искусственного нуля», которое привело к потреблению не учтенной электроэнергии, изменение схемы включения прибора учета» (а.с.20).
При цьому в акті не зазначено місце підключення «нульового проводу» внутрішньо будинкової електромережі до контору заземлення, не зафіксовано, що електрична енергія споживається, однак електролічильником не обліковується, або обліковується не в повному обсязі, що підтверджує факт розкрадання споживачем електричної енергії, що свідчить про порушення енергопостачальником процедури оформлення акта про порушення та, як наслідок, не доведеним є факт розкрадання споживачем електричної енергії.
Отже, здійснення позивачем розрахунку збитків та відключення споживача від електропостачання неправомірні, та не відповідають вимогам ПКЕЕН та Методики визначення обсягу та вартості електричної енергії, необлікованої внаслідок порушення споживачами Правил користування електричною енергією, затвердженої постановою Національної комісії регулювання електроенергетики України від 04.05.2006 № 562 (із змінами) (далі - Методика).
Укладаючи договір № 50-01-22-071А про користування електричною енергією побутовим споживачем від 01.01.2010 сторони визначили та узгодили умови відпуску електроенергії, у пункті 2.6 зазначили про встановлення захисного пристрою типу АВ на струм 25 А у кількості 2 шт., що узгоджується з підпунктом 4.1.3 цього договору, яким передбачено право енергопостачальник встановлювати технічні засоби, які обмежують постачання електроенергії споживачу у межах передбачених договором, у тому числі пристрої захисту відключення.
Проте, у грудні 2012 року позивачем під час перевірки встановлено на об'єкті споживача захисний пристрій на струм 16 А, що позбавило можливості споживача використовувати електроприлади в обсягах, що існували, відповідно до умов пункту 2.6 договору № 50-01-22-071А про користування електричною енергією побутовим споживачем від 01.01.2010, до вчинення позивачем означених дій.
Отже, встановивши захисний пристрій на струм 16 А без згоди споживача, позивач фактично змінив пункт 2.6 договору в односторонньому порядку, чим порушив правила внесення змін до договору.
Відповідно до статті 651 ЦК України зміна або розірвання договору допускається лише за згодою сторін, якщо інше не встановлено договором або законом.
Судом відхиляються доводи позивача відносно відсутності факту зміни умов договору, викладені у позові за необґрунтованістю.
Твердження позивача, що він мав право встановити споживачу технічні засоби захисту, які обмежують постачання електричної енергії споживачу, на силу струму 8 А, що забезпечує обсяг споживання 1,5 кВт, визначений умовами пункту 1.1 договору, судом не приймаються до уваги, оскільки позивач при укладанні договору № 50-01-22-071А про користування електричною енергією побутовим споживачем від 01.01.2010 не скористався таким правом , а встановив захисний пристрій АВ струмом 25 А, з чим погодився споживач, про що зазначено у пункті 2.6 вказаного договору, що надавало можливості споживачу використовувати всі електроприлади, які у нього є.
Встановлення на об'єкті споживача іншого захисного пристрою на струм 16 А без згоди споживача позбавило його можливості використовувати наявні у нього побутові електроприлади.
Отже, висновки відповідача, що означені дії позивача є порушенням законодавства є правомірними.
Суд вважає необґрунтованими доводи позивача щодо незаконності підпункту 2.3 пункту 2 оскаржуваного рішення.
Так, за результатами перевірки, що відбулася 03.12.2012 на об'єкті споживача, в акті про порушення № 815384 у пункті 8 зазначено: за виявленими порушеннями споживачу необхідно підготувати монтаж вводу для улаштування приладу обліку на фасаді будівлі, згідно ПУЕ пунктів 1.5.33, 1.5.6.
В акті № 06356 від 03.12.2012 про опломбування електролічильника у пункті 8 міститься вимога щодо заміни ввідного ізольованого проводу відповідно до пункту 1.5.33 ПУЕ, встановлення електролічильника відповідно до пункту 1.5.6 ПУЕ.
Виконання робіт з монтажу ввідного ізольованого проводу для облаштування приладу обліку на фасаді будівлі вимагає придбання відповідних матеріалів, без яких вказані роботи не можуть виконуватися.
Споживач за накладною б/н від 05.12.2012 придбала спеціальні матеріали для виконання означених робіт.
Відповідно до пункту 1.5.6 Правил улаштування електроустановок, лічильники для розрахунку електропостачальної організації зі споживачами електроенергії рекомендовано встановлювати на межі поділу мережі (за балансовою приналежністю) електропостачальної організації та споживача.
Відповідно до умов підпункту 4.1.5 договору сторони узгодили, що позивач має право здійснити при індивідуальній забудові установку ззовні шафи з пристроєм захисного відключення від лінії 0,4 кВт до ввідної шафи ізольованим проводом при повторному підключенні споживача.
Однак, позивачем не доведено наявність обставин, що призвели до повторного підключення споживача.
Неправомірність дій, зазначених у підпунктах 2.1, 2.2, 2.3 пункту 2 оскаржуваного рішення підтверджується наявними у матеріалах справи № 46, листом НКРЕ № 30-12-24/9 від 04.01.2013, листом Державної інспекції з енергетичного нагляду за режимами споживання електричної і теплової енергії у Луганській області № 16/162/1-3194 від 27.12.2012, протоколом засідання Комісії інформаційно - консультаційного центру ТОВ «ЛЕО».
Відповідно до статті 51 Закону України "Про захист економічної конкуренції" порушення законодавства про захист економічної конкуренції тягне за собою відповідальність, встановлену законодавством.
Статтею 52 цього Закону встановлено, що органи Антимонопольного комітету України накладають штраф на об'єднання, суб'єктів господарювання, відповідно до якої відповідачем обґрунтовано накладено штраф.
Враховуючи викладене, суд дійшов висновку про законність та правомірність рішення адміністративної колегії Луганського обласного територіального відділення Антимонопольного комітету України від 28.03.2013 № 01-24/46 у справі № 46 «Про порушення законодавство про захист економічної конкуренції та накладення штрафу», а тому у задоволенні позову слід відмовити повністю.
Відповідно до статей 44, 49 Господарського процесуального кодексу України витрати позивача зі сплати судового збору в сумі 1 147 грн. 00 коп. слід покласти на нього.
Керуючись статтями 43, 33, 34, 43, 44, 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд -
В И Р І Ш И В :
1. У задоволенні позову відмовити у повному обсязі.
2. Витрати зі сплати судового збору покласти на позивача.
Відповідно до статті 85 Господарського процесуального кодексу України у судовому засіданні оголошено вступну та резолютивну частини рішення суду.
Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення 10-денного строку з дня його підписання, якщо не було подано апеляційну скаргу. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.
Повне рішення складено і підписано 06.08.2013.
Суддя Р.Є. Якушенко
вих. №
2
06.08.2013
Надруковано 3 примірника:
1- до справи;
2- позивачу (кв. Гайового, буд.35А, м. Луганськ, 91021);
3- відповідачу (пл. Героїв ВВВ, буд.9, м. Луганськ, 91000).