Справа № 697/1569/13-ц
№ пров. 2/697/438/2013
Р І Ш Е Н Н Я
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
01.08.2013 р.
Канівського міськрайонного суду Черкаської області
в складі головуючого - судді Штих К.М.
при секретарі Десятник О.А.
адвокатів ОСОБА_1
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Каневі справу за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_3 про стягнення боргу
В С Т А Н О В И В :
Що позивач звернулася з позовом в суд до відповідача про стягнення боргу, посилаючись на те, що відповідач - її бувший чоловік. З серпня 1977 року по 2002 рік перебували в зареєстрованому шлюбі. Від шлюбу мають двох повнолітніх синів - ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_4, та ОСОБА_5, ІНФОРМАЦІЯ_5.
На праві спільної часткової власності належала їй, бувшому чоловіку-відповідачу і їх синам - ОСОБА_5 та ОСОБА_4, квартира АДРЕСА_1 по 1/4 частині кожному.
В серпні 2012 року нею була надана довіреність відповідачу, яка була нотаріально посвідчена приватним нотаріусом Фастівського міського нотаріального округу Київської області, реєстр № 1795, для оформлення документів і розпорядження її власністю - 1/4 частини квартири.
Між нею та відповідачем була домовленість, що після здійснення договору купівлі - продажу за належну їй частку квартири їй будуть повернуті кошти за відчуження цієї частки (квартири). По усній домовленості продаж частки її власності повинен бути здійснений сторонній особі. Але відповідач ввів її в оману, власність була перерозподілена між членами сім»ї - синами і бувшим чоловіком-відповідачем шляхом переоформлення нотаріально посвідчених правочинів: договір купівлі - продажу від 11.09.2012 року, посвідчений приватним нотаріусом Фастівського міського нотаріального округу Київської області, реєстр № 2532; договір купівлі - продажу від 10.12.2012 року, посвідчений приватним нотаріусом Канівського районного нотаріального округу Черкаської області, реєстр № 1582, в наслідок чого відповідач є єдиним власником всієї квартири, а вона залишилася і без квартири і без коштів за продану квартиру. На її неодноразові звернення до відповідача про повернення коштів за продану її частку в квартирі в сумі 4 000, 00 грн. або за обоюдною згодою нотаріально переоформити, повернути мені у власність 1/4 частину спірної квартири відповідач не погоджується, а тому просить суд стягнути з відповідача на її користь кошти за 1/4 частину відчуженої квартири в сумі 4000грн.
Позивач в судовому засіданні вимоги позовної заяви підтримала посилаючись на обставини викладені в позовній заяві та просить їх задовільнити, але не в сумі 4000грн., а по експертній оцінці - 21000грн. або поверне їй квартиру.
Відповідач в судовому засіданні позов про стягнення коштів за відчужену 1/4 часитини квартири в сумі 4000грн. визнав та не заперечує проти цього, посилаючись на те, що після розірвання шлюбу з позивачем він передав останній сім тисяч доларів США з умовою, що між ними вирішині всі спірні питання стосовно розподілу майна подружжя і вона до нього немає ніяких претензій, але розписки про передачу коштів не взяв надіючись на порядність останньої. Крім цього, ним були дані кошти на придбання квартири одному із синів, також після розірвання шлюбу, однак позивач на ті кошти придбала двох-кімнатну квартиру в АДРЕСА_2 на своє ім'я, а не сина, де і проживає по даний час. На прохання позивача в 2012 році, відповідно до виданої нею і нотаріально посвідченою довіреністю 11.09.2012р. продав спірну частину квартири належної позивачу - їх сину ОСОБА_4 за 4 000грн., не заперечує проти сплати цих коштів позивачу.
Суд, вивчивши матеріали справи, вислухавши пояснення сторін, суд вважає, що пред'явлений позов підлягає до задоволення.
В судовому засіданні з достовірністю встановлено, що сторони перебували в зареєстрованому шлюбі з 20.08.1977р.(а.с.5), шлюб розірвали 23.08.2002р. (а.с.6).
Згідно свідоцтва №49 від 22.03.1993р. на право власності на жилу квартиру АДРЕСА_1, зареєстрована в реєстрі №5530, реєстровій книзі №20, Канівським БТІ на праві особистої власності за ОСОБА_3, ОСОБА_2, ОСОБА_4, ОСОБА_5, загальною площею 81,7кв.м., відновною вартістю 41150крб.(а.с.7-12).
Відповідно до довіреності виданої позивачем на ім'я відповідача, нотаріально завіреної 06.08.2012р. приватним нотаріусом Фастівського міського нотаріального округу Київської області та зареєстрованої в реєстрі за № 1795, позивач надала право відповідачу бути її представником з питань оформлення документів для відчуження та продажу (за ціну і на умовах за його розсудом) належну їй на праві власності 1/4 частину спірної квартири, та отримання грошей за проданий об'єкт.
На виконання вище зазначеної довіреності 11.09.2012р. відповідач продав 1/4частину спірної квартири, що належала позивачу, їх сину ОСОБА_4 за 4000грн., договір купівлі - продажу від 11.09.2012 року, посвідчений приватним нотаріусом Фастівського міського нотаріального округу Київської області, реєстр № 2532, який на час розгляду справи в суді чинний, ніким не скасований та не визнаний недійсним правочином, довіреність дійсна і на даний час.
Твердження позивача про те, що відповідач її ввів в оману і продав квартиру їх сину, а не сторонній особі, а тому повинен повернути їй не 4000грн., а 21000грн., або повернути квартиру, не відповідає дійсності та спростовується матеріалами справи, зокрема дорученням виданим нею на відповідача (а.с.13), в якому відсутні умови на які вона посилається, та договором купівлі- продажу (а.с.17).
Суду позивач не надала будь-яких доказів вини відповідача, окрім визнання ним самим суми боргу за продану частку спірної квартири, яка їй належала.
Відповідно до ч.3 ст..10 ЦПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.
У відповідності до ст..526 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог ЦК України, інших актів цивільного законодавства, а боржник, який порушив зобов'язання, має відшкодувати кредиторові завдані цим збитки, як це передбачено ч.1ст.623 цього Кодексу.
З урахуванням всіх обставин справи суд вважає, що позовні вимоги підлягають до задоволення.
На підставі наведеного та керуючись ст.ст. 509, 526, 623 ЦК України, ст.ст. 10, 11, 209, 212, 214-218 ЦПК України, суд
В И Р І Ш И В:
Позов задоволити, стягнувши з ОСОБА_3 ІНФОРМАЦІЯ_1 ідент.код НОМЕР_1, ( Україна), ідент. код НОМЕР_2 ( Росія), проживаючого АДРЕСА_3 на користь ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_3 проживаючого в АДРЕСА_2, борг в сумі 4000грн. ( чотири тисячі гривень).
Рішення може бути оскаржено в апеляційному порядку до Черкаського апеляційного суду через міськрайсуд на протязі десяти днів з дня його проголошення.
Головуючий К . М . Штих