ЛУГАНСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД
м. Луганськ, вул. Коцюбинського, 2
___________________________________________________________________________________________________
ПОСТАНОВА
Іменем України
30.10.2008 року Справа № 17/12
Луганський апеляційний господарський суд колегією суддів у складі :
головуючого судді Якушенко Р.Є.
суддів Бородіної Л.І.
Іноземцевої Л.В.
Склад судової колегії призначено розпорядженням голови Луганського апеляційного господарського суду від 02.10.2008.
У судовому засіданні від 27.10.2008 було оголошено перерву до 30.10.2008
при секретарі
судового засідання Яковлевій І.А.
за участю представників сторін:
від позивача ОСОБА_1, паспортНОМЕР_1 від 29.09.2000
від відповідача Пономаренко П.І., дов. №792 від 24.03.2008
Поперечна І.Д., дов. №813 від 24.03.2008
розглянувши
апеляційну скаргу Фізичної особи-підприємця
ОСОБА_1 м. Луганськ
на рішення
господарського суду Луганської області
від 16.09.2008
у справі № 17/12 (суддя -Фонова О.С.)
за позовом Фізичної особи-підприємця
ОСОБА_1 м. Луганськ
до відповідача Відкритого акціонерного товариства „Державний ощадний банк України” в особі філії Луганського міського відділення ВАТ „Ощадбанк” №7511, м. Петровське Луганської області
про стягнення 51560 грн. 00 коп.
Рішенням господарського суду Луганської області від 16.09.2008 у справі №17/12 (суддя Фонова О.С.) відмовлено у задоволенні позову фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 до Відкритого акціонерного товариства „Державний ощадний банк України” в особі філії Луганського міського відділення ВАТ „Ощадбанк” №7511, м. Петровське Луганської області (далі ВАТ „Ощадбанк”) про стягнення збитків в сумі 51560 грн.
Рішення господарського суду з посиланням на норми статей 614, 623, 1066, 1068 Цивільного кодексу України, ст. 224 Господарського кодексу України мотивоване необґрунтованістю заявлених вимог.
Відмовляючи в позові місцевий господарський суд дійшов висновку, що відповідач виконав зобов'язання по перерахуванню коштів з рахунку позивача, в його діях відсутня вина, яка є однією з необхідних умов настання цивільно-правової відповідальності та стягнення збитків.
Позивач у справі не погодився з прийнятим господарським судом рішенням та подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати вказане рішення як таке, що прийняте з порушенням норм матеріального та процесуального права та постановити нове рішення, яким задовольнити позов у повному обсязі.
На обґрунтування доводів апеляційної скарги вказує наступне.
Місцевим господарським судом неповно з'ясовані обставини, що мають значення для справи.
Постановляючи рішення суд послався на норми статті 614 Цивільного кодексу України та не звернув уваги на те, що сторони саме договором визначили підстави звільнення банку від відповідальності.
Також не відповідають обставинам справи і висновки місцевого господарського суду.
Так, встановивши те, що грошові кошти на рахунок нерезидента не надійшли через блокування грошових коштів в Mellat Bank, у зв'язку з фінансовими санкціями США, що свідчить про наявність форс-мажорних обставин, передбачених договором, суд дійшов протилежного висновку, що грошові кошти не надійшли на рахунок нерезидента через неправильне зазначення позивачем банку, хоча ця помилка не вплинула на перерахування грошових коштів саме в банк Mellat Bank, що зазначений у зовнішньоекономічному договорі.
Судом не були розглянуті та прийняті до уваги заперечення позивача про наявність форс-мажорних обставин, що є порушенням норм процесуального права.
Суд першої інстанції оцінюючи фактичні обставини, виключив комерційний ризик відповідача та його відповідальність перед клієнтом.
Відповідно до статей 99, 101 Господарського процесуального кодексу України, апеляційний господарський суд, переглядаючи рішення в апеляційному порядку, користується правами, наданими суду першої інстанції. У процесі перегляду справи апеляційний господарський суд за наявними у справі доказами повторно розглядає справу.
Апеляційний господарський суд не зв'язаний доводами апеляційної скарги і перевіряє законність і обгрунтованість рішення місцевого господарського суду у повному обсязі.
Заслухавши доводи апеляційної скарги, пояснення представників сторін, дослідивши матеріали справи, судова колегія апеляційної інстанції
ВСТАНОВИЛА:
Між позивачем у справі, «покупцем», та фірмою J.Mehrabi Trading, продавцем, 11.12.07 укладено контракт № 1 за умовами якого продавець зобов'язався продати, а покупець, позивач у справі, прийняти та оплатити товар-обладнання у кількості та за цінами вказаними в специфікації (а.с. 7-10).
Відповідно платіжних реквізитів рахунок „продавця”, J.Mehrabi Trading, знаходиться в банку Mellat Bank, Main Branch.
18.12.07 між сторонами за позовом укладено договір № 1908 банківського рахунку в іноземній валюті (а.с. 14-15) за умовами п. 1.1 якого банк, відповідач у справі, зобов'язався надавати клієнту, позивачу у справі, послуги по розрахунково-касовому обслуговуванню, які пов'язані з переказом грошей з рахунків клієнта, позивача у справі.
25.12.07 відповідачем у справі прийнято від позивача платіжне доручення в іноземній валюті № 1 від 25.12.07 на перерахування коштів в сумі 10000 доларів США за контрактом № 1 від 11.12.07 банку бенефіціару Metall Bank, Main Branch, місцезнаходження Tehran-Iran.
Продавець за контрактом № 1 від 11.12.07 грошові кошти не отримав, оскільки кошти по вказаному переказу були заблоковані JP Morgan Chase Bank, New York, у зв'язку з фінансовими санкціями, що введені США проти деяких банків, в тому числі Mellat Bank.
Листом від 16.05.2008 №37/1-23/3914 ВАТ „Державний ощадний банк України” повідомив позивача, що кошти заблоковані JP Morgan Chase Bank до тих пір, поки зазначений банк не отримає ліцензію в департаменті Казначейства США у зв”язку з включенням Mellat Bank, Tehran-Iran до Блок-переліку в межах застосування санкцій проти Ірану.
26.06.08 позивач звернувся до господарського суду Луганської області з позовом про стягнення з відповідача збитків в сумі 51560 грн., оскільки вважає, що він їх зазнав з вини відповідача, який не виконав зобов'язань за договором № 1908 від 18.12.07 банківського рахунку в іноземній валюті, кошти в сумі 10000 дол. США не надійшли бенефіціару «продавцю»за контрактом. Позивач вважає, що банк повинен був передбачити вищезазначені наслідки.
Заявлені збитки в сумі 51560 грн. складаються з:
50500 грн. -придбання валюти 10000 доларів США;
300 грн. -вартість послуг банку з продажу валюти;
508 грн. -відрахування на користь Пенсійного фонду України за придбання валюти за платіжним дорученням №405;
252 грн. -вартість послуг банку за платіжним дорученням №404.
Відповідач проти заявлених вимог заперечував з підстав викладених у відзиві на позов, зокрема, посилаючись на виконання своїх зобов'язань відповідно до умов договору, на відсутність у нього протиправної поведінки та відсутність шкоди завданої позивачу.
Під час розгляду справи місцевим господарським судом встановлено, що позивач у платіжному дорученні помилково вказав назву банка бенефіціара Metall Bank, Main Branch, тоді як вірна назва Mellat Bank, Main Branch.
27.12.2007 ВАТ „Ощадбанк” отримало лист-повідомлення від JP Morgan Chase Bank про те, що кошти неможливо перевести на рахунок бенефіціара, а також повернути відправникові доки JP Morgan Chase Bank не отримає ліцензію в Департаменті Казначейства США у зв”язку із включенням Mellat Bank до Блок-переліку у межах впровадження санкцій проти Ірану.
Позивач звертався особисто з заявою про звільнення заблокованих коштів. Дану заяву розглянуто безпосередньо Управлінням по контролю за іноземними активами міністерства фінансів США -„Office of Foreign Assets Control” (OFAC) , тому банк посередник JP Morgan Chase Bank не мав можливості вплинути на прийняття рішення.
OFAC розглядає заяву про звільнення заблокованих коштів і у разі прийняття позитивного рішення видає ліцензію. Зазначена ліцензія надається заявнику, а її копії також надсилаються і відділ Compliance JP Morgan Chase Bank, після чого банк виконує платіжне доручення та перераховує кошти бенефіціару. До отримання ліцензії кошти заблоковано на спеціальному рахунку OFAC у JP Morgan Chase Bank
OFAC розглянуло заяву про звільнення заблокованих коштів та зазначило, що грошовий переказ було заблоковано у зв'язку з фінансовими санкціями США, він не буде розблокований у зв”язку з тим, що переказ заблокованих активів, про які іде мова у заяві, включає право на санкції. Тобто рішення про розблокування коштів приймається по кожній операції окремо.
Рішенням господарського суду від 16.09.08 у справі № 17/12 у задоволенні позову відмовлено з підстав зазначених вище.
Перевіривши матеріали справи, правильність юридичної оцінки місцевим господарським судом обставин справи та повноту їх встановлення, апеляційний господарський суд дійшов висновку, що апеляційна скарга задоволенню не підлягає з огляду на наступне.
Матеріали справи свідчать, що правовідносини між сторонами у справі виникли з договору №1908 від 18.12.2007 банківського рахунку в іноземній валюті.
Відповідно до статті 1066 Цивільного кодексу України за договором банківського рахунка банк зобов'язується приймати і зараховувати на рахунок, відкритий клієнтові (володільцеві рахунка), грошові кошти, що йому надходять, виконувати розпорядження клієнта про перерахування і видачу відповідних сум з рахунка та проведення інших операцій за рахунком.
Відповідно до частини 3 статті 1068 Цивільного кодексу України банк зобов'язаний за розпорядженням клієнта видати або перерахувати з його рахунка грошові кошти в день надходження до банку відповідного розрахункового документа, якщо інший строк не передбачений договором банківського рахунка або законом.
Предметом даного спору є заявлені позивачем до стягнення збитки в сумі 51560 грн., які складаються з:
50500 грн. -придбання валюти 10000 доларів США;
300 грн. -вартість послуг банку з продажу валюти;
508 грн. -відрахування на користь Пенсійного фонду України за придбання валюти за платіжним дорученням №405;
252 грн. -вартість послуг банку за платіжним дорученням №404.
Частина 8 пункту 2 статті 16 Цивільного кодексу України визначає відшкодування збитків як один з способів захисту цивільних прав та інтересів. Згідно п. 2 ст. 22 ЦК України збитками, з одного боку, є втрати, яких особа зазнала у зв'язку зі знищенням або пошкодженням речі, а також витрати, які особа зробила або мусить зробити для відновлення свого порушеного права (реальні збитки), з іншого боку -доходи, які особа могла б реально одержати за звичайних обставин, якби її право не було порушено (упущена вигода).
Для застосування такої міри відповідальності, як відшкодування збитків, потрібна наявність повного складу цивільного правопорушення, як-то: протиправна поведінка, дія чи бездіяльність особи, шкідливий результат такої поведінки (збитки); причинний зв'язок між протиправною поведінкою та збитками; вина правопорушення.
За загальними правилами судового процесу кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень (стаття 33 Господарського процесуального кодексу України).
Виходячи з цього позивач повинен довести, що шкоду заподіяно саме протиправною поведінкою відповідачів у справі, безпосередній причинний зв'язок між правопорушенням та заподіянням шкоди і розмір відшкодування, а відповідачі повинні довести, що в діях їх працівників відсутня вина у заподіянні шкоди.
Стаття 610 Цивільного кодексу України визначає, що порушенням зобов”язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов”язання.
Правильне встановлення порушення цивільно-правового обов”язку за договором є необхідним для відповідної кваліфікації змісту правовідносин, що виникли із факту порушення.
Враховуючи приписи статей 99, 101 господарського процесуального кодексу України, судовою колегією досліджувалися обставини, в чому саме полягає протиправна поведінка відповідача та його вина, а також чи існує безпосередній причинний зв”язок між протиправною поведінкою відповідача і збитками, заподіяними відповідачу, у зв”язку з чим досліджувалися умови договору № 1908 від 18.12.2007 банківського рахунку в іноземній валюті, укладеного між сторонами у справі та дотримання цих умов та норм чинного законодавства сторонами за договором при його виконанні.
Умовами договору передбачено, що порядок здійснення банком за цим договором операцій з розрахунково-касового обслуговування визначаються чинним законодавством України, зокрема: Законом України „Про банки і банківську діяльність”, Законом України „Про платіжні системи і переказ коштів в Україні”, Законом України „Про запобігання та протидію легалізації (відмивання) доходів, одержаних злочинним шляхом”, іншими нормативно-правовими актами України, в тому числі нормативно-правовими актами Національного банку України.
За умовами пункту 1.1 цього договору банк, відповідач у справі, зобов”язується надавати клієнту, позивачу у справі, послуги по рахунково-касовому обслуговуванню, які пов”язані з переказом грошей з рахунків (на рахунки) клієнта, видачею йому грошей у готівковій формі, а також здійснення інших операцій, передбачених цим договором, а клієнт зобов”язується оплачувати вартість таких послуг та надає право банку користуватися тимчасово вільними коштами клієнта на власний розсуд.
Матеріалами справи доведено, що позивач звернувся до відповідача з платіжним дорученням в іноземній валюті №1 від 25.12.2007 здійснити переказ на рахунок „продавця” 10000 доларів США, з призначенням платежу „Передплата по контракту від 11.12.2007 №1 за обладнання”.
В той же день відповідач у справі виконав своє зобов”язання за договором №1908 від 18.12.2007, здійснив переказ іноземної валюти за вказаним дорученням, що підтверджується випискою з особового рахунку позивача (а.с. 28).
Бенефіціаром за даною операцією є J.Mehrabi Trading Paper&Folding Machinery, банком посередником Банк Нью-Йорка (основний офіс), а банком бенефіціара Mellat Bank, Tehran-Iran.
Відповідно до пункту 4.2.5 договору банківського рахунку в іноземній валюті відповідач у справі має право самостійно встановлювати трасу платежу. Відповідач, дотримуючись вказаного пункту договору, здійснив переказ за вказаним дорученням до банку-кореспонденту JP Morgan Chase Bank, що підтверджується листом ВАТ „Ощадбанк” від 16.05.2008 (а.с. 16-18).
Відповідно до пункту 7.1.3 статті 7 Закону України „Про платіжні системи і переказ коштів в Україні” кореспондентський рахунок відкривається одним банком іншому банку для здійснення міжбанківських переказів.
Отже, дії відповідача у справі по переказу грошових коштів за платіжним дорученням в іноземній валюті № 1 від 25.12.2007 відповідають умовам договору банківського рахунку в іноземній валюті №1908 від 18.12.2007.
Із матеріалів справи вбачається, що 26.12.2007 грошові кошти за даним переказом були заблоковані JP Morgan Chase Bank (банком-кореспондентом), в результаті чого одержувач не отримав переказу. Грошові кошти неможливо перевести на рахунок бенефіціара, а також повернути відправникові доки JP Morgan Chase Bank не отримає ліцензію в Департаменті Казначейства США у зв”язку із включенням Mellat Bank до Блок-переліку у межах впровадження санкцій проти Ірану.
Позивач особисто звертався з заявою про звільнення заблокованих коштів, яку було розглянуто безпосередньо Управлінням по контролю за іноземними активами міністерства фінансів США -„Office of Foreign Assets Control” (OFAC).
До отримання ліцензії кошти заблоковані на спеціальному рахунку OFAC в JP Morgan Chase Bank.
Доводи позивача, що відповідач, здійснюючи переказ грошових коштів, повинен був передбачити вказані наслідки, а тому повинен нести відповідальність у вигляді відшкодування збитків -не грунтуються ні на умовах договору, ні на нормах законодавства, що регулюють правовідносини сторін за договором банківського рахунку в іноземній валюті №1908 від 18.12.2007.
Відповідно до статті 10 Закону України „Про запобігання та протидію легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом” до суб'єктів державного фінансового моніторингу (за винятком Уповноваженого органу), які відповідно до законодавства виконують функції регулювання та нагляду за суб'єктами первинного фінансового моніторингу, відносяться Національний банк України, Державна комісія з цінних паперів та фондового ринку, спеціально уповноважений орган виконавчої влади у сфері регулювання ринків фінансових послуг.
Національний банк України у електронному листі від 24.04.2008 №48-012/652-5590 проінформував банки України про отримання повідомлення від Посольства США в Україні, в якому зазначено, що Міністерство фінансів США та Державний департамент США 25.10.2007 видали накази №13224 та №13382 щодо боротьби з фінансуванням тероризму, які стосуються Ірану. В цих наказах визначено в тому числі і Mellat Bank, його філії та дочірні підприємства.
03.03.2008 Рада безпеки ООН ухвалила резолюцію №1803 щодо Ірану, у зв”язку з невиконанням цією державою вимог резолюцій Ради безпеки ООН №1737 (2006) та №1747 (2007).
Судовою колегією у судовому засіданні досліджені тексти вказаних резолюцій, які залучені до матеріалів справи, та враховуючи те, що відповідачем здійснено переказ грошових коштів 25.12.2007, а Національний банк України проінформував банки про відповідні ризики, пов”язані із стосунками з вказаними у цьому листі особами, в тому числі і Mellat Bank, лише 24.04.2008, відповідач, як вірно зазначив місцевий господарський суд, не міг передбачити можливість не перерахування коштів за платіжним дорученням в іноземній валюті №1 від 25.12.2007 банку бенефіціара.
Допущена позивачем у платіжному дорученні помилка в назві банку бенефіціара (вказано Metall Bank, Main Branch, тоді як вірна назва Mellat Bank, Main Branch) не стала підставою для блокування грошових коштів за вказаним дорученням.
Отже, матеріалами справи не доведена протиправна поведінка відповідача та безпосередній зв”язок між діями відповідача та заподіянням шкоди.
За таких обставин суд першої інстанції правомірно відмовив у задоволенні позову.
Позивачем в апеляційній скарзі не зазначено норм чинного законодавства та умов договору, які були порушені відповідачем у справі.
Доводи апеляційної скарги не спростовують висновків місцевого господарського суду.
З огляду на викладене судова колегія апеляційної інстанції дійшла висновку, що місцевий господарський суд дав належну оцінку обставинам справи, прийняв рішення, яке ґрунтується на матеріалах справи та відповідає нормам чинного законодавства, а тому відсутні підстави для його скасування.
Відповідно до статті 49 Господарського процесуального кодексу України державне мито за апеляційною скаргою покладається на позивача, заявника апеляційної скарги.
Відповідно до вимог статті 85 Господарського процесуального кодексу України у судовому засіданні були оголошені лише вступна та резолютивна частини постанови.
Керуючись статтями 49, 99, 101, п. 1 ст. 103, ст. 105 Господарського процесуального кодексу України, Луганський апеляційний господарський суд
ПОСТАНОВИВ:
1. Апеляційну скаргу Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 на рішення господарського суду Луганської області від 16.09.2008 у справі №17/12 залишити без задоволення.
2. Рішення господарського суду Луганської області від 16.09.2008 у справі №17/12 залишити без змін.
Постанова набирає законної сили з дня її прийняття.
Постанова може бути оскаржена у касаційному порядку до Вищого господарського суду України у місячний строк через апеляційний господарський суд.
Головуючий суддя Р.Є. Якушенко
Суддя Л.І. Бородіна
Суддя Л.В. Іноземцева