донецький апеляційний господарський суд
Постанова
Іменем України
23.11.2006 р. справа №34/54пд
Донецький апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:
головуючого: | Волкова Р.В. |
суддів | Калантай М.В., Старовойтової Г.Я., |
за участю представників сторін: |
від прокуратури: від позивача: | Постулін О.С. - помічник прокурора, довір. № 22.11.2006р. ВінділовичТ.Г. - державний податковий інспектор, довір. № 10606/10/10-013 від 22.05.2006р., |
від відповідача-1: від відповідача-2: | Кунак Н.О. - юрисконсульт, довір. № 16/449 від 04.09.2006р. Радомська О.В. - юрисконсульт, довір. № 11/624 від 21.11.2006р. не з'явився, |
розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу | відкритого акціонерного товариства "Брикет", м. Донецьк |
на рішення господарського суду | Донецької області |
від | 31.08.2006 року |
по справі | №34/54пд |
за позовом | прокурора Петровського району м. Донецьк в інтересах держави в особі Державної податкової інспекції у Петровському районі м. Донецька |
до | 1) відкритого акціонерного товариства "Брикет", м. Донецьк 2) приватного підприємства "Люкрос", м. Харків |
про | визнання недійсним господарського зобов'язання, яке вивникло та виконане на підставі договору між відповідачами на суму 14260,20 грн. |
В С Т А Н О В И В:
Рішенням господарського суду Донецької області від 31.08.2006р. частково задоволено позов Прокурора Петровського району м. Донецька в інтересах держави в особі Державної податкової інспекції у Петровському районі м. Донецька до Відкритого акціонерного товариства «Брикет», м. Донецьк (далі відповідач-1) та Приватного підприємства «Люкрос», м. Харків (далі відповідач-2) про визнання недійсним господарського зобов'язання як такого, що вчинене з метою, яка суперечить інтересам держави та суспільства, яке виникло та виконане на підставі договору, а також стягнення з ВАТ «Брикет»у доход держави отриманого за спірною угодою та стягнення з ПП «Люкрос»на користь ТОВ «Брикет»грошових коштів у розмірі 14260,60 грн.
Не погоджуючись з прийнятим рішенням, відповідач-1 по справі, відкрите акціонерне товариство «Брикет»звернувся з апеляційною скаргою до Донецького апеляційного господарського суду, в якій просить рішення скасувати та прийняти нове, яким відмовити в задоволенні позову. В обгрунтування своїх вимог посилається на те, що суд першої інстанції неповно з’ясував обставини, що мають значення для справи, поклав в основу висновки, що не відповідають обставинам справи та неправильно застосував норми матеріального права. Вказує на діє - та правоздатність юридичної особи –відповідача-2 на момент укладення договору, недоведеність з боку позивача причинно-послідовного зв'язку ухилення ПП «Люкрос»від сплати податків й обов'язкових платежів до бюджету і державних цільових фондів від результатів своєї діяльності з метою та фактом укладання Договору № 02/04-уг від 02.04.2004р. Зазначає, невиконання ПП «Люкрос»обов'язків щодо сплати податків та зборів та порушення податкового законодавства згідно з чинним законодавством не є підставою для визнання Договору № 02/04-уг від 02.04.2004р. недійсним на підставі ст.ст. 207, 208 ГК, оскільки обидва контрагенти цього договору на дату його укладення (02.04.2004р.) та виконання (2004р.) мали необхідну господарську компетенцію (правоздатність та дієздатність), були внесені до Єдиного державного реєстру, та зареєстровані як платники податків. Договір № 02/04-уг від 02.04.2004р. дійсно виконувався, вугілля було поставлене у власність ВАТ «Брикет»та останнім сплачена його вартість ПП «Люкрос». При цьому посилається на ст. 19, 61 Конституції України, ст.ст. 47, 207, 208 Господарського кодексу України, ст. 33 Господарського процесуального кодексу України.
До апеляційної скарги відповідачем було додано клопотання про відновлення пропущеного строку. Клопотання судом розглянуто та задоволено.
У доповненні до апеляційної скарги посилається на те, що діючим законодавством не передбачений обов’язок сумлінного покупця встановлювати правовий статус контраагенту по договору. При цьому посилається на Роз’яснення Президії Вищого господарського суду України від 26.04.02 за № 04-5/491 , Постанову Пленуму Верховного суду України від 28.04.1978 р. №3 „Про судову практику про визнання угод недійсними”.
Позивач, державна податкова інспекція в Петровському районі м. Донецька на адресу суду надіслала заперечення на клопотання відповідача про відновлення строку для подачі апеляційної скарги, та просить суд відмовити в задоволенні клопотання відповідачу. Судом доводи позивача розглянуто та відхилено за необгрунтованістю.
Позивач у відзиві на апеляційну скаргу вимоги скаржника не визнав, просить суд відмовити в її задоволенні.
Відповідно до положень ст.ст. 81(1), 99 Господарського процесуального кодексу України здійснювалась фіксація судового процесу за допомогою технічних засобів.
Розглянувши матеріали справи та заслухавши доводи представників сторін, судова колегія встановила наступне.
02.04.2004р. між відповідачами укладений договір № 02/04 - уг, згідно з яким ПП «Люкрос»(постачальник) зобов'язується передати у власність ВАТ «Брикет»(покупець), а останній - прийняти та оплатити товар згідно накладної. При цьому ПП «Люкрос»поставило ВАТ «Брикет»69 тон вугілля марки АМ, а останній оплатив його вартість, що підтверджено податковою накладною № Л-06/09 від 06.09.2004р. на загальну суму 14260,60 грн. з них 2376,70 грн. ПДВ, видатковою накладною № Л-06/09 від 06.09.2004р., та актом приймання-передачі від 06.09.2004р.
Виходячи з викладеного, між відповідачами склалися відносини з укладення та виконання угоди.
Так, ст.ст. 174, 175 Господарського кодексу України визначають підстави виникнення господарських зобов'язань та майново-господарських зобов'язань, а саме встановлено, що господарські зобов'язання можуть виникати, в тому числі з господарського договору та інших угод, передбачених законом, а також з угод, не передбачених законом, але таких, які йому не суперечать; а також встановлено, що майново-господарськими визнаються цивільно-правові зобов'язання, що виникають між учасниками господарських відносин при здійсненні господарської діяльності, в силу яких зобов'язана сторона повинна вчинити певну господарську дію на користь другої сторони або утриматися від певної дії, а управнена сторона має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.
Позивач вважає угоду укладену між відповідачами як таку, що укладена з метою завідомо суперечною інтересам держави і суспільства та просить її визнати недійсною, стягнути з ВАТ «Брикет»в доход держави отримане за спірною угодою та стягнути з ПП «Люкрос»на користь ТОВ «Брикет»грошові кошти у розмірі 14260,60 грн.
Відповідно до ст. 33 Господарського процесуального кодексу України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.
Відповідно до ст. 207 ГК України недійсними визнаються угоди, що не відповідають вимогам закону, або вчинені з метою, яка завідомо суперечить інтересам держави і суспільства.
Позивач в обгрунтування своїх вимог вказує на рішення Стаханівського міського суду Луганської області від 19.04.2005р., згідно якого Засновник за статутними документами Крикунов М.М. не мав ніякого відношення до ПП «Люкрос»не мав наміру займатися господарською діяльністю від імені ПП «Люкрос», а свої документи передав невідомій особі- молодому чоловіку, який запропонував Крикунову М.М. зареєструвати підприємство на його ім’я та за його документами. Всі витрати пов’язані з реєстрацією ПП «Люкрос»поніс невідомий чодловік на ім’я Сергій.
У січні 2004року Крикунова М.М. було призначено директором Приватного підприємства "Люкрос" з правом підпису фінансових та інших документів підприємства, які впливали на стан майна та активів цього підприємства. Разом з тим, Крикунов М.М. не мав наміру на здійснення керівництва та ведення фінансово - господарської діяльності підприємства. Фактично створеним підприємством не керував, фінансово - господарську діяльність не здійснював, звітність не здавав, печатки, реєстраційних документів підприємства ніколи не мав, статут не розробляв, свої грошові кошти або майно не вносив, здійсненням бухгалтерського та податкового обліку не займався.
Стаханівським міським судом Луганської області від 19.04.2005р. також встановлено, що засновник ПП "Люкрос" Крикунов М.М., передав свої документи невідомому "Сергію" для реєстрації ПП "Люкрос", що є порушенням ст. 110 Цивільного Кодексу України, Закону України "Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців". При цьому рішенням вищеназваного суду визнано недійсними : запис № 30880 від 31.01.2004р. здійснений Управлінням державної реєстрації юридичних і фізичних осіб - підприємців Харківської міської ради про проведення державної реєстрації Приватного підприємства "Люкрос", Статут ПП "Люкрос", свідоцтво платника № 29585198, всі первинні документи підприємства, податкові документи.
Вказане рішення набрало законної сили 20.05.2005р.
Відповідно до ст. 35 ГПК України рішення суду з цивільної справи, що набрало законної сили, є обов'язковим для господарського суду щодо фактів, які встановлені судом і мають значення для вирішення спору.
Виходячи з наведеного, місцевий господарський суд обгрунтовано дійшов висновку про те, що створення підприємства особою, яка не мала наміру здійснювати підприємницьку діяльність, з метою прикриття незаконної діяльності та отримання прибутку, укладення цим підприємством і здійснення в подальшому угод без сплати з цих операцій податків є доказами умислу ПП "Люкрос", направленого на безпідставне отримання прибутків (доходів) та приховування їх від оподаткування. Це суперечить інтересам держави і суспільства, і як наслідок, спірна угода повинна бути визнана недійсною на підставі ст. 207 Господарського кодексу.
Згідно ст. 207 Господарського кодексу України, господарське зобов'язання, що не відповідає вимогам закону, або вчинено з метою, яка завідомо суперечить інтересам держави і суспільства, або укладено учасниками господарських відносин з порушенням хоча б одним з них господарської компетенції (спеціальної правосуб'єктності), може бути на вимогу однієї із сторін, або відповідного органу державної влади визнано судом недійсним повністю або в частині.
Крім того, матеріали справи містять лист Заступника Орджонікідзевського РВ ХГУ УМВСУ у Харківській області (а.с.138), з якого вбачається, що в результаті проведених заходів встановлено, що фактично за адресою м. Харків, пр.Фрунзе, 10 ПП "Люкрос" не знаходиться, директор та засновник підприємства Крикунов М.М. прописаним на території м. Харкова та Харківської області не значиться, встановити фактичне місце знаходження бухгалтерських документів ПП "Люкрос", що підтверджують розрахунки з ВАТ "Брикет" не можливо.
Відповідно до ст. 208 того ж кодексу якщо господарське зобов'язання визнано недійсним як таке, що вчинено з метою, яка завідомо суперечить інтересам держави і суспільства, то за наявності наміру в обох сторін - у разі виконання зобов'язання обома сторонами - в доход держави за рішенням суду стягується все одержане ними за зобов'язанням, а у разі виконання зобов'язання однією стороною з другої сторони стягується в доход держави все одержане нею, а також все належне з неї першій стороні на відшкодування одержаного. У разі наявності наміру лише у однієї із сторін усе одержане нею повинно бути повернено другій стороні, а одержане останньою або належне їй на відшкодування виконаного стягується за рішенням суду в доход держави.
Затаких обставин, місцевий господарський суд обгрунтовано дійшов висновку про доведеність матеріалами справи умислу ПП "Люкрос" на укладання угоди спрямованої на приховування від оподаткування прибутків та доходів.
Виходячи з викладеного, судова колегія Донецького апеляційного господарського суду дійшла висновку про необґрунтованість апеляційної скарги, та відповідність оскаржуваного судового акту по справі вимогам чинного законодавства.
На підставі викладеного та керуючись ст. ст. 99, 101, 102, 103, 105 Господарського процесуального кодексу України, - Донецький апеляційний господарський суд, -
П О С Т А Н О В И В:
Апеляційну скаргу відкритого акціонерного товариства „Брикет”, м. Донецьк на рішення господарського суду Донецької області від 31.08.2006р. по справі № 34/54пд - залишити без задоволення.
Рішення господарського суду Донецької області від 31.08.2006р. по справі № 34/54пд за позовом Прокурора Петровського району м. Донецька в інтересах держави в особі Державної податкової інспекції у Петровському районі м. Донецька до Відкритого акціонерного товариства «Брикет», м. Донецьк та Приватного підприємства «Люкрос», м. Харків про визнання недійсним господарського зобов'язання як такого, що вчинене з метою, яка суперечить інтересам держави та суспільства, яке виникло та виконане на підставі договору, а також стягнення з ВАТ «Брикет»у доход держави отриманого за спірною угодою та стягнення з ПП «Люкрос»на користь ТОВ «Брикет»грошових коштів у розмірі 14260,60 грн. - залишити без змін.
Постанова набирає законної сили з дня її прийняття. Постанову апеляційної інстанції може бути оскаржено до Вищого господарського суду України у касаційному порядку через апеляційний господарський суд.
Результати розгляду апеляційної скарги оголошенні в судовому засіданні.
Головуючий Волков Р.В.
Судді: Калантай М.В.
Старовойтова Г.Я.
Надруковано: 5 прим.
1- позивачу
2- відповідачу
1-у справу
1-ДАГС